Новини:

МЗС Росії звинувачує США у втручанні у внутрішні справи Москви

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков звинуватив Вашингтон у намаганні втручатися у внутрішні справи Росії перед запланованими на березень виборами президента після того, як Сполучені Штати обвинуватили 13 росіян у спробах втручатися в американські вибори.

«Парадоксальним чином американці роблять кроки, спрямовані на втручання в наші внутрішні справи, на нагнітання напруженості в двосторонніх відносинах напередодні виборів президента, але при цьому продовжують безпідставно, бездоказово дорікати нам, що нібито ми втручаємося в виборчі процеси», – сказав Рябков 21 лютого. Якихось доказів на підтвердження своєї заяви він не навів.

За його словами, відновити американсько-російські відносини буде «дуже складно».

Відносини США і Росії перебувають на найгіршому після завершення Холодної війни рівні на тлі конфліктів в Україні і Сирії, а також обвинувачень на адресу Москви у втручанні в президентські вибори в США 2016 року.

Декілька комітетів Конгресу і спецпрокурор Роберт Мюллер розслідують справу про можливе втручання Росії в американські вибори і ймовірну змову з кампанією Дональда Трампа.

Москва заперечує будь-яку роль у втручанні у вибори.

 

Трамп визнає втручання Росії у вибори в США – Білий дім

Президент США Дональд Трамп визнає, що Росія втручалася у президентську виборчу кампанію в США у 2016 році, заявила речниця Білого дому Сара Сандерс.

«Президент визнавав це багато разів… Президент не казав, що Росія не втручалася. Він казав, що воно (втручання – ред,) не мало впливу, і точно здійснювалося не за допомоги представників кампанії Трампа. Чітко зрозуміло, що Росія втручалася у вибори. Також ясно, що це не мало впливу на вибори», – сказала Сандерс під час брифінгу 20 лютого у Вашингтоні.

У січні минулого року розвідслужби США виступили зі спільною заявою про те, що російська влада вела масштабну діяльність, намагаючись вплинути на хід президентської виборчої кампанії 2016 року.

При цьому розслідування, куратором якого є спецпрокурор Роберт Мюллер, щодо можливого втручання Росії у президентські вибори і таємної змови між кампанією Трампа і Москвою поки що не встановило, чи вплинули дії Москви на результат виборів.

Президент Трамп постійно заперечує змову і називає розслідування «полюванням на відьом». Росія також заперечує втручання.

Держдепартамент: США вдалося зупинити експортні угоди Росії на 3 мільярди доларів

Сполученим Штатам Америки вдалося зупинити російські експортні угоди на суму понад три мільярдів доларів, заявила представник Державного департаменту США Гедер Науерт.

Припинення таких угод, по суті, є покаранням, заявила вона на брифінгу 20 лютого. За словами Науерт, це означає, що в російську скарбницю надходить менше грошей, що у Вашингтоні вважають успіхом «у справі притягнення Росії до відповідальності».

У Вашингтоні задоволені тим, що деякі країни припинили закупівлі деяких російських товарів і матеріалів, сказала представник Держдепартаменту.

Міністерство фінансів США видало 29 січня документ із потенційними об’єктами можливих санкцій США проти росіян, які мають тісні контакти з президентом Росії Володимиром Путіним. Цей список раніше назвали у пресі «кремлівським звітом». Він, зокрема, включає 114 високопосадовців Росії та 96 «олігархів» у відкритій частині звіту і ще невідому кількість у засекреченій.

Звіт був представлений Конгресові США, як того вимагає закон «Про протидію супротивникам Америки з допомогою санкцій» (CAATSA). Серед фігурантів «списку олігархів» є російські бізнесмени Алішер Усманов, Роман Абрамович, Сулейман Керімов, засновник «Лабораторії Касперського» Євген Касперський, Петро Авен і Володимир Потанін, Аркадій і Борис Ротенберги, Геннадій Тимченко та Олег Тіньков.

6 лютого американське ділове видання Bloomberg писало, що російські олігархи з переліку оприлюдненої 29 січня доповіді починають стикатися з додатковими перевірками деяких фінансових трансакцій.

Міністр фінансів США Стівен Мнучин після оприлюднення доповіді заявив, що частина людей із цього списку згодом опиниться під санкціями.

У 2014 році США запровадили санкції проти Росії через анексію українського Криму і агресію на сході України. Пізніше санкційні списки неодноразово розширювалися.

Спецпрокурор США Мюллер звинуватив адвоката у справі Тимошенко в наданні неправдивих свідчень

Спецпрокурор США з розслідування можливого втручання Росії у вибори в США 2016 року Роберт Мюллер висунув звинувачення в наданні свідомо неправдивих свідчень адвокату Алексу ван дер Цваану, який у 2012 році працював в юридичній фірмі, найнятій Мін’юстом України у справі екс-прем’єра України Юлії Тимошенко.

В обвинувальному висновку окружного суду США у Вашингтоні від 16 лютого йдеться про те, що в листопаді 2017 року адвокат навмисне надав федеральним агентам неправдиву інформацію про свої контакти з певною «особою А» і екс-радником в передвиборчому штабі Дональда Трампа Ріком Гейтсом. Гейсту торік було висунуто звинувачення у змові з метою відмивання грошей.

Слідство встановило, що Алекс ван дер Цваан видалив електронну переписку замість того, щоб надати її в офіс спецпрокурора, який зробив щодо цього відповідний запит.

За словами Мюллера, цей документ якраз стосувався роботи в 2012 році Ван дер Цваана як представника юридичної фірми Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom у справі Тимошенко.

Цю фірму найняв в 2011 році на той час міністр юстиції України Олександр Лавринович, щоб з’ясувати роль Юлії Тимошенко в підписанні газової угоди 2009 року з Росією.

Skadden ASMF головним чином найняли представники тодішнього уряду Віктора Януковича, щоб юридично виправдати арешт Тимошенко у цій справі. Як повідомляється, замовником відповідного звіту був Пол Манафорт, екс-керівник виборчої кампанії Дональда Трампа.

Ван дер Цваан є одним з декількох юристів Skadden, на допиті яких у справі про звіт щодо Тимошенко наполягає українська влада.

Наприкінці жовтня Мюллер звинуватив Гейтса і колишнього главу передвиборного штабу Дональда Трампа Пола Манафорта у відмиванні десятків мільйонів доларів, отриманих від лобістської діяльності в інтересах уряду України.

Польща: у Варшаві затримали чоловіка, який в автобусі напав на українців

Варшавська поліція затримала 27-річного мешканця польської столиці, який минулого тижня побив двох громадян України. Як розповіла Радіо Свобода Марта Сульовська, речник Четвертої комендатури поліції міста Варшава, інцидент трапився 13 лютого у варшавському районі Воля.

За даними правоохоронці, нападник почав прискіпуватися до двох молодих українців на автобусній зупинці, коли вони заходили в міський автобус, що їде за маршрутом 109. Коли автобус рушив, чоловік підійшов до громадян України й почав їх бити кулаками по головах.

«Він їх публічно ображав з огляду на їхню національну приналежність»,  – каже Сульовська.

Коли автобус зупинився, нападник залишив місце події, а пасажири викликали швидку допомогу та поліцію. Медики відвезли побитих українців до шпиталя, де їм надали необхідну допомогу. Оскільки обійшлося синцями та неглибокими ранами і громадяни України не потребували госпіталізації, їх відпустили додому.

«Поки що важко сказати про причину цього нападу, бо кожна сторона має свою версію подій»,  – зазначає Сульовська.

За її словами, поліція затримала нападника вже ввечері 13 грудня. Справу передали до прокуратури.

«Це справа про побиття з огляду на національність. Злочин зумовлений дискримінацією може бути покараний п’ятьома роками позбавлення волі», – пояснює речник поліції.

У Польщі почастішали акти агресії щодо громадян України та представників української меншини. Об’єднання українців Польщі підготувало звіт про такі випадки, що трапилися протягом кількох останніх років й представило його у польському парламенті.

Тегеран викликав посла Швеції через надання громадянства науковцю, якому в Ірані загрожує шибениця

Міністерство закордонних справ Ірану заявляє, що викликало посла Швеції на знак протесту проти надання Стокгольмом громадянства ув’язненому в Ірані науковцю, якому загрожує смертна кара.

Офіційне інформаційне агентство Ірану IRNA повідомило, що шведського посла прийняли в МЗС Ірану 19 лютого, де йому заявили, що крок Швеції «сумнівний і недружній», а факт іноземного громадянства затриманого не може бути сприйнятий.

17 лютого Швеція підтвердила громадянство Ахмадрезі Джалалі і попросила доступу до нього своїх консулів. У заяві МЗС Швеції йшлося також про те, що смертна кара щодо чоловіка не може бути застосована.

Ахмадрезі Джалалі, лікар і викладач Каролінського інституту в Стокгольмі, має також іранське громадянство, він був заарештований в Ірані у квітні 2016 року, а пізніше засуджений за звинуваченням у шпигунстві. Він був звинувачений іранською владою в наданні інформації Ізраїлю з метою вбивства кількох іранських науковців-ядерників. Верховний суд Ірану залишив в силі смертний вирок в грудні. Джалалі всі звинувачення відкидає.

Правозахисні організації, зокрема, Amnesty International, заявляють, що Джалалі три місяці утримувався в одиночній камері і зазнав тортур після арешту.

Сімдесят п’ять лауреатів Нобелівської премії в 2016 році попросили владу Ірану звільнити Джалалі, щоб він міг «продовжити свою наукову роботу на благо людства».

Іран: через сутички з представниками суфійської общини у Тегерані загинули 3 поліцейських

Троє поліцейських загинули у столиці Ірану Тегерані 19 лютого в результаті сутичок з суфіями, представниками мусульманської релігійної громади.

Офіційні ЗМІ повідомили, що поліцейські загинули через «жорстоку атаку», здійснену за допомогою автобуса, а «вбивці були затримані».

Повідомляється, що в результаті інциденту є також кілька поранених поліцейських.

У соцмережах з’явилося відео, справжність якого важко перевірити, на якому видно, як автобус врізається у групу поліцейських на півночі Тегерана.

Влада заявила, що поліція застосувала постріли і сльозогінний газ, щоб розігнати демонстрантів-суфіїв, які, як повідомляється, протестували біля поліцейської дільниці проти арешту членів общини.

«Правоохоронні органи заарештували кілька дервішів (монах у суфізмі – ред.) і припинили протест, застосувавши сльозогінний газ», – повідомив агентству IRNA офіційний представник губернатора Тегерана Мохсен Хамедані.

Сповідування суфізму офіційно не заборонене в Ірані, але правозахисники звинувачують іранський уряд в переслідуванні і дискримінації його послідовників. За даними Центру з прав людини в Ірані, за останні два місяці було заарештовано кілька дервішів.

 

В Іспанії почався судовий процес у справі «російської мафії»

Депутат Держдуми Росії Владислав Резник і ще 17 підозрюваних осіб постали перед судом в Іспанії за звинуваченням у відмиванні грошей для двох російських мафіозних банд.

«Я прийшов на засідання, тому що я ні в чому не винен, і я довіряю іспанської системі правосуддя», – заявив Резник в суді Мадрида.

Прокурори просять для більшості підозрюваних до 5,5 років ув’язнення та штрафів у межах до 100 мільйонів євро.

Про так звану «справу російської мафії в Іспанії» стало відомо в 2008 році, після того як в Іспанії було заарештовано кілька росіян, підозрюваних із зв’язками з «Тамбовським ОЗУ». Всього у справі фігурують 18 росіян. За версією слідства, всі вони входили в тамбовсько-малишевську об’єднану злочинну групу і були причетні до відмивання грошей на понад 50 мільйонів з 1996 року. Лідери угруповання – Геннадій Петров і Олександр Малишев – перебувають в розшуку.

Доказом вини Резника слідчі називали телефонні переговори з Петровим. Адвокат депутата стверджує, що на записі звучить голос іншої людини. Резник є членом правлячої партії «Єдина Росія» і член комітету з бюджету і податків Державної думи.Його дружина Діана Гіндін також постала перед судом разом з п’ятьма іспанцями, яких звинувачують у наданні допомоги російським компаніям у відмиванні грошей.

Тамбовська і Малишевська банди виникли в Санкт-Петербурзі наприкінці 1980-х років. Вважається, що вони контролювали десятки промислових підприємств і займалися торгівлею наркотиками, проституцією, кришуванням і відмиванням грошей. Пік відмивання грошей російськими бандами в Іспанії припав на 1990-ті, коли багаті росіяни почали скуповувати розкішні вілли в цій країні.

Латвія: підозрюваного в хабарництві голову центробанку звільнили з-під варти

Голова центрального банку Латвії був звільнений з-під варти через взяття на поруки після того, як антикорупційне агентство країни звинуватило його в отриманні хабара на суму близько 100 тисяч євро.

Бюро із запобігання і боротьби з корупцією (KNAB) 19 лютого заявило, що жодних формальних звинувачень щодо Ілмара Римшевича, затриманого поліцією у вихідні, не було висунуто.

Через годину після заяви відомства на новинному порталі Delfi з’явилося відео, як Римшевич разом із своїм адвокатом покидає приміщення KNAB у Ризі.

«Я категорично не згоден зі звинуваченнями», – заявив він.

Тим не менше, прем’єр-міністр країни Маріс Кучинскіс закликав Римшевич відмовитися від виконання обов’язків голови центробанку Латвії на час розслідування проти нього.

Ілмар Римшевич є головою центрального банку Латвії з 2001 року, він також є членом Ради правління Європейського центрального банку (ЄЦБ).

У KNAB не уточнили суті звинувачень проти Римшевича. Водночас агенція Associated Press повідомила 19 лютого, що керівники латвійського банку Norvik заявили, що глава центробанку країни намагався вимагати гроші у фінустанови протягом багатьох років. За даними агенції, Norvik подав скаргу в міжнародний арбітраж через те, що «високопоставлений латвійський чиновник» намагався отримати хабара у банку і зловживав своїми повноваженнями.

 

США оцінюють можливість нових санкцій проти деяких росіян – Тіллерсон

США розглядають можливість запровадження нових санкцій щодо деяких російських громадян, заявив держсекретар Рекс Тіллерсон в інтерв’ю CBS, але не уточнив, про кого саме йдеться.

Відповідаючи на питання про те, чому влада США не запроваджує санкції щодо Росії, попри схвалений Конгресом і підписаний президентом Трампом ще влітку закон, Тіллерсон зазначив, що Вашингтон вже запобіг частині угод з експорту зброї з Росії.

 

30 січня міністерство фінансів США оприлюднило так звану «кремлівську доповідь» – список наближених до президента Росії Володимира Путіна осіб, щодо яких можуть бути запроваджені санкції. У документі фігурують прізвища 210 осіб. Серед них – усі члени уряду Росії, співробітники адміністрації Путіна, керівники державних корпорацій, правоохоронних відомств і олігархи. Після публікації доповіді міністр фінансів США Стівен Мнучін заявив, що на його основі можуть бути схвалені нові обмеження щодо Росії.

У 2014 році США запровадили санкції проти Росії через анексію Криму та втручання в збройний конфлікт на Донбасі. Згодом санкційні списки неодноразово розширювалися.

Влада Росії ідентифікувала особу нападника на церкву в Дагестані

Російська влада ідентифікувала особу нападника, який 19 лютого вбив із мисливської рушниці п’ятьох людей у православній церкві в дагестанському місті Кізляр, перш ніж був застрелений правоохоронцями. Зловмисником виявився 22-річний місцевий житель Халіл Халілов, який походить із Тарумовського району Дагестану.

Усі вбиті є жінками. Троє з чотирьох поранених – військовослужбовці Росгвардії.

Відповідальність за напад у Кізлярі взяло на себе угруповання «Ісламська держава», заяву такого змісту оприлюднило близьке до екстремістів інформаційне агентство Amaq. Водночас у цій заяві немає жодних доказів, що підтверджують такі твердження.

Патріарх Російської православної церкви Кирил оцінив напад як «провокацію, спрямовану на розпалювання ненависті між православними та мусульманами, що століттями жили поруч у мирі на Кавказі».

Чехія: у Празі вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні

У столиці Чехії Празі вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні, повідомляє посольство України в цій державі на своїй сторінці у Facebook.

«На Староміській площі Праги відбувся пам’ятний мітинг, на якому виступив посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс. Учасники акції запустили у празьке небо символічні білі кульки з портретами Героїв Небесної cотні», – розповіли в посольстві.

У представництві України в Чехії додали, що настоятель греко-католицької церкви Святого Климентія отець Василь Сливоцький відслужив на Ольшанському кладовищі Праги біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні панахиду за загиблими.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість загинули в лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, із 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.