Новини

все українське життя

Іран: ще двоє міністрів уряду Роугані пішли у відставку

Міністри промисловості і транспорту Ірану пішли у відставку, повідомив сайт президента Ірану Хасана Роугані 20 жовтня.

У поширеній офіційній заяві Роугані подякував міністрові промисловості Мохаммаду Шарітамадарі та міністрові транспорту Аббасу Ахунді за їхню «безкорисливу службу» і «щирі зусилля». Свої заяви про відставку урядовці ще подали місяць тому, коли законодавці готувались до слухань щодо імпічменту.

Раніше у серпні були змушені піти у відставку і міністри праці та економіки в уряді Роугані на тлі критики парламентаріїв незадовільною роботою в подоланні економічної кризи. Вона була частково посилена рішенням США про відмову від ядерної угоди 2015 року та повторне запровадження економічних санкцій.

Рішення США вийти з угоди похитнуло позицію самого Роугані, якому у серпні довелося відповідати на питання законодавців у парламенті, вперше упродовж п’яти років його владних повноважень.

Щонайменше 27 людей загинули через напади на виборчі дільниці в Афганістані

Щонайменше 27 людей загинули через напади на виборчі дільниці у Афганістані впродовж голосування на парламентських виборах 20 жовтня. За даними місцевої влади, на дільниці в столиці Кабулі через підрив бойовика-смертника загинули 10 людей – виборці і поліцейські. Перед цим у різних районах Кабула були повідомлення про вибухи в місцях голосування, через що троє людей загинули і понад 30 були поранені. Крім того, 11 поліцейських загинули через напад у провінції Гор, ще троє людей загинули в провінції Кундуз. Надходили також повідомлення про поранених у провінції Фарах, Кунар і Нангархар.

Упродовж дня надходили повідомлення про численні технічні та організаційні труднощі під час голосування. На деяких з-поміж 21-ї тисячі дільниць робота була продовжена на 4 години довше від офіційного часу закриття, іншим дозволили відкритися ще і 21 жовтня.

Майже 9 мільйонів людей зареєструвалися для голосування на виборах, які розглядаються як ключовий критерій здатності уряду гарантувати безпеку по всій країні.

Міністерство внутрішніх справ заявляло, що для захисту виборців і дільниць залучили близько 70 тисяч силовиків.

Читайте також: Парламентські вибори в Афганістані вирішили продовжити на день через хаос на дільницях​

Спочатку заплановані на 2015 рік парламентські вибори відклали на три роки на тлі суперечок з приводу виборчих реформ і через нестабільність після передачі в 2014 році відповідальності за безпеку в країні від НАТО до афганських сил.

Угруповання «Талібан» напередодні виборів попередило, що його бойовики планують нападати на учасників голосування. 20 жовтня таліби поширили нове попередження, в якому закликали виборців бойкотувати «фіктивний і театральний процес задля захисту власного життя».

Нині бойові дії між урядовими силами і бойовиками тривають щонайменше в 20-ти із 34 провінцій Афганістану.

США вітають рішення Македонії щодо перейменування країни – Держдепартамент

У Державному департаменті США привітали рішення парламенту Македонії, який підтримав перейменування країни.

«Сполучені Штати вітають рішення парламенту Македонії ініціювати конституційні зміни, необхідні для реалізації Угоди «Преспа» (від назви озера, біля якого раніше прем’єри Греції і Македонії підписали угоду про перейменування – ред.) з Грецією», – йдеться у заяві речниці держдепартаменту Гедер Науерт.

За її словами, США вважають, що досягнення згоди між Скоп’є і Афінами щодо перейменування Македонії «є історичною можливістю для стабільності, безпеки і процвітання у всьому регіоні».

Читайте також: Уряд Македонії почав процедуру зміни назви країни​

19 жовтня депутати парламенту Македонії проголосували за законопроект щодо затвердження нової назви республіки – Північна Македонія. Орієнтовно у січні має відбутися ще одне голосування в парламенті щодо відповідних змін до конституції. У разі їх затвердження, далі угоду має ратифікувати парламент Греції, щоб вона почала діяти.

Афіни з часу проголошення незалежності Республіки Македонії від колишньої Югославії 1991 року не визнають назви країни, бо так само називається традиційний регіон Македонія на півночі Греції. В Афінах заявляють, що така ж назва північного сусіда, мовляв, становить територіальну претензію Скоп’є на північ Греції.

Греція блокувала переговори македонців про вступ в НАТО і Євросоюз, тепер ця дорога для республіки може бути відкрита.

Наприкінці вересня в Македонії пройшов референдум про перейменування. Переважна кількість тих, хто проголосував, більше ніж 90 відсотків, висловилися за нову назву. Проте через низьку явку референдум визнали таким, що не відбувся.

9 жовтня уряд Македонії на позачерговому засіданні затвердив пропозиції змін до конституції, розпочавши цим процедуру зміни назви країни на Північну Македонію.

Болтон їде до Росії на тлі заяв про намір Вашингтона вийти з угоди щодо ядерних ракет

Радник Білого дому з питань національної безпеки Джон Болтон 20 жовтня вирушає з поїздкою до Росії і на Кавказ на тлі повідомлень американських ЗМІ про те, що Вашингтон має намір денонсувати Договір 1987 року про ліквідацію ядерних ракет середньої і меншої дальності.

The New York Times 19 жовтня повідомила, що Болтон має намір попередити про це президента Росії Володимира Путіна.

Попри погрози, за даними газети, остаточного рішення про виходу з договору ще немає. У Білому домі повідомлення The New York Times не заперечили.

Крім Росії, Болтон під час нинішньої поїздки відвідає також Азербайджан, Грузію і Вірменію.

Головним приводом для рішення про можливий вихід із угоди стало порушення цього договору Росією, яка, як стверджують Сполучені Штати почала дислокувати в Європі ракети малого радіусу дії, здатні нести ядерні боєголовки. Два тижні тому під час зустрічі з міністрами оборони країн-членів НАТО міністр оборони США Джим Меттіс заявив, що дії Росії є «неприйнятними», і попередив: якщо Москва не змінить свою поведінку, Вашингтон буде змушений створити адекватну противагу новим російським ракетам.

Читайте також: Росія розгортає нові ракетні системи, чим порушує міжнародні зобов’язання – НАТО

Чотири роки тому Сполучені Штати вперше офіційно попередили Росію про те, що вона порушує договір щодо ядерних ракет. Питання про денонсацію цього договору розглядалося ще адміністрацією президента Барака Обами, але від цього кроку відмовилися через протести Німеччини і побоювання, що він може призвести до гонки озброєнь.

Москва, зі свого боку, неодноразово заперечувала обвинувачення США, а також заявляла, що умови договору порушують деякі елементи американської протиракетної системи в Європі.

Договір між СРСР і США про ліквідацію ракет середньої та малої дальності був підписаний Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейганом у Вашингтоні 8 грудня 1987 року під час радянсько-американського саміту. Учасники взяли на себе зобов’язання не виробляти, не випробовувати і не розгортати наземних балістичних і крилатих ракет середньої (1000-5500 км) і малої (500-1000 км) дальності. 

У США громадянку Росії звинувачують у втручанні у вибори-2018

Міністерство юстиції США 19 жовтня висунуло звинувачення громадянці Росії у втручанні в перебіг проміжної кампанії виборів до Конгресу, які відбудуться в листопаді.

Олена Хусяйнова із Санкт-Петербурга, імовірно, в змові з іншими особами, виступала в складі групи агентів впливу, щоб «порушити перебіг демократичного процесу в США», йдеться в обвинувальному висновку. Стверджується, що вона пов’язана з так званою «фабрикою тролів».

Це перше звинувачення у втручанні не в президентські вибори в США в 2016 році, а в цьогорічні вибори до Конгресу.

В обвинувальному висновку також стверджується, що 44-річна Хусяйнова працювала головним бухгалтером проекту «Лахта», російської організації, заснованої олігархом Євгеном Пригожиним і двома компаніями, які він контролює. Проект «Лахта» включає в себе численні підрозділи, діяльність деяких з них спрямована на російську аудиторію, інші намагаються впливати на міжнародну аудиторію в США, країнах Євросоюзу, в Україні, йдеться в публікації на сайті Міністерства юстиції США.

В ОБСЄ засудили залякування журналістів у Росії

Представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір засудив погрози співробітникам «Нової газети» і закликав влади країни ретельно розслідувати ці інциденти і гарантувати безпеку журналістів. Його заяву 19 жовтня наводить сайт організації.

«Знаю, що співробітникам правоохоронних органів уже повідомили про ці інциденти, і вони почали вивчати їх (ці повідомлення – ред.). Я закликаю владу розставити пріоритети в розслідуванні цієї справи і знайти всіх, хто стоїть за нападами. Якщо ці проблеми своєчасно не вирішити, загрози можуть перерости в реальне застосування насильства», – заявив Дезір, нагадавши про долю Анни Політковської та Ігоря Домникова, журналістів російського видання, вбитих за професійну діяльність.

Раніше цього тижня невстановлені особи надіслали до редакції видання «Новая газета» похоронний вінок і баранячу голову, до якої були долучені записки «Денис Коротков (співробітник видання, автор розслідувань про «ЧВК Вагнера» – ред.) – зрадник Батьківщини!» і «Головному редактору «Нової газети» з привітом Вам і Короткову». Московська поліція після інциденту проводить перевірку з цього приводу.

Норвегія звільнила підозрюваного в шпигунстві росіянина – поліція

Норвегія звільнила росіянина Михайла Бочкарьова, підозрюваного в шпигунстві, повідомила Норвезька поліційна служба безпеки (PST).

18 жовтня норвезький суд ухвалив рішення відпустити Бочкарьова, заявивши, що слідчі не змогли навести докази. Він залишався під вартою, тому що PST подав апеляцію на рішення суду. Однак уже сьогодні поліційна служба повідомила, що вирішила відкликати апеляцію.

«Ми продовжуємо розслідувати провадження. Жодне рішення не буде ухвалене щодо висування звинувачень. Він може їхати додому», – заявила норвезькому телебаченню прокурор Катрін Тонстад.

Бочкарьова затримали наприкінці вересня в аеропорту Осло за звинуваченням у здійсненні незаконної розвідувальної діяльності після відвідування семінару з питань цифрових технологій у парламенті країни.

Росія вимагала від Осло відкликати «абсурдні звинувачення» та випустити Бочкарьова. Російське МЗС назвало чоловіка співробітником апарату Ради Федерації (верхньої палати парламенту Росії).

ЗМІ припускали, що Бочкарьова можуть обміняти на норвежця Фруде Берга, затриманого в Росії за звинуваченням у шпигунстві, однак PST заперечила зв’язок між цими двома справами.

Берг заарештували в грудні 2017 року. Він продовжує очікувати на розгляд його справи в суді. Чоловік визнав, що допомагав норвезькій розвідці, інколи надаючи кур’єрські послуги.

Керівник Росгвардії про запрошення Навального на дебати: я його запрошував на інше

У Росії керівник Росгвардії Віктор Золотов заявив, що пізніше відповість на запрошення від опозиціонера Олексія Навального на теледебати, і додав, що запрошував політика «на інше».

«Потім вирішимо», – сказав Золотов у відповідь на запитання журналістів про те, як він планує відреагувати на запрошення Навального.

Він додав, що його звернення до Олексія Навального стосувалося «спортивного змагання, не більше».

18 жовтня російський опозиціонер Олексій Навальний закликав Золотова взяти участь у теледебатах із ним у прямому ефірі. Так опозиціонер відповів на відеозвернення керівника Росгвардії від 11 вересня, у якому той викликав його «на поєдинок» і пообіцяв зробити з нього «відбивну».

У серпні Фонд боротьби з корупцією Олексія Навального оприлюднив розслідування про Золотова. Згідно з матеріалами, для потреб Росгвардії закуповується продовольство та інші товари за завищеними цінами.

США об’єднують посольство і консульство в Єрусалимі – Помпео

Сполучені Штати Америки об’єднують свої посольство і консульство в ізраїльському Єрусалимі, заявив державний секретар США Майк Помпео.

«Ми плануємо досягти значної ефективності та підвищити дієвість шляхом злиття посольства США у Єрусалимі та генерального консульства США в Єрусалимі в єдину дипломатичну місію», – заявив Помпео.

Водночас він зазначив, що Сполучені Штати у своєму посольстві створять новий департамент у справах палестинців.

«Рішення викликане нашими глобальними зусиллями покращити ефективність та дієвість наших операцій. Це не сигнал про зміну політики США в Єрусалимі, Західному березі [річки Йордан] та Смузі Гази», – підкреслив Помпео.

Консульство США в Єрусалимі є головною американською місією в справах палестинців, які вже розкритикували рішення про об’єднання установ.

У грудні 2017 року президент США Дональд Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю і наказав перенести туди американське посольство. Ізраїль привітав це рішення, але воно викликало різку критику з боку палестинців, а також союзників і опонентів Вашингтона.

Росія: Навальний пропонує керівнику Росгвардії словесну дуель

Російський опозиційний політик Олексій Навальний відповів на відеозвернення директора Російської гвардії генерала Віктора Золотова, в якому той викликав Навального на «дуель» і обіцяв зробити з нього «відбивну» на рингу або татамі.

У ролику, записаному у відповідь на заяву Золотова та поширеному 18 жовтня, Навальний запропонував силовику провести дебати в прямому ефірі російського телебачення.

«Вид дуелі і зброю обирає той, кого викликали. І я ваш виклик приймаю», – сказав Навальний. Він дав Золотову тиждень на відповідь. У своєму ролику опозиціонер також звинуватив Золотова та його родину в незаконному збагаченні.

У серпні Фонд боротьби з корупцією, який очолює Олексій Навальний, опублікував розслідування, в якому стверджується, що для потреб Росгвардії закуповується продовольство та інші товари за завищеними цінами.

Звернення Золотова до Навального стало реакцією на це розслідування. Опозиціонер, однак, понад місяць не міг подивитися відеоролик, оскільки двічі відбував адміністративний арешт – спочатку на 30, а потім на 20 діб. Він вийшов на свободу кілька днів тому, 14 жовтня.

Віктор Золотов довгі роки очолював службу охорони президента Росії Володимира Путіна, а після створення Росгвардії очолив цю структуру.

Лідери ЄС вимагають нових санкцій для винних у кібератаках

Лідери країн Євросоюзу закликають запровадити новий пакет санкцій проти тих, хто несе відповідальність за кібератаки на країни-члени блоку. Таку пропозицію ухвалили на саміті ЄС у Брюселі 18 жовтня.

Така заява Європейської ради з’явилася за два тижні після того, як Велика Британія і Нідерланди оприлюднили інформацію про кібератаку російської розвідки на Організацію із заборони хімічної зброї, що базується в Гаазі.​

Згідно з документом, затвердження якого анонсували 9 жовтня, Європейська рада «закликає до заходів, спрямованих на протидію нелегальній або завідомо шкідливій діяльності у кіберпросторі та побудові стійкої системи кібербезпеки».

Читайте також: «Секс, корупція, кримінал: як Росія втручатиметься у вибори в Україні​»

Також у тексті заяви зазначено, що «робота над підвищенням здатності реагувати і стримувати кібератаки за допомогою обмежувальних інструментів ЄС має продовжуватись».

Таку ініціативу запропонували представники Великої Британії, Нідерландів, Литви, Естонії, Латвії, Данії, Фінляндії та Румунії.

Режим санкцій не набуває чинності одразу. Протягом наступних тижнів і місяців країни-члени ЄС працюватимуть над законодавчою базою для впровадження обмежень.

Читайте також: «Гібридна війна проти України і кібератаки Путіна на Заході: вихованець КДБ інакше не вміє​»

Пропозиція санкцій передбачає замороження активів осіб, які відповідальні за кібератаки, та заборону для них на в’їзд до країн Євросоюзу.

Хоча в заяві не згадується Росія, заклик до впровадження санкцій оприлюднений в контексті кібератак Москви – зокрема спроби втручання у виборчі процеси, в якому її звинувачують на Заході.

Мережа Facebook створила відділ для боротьби з втручанням у вибори

Соціальна мережа Facebook створила спеціальний відділ для боротьби зі втручанням у вибори, який має на меті запобігати поширенню неправдивої інформації, повідомляє агентство France-Presse.

Головний офіс протидії фейковим новинам розташувався в Каліфорнії. У новому відділі працюватимуть близько 20 людей, які є експертами з аналітики і програмування. Як передбачають найближчі плани, фахівці стежитимуть за підозрілими акаунтами під час виборів у США та Бразилії. 28 жовтня в Бразилії відбудеться другий тур виборів президента, а на 6 листопада у США призначені проміжні вибори в Конгрес.

У березні 2018 року стало відомо про витік через компанію Cambridge Analytica даних 87 мільйонів користувачів Facebook. Все це відбувається на тлі розслідування команди спецпрокурора Роберта Мюллера, яке стосується ймовірного втручання Росії в американські вибори, в тому числі і з використанням Facebook.

Також на цю тему: Мережа Twitter розкрила 4 тисячі пов’язаних з Кремлем акаунтів

Соцмережа видалила майже 300 акаунтів, пов’язаних з російською «фабрикою тролів», так званим «Агентством інтернет-досліджень». Вашингтон звинувачує цю структуру в причетності до втручання в президентські вибори в США у 2016 році. Москва ці звинувачення неодноразово відкидала.