Новини

все українське життя

Лукашенко вітає «дружні» відносини між Білоруссю та ЄС

Президент Білорусі Олександр Лукашенко привітав поліпшення відносин між Білоруссю та Європейським Союзом, заявивши, що вважає економічні зв’язки є «фундаментом» партнерства Мінська з блоком.

Такий коментар Лукашенко озвучив у Мінську 21 червня під час зустрічі з комісаром з питань Європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнесом Ганом.

«Розмови про демократію, свободу слова, політичних ув’язнених, скасування смертної кари безумовно необхідні, ми тримаємо ці питання у порядку денному, говоримо про них сміливо та відкрито», – сказав президент Білорусі.

Але Лукашенко наполягав на тому, що «основою є торговельні, економічні та фінансові відносини».

«Ми вирішили піти назустріч один одному, відродити дружні партнерські відносини», – також сказав він, тоді як Ган зазначив, що за останні роки ЄС і Білорусь розвивали довірливі відносини, повідомляють білоруські інформаційні агентства.

У 2004 році ЄС запровадив обмежувальні заходи проти Білорусі у зв’язку з нерозкритими зникненнями двох опозиційних політиків, одного бізнесмена та одного журналіста.

Європейська Рада ухвалила подальші санкції через посилення репресій після президентських виборів у грудні 2010 року.

Але в лютому 2016 року ЄС скасував більшість санкцій проти Мінська – заморожування активів та заборону на видачу віз 170 білорусам, включаючи Лукашенка та вищих посадових осіб, та обмежувальні заходи проти 14 компаній.

Тоді мовилося, що санкції були скасовані «у відповідь на звільнення всіх білоруських політв’язнів (22 серпня 2016 року) та в контексті поліпшення відносин між ЄС та Білоруссю».

Адміністрація Трампа не має комплексного підходу до Росії – Нуланд

Колишня помічниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що адміністрація президента Дональда Трампа має попередити Росію про жорстку відповідь у разі нової спроби втручання в американські вибори. Про це Нуланд сказала на слуханнях у сенатському комітеті з питань розвідки 20 червня.

«Ми припускали, що адміністрація Трампа йтиме далі тим шляхом, яким ішов Обама після виборів, і накладе додаткові санкції на Росію, але поки ми не бачимо з боку чинного президента США кроків із розробки комплексного, координованого підходу до Росії», – наголосила Нуланд.

Нуланд визнала, що зусилля адміністрації Обами з протидії російським операціям у кіберпросторі були недостатніми, щоб змусити Москву переглянути свою політику. Адміністрація усвідомила, наскільки масштабними були підривні дії Росії, тільки після аналізу, виконаного після виборів 2016 року, наголосила екс-чиновниця.

У США триває розслідування ймовірного втручання Росії в американські президентські вибори 2016 року. За даними американських спецслужб, за атаками на сервери Демократичної партії, що сталися два роки тому, стояло Головне розвідувальне управління Генштабу Збройних сил Росії.

На початку серпня 2017 року спецпрокурор Роберт Мюллер скликав велику колегію присяжних для розслідування «російського сліду» у виборах. Мюллер з’ясовує, чи була змова штабу Дональда Трампа з Кремлем з метою підірвати позиції кандидата в президенти від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

Москва втручання у виборчий процес в інших державах категорично відкидає, Трамп називає це розслідування «полюванням на відьом».

У Кремлі чекають візиту радника президента США з нацбезпеки

У Кремлі заявили, що радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон планує відвідати Москву, проте не надали деталей візиту.

«Наскільки ми знаємо, така поїздка дійсно відбудеться, це все, що можемо сказати зараз», – заявив прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков 21 червня у відповідь на запитання, чи очікує Москва візиту Болтона.

21 червня російське агентство «Інтерфакс» процитувало джерела у Вашингтоні, які повідомили, що Болтон має прибути до Москви наступного тижня для підготовки можливої зустрічі президентів Володимира Путіна та його американського колеги Дональда Трампа.

Тим часом російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до контактів» зі США.

«Якщо буде досягнуто угоду про зустріч на високому рівні, вона буде оголошена», – додав Лавров.

9 червня Дмитро Пєсков заявив, що російські та американські президенти обговорили перспективи своєї зустрічі під час телефонної розмови у березні та говорили про столицю Австрії, Відень як можливе місце такої зустрічі.

«Конкретних угод чи домовленостей не було, і зараз не проводяться жодні конкретні дискусії», – сказав тоді прес-секретар глави Кремля.

Президент США заявив у березні, що він скоро зустрінеться з Путіним, але відтоді зв’язки між Вашингтоном та Москвою ще більше погіршилися через конфлікт в Сирії та отруєння колишнього російського шпигуна в Британії, у чому Захід звинувачує Москву.

Україна працюватиме над реформуванням Ради ООН з прав людини – МЗС

Україна має намір працювати над реформуванням Ради Організації Об’єднаних Націй з прав людини, йдеться у коментарі заступника міністра закордонних справ України Сергія Кислиці на сайті МЗС.

Дипломат нагадав, що Україна брала безпосередню та активну участь у створенні Ради ООН з прав людини у 2006 році та від початку входила до її складу протягом двох послідовних каденцій у 2006–2008 та 2008-2011 роках. Він додав, що у 2018 році Українська держава знову набула членства у цьому допоміжному органі Генеральної асамблеї ООН.

Кислиця наголосив, що Україна розуміє позицію Сполучених Штатів Америки, які напередодні оголосили про свій вихід з Ради ООН з прав людини.

«На жаль, вимушені констатувати, що сьогодні Рада ООН з прав людини перебуває у складній ситуації, якщо не сказати у кризі»,– наголосив Кислиця.

«Рішення США щодо дострокового припинення членства у Раді не стало несподіванкою. Більше року тому Сполучені Штати на одному із засідань Ради Безпеки ООН заявили про негативні тенденції у роботі ООН на напрямку захисту прав людини», – підкреслив дипломат.

За його словами, Україна неодноразово заявляла, що поділяє думку про важливість врахування компонента прав людини у всіх напрямах роботи організації.

«Ми бачимо безпосередній зв’язок між питаннями прав людини та безпекою у світі в широкому розумінні. Отже, не може не викликати занепокоєння фактичне усунення правозахисної тематики з майданчика ООН у Нью-Йорку – як ідеологічно так і фізично», – зазначив Кислиця.

За його словами, об’єктивно оцінюючи існуючі проблеми та недоліки у роботі Ради, Україна має намір працювати над її реформуванням.

Для України, стверджує Кислиця, Рада залишатиметься ще одним майданчиком для захисту прав українців, які потерпають від злочинних дій Росії внаслідок окупації Криму та її агресії на Сході України.

19 червня США відмовилися від членства в Раді ООН з прав людини, назвавши цей орган «корисливим». Виступаючи в Держдепартаменті, постійний представник ООН Ніккі Хейлі засудила Раду за те, що вона закриває очі на серйозні порушення прав людини владою авторитарних країн, але при цьому перетворила Ізраїль в об’єкт постійної критики.

В ООН наголошують на важливості Ради з прав людини і хотіли б, щоб США залишалися в складі цього органу.

Європейський союз висловив стурбованість рішенням США вийти з Ради ООН з прав людини.

Рада з прав людини створена в 2006 році. За 12 років існування жодна країна-учасниця, яких нині 47, не покидала добровільно цей орган. Відповідно до резолюції ООН, головною метою РПЛ є захист прав і основних свобод людини, а також ефективна координація та інтеграція діяльності, що стосується прав людини, у рамках системи ООН.

Австрія видала Москві підозрюваного у низці замовних убивств

Підозрюваного у низці замовних убивств росіянина Аслана Гагієва Австрія видала Москві після багаторічної судової тяганини, повідомляє МВС Росії.

Речниця міністерства Ірина Волк заявила 20 червня заявив, що 47-річний Аслан Гагиев, також відомий як Джако, був доставлений в Росію в супроводі співробітників поліції та пенітенціарної служби.

Австрійський вищий суд відхилив апеляцію Гагієва щодо екстрадиції.

Гагієв утік за кордон в 2013 році після того, як був звинувачений в організації злочинного банди, бандитизму, вбивствах та торгівлі зброєю, сказала Волк.

Росія звинуватила банду Гагієва у вбивстві 60 осіб, в тому числі мера міста Владикавказ у Північній Осетії, яка межує з Чечнею, а також колишнього заступника прем’єр-міністра регіону.

Російський слідком заявив, що принаймні 22 членів банди були засуджені за злочини, дехто з них – довічно.

Аслан Гагієв був заарештований на залізничній станції Відня в січні 2015 року за міжнародним ордером на арешт.

Австрія спочатку відклала екстрадицію Гагієва до Росії, переймаючись за дотримання його прав там, і він був звільнений після того, як в лютому 2016 року він подав заставу на 100 000 євро. У вересні 2017 року, однак, його знову взяли під варту.

Гагієв спростує звинувачення, заявляючи, що спроба Росії отримати його екстрадицію була політично мотивованою.

У Молдові протестували проти скасування результатів виборів мера Кишинева

Тисячі людей вийшли на протест на вулиці столиці Молдови Кишинева 20 червня після того, як суд визнав недійсною перемогу проєвропейського кандидата на виборах мера.

Демонстранти, які зібралися біля міської ради, кричали: «Настасе є мером!» і тримали банери з гаслами: «Наше голосування – не твоя примха».

Андрій Настасе, кандидат від партії «Платформа «Гідність і правда», 3 червня переміг кандидата дружньої до Москви Соціалістичної партії Іона Чебана.

Настасе, прокурор, який виступає проти місцевих олігархів та проросійської політики в колишній радянській республіці, отримав 52,5 відсотка голосів.

Тим не менш, кишинівський суд постановив 19 червня, що Настасе не був переможцем голосування, на надавши пояснень такого рішення і спонукаючи перші вуличні протести пізніше цієї ночі.

42-річний Настасе подав 20 червня апеляцію, заявивши, що рішення суду було політично мотивованим. Настасе був одним із організаторів великомасштабних антикорупційних протестів у 2015 році після зникнення 1 мільярда доларів із молдовської банківської системи.

Рішення кишинівського суду викликало стурбованість посольства США в Молдові та деяких членів Європарламенту.

Посольство США заявило, що «несподіване і непрозоре анулювання результатів виборів мера Кишинева, в яких був явний переможець, є тривожним сигналом».

Член Європейського парламенту Крістіан Преда з Румунії заявив, що Комітет закордонних справ європарламенту обговорить це питання 21 червня.

Вибори були оголошені після того, як Дорін Кіртоаке, котрий був мером Кишенева упродовж останніх 10 років, пішов у відставку після звинувачень у впливі на платні парковки в місті. За його словами, справа є політично мотивованою.

Молдова – одна з найбідніших країн Європи, розділена між силами, що підтримують проросійського президента Ігоря Додона та тими, хто підтримує уряд, який прагне до більш тісних зв’язків з ЄС та Сполученими Штатами.

Франція і Німеччина пропонують формувати бюджет єврозони

Німеччина і Франція пропонують формувати бюджет єврозони з 2021 року, йдеться у декларації, яку канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Франції Емманюель Макрон підписали 19 червня у німецькому палаці Мезеберг.

«Ми пропонуємо створити бюджет єврозони в межах Європейського союзу для сприяння конкурентоспроможності, конвергенції та стабілізації ситуації в зоні євро, починаючи з 2021 року», – ідеться в декларації.

Згідно з документом, наповнювати цей бюджет пропонують за рахунок національних внесків країн-членів ЄС і перерозподілу податкових надходжень і загальноєвропейських ресурсів.

Ініціатива передбачає, що бюджет може бути джерелом інвестицій та компенсації витрат країн зони євро.

Наразі до єврозони входять 19 країн Європейського союзу, офіційна валюта в яких – євро.

Узбекистан заявив про готовність прийняти афганські мирні переговори

Узбекистан заявив про готовність прийняти прямі мирні переговори між урядом сусіднього Афганістану та талібами – після того, як обидві сторони оголосили про припинення вогню на час свята Ід аль-Фітр.

Таліби раніше оголосили до 17 червня триденне припинення вогню, яке, згідно х їхньою заявою, не стосувалося іноземних сил на території країни. Тим часом, уряд Афганістану оголосив припинення вогню до 20 червня.

У березні в столиці Узбекистану Ташкенті відбулася міжнародна мирна конференція з Афганістану, під час якої узбецький лідер Шавкат Мірзійоєв запропонував провести мирні переговори.

Міністерство закордонних справ Узбекистану заявило, що «встановило відповідні контакти та провело робочі зустрічі з високопоставленими представниками талібів». Під час цих зустрічей обговорювалися перспективи діалогу та взаємодії для встановлення довгострокового миру та стабільності в Афганістані та його економічного розвитку, вказано в повідомленні.

У Таїланді вперше за 9 років стратили в’язня

У Таїланді вперше за 9 років стратили в’язня. 

Як повідомляє агенція Reuters, вирок виконали на центральній в’язниці Банг Кван на північ від Бангкока. 26-річному громадянину Таїланду Терасаку Лонджі ввели смертельну ін’єкцію.

Лонджі був засуджений за звинуваченням у вбивстві 17-річного студента в 2012 році. За версією слідства, він завдав йому 24 удари ножем, вкрав гаманець, телефон і втік. Лонджі став сьомим ув’язненим, страченим в Таїланді смертельною ін’єкцією.

Попередня смертна кара в країні відбулася в 2009 році. Тоді до найвищої міри покарання засудили двох тайських торговців наркотиками.

Майже 69 мільйонів людей у світі є біженцями – ООН

Управління верховного комісара ООН у справах біженців заявляє, що за підсумками 2017 року в світі налічується майже 69 мільйонів людей, які втекли від війни, насильства чи переслідування, що є новим рекордом. За даними щорічного звіту, опублікованого 19 червня, число біженців та внутрішньо переміщених осіб зросло на 4,6% у 2017 році порівняно з минулим роком.

Майже 70% біженців втекли з п’яти країн – Сирії, Афганістану, Південного Судану, Бірми та Сомалі.

Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Ґранді сказав, що потоки біженців можуть суттєво сповільнитися, якщо вдасться завершити війни та розв’язати кризи в цих країнах. «Але ми не бачимо значного прогресу в справі досягнення миру в будь-якій із цих країн», – вказав Ґранді.

Туреччина, Пакистан, Ліван та Іран також є серед країн із найбільшою кількістю біженців.

Трамп погрожує запровадженням нових мит на китайські товари

Президент США Дональд Трамп заявив, що у разі введення Китаєм мит на американські товари, додаткові митні збори в розмірі 10 відсотків будуть накладені на китайську продукцію загальною вартістю в 200 мільярдів доларів.

«Будуть зроблені нові кроки з метою спонукати Китай відступити від недобросовісної торгової практики, відкрити свої ринки американським товарам і погодитися на більш збалансовані торговельні відносини з Америкою», – заявив 18 червня президент США Дональд Трамп.

Особливе невдоволення Трампа викликає відмова китайської влади захищати американську інтелектуальну власність. Міністерство торгівлі КНР відреагувало на слова Трампа, пригрозивши «жорсткою відповіддю на надмірний тиск». 

Минулого тижня Дональд Трамп офіційно оголосив про запровадження мит на китайські товари. Йдеться про введення 25-відсоткового мита на товари з Китаю. Передбачається, що мита будуть застосовані щодо товарів на суму 50 мільярдів доларів. Крім того, США можуть ввести додаткові збори, якщо Пекін піде на заходи у відповідь.

Директор Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард заявила, що нові мита США можуть становити ризик для світової торгівлі.

ЄС пропонує інвестувати 16 мільярдів євро у космічну програму

Європейський Союз пропонує інвестувати 16 мільярдів євро в період 2021-2027 років у космічну програму.

Як повідомляє 18 червня Європейська служба зовнішніх зв’язків, нова космічна програма, бюджет якої збільшено на 50% у порівнянні з попереднім 7-річним періодом, посилить роль ЄС як світового космічного гравця.

У європейському космічному секторі працює понад 231 тисяча людей, в 2017 році вартість галузі склала 53-62 мільярда євро. Європа виробляє третину всіх світових супутників.