Новини

все українське життя

Сенат США відновив роботу групи спостерігачів НАТО

Двопартійна група сенаторів США відновила роботу групи спостерігачів НАТО, спрямовану на зміцнення зв’язків Конгресу з Північноатлантичним альянсом.

Рішення за ініціативи демократа Джин Шахін та республіканця Тома Тілліса ухвалили після коментарів президента США Дональда Трампа, які викликали у деяких членів НАТО сумніви щодо прихильності США альянсу.

«Зараз, як ніколи, вкрай важливо, щоб Сполучені Штати тісно співпрацювали з НАТО, щоб реагувати на постійно мінливі загрози західним демократіям, особливо з Кремля», – сказала Джин Шахін.

Спостережна група НАТО, що вже створювалася Сенатом близько десяти років тому, відповідатиме за посилення нинішніх контактів альянсу із Конгресом, сказала Шахін.

Дональд Трамп неодноразово критикував членів НАТО за невиконання зобов’язань щодо оборонних витрат. Аналітики заявляли, що таким чином він поставив під сумнів найважливіший постулат альянсу про те, що напад на одного члена вважається нападом на усіх інших.

Росія давно вважає НАТО загрозою і реліквією Холодної війни, а також активно виступає проти посилення НАТО на східному фланзі.

У Німеччині заявили про атаку хакерів на урядові комп’ютерні мережі, ЗМІ підозрюють росіян

У МВС Німеччини заявили про розслідування кібератаки на урядові комп’ютерні мережі, відмовившись прокоментувати повідомлення у ЗМІ, що за цим можуть стояти російські хакери.

Представник прес-служби МВС 28 лютого заявив, що основні урядові відомства вжили заходів для розслідування злому та захисту даних.

«Атаку ізольовано, ситуація перебуває під контролем федеральної адміністрації», – сказав представник прес-служби.

Німецькі ЗМІ сьогодні раніше повідомили, що російська хакерська група, відома як Fancy Bears, проникла в комп’ютерні мережі іноземних і безпекових відомств країни і викрала дані.

Інформаційне агентство dpa з посилалося на неназвані джерела вказало, що злом хакерської групи APT28 (Fancy Bears) був виявлений у грудні, а втручання в мережуі, ймовірно, тривало близько року.

Американська розвідка звинувачує Fancy Bears у втручанні в американські вибори в 2016 році і співпраці з Кремлем. Москва підтримку хакерів неодноразово заперечувала.

Західні уряди і експерти в галузі безпеки раніше називали цю хакерську групу ймовірними винуватцями нападу на мережу парламенту Німеччини в 2015 році. ЇЇ також звинувачують в зломі комп’ютерних систем НАТО і урядів у Східній Європі.

 

Єврокомісія готова надати Україні 1 мільярд євро макрофінансової допомоги – Домбровскіс

Європейська комісія готова запропонувати Україні новий пакет макрофінансової допомоги в розмірі 1 мільярд євро попри неповне виконання вимог щодо попередньої програми, повідомив Радіо Свобода віце-президент Єврокомісії Валдіс Добровскіс.

За його словами, Європейська комісія готова остаточно погодити пакет допомоги для України наступного тижня.

«Це вже обговорювали наприкінці минулого року, коли попередня програма закінчилася і, на жаль, ми не змогли виплатити останній транш  у розмірі 600 мільйонів євро, оскільки не всі умови були виконані. Тому ми підготували ще одну програму макрофінансової допомоги в розмірі 1 мільярд євро двома траншами, по 500 мільйонів кожен. Тому зараз ми запустили всі необхідні процедури», – розповів Добровскіс.

Він сподівається, що Європейська комісія розпочне надавати Україні фінансову підтримку в рамках нової програми на початку осені.

Добровскіс зазначив, що, на думку Єврокомісії, для отримання першого траншу Україна повинна виконати умови, які не були виконані в рамках попередньої програми співпраці.

У грудні 2017 року голова представництва Європейського союзу в Україні Юґ Мінґареллі пояснював, що Україна не виконала 4 із 21 попередньої вимоги до програми отримання останнього траншу.

Серед них, як розповідав Радіо Свобода речник представництва ЄС у Києві Давід Стулік, скасування мораторію на експорт лісу-кругляка до Європейського союзу, запровадження автоматичної системи перевірки електронних декларацій, створення кредитного реєстру в НБУ, який би зафіксував перелік кредитів, та реєстру власності компаній.

Під час попередньої програми співпраці з ЄС Україні мали виплатити 1,8 мільярда євро, однак держава отримала дві третини цієї суми.

Країни Заходу звинувачують Іран у порушенні ембарго на постачання зброї до Ємену

Чотири західні держави 27 лютого виступили зі спільною заявою, в якій засудили Іран за ймовірне порушення ембарго на постачання зброї до Ємену. Заява Франції, Німеччини, Великої Британії та США оприлюднена на наступний день після того, як Росія ветувала присвячену цій же проблемі резолюцію Ради безпеки ООН.

Країни Заходу вважають, що неврахування Іраном ембарго на постачання зброї, зауважене групою експертів ООН у січні, «становить серйозний ризик для миру та стабільності в регіоні». Чотири країни закликали Іран «негайно припинити будь-яку діяльність», що суперечить резолюції ООН 2015 року, яка передбачає ембарго на постачання зброї повстанцям руху «Хуті».

Іран заперечує постачання зброї до Ємену. Російський посол в ООН Василь Небензя 26 лютого назвав висновки експертів «непідтвердженими».

В аеропорту Буенос-Айреса затриманий росіянин з 4 кілограмами кокаїну

В аеропорту столиці Аргентини Буенос-Айреса затриманий росіянин, у багажі якого виявлено чотири кілограми кокаїну. Про це 28 лютого повідомила міністр безпеки Аргентини Патрісія Буллріч.

Наркотики були заховані в подвійному дні валізи затриманого. За неофіційними даними, 50-річний чоловік планував вилетіти до Франкфурта-на-Майні.

Служба безпеки аеропорту не виключає, що затриманий росіянин пов’язаний з контрабандистами, які хотіли перевезти майже 400 кілограмів кокаїну з Аргентини в Росію. За словами Буллріч, після появи інформації про «кокаїнову справу» в аеропорту посилили огляд речей і багажу.

Минулого тижня стало відомо, що в грудні в школі при посольстві Росії в Аргентині знайшли 12 валіз з майже 400 кілограмами кокаїну. Вони були зареєстровані як дипломатичний багаж. Для встановлення осіб, причетних до наркотрафіку, кокаїн замінили на борошно і відправили в Москву. ЗМІ повідомляли, що для перевезення вантажу використовували літак спеціального льотного загону «Росія», на якому літає секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев. У відомстві цю інформацію назвали «фейком». Але поліція Аргентини підтвердила справжність знімків літака.

У так званій «кокаїновій справі» фігурують шість осіб – колишні співробітники посольства, колишній аргентинський поліцейський і ймовірний організатор поставок кокаїну Андрій Ковальчук, що живе в Берліні. Він оголошений в міжнародний розшук, решта фігурантів справи заарештовані.

Реакція влади США на російське втручання є недостатньою – керівник АНБ

Президент США Дональд Трамп і міністр оборони Джим Маттіс не віддали наказів розвідувальним органам і не надали їм додаткових повноважень для опору втручанню Росії та підтримуваної Москвою кампанії дезінформації. Це спричинило слабку реакцію на дії російської влади, заявив 27 лютого в сенатському комітеті США з питань збройних сил адмірал Майк Роджерс, який очолює водночас кіберкомандування та Агентство національної безпеки США.

«Мені ніколи не давали жодного конкретного наказу, щоб здійснити додаткові кроки поза межами моєї влади. Я робив те, що було в межах моїх повноважень, намагаючись бути добрим, проактивним командувачем», – вказав Роджерс.

Високопосадовець американської розвідки заявив, що потрібна агресивніша реакція, але він не може підказувати президенту, що робити.

«Я вважаю, що президент Росії Володимир Путін дійшов висновку, що ціна (втручання – ред.) є незначною», і тому вирішив продовжувати цю діяльність, вважає Роджерс.

Речниця Білого дому Сара Сандерс зазначила, що президент Трамп нині розглядає способи запобігання втручанню Росії, і найближчими тижнями буде вжито більше заходів.

16 лютого спецпрокурор США Роберт Мюллер оприлюднив перші результати розслідування щодо ймовірного втручання Росії в американські вибори 2016 року. Звинувачення у втручанні висунуті співробітникам «Агентства інтернет-досліджень», відомого як «фабрика тролів», і особисто Євгену Пригожину, якого вважають однією із найбільш наближених до президента Росії Володимира Путіна осіб.

Росія: експертиза визнала дослідника Сандармоху «психічно здоровим»

Російські експерти визнали «психічно здоровим» відомого в Україні дослідженнями історії розстрілів у карельському урочищі Сандармох, голову карельського «Меморіалу» Юрія Дмитрієва. Про це йдеться в результатах експертизи Дмитрієва, яку проводили в інституті імені Сербського в рамках кримінальної справи проти історика, яку його прихильники називають політично мотивованою.

Результати оголосили в суді Петрозаводська 27 лютого, повідомив адвокат Віктор Ануфрієв.

Раніше експертиза визнала, що фотографії, які фігурують у справі історика, не є порнографічними і були зроблені в інших цілях.

Дмитрієва заарештували в грудні 2016 року. Приводом для порушення справи проти історика стали фотографії оголеної прийомної дочки, які той зберігав на комп’ютері. 2 березня 2017 роки йому висунули звинувачення в розпусних діях, незаконному придбанні зброї і фотозйомці щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку. Захист наполягав, що фотографії Дмитрієв робив, щоб фіксувати фізичний розвиток дівчинки.

«Меморіал» вважає справу Дмитрієва сфабрикованою. 27 січня його випустили зі слідчого ізолятора під підписку про невиїзд.

Правозахисники: обстріли в Східній Гуті тривають, попри «гуманітарну паузу»

Сирійська група моніторингу прав людини, що базується в Лондоні, заявляє про поновлення повітряних ударів в утримуваному повстанцями сирійському регіоні Східна Гута, незважаючи на «гуманітарну паузу», ініційовану Росією.

За даними правозахисників, бомбардування відновилися в кількох містах Східної Гути.

Водночас сирійські військові джерела заперечують це. А російські військові і сирійські державні ЗМІ заявили, що мінометного обстрілу зазнали маршрути евакуації цивільних.

Російські військові заявляють, що через обстріли цивільні не змогли залишити оточену Східну Гуту, і звинуватили сили повстанців у тому, що вони використовують цивільне населення як заручників.

Водночас повстанці в Гуті відкинули звинувачення в обстрілах і заявили, що не перешкоджають цивільним виходити з регіону.

В ООН заявили, що ситуація наразі не дозволяє завезти в Східну Гуту гуманітарну допомогу чи провести медичні евакуації.

Росія, яка підтримує сирійський уряд, напередодні розпорядилася запровадити «гуманітарні паузи» у Східній Гуті, починаючи з 27 лютого, від 9:00 до 14:00. Як заявили в Москві метою цього є дати змогу цивільним жителям залишити цей район, останній великий опорний пункт повстанців під Дамаском.

Вранці 27 лютого Британська група моніторингу прав людини заявила, що протягом ночі ситуація в Гуті була відносно спокійна.

Заява Москви з’явилася після того, як 24 лютого Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, що вимагає «негайного» припинення вогню на 30 днів, щоб дозволити поставки допомоги і медичні евакуації в районах конфлікту в Сирії. Цьому крокові передував понад тиждень інтенсивного бомбардування сирійськими урядовими військами Східної Гути, в результаті чого, за даними правозахисників, загинули понад 560 людей.

26 лютого США закликали Росію використати свій вплив, щоб гарантувати місячне перемир’я в Сирії.

Росія й Іран надають підтримку режиму президента Сирії Башара Асада протягом всієї семирічної війни в Сирії, що почалася з розгону урядом мирних протестів. Москва допомогла переламати хід конфлікту на користь Асада, почавши 2015 року кампанію авіаударів і посиливши військову присутність на землі.

 

Підпал в Ужгороді: посол України закликає Угорщину спільно визначити ініціаторів

Посол України в Угорщині Любов Непоп прокоментувала напад на приміщення Товариства угорської культури Закарпаття та закликала владу в Будапешті спільно визначити сторону, якій вигідне загострення українсько-угорських відносин.

«Українські компетентні органи працюють над тим, щоб знайти і покарати винних у нинішній неприпустимій акції. Але закликаю вже зараз замислитися над тим, кому так вигідна така акція в умовах нинішнього загострення в українсько-угорських відносинах, і спільно протидіяти всім спробам розсварити Україну та Угорщину, використовуючи в тому числі такі брудні методи», – написала дипломат у Facebook.

Зранку 27 лютого МЗС Угорщини викликало посла України через інцидент в Ужгороді.

Поліція Закарпатської області розслідує обставини чергового підпалу в офісі Товариства угорської культури Закарпаття. Інформація про пожежу надійшла у ніч на 27 лютого. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах». Таке правопорушення карається позбавленням волі на строк від трьох до 15 років.

Внаслідок пожежі ніхто не постраждав. Сума збитків встановлюється.

Закарпатська облдержадміністрація і Товариство угорської культури Закарпаття в спільній заяві, оприлюдненій на сайті голови ОДА Геннадія Москаля, засудили підпал і наголосили, що «жодним місцевим чи заїжджим провокаторам не вдасться розсварити українців і угорців».

Це вже не перший підпал офісу товариства. У ніч на 4 лютого невідомі кинули пляшку із запалювальною сумішшю у будівлю. Пізніше Геннадій Москаль заявив, що правоохоронцям вдалося встановити особи зловмисників. За його словами, це громадяни Польщі, послідовники праворадикальної організації «Фаланга», члени якої брали участь у бойових діях на Донбасі на боці бойовиків угруповань «ЛНР» і «ДНР». Інформацію підтвердили і в Головному управлінні Національної поліції в Закарпатській області.

Відносини між Україною й Угорщиною різко загострилися останнім часом через новий український закон «Про освіту», що передбачив поступове запровадження у школах переходу на навчання державною українською мовою. Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. Київ ці звинувачення відкидає.

Рада ЄС посилила санкції проти Північної Кореї

Рада Європейського союзу посилила санкції проти Північної Кореї. 

Як повідомляється на сайті Ради, санкції передбачають посилення заборони на експорту до КНДР всіх видів нафтопродуктів, заборону на імпорт з КНДР харчових продуктів та сільськогосподарської продукції, машин, електрообладнання, заборону на експорт до КНДР всього промислового обладнання.

Також Рада ЄС вимагає повернення всіх робітників КНДР за кордон упродовж 24 місяців.

Крім того, санкції передбачають повну заборону на експорт сирої нафти, яка вже була введена ЄС у жовтні 2017 року.

Напередодні США запровадила нові санкції проти Північної Кореї через її ядерну і ракетну програму, що стосуються однієї особи, 27 компаній і 28 суден. Пхеньян назвав нові санкції США «актом війни».

У 2017 році КНДР здійснила шість ядерних випробувань, а також випробувала декілька міжконтинентальних балістичних ракет, що викликало критику з боку світової спільноти. У зв’язку з цим Рада безпеки ООН кілька разів розширювала санкції проти Північної Кореї, зокрема, 22 грудня 2017 року організація одностайно схвалила запропоновані США нові санкції проти Північної Кореї. Санкції обмежать для КНДР імпорт нафти, повернуть всіх її робітників з-за кордону протягом року і можуть суттєво обмежити судноплавство.

США вестимуть переговори з КНДР тільки «на правильних умовах» – Трамп

Президент США Дональд Трамп після пропозиції щодо діалогу з Пхеньяном заявив, що переговори із Північною Кореєю відбудуться тільки «на правильних умовах».

«Подивимось, що буде», – сказав Трамп 26 лютого у Білому домі, не пояснивши свої умови для переговорів.

Слова Трампа з’явилися після того, як президент Південної Кореї Мун Чже Ін заявив, що Вашингтон повинен «знизити поріг» для переговорів з Північною Кореєю, тоді як КНДР має продемонструвати готовність до роззброєння.

Перед церемонією закриття зимової Олімпіади у Південній Кореї голова північнокорейської олімпійської делегації генерал Кім Йон Чол заявив про «достатній намір» Пхеньяна провести діалог із США.

Минулого тижня Вашингтон запровадив нові санкції проти Пхеньяна з метою тиску на його ядерні і ракетні програми. КНДР цей крок назвала «актом війни».

У Чехії вимагали звільнення лідера сирійських курдів, затриманого в Празі на вимогу Туреччини

Близько 200 людей провели 26 лютого в столиці Чехії дві акції протесту – біля Міністерства юстиції та в центрі міста – з вимогою звільнити затриманого у Празі лідера сирійських курдів.

Саліх Муслім, колишній співголова партії «Демократичний союз» (PYD), головної політичної партії сирійських курдів, був затриманий у Празі 24 лютого на підставі заяви Інтерполу від Туреччини.

26 лютого Анкара заявила, що подала документи чеській владі, формально вимагаючи видачі Мусліма. Віце-прем’єр Туреччини Бекір Боздаг заявив, що Саліх Муслім постане перед судом у Празі пізніше 26 лютого.

Партія «Демократичний союз» звинуватила Анкару у «вимаганні арешту осіб, які не є її громадянами, без будь-яких юридичних підстав».

Туреччина розшукувала Мусліма після того, як суд звинуватив його в «порушенні цілісності держави» та інших правопорушеннях.

Партію «Курдський демократичний союз» Туреччина вважає терористичним угрупованням. Муслім пішов у відставку з посади співголови партії минулого року, але залишається впливовим.