Свобода слова

новини вільної преси

70 років з початку мовлення Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

4 липня 1950 року почало мовлення Радіо Вільна Європа, яке згодом стало Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС).

Перша радіопередача була адресована слухачам за «залізною завісою» у комуністичний Чехословаччині.

Через сімдесят років мовник передає новини через радіо, телебачення та цифрові засоби масової інформації у 23 державах, включно з Україною.

«РВЄ/РС має благородну місію і протягом десятиліть відігравало історичну роль у країнах, які борються за демократію та права людини, – заявила в.о. президента медіакомпанії Дейзі Сінделар. – Інструменти змінилися, але виклики в принципі однакові. Ми знаємо, що навіть у найважчих умовах наша робота по-справжньому впливає на людей, яким більше нікуди звертатися за достовірною інформацією про важливі для них питання».

 

З нагоди 70-ї річниці РВЄ/РС та 25-ї річниці переїзду медіакорпорації зі штаб-квартири в Мюнхені до Праги, голова Сенату Чехії Мілош Вистрчіл сказав: «Для багатьох моїх сучасників і для мене, РВЄ/РС – це джерело вільної інформації та вікно у вільний світ. Я пишаюся тим, що зараз РВЄ/РС мовить з Праги, тому ми можемо брати участь у поширенні вільної інформації до Росії та інших пострадянських країн. Для громадян цих держав зараз це так само важливо, як і трансляції з Мюнхена були для нас».

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода має редакційну незалежність і фінансується Конгресом США через Американське агентство глобальних медіа. 

Українська редакція Радіо Свобода була створена у серпні 1954 року, в червні 1992 року мовник відкрив бюро у Києві.

Від початку російської агресії у 2014 році редакція розпочала проекти для окупованих теренів і про їхні проблеми – Крим.Реалії і Донбас.Реалії.

Про 70 років Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода коротко читайте тут.

 

 



Представництво ЄС радить продовжити громадське обговорення закону про медіа

Представництво Євросоюзу в Україні 3 липня прокоментувало розгляд законопроєкту про медіа. В своїй заяві дипломатична місія закликала продовжувати громадські обговорення документу.

«Ми підтримуємо прогрес щодо законопроєкту про медіа в Україні №2693 у відповідальному комітеті Верховної Ради та узгодження українського законодавства про ЗМІ згідно з правилами ЄС. Заохочуємо подальші громадські обговорення законопроєкту та продовжуємо спільну роботу з Офісом Ради Європи в Україні в обміні досвідом з Україною», – заявляє представництво блоку.

Читайте також: «Закон про медіа»: чіткі правила для усіх чи наступ на свободу слова й інтернет​

1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт про медіа попри заклики громадських організацій і журналістів відхилити його.

Напередодні було оприлюднене звернення, яке підписали 70 представників ЗМІ та громадських організацій України, що закликали Верховну Раду відхилити законопроєкт «Про медіа» через загрози свободі слова.

Верховна Рада 19 травня відправила законопроєкт про медіа на повторне перше читання у травні цього року.



Раду закликають відхилити законопроєкт «Про медіа» через загрози свободі слова

«Проєкт закону «Про медіа»… – це законопроєкт про захист влади від журналістів, про санкції, про контроль за поширенням інформації і думки»



НСТУ запустило новинний сайт, присвячений Криму

Національна суспільна телерадіокомпанія повідомляє про початок роботи окремого новинного сайту Суспільне Крим, присвяченого анексованому півострову.

Сайт працює українською, російською, кримськотатарською та англійською мовами. Як повідомляє пресслужба Суспільного, це перший для НСТУ запуск чотиримовного ресурсу.

Читайте також: В окупованому Сімферополі суд відхилив скаргу адвоката Полозова на недопуск до захисту Чубарова​

За словами шефредактора телеканалу UA:Крим Аліма Абдулхаірова, сайт орієнтований не лише на Україну та анексований Крим зокрема, а й за межі України.

«Створюючи сайт «Суспільне Крим», ми мали на меті збільшити нашу аудиторію в діджиталі. Ми хочемо виконувати функції Суспільного мовника й за межами України, тому ресурс працюватиме чотирма мовами – кримськотатарською, українською, російською та англійською», – цитує Абдулхаірова пресслужба НСТУ.

Читайте також: Рахунки «Суспільного» розблоковані​

За повідомленням НСТУ, старшим редактором ресурсу стане Микола Матвійчук. Планується, що «Суспільне Крим» стане частиною загальнонаціональної платформи «Суспільне Новини».



У Криму посилилося блокування українського FM-радіосигналу – правозахисники

Ситуація з прийманням українського FM-радіосигналу в окупованому Росією Криму (на півночі півострова) в червні погіршилася порівняно з попереднім моніторингом у березні, повідомляє Кримська правозахисна група.

У червні сигнал українських FM-радіостанцій чути тільки в 5 з 19 населених пунктів регіону, мовиться в повідомленні. Ще в березні мовлення українських радіостанцій за допомогою трансляційних веж, розташованих у Чонгарі і Чаплинці, було чутно в 9 населених пунктах.

При цьому кількість українських радіостанцій, які можна слухати в Криму, теж істотно скоротилася, звертають увагу правозахисники.

У Воїнці можна почути тільки одну українську радіостанцію, в Червоноармійському й Істочному – по дві радіостанції, а в Передмістному і Новоолександрівці – по три українські FM-радіостанції. Біля КПВВ «Чонгар», на окупованій території півострова, можна послухати програми п’яти українських FM-радіо, чотири українські радіостанції чутно з боку Криму біля КПВВ «Чаплинка».

У 14 населених пунктах (Вишнівка, Мартинівка, Завіт-Ленінський, Солоне Озеро, Єрмакове, Придорожнє, Зарічне, Джанкой, Овочеве, Лобанове, Зелена Нива, Красноперекопськ, Армянськ, Ішунь) на українських радіочастотах транслюють свої програми російські FM-станції.

У березні 2020 року в населених пунктах Вишнівка, Єрмакове, Придорожнє і Зелена Нива можна було почути сигнал однієї української радіостанції. У червні цей сигнал зловити не вдалося.

При цьому в 16 населених пунктах із 19 на деяких частотах зафіксовано одночасне мовлення двох станцій – української і російської. Це, вважають правозахисники, свідчить про цілеспрямоване блокування українського FM-радіомовлення російськими станціями.

Радіо «Культура», «Промінь», «Армія FM» і «Нова Каховка» чутно в двох населених пунктах із усього списку, Радіо «НВ» – в трьох, «Українське радіо» і Радіо Крим.Реалії – в одному з 19 перевірених.

Таким чином, мовиться в повідомленні Кримської правозахисної групи, в порівнянні з березнем 2020 року на півночі Криму суттєво зменшилася покриття FM-мовлення Радіо Крим.Реалії, яке раніше було чутно в шести населених пунктах зі списку. Поширення сигналу радіостанції «Армія FM» скоротилося з чотирьох населених пунктів до двох.

Мовлення українських FM-станцій із телерадіовежі, розташованої в Чаплинці, в північному Криму заглушують такі російські радіостанції:

частоту радіо «Культура» 95,3 – радіо «Крим»;
частоту «Перець FM» 96,4 – радіо «Море»;
частоту радіо «Мейдан» 102,3 – «Спутнік»;
частоту радіо «Хаят» 103,5 – «Маяк»;
частоту радіо «Промінь» 106,4 – «Ватан Седаси».

Мовлення українських FM-станцій із телерадіовежі, розташованої в Чонгарі, в північному Криму перекривають такі російські станції:

частоту «Українського радіо» 100,7 – радіо «Спутнік»;
частоту радіо «Промінь» 102,6 – «Весті»;
частоту «Армія FM» 103 – радіо «Крим»;
частоту Радіо «НВ» 104,1 – радіо «Море»;
частоту Радіо Крим.Реалії 105,9 – «Весті»;
частоту радіо «Херсон FM» 107,8 -–«Ватан Седаси».

Монітори КПГ за допомогою автомагнітол перевірили, які українські FM-радіостанції можна послухати в 19 населених пунктах північного Криму: містах Армянськ, Красноперекопськ, Джанкой, а також у населених пунктах, що розташовані вздовж основних автодоріг, – Ішунь, Зелена Нива, Вишнівка, Червоноармійське, Істочне, Новоолександрівка, Мартинівка, Солоне Озеро, Завіт-Ленінський, Єрмакове, Придорожнє, Передмістне, Зарічне, Овочеве, Лобанове, Воїнка.

«Таким чином, окупаційна влада Криму позбавила громадян України доступу до інформації незалежних українських радіостанцій. При цьому влада Росії повністю ігнорує той факт, що глушіння радіосигналів заборонено Міжнародною конвенцією електрозв’язку в 1947 році і Генеральною асамблеєю ООН у 1950 році», – наголошують правозахисники.

За їхніми словами, дії російської влади в Криму призводять до знищення плюралізму думок і фактичної заміни незалежних ЗМІ джерелами державної російської пропаганди. За допомогою цієї практики кримчан позбавляють можливості отримувати інформацію про Україну і порушення у сфері прав людини, які регулярно відбуваються в Криму. Підконтрольні Кремлю російські ЗМІ приховують більшість таких фактів від жителів півострова. Інформаційна ізоляція окупованого півострова посилюється, що грубо порушує стандарти свободи слова, а також дає державі-окупантові додаткові можливості для подальшого порушення прав і свобод людини в Криму.

«Для запобігання цьому необхідно, щоб демократичні країни посилили тиск на владу Росії з вимогою припинити цензуру, необґрунтовані блокування й інші форми обмеження свободи незалежних медіа на території Криму. Правоохоронним органам України необхідно ретельно розслідувати факти незаконного блокування медіа і захоплення радіочастот у Криму в контексті міжнародного збройного конфлікту і притягати винних до відповідальності», – вважають у Кримській правозахисній групі.

Радіо Крим.Реалії мовить на частоті 105,9 FM на північний Крим. Крім того, в середині листопада 2019 року Радіо Крим.Реалії почало цілодобове мовлення з Чонгара (південь Херсонської області) на середніх хвилях на частоті 648 АМ.

Росія припинила мовлення українських ЗМІ на контрольованих нею територіях України – в окупованих Криму і частині Донбасу. Українські засоби масової інформації шукають можливості доносити свій сигнал до аудиторії на непідконтрольній наразі Києву території.



«112 Україна» планує показати концерт у Кремлі до Дня вшанування жертв війни

Телеканал «112 Україна» у День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні планує показати концерт «Напередодні переможної весни», який відбувся в Кремлі.

Згідно з анонсом на сайті телеканалу, в ефірі покажуть концерт за участі народної артистки Грузії та Росії Тамари Гвердцителі та «інших зірок естради, що представляють, зокрема, Грузію та Білорусь».

Сам концерт відбувся 9 травня. Як пише видання «Детектор медіа», серед його учасників – російські музиканти, яких в Україні внесли до переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці.

Влітку 2018 року програма «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «​UA: Перший») першою встанововила зв’язок менеджменту телеканалу «112 Україна» із проросійським політиком Віктором Медведчуком після зміни редакційної політики телеканалу. Згодом оточення Віктора Медведчука стало контролювати групу із трьох телеканалів: «112 Україна», NewsOne і ZIK.
22 червня в Україні відзначають День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. У цей день у 1941 році нацистська Німеччина розпочала бойові дії проти Радянського Союзу. (Друга світова війна на той час уже тривала майже два роки). Інститут національної пам’яті України оцінює втрати України у війні у 8-10 мільйонів життів.



До шорт-листу номінантів на премію Presszvanie ввійшли троє журналістів Радіо Свобода

До шорт-листу номінантів на журналістську премію Presszvanie ввійшли троє журналістів Радіо Свобода, повідомили організатори.

Це Ігор Токар (номінація «Телекомунікації та IT»), Анастасія Магазова і Ольга Омельянчук (номінація «Якість життя: суспільство та соціальні ініціативи»).

Після оголошення переможців на церемонії нагородження всі оцінки журі будуть у відкритому доступі на сайті премії. Організатори повідомлять дату церемонії нагородження додатково, як тільки нормалізується ситуація з пандемією і будуть дозволені масові заходи, мовиться в повідомленні.

Presszvanie – це щорічна премія для журналістів і редакторів, яка вручається за лідерство і професіоналізм. Премія заснована у 2005 році і проходить під егідою громадської організації «Пресзваніє Україна», мета якої – сприяти професійному розвитку журналістів в Україні, навчаючи і відзначаючи заслуги найвидатніших. Проєкт має два основні напрямки діяльності: нагорода і освітня платформа для журналістів.

2018 року журналісти Радіо Свобода отримали шість нагород цього конкурсу.



Радіо Свобода почало приймати заявки на стипендію Вацлава Гавела

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода і Міністерство закордонних справ Чехії оголосили про старт прийому заявок на стипендію Вацлава Гавела для журналістів на 2020-2021 академічний рік.

Заявки приймаються до 11 серпня 2020 року включно. Стажування триватиме з 4 січня по 30 липня 2021 року.

Мета програми полягає в тому, щоб допомогти журналістам із країн, у яких бракує свободи преси, реалізуватися з дотриманням професійних стандартів. Програма ґрунтується на вірі колишнього президента Чехії Вацлава Гавела в визначальну роль журналістики в опорі тиранії. Крім Радіо Свобода та МЗС Чехії, програму підтримує також Фонд Дагмар та Вацлава Гавела VIZE97.

Учасниками можуть стати журналісти з України, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та Росії.

Стипендіатів спершу на два тижні направлять до місцевого бюро Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, де вони отримають уявлення про місцеву роль і редакційну практику Радіо Свобода і познайомляться з колегами. Наступні півроку стипендіати проведуть у штабквартирі у Празі, де у своїй мовній редакції навчатимуться в процесі спільної роботи з досвідченими професіоналами Радіо Свобода. Після перебування в столиці Чехії стипендіати повернуться до бюро у своїй країні, де продовжать роботу ще протягом місяця.

Очікується, що після цієї програми стипендіати покращать свої журналістські навички, розширять професійний кругозір і поглиблять розуміння проблем і завдань, з якими стикається їхня країна. Також вони краще зрозуміють роль незалежних ЗМІ у своєму регіоні.

На час програми переможець отримуватиме щомісячну стипендію – розмір відповідатиме шкалі заробітної плати конкретного бюро. Також покриватимуться кошти на дорогу і проживання для поїздки в Прагу. 

У різні роки стипендіатами програми ставали: Наталія Седлецька, Ольга Мальчевська, Сафіє Абляєва, Ярослава Куцай, Гліб Жаворонков.

 



Філіппінську журналістку, яка критикувала владу, засудили за «наклеп»

Суд на Філіппінах визнав журналістку, голову критичного до президента Родріго Дутерте сайту Марію Рессу винною в «кібернаклепі». Таке рішення суд Маніли ухвалив 15 червня.

Резонансна справа Ресси вважалася тестом на рівень свободи пресси в цій країні.

Суд засудив Рессу та її колишнього автора Рейналдо Сантос-молодшого терміну ув’язнення до шести років у в’язниці. Мінімальний термін складатиме не менше, ніж шість місяців та один день.

«Ми плануємо протидіяти будь-яким атакам на свободу слова», – сказала Ресса після оголошення вироку, пообіцявши продовжити боротьбу.

Обох журналістів звільнили під заставу до апеляції.

Групи з захисту свободи слова вважають справу політично вмотивованою атакою на медіа, спрямовану на придушення критики уряду.

 

Вона стосується матеріалів, які 2012 року оприлюднив сайт Ресси Rappler. Стаття, оновлення якої з’явилося 2014-го, посилалася на звіт розвідки, який пов’язував філіппінського підприємця з вбивством, торгівелю людьми та наркотиками.

Матеріал з’явився до того, як влада ухвалила закон проти «кібернаклепу», але прокурори наполягали на тому, що невелике редагування робить його таким, що підлягає засудженню.

Сайт Rappler наразився на гнів уряду через критику методів Дутерте у боротьбі з наркоторгівлею. За даними правозахисників, сувора політика влади в цій сфері призвела до понад 10 тисяч смертей.

Ця справа – одна з кількох проти колишньої журналістки CNN Марії Ресси та її вебсайту.

Ліцензія Rapper на роботу була відкликана в 2018 році через звинувачення в порушенні обмежень щодо закордонних власників. Редакцію також звинувачують в ухиленні від сплати податків.




Copyright © 2020 Український Канал  |  допомога: dmnsa  •  правда україни  •  wстудія  •  sellines  •  купуй!  •  meneedit