Author Archive: Redactor

У Румунії тривають протести з вимогою відставки уряду

У Румунії 15 серпня шостий день тривають антиурядові акції протесту. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, кілька сотень людей, попри спеку зібралися біля будівлі уряду в Бухаресті, вигукуючи антиурядові гасла.

За акцією стежить поліція.

Тим часом, уряд Румунії оголосив п’ятиденні вихідні, починаючи з 15 серпня. І попри те, що таке рішення було ухвалене кілька місяців тому, дехто з протестувальників різко критикував такий крок уряду, називаючи його «хабарем» державним службовцям.

Напередодні в Румунії порушили справу через ймовірне надмірне застосування сили поліцейськими до учасників масових антиурядових виступів минулого тижня, внаслідок чого сотні людей були поранені.

Близько 80 тисяч людей – багато з них ті, хто живе за кордоном і повернулися, щоб взяти участь в акціях – вийшли на вулиці Бухареста 10 серпня, звинувачуючи уряд у корупції і закликаючи до його відставки.

Щоб розігнати демонстрантів, поліція застосувала водомети, сльозогінний газ, перцевий газ і кийки. Внаслідок сутичок, що спалахнули, понад 450 людей були поранені, зокрема і 30 поліцейських, близько 30 – арештували. Це викликало критику як всередині Румунії, так і з боку ЄС.

Читайте також: Після газу досі болить голова – журналіст Радіо Свобода з епіцентру протестів у Бухаресті

Крім того, прокуратура країни має намір проаналізувати відео з акцій, оприлюднене у соцмережах.

Президент Румунії Клаус Йоганніс розкритикував дії поліції і зажадав пояснення у Міністерства внутрішніх справ. Він також засудив дії активістів, які намагалися прорватися через поліцейські кордони і кидали в правоохоронців каміння.

Поліція заявляла, що відреагувала на протести «пропорційно» і звинувачували у сутичках «хуліганів», які намагалися прорвати поліцейський кордон і кидали каміння в правоохоронців.

Владні нині в Румунії соціал-демократи, які прийшли до влади 2016 року, намагаються скасувати кримінальну відповідальність за деякі різновиди корупції, що раніше викликало масові демонстрації, які змусили партію відступити. Такі зміни різко критикували президент Йоганніс, а за кордоном Європейський союз, а також США.

Трамп відкликав у колишнього директора ЦРУ доступ до секретної інформації

Президент США Дональд Трамп відкликав дозвіл на доступ до секретної інформації у колишнього директора ЦРУ Джона Бреннана, який неодноразово виступав із критикою на адресу Трампа, повідомляє Білий дім.

Як заявила речниця Білого дому Сара Сандерс, Трамп пояснив своє рішення тим, що Бреннан нібито зловживав своїм доступом і «сіяв хаос» навколо його адміністрації.

Сандерс зазначила, що президент США також має намір відкликати дозвіл на доступ до секретної інформації ще у кількох чиновників. Серед них – колишній директор ЦРУ Майкл Гейден, колишній голова ФБР Джеймс Комі, колишній радник із національної безпеки Сьюзан Райс і екс-голова Національної розвідки Джеймс Клеппер.

Джон Бреннан очолював ЦРУ від 2013 до 2017 року. Він неодноразово виступав з критикою на адресу Трампа, коментуючи в своєму Twitter більшість заяв президента. Зокрема, колишній голова ЦРУ заявляв, що Трамп діє за вказівкою Путіна, а в своєму останньому твіті він написав, що Трамп «не в змозі відповідати мінімальним стандартам порядності, ввічливості та чесності».

США запровадили санкції проти російської компанії через КНДР

США у рамках санкцій проти Північної Кореї запровадили обмеження щодо громадянина Росії Василя Колчанова і його компанії «Профінет». Відповідна інформація опублікована на сайті Міністерства фінансів США. Санкції запровадили через співпрацю фірми Колчанова з Північною Кореєю.

ТОВ «Профінет», згідно з офіційними даними, обслуговує морські судна в портах на Далекому Сході. У Мінфіні США стверджують, що компанія кілька разів надавала послуги кораблям під прапором КНДР, які перевозили нафтопродукти.

Крім того, санкції запровадили проти судноплавних компаній із Китаю і Сінгапуру – через поставки алкоголю і сигарет до Північної Кореї.

Раніше в ООН представили доповідь, з якої випливає, що Північна Корея в 2018 році, незважаючи на санкції міжнародного співтовариства, продовжила випробування ядерних ракет. Влада КНДР також збільшили надходження нафтопродуктів і вугілля за допомогою нелегального транспортування на суднах. Крім цього, Північна Корея, незважаючи на санкції, експортувала текстиль на суму в 100 мільйонів доларів.

12 червня відбулася історична зустріч президента США Дональда Трампа і лідера Північної Кореї Кім Чен Ина, за підсумками якої лідери підписали спільний «всеосяжний документ». Згідно з ним, лідер КНДР підтвердив намір забезпечити «повну денуклеаризацію» Корейського півострова і «довгий і міцний мир», а президент США – «гарантії безпеки» Північної Кореї.

 

Адвокат Полозов: ніхто з моїх клієнтів не просив Путіна про помилування особисто

Російський адвокат Микола Полозов заявив, що жоден з його підзахисних, які підлягали помилуванню, не писали ніяких прохань російському президенту Володимиру Путіну.

Про це адвокат написав на своїй сторінці у Facebook, коментуючи заяву Кремля про те, що ув’язнений у російській колонії український режисер Олег Сенцов повинен особисто звернутися до Путіна, аби той його помилував.

«У Кремлі знову брешуть про помилування Сенцова. Жоден з моїх підзахисних громадян України, звільнених після указу про помилування, не писав ніяких прохань Путіну. За них це робили абсолютно сторонні люди за вказівкою Адміністрації президента. І нічого, всіх звільнили. Після ухвалення політичного рішення щодо кожного. Путін просто не хоче звільняти Сенцова. У цьому вся справа. В особистому », – вважає Полозов.

Раніше про це заявляла і український віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко, зауваживши, що звільнені з російських в’язниць українці Надія Савченко, Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров не просили про помилування особисто.

Читайте також: Російська правозахисниця розповіла про розмову із Сенцовим

У липні стало відомо, що мати Сенцова надіслала президентові Росії прохання помилувати сина. 14 серпня в ЗМІ оприлюднили відповідь Кремля, який заявляє, що процедура помилування починається з особистого клопотання засудженого. Остаточне ж рішення про помилування ухвалює президент Росії.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані разом із ще двома громадянами України представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

Волкер: Путін очікував, що реакція Заходу на його дії в Україні буде незначною

Росія не очікувала серйозної відповіді Заходу на дії в Україні, заявив спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер під час організованої «Голосом Америки» дискусії, яка була присвячена десятій річниці російсько-грузинської війни.

«[Президент Росії Володимир] Путін очікував, що реакція Заходу на його дії в Україні буде незначною. У випадку з Кримом він правий – не було значної реакції. Були певні санкції, але в них не було багато сили. Тільки коли російська окупація торкнулась східної України Захід пішов далі і почав діяти. Змінилося і ставлення багатьох країн західної Європи стосовно Росії», – вважає Волкер.

На його думку, країни Заходу зрозуміли, що не можуть більше ігнорувати російську агресію і мають протидіяти їй.

«Грузинський урок (війни 2008 року – ред.), який вплинув на війну в Україні: Росія відчула, що вона може це робити – використовувати військові сили на чужій території, втручатися в управління іншими країнами», – додав Волкер.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму у березні 2014 року незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Через кілька тижнів на Донбасі почався збройний конфлікт між Україною та підтримуваними Росією бойовиками.

«Десятки людей» загинули після обвалу автомобільного мосту в Італії – ЗМІ

«Десятки людей» загинули після того, як в італійському портовому місті Генуя обвалилася частина автомобільного мосту, повідомило італійське агентство Adnkronos.

Водночас поліція міста заявляє, що рятувальники продовжують свою роботу й число жертв і травмованих наразі невідоме. Інцидент трапився під час негоди.

Міністр інфраструктури і транспорту Італії Даніло Тонінеллі назвав ситуацію «величезною трагедією».

Міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні, зі свого боку, розповів, що на місці працюють близько 200 пожежників.

Міст Morandi був відкритий у 1967 році. Його висота становить 90 метрів, а довжина – понад кілометр.

Поліція Лондона: інцидент біля парламенту розслідують як теракт

Поліція Лондона повідомляє, інцидент, який стався біля будівлі парламенту Британії, де авто в’їхало у захисні огородження, розслідують як терористичний акт. Справу розслідує антитерористичний підрозділ поліції.

Раніше правоохоронці заявляли, що не пов’язують інцидент із тероризмом.

У поліції повідомили, що водія, якому близько 20 років, затримали. Подробиць про його особу не повідомляють. 

Внаслідок інциденту, який стався вранці 14 серпня, постраждали «декілька людей», ймовірно, загрози життю цих людей немає, додали правоохоронці.

У поліції повідомили, що водій збив кількох велосипедистів і пішоходів перед тим, як врізатися в безпекові бар’єри біля будівлі парламенту.

Правоохоронці також поінформували, що, крім водія, в автомобілі нікого було. Машину зараз обстежують.

Огородження біля парламенту встановили після нападу на Вестмінстерському мосту у березні 2017 року, коли Халід Масуд скерував авто у людей на мосту, а потім в’їхав у ворота перед парламентом. Тоді загинули четверо людей.

Антитерористичний підрозділ розслідує інцидент біля парламенту в Лондоні

Поліція Лондона повідомляє, що її антитерористичний підрозділ розслідує інцидент, що стався біля будівлі парламенту Британії в місті, де авто в’їхало у захисні огородження. При цьому правоохоронці додали, що наразі не пов’язують інцидент із тероризмом.

У поліції заявили, що водія затримали. Внаслідок інциденту постраждали двоє пішоходів.

За даними правоохоронців, їм надали допомогу на місці аварії, а потім відправили до лікарні. У поліції додали, що, ймовірно, загрози життю цих людей немає.

За словами очевидців, водій, ймовірно, навмисно скерував автомобіль на високій швидкості у захисні бар’єри біля будинку парламенту.

Ці огородження встановили після нападу на Вестмінстерському мосту у березні 2017 року, коли, за даними слідства, Халід Масуд скерував авто у людей на мосту, а потім в’їхав у ворота перед парламентом. Тоді загинули четверо людей.

Bloomberg: Російські мільярдери втратили $3,1 млрд за один день 

Російські мільярдери втратили більше трьох мільярдів доларів за один день п’ятниці, 10 серпня, повідомляє агентство Bloomberg.

Таке падіння статків відбулося на фоні повідомлень про те, що економічний радник президента Росії Володимира Путіна Андрій Белоусов запропонував підвищити податки для найбільших металургійних і гірничодобувних компаній РФ. 

Як стало відомо, пропозиція передбачає залучити до казни додатково більше 500 мільярдів рублів, які необхідні для реалізації травневих указів президента Путіна. 

Акції 14 компаній, яких Белоусов згадав у своєму листі, різко впали в ціні, а від спільних проектів з декількома з них відмовилися потенційні інвестори. 

Індекс Bloomberg Billionaires, який відстежує розмір статків мільярдерів у режимі реального часу, показує, що найбільше від нової податкової ідеї постраждав власник Новолипецького металургійного комбінату Володимир Лісін, який втратив близько 832 мільйонів доларів, або 4% від свого капіталу.

Власник Магнітогорського металургійного комбінату Віктор Рашников втратив 446 мільйонів доларів, власник «Сєвєрсталі» Олексій Мордашов – 444 мільйонів доларів. Фінансових збитків, згідно списку Bloomberg, також зазнали Генадій Тимченко, Алішер Усманов, Роман Абрамович і Володимир Потанін. 

Раніше Радіо Свобода повідомляло, що курс рубля оновив черговий дворічний мінімум. На відкритті торгів Московської біржі в понеділок, 13 серпня, долар перевищив позначку в 68 рублів. Курс євро також виріс майже на рубль.

Норвезький міністр пішов у відставку після поїздок в Іран і Китай

Міністр рибного господарства Норвегії Пер Сандберґ 13 серпня пішов у відставку після критики на його адресу через приватні поїздки в Іран і Китай, про які він не повідомив урядові.

Сандберґ визнав, що у липні їздив в Іран, а в травні – у Китай, не попередивши заздалегідь прем’єр-міністра про ці поїздки.

58-річного Сандберґа, заступника голови крайньої правої Партії прогресу, відомої своєю антиімміграційною політикою, також критикували за те, що він їздив у подорожі зі своєю подругою, 28-річною уродженкою Ірану Бахаре Летнес, яка отримала дозвіл на проживання в Норвегії 10 років тому.

Міністр також визнав, що брав із собою в приватну поїздку робочий телефон.

У Норвегії члени уряду мають повідомляти про свої приватні поїздки, незалежно від того, куди вони збираються. Крім того, їм забороняється використовувати урядові телефони у країні, з якою Норвегія не встановила співпрацю в галузі безпеки.

Після повернення з Ірану Сандберґа зобов’язали здати свій робочий телефон службі внутрішньої розвідки Норвегії, щоб переконатися, що його не зламали хакери.

Норвегія регулярно вносить Іран до списку країн, найбільш схильних до шпигунства, разом із Китаєм і Росією.

Сандберґ не пояснював, чому порушив протокол про державну безпеку.

 

Міноборони Афганістану розширило військову присутність у Газні в 4-ий день боїв із талібами

У місто Газні на сході Афганістану, де урядові війська четвертий ведуть бої з талібами, направили додаткових тисячу військових, повідомив 13 серпня міністр оборони Афганістану Тарек Шах Бахрамі.

Він висловив сподівання на «позитивний розвиток» ситуації.

За словами Бахрамі, внаслідок боїв загинули близько 100 поліцейських і військових, а також щонайменше 20 цивільних. Він також повідомив, що 194 бойовиків «Талібану», зокрема 12 їхніх командувачів, загинули, ще 147 інших – поранені.

В ООН закликали сторони «захищати життя і права цивільних і захищати цивільну інфраструктуру».

Таліби почали наступ на Газні 10 серпня.

Місцеві ЗМІ цитували афганських чиновників, які заявляли, що американські спецпідрозділи допомагали координувати авіаудари і наземну операцію. Цю інформацію американська сторона офіційно не підтверджувала.

Це наразі остання з низки схожих спроб бойовиків захопити афганські міста. У травні таліби так само напали на місто Фарах на заході Афганістану, але були вибиті з нього вже через день інтенсивних боїв з афганськими спецпризначенцями за підтримки повітряних ударів США.

Збройні сили й інші силові структури Афганістану після виходу з країни бойових частин країн НАТО і їхніх союзників 2014 року мусять самі воювати з рухом «Талібан» і ще з низкою противладних угруповань.

Таліби ігнорують пропозиції уряду Афганістану піти на прямі мирні переговори.