Новини:

США вважає, що експерти з хімічної зброї ще не увійшли в сирійську Думу – Держдепартамент

Вашингтон вважає, що експерти Організації із заборони хімічної зброї ще не увійшли в сирійське місто Дума для розслідування ймовірної хімічної атаки, заявила речниця Державного департаменту США Гедер Науерт.

«Як ми розуміємо, команде ще не увійшла в Думу», – сказала Науерт.

17 квітня сирійські державні ЗМІ заявили, що експерти ОЗХЗ приїхали в Думу. У самій організації наразі цього не підтверджують.

Війська президента Сирії Башара Асада, як стверджують країни Заходу, посилаючись на відкриті джерела й дані розвідки, здійснили 7 квітня хімічну атаку, жертвами якої стали мирні жителі. США, Велика Британія і Франція завдали 14 квітня ракетний удар по об’єктах в Сирії, пов’язаних із розробкою хімічної зброї.

Росія різко засудила удар і звинуватила країни, які його завдали, в прагненні зірвати роботу інспекторів ОЗХЗ.

Російські чиновники заявляли, що міжнародні експерти з хімічної зброї мають приїхати до сирійської Думи 18 квітня, щоб дослідити місце ймовірної хімічної атаки. Голова російського підрозділу радіологічного, біологічного і хімічного захисту Ігор Кирилов заявив, що під’їзні шляхи до Думи ще повинні були бути розміновані й очищені, і будуть перевірені службами безпеки ООН 17 квітня.

Майже 50 членів Європарламенту закликають бойкотувати чемпіонат світу в Росії – журналіст

46 членів Європейського парламенту закликають до дипломатичного бойкоту чемпіонат світу з футболу, який відбудеться влітку в Росії, повідомив журналіст Радіо Свобода Рікард Йозвяк.

Вони підписали лист, адресований всім урядам країн Європейського союзу, розповів журналіст.

«Напад у Солсбері був останнім розділом знущань Володимира Путіна з наших європейських цінностей: безрозбірні бомбардування шкіл, госпіталів та цивільних районів у Сирії; насильницьке військове вторгнення в Україну; систематичний «хакинг»; дезінформаційні кампанії; втручання у вибори; намагання дестабілізувати наші суспільства, а також послабити й розділити ЄС», – йдеться в листі, який оприлюднив Йозвяк.

4 березня в лікарню британського Солсбері потрапили колишній подвійний агент російської розвідки Сергій Скрипаль і його дочка Юлія. Британська влада згодом заявила, що вони були отруєні нервово-паралітичною речовиною «Новачок», виробленою в Росії. У Москві звинувачення відкинули.

Отруєння спричинило дипломатичну кризу у відносинах Заходу і Росії зі взаємними висланнями десятків дипломатів.

Чемпіонат світу 2018 року відбудеться в 11 російських містах. Перший матч запланований на 14 червня. Фінал відбудеться 15 липня.

Росія: регулятор заявляє про блокування IP-адрес Google та Amazon після заборони Telegram

У Росії блокують частину IP-адрес компаній Google та Amazon через використання ними месенджера Telegram, заявив голова «Роскомнагляду» Олександр Жаров у коментарі агентству «Інтерфакс».

«Ми зараз і ту, й іншу компанію проінформували про те, що значна кількість IP-адрес, які перебувають у «хмарах» цих двох сервісів, підпадають під блокування на підставі рішення суду (про блокування Telegram – ред.)», – сказав Жаров.

Він зазначив, що чекає на реакцію цих компаній.

13 квітня Таганський районний суд Москви постановив негайно заблокувати Telegram. Таке рішення було ухвалене після того, як месенджер відмовився надати ФСБ Росії ключі шифрування від листування користувачів, пославшись на гарантовану Конституцією таємницю листування. У той же день «Роскомнагляд» вніс месенджер до реєстру заборонених на території Росії сайтів.

16 квітня у Росії за рішенням суду почали блокувати доступ до месенджера Telegram.

Один із адвокатів месенджера Павло Чиков заявив, що представники Telegram просять суд скасувати рішення про блокування.

Читайте також: Цілили в Telegram, влучили в російський інтернет-бізнес

Засновник Telegram Павло Дуров заявляв, що месенджер продовжить працювати з допомогою вбудованих методів обходу блокувань і VPN.

У Вірменії тривають протести проти перепризначення Сержа Сарґсяна

У столиці Вірменії Єревані зранку 17 квітня сотні активістів опозиційного руху, що виступає проти продовження влади колишнього президента Сержа Сарґсяна на посаді прем’єр-міністра, знову перекривають вулиці. Про це повідомляє вірменська служба Радіо Свобода.

Деякі протестувальники залишали свої автомобілі на середині вулиці, мотивуючи це несправністю транспортних засобів. Активісти і прихильники опозиційного руху також використовували лавки, сміттєві баки та інші предмети.

На площі Франції в Єревані заступник начальника столичної поліції Валерій Осипян представив опозиційному депутату, лідеру ініціативи «Мій крок» Ніколу Пашіняну письмове повідомлення про те, що поліція ухвалила рішення про припинення демонстрацій.

Пашинян, однак, не читаючи документа, демонстративно розірвав його, заявивши: «У Вірменії почалася тотальна непокора».

Голосування з питання обрання Сержа Сарґсяна прем’єр-міністром заплановане у вірменському парламенті на сьогодні, 17 квітня.

46 людей звернулися 16 квітня по медичну допомогу після сутичок в Єревані, повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров’я Вірменії. Серед постраждалих – шестеро поліцейських.

США та Британія розкрили зараження російськими хакерами роутерів по всьому світу

Сполучені Штати і Велика Британія заявили 16 квітня, що підтримувані російським урядом хакери заразили комп’ютерні роутери по всьому світу в межах кампанії з кібершпигунства. У Вашингтоні і Лондоні стверджують, що ця кампанія спрямована на державні організації, підприємства та операторів найважливіших об’єктів інфраструктури.

Координатор Білого дому з питань кібербезпеки Роб Джойс оголосив, що зловмисники в кіберпросторі, чи то з боку Кремля, чи інших державних суб’єктів, отримуватимуть відсіч з боку США.

«Діяльність уряду Росії продовжує загрожувати нашій кібербезпеці. Ми засуджуємо цю активність. Закликаємо всі відповідальні країни використовувати свої ресурси, у тому числі дипломатичні, правоохоронні, технічні та інші засоби, для подолання російської кіберзагрози», – заявила заступник секретаря з питань кібербезпеки та зв’язку Великої Британії Жанетт Манфра.

Росію вже не вперше звинувачують у роботі хакерів на користь інтересів влади в Москві. Зокрема, Служба безпеки України 23 березня заявила про викриття в Києві діяльності офісу «прокремлівських хакерів».

У прес-центрі СБУ стверджують, що «підконтрольне ФСБ хакерське угруповання організовувало кібератаки, зокрема на об’єкти критичної інфраструктури, державні та банківські установи».

Російська сторона цю заяву СБУ не коментувала.

Влітку 2017 року в Україні сталися кілька хакерських атак, зокрема, у червні була кібератака з використанням вірусу, який спочатку був названий Petya.A (пізніше – NotPetya).

У лютому 2018 року Білий дім звинуватив російських військових у проведенні наймасштабнішої в історії кібератаки з використанням вірусу NotPetya в червні 2017 році. Проте Москва звинувачення про причетність до цієї кібератаки називає «бездоказовими і безпідставними».

Опитування: майже 90% росіян не готові брати участь у протестах

86 відсотків росіян не хочуть брати участь у протестних акціях на захист своїх соціальних прав, свідчать дані опитування російського «Левада-центру», оприлюдненого 16 квітня.

За опитуванням, на мітинги готові вийти лише вісім відсотків респондентів.

При цьому 75 відсотків опитаних вважають протести у зв’язку з падінням рівня життя малоймовірними. 17 відсотків вважають, що подібні акції можливі. У грудні цей показник становив 70 і 23 відсотки відповідно.

У протестних акціях із політичними вимогами відмовилися брати участь 88 відсотків опитаних. Згідно з опитуванням соціологів, у них готові взяти участь лише 6 відсотків респондентів, а цілком можливими їх вважають 12 відсотків.

Майже 90 відсотків росіян повідомили соціологам, що не помічали в своїх містах протестних акцій в останні 3-4 місяці. Чотири відсотки розповіли, що дізналися про ці акції з місцевих ЗМІ, а один відсоток – про те, що брали в них участь.

За останні два місяці в російських регіонах відбулися кілька великих мітингів. У підмосковному Волоколамську проходять масові мітинги проти сміттєвого полігону «Ядрово». У Кемерові після пожежі в торговому центрі, жертвами якої стали 64 людини, на стихійний мітинг зібралися кілька тисяч жителів. У Єкатеринбурзі 2 квітня відбулася акція проти скасування виборів мера міста. На неї прийшли близько восьми тисяч осіб. На цих акціях звучали вимоги про відставку влади.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International відзначає, що за останні роки російська влада значно розширили свій «репресивний арсенал» у боротьбі з демонстраціями.

Вірменія: Сарґсяна висунули на посаду прем’єра, попри протести

Вірменські депутати запропонували кандидатуру Сержа Сарґсяна на посаду прем’єр-міністра, попри хвилю протестів, учасники яких звинувачують колишнього президента в намірі захопити владу.

Фракції владної Республіканської партії Вірменії і Вірменської революційної федерації «Дашнакцутюн» 16 квітня одноголосно підтримали кандидатуру Сарґсяна. Парламент має голосувати з цього приводу 17 квітня.

Тисячі вірмен останні чотири дні протестують проти наміру Сарґсяна стати новим головою уряду. Учасники акцій заблокували вулиці Єревана 16 квітня. Протестувальники блокували і станції метро в центрі міста.

Нікол Пашинян, головний організатор протестів, закликав до масштабних «акцій громадянської непокори», які паралізують рух у столиці Вірменії.

Протестувальники з вірменськими прапорами заблокували проспект Маршала Баграмяна, що веде до парламенту. Кордони поліції зупинили рух людей до будівлі Національних зборів.

У поліції раніше заявили, що акції протесту – незаконні «через порушення громадського порядку», і попередили, що представники правоохоронних органів можуть «зупинити» їх.

Опозиційні активісти заявляють, що зміни до Конституції Вірменії, які були ухвалені у грудні 2015 року і послабили владу президента, але посилили повноваження прем’єр-міністра, були розроблені спеціально для того, щоб дати змогу Сарґсянянові залишатися при владі після того, як закінчаться два його президентські терміни.

Нещодавно новим президентом Вірменії став однофамілець Сарґсяна – Армен Сарґсян. На відміну від інших вірменських президентів у пострадянський період, його обрав парламент, а не народ.

Британія: Мей відповість у парламенті на критику авіаударів по Сирії

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей відповість на критику того, що рішення про авіаудари в Сирії було ухвалене без голосування в британському парламенті. Мей виступить на парламентських дебатах, запланованих на 16 квітня на другу половину дня.

Тези виступу Мей поширила британська преса. Згідно з ними, прем’єр буде наполягати на тому, що рішення про удари по Сирії спрямоване на запобігання людських страждань і було в національних інтересах Британії.

Минулого тижня Мей не просила схвалення депутатів військових дій у Сирії.

Лідер опозиції в британському парламент Джеремі Корбін заявив, що не певен, чи удари США, Великої Британії і Франції по Сирії відповідали міжнародному законодавству. Він також виступив за те, щоб у Британії з’явився закон, який би забороняв військові дії без схвалення парламенту.

Удари по Сирії, завдані в ніч на 14 квітня, США і їхні союзники назвали відповіддю на ймовірну хімічну атаку в сирійській Думі 7 квітня, внаслідок якої постраждали сотні людей і відповідальність за яку західні країни покладають на сирійський режим і Росію.

У Міністерстві оборони США заявили, що основними цілями ударів були три об’єкти на заході Сирії: науково-дослідний центр в районі Дамаска, який був центром сирійської хімічної та біологічної програми зброї, та два інших об’єкти зберігання хімічної зброї – на захід від Хомса. За словами представників американських військових, удари «успішно влучили в кожну ціль».

Президент Росії Володимир Путін після завданих 14 квітня ударів звинуватив США у посиленні гуманітарної катастрофи в Сирії. Він назвав ці удари «актом агресії проти суверенної держави». 

Росія і представники уряду Асада заперечують застосування хімічної зброї в Думі, називають докази сфабрикованими, а саму атаку – «постановкою».

Рада безпеки ООН, на засіданні 14 квітня, скликаному на вимогу Росії, не підтримала проект резолюції, підготовлений Москвою, щодо обстрілу Сирії. У проекті резолюції, поширеному Росією перед засіданням, Москва закликала засудити «агресію» проти Сирії у вигляді військових ударів, здійснених США, Британією і Францією.

Британія розглядає нові санкції проти багатіїв із Росії

Влада Великої Британії розглядає можливість введення нових санкцій проти російських бізнесменів, які ведуть справи на території Сполученого  Королівства. Як повідомляє видання Sunday Times, яке посилається на джерела в канцелярії прем’єр-міністра Терези Мей, конкретні обмежувальні заходи поки що «зважують». У публікації згадують Олега Дерипаску та Віктора Вексельберга, проти яких США нещодавно запровадили жорсткі санкції, а також Романа Абрамовича, якому належить англійський футбольний клуб «Челсі».

Прем’єр-міністр британського уряду Тереза Мей підтвердила виданню, що наразі вивчають усі аспекти дій, які можуть бути зроблені.

Від січня цього року британські державні органи отримали право цікавитися – звідки походить капітал іноземного власника нерухомості та активів. Якщо відповіді на ці запитання не задовільнять державних представників, тоді на майно власника буде накладений арешт.