Author Archive: Redactor

Бойовики здійснили 11 обстрілів минулої доби на Донбасі – штаб ООС

Підтримувані Росією бойовики здійснили 11 обстрілів позицій Збройних сил України на Донбасі протягом минулої доби, повідомляє вранці 7 вересня штаб операції Об’єднаних сил.

Українські військові в цих обстрілах не постраждали, додали у штабі.

«Противник обстрілював позиції підрозділів об’єднаних сил із заборонених Мінськими угодами калібрів озброєння. Крім того, застосував гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю»,– йдеться в повідомленні.

З початком нової доби, 7 вересня, обстріли відновилися: бойовики двічі обстріляли позиції українських сил.

 

Угруповання «ДНР» і «ЛНР» звинуватили українську сторону в обстрілах своїх позицій. Зокрема, «ДНР» заявляє про загибель свого бойовика. В угрупованні «ЛНР» про загиблих не повідомляють.

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.



Російський урядовий літак прибуває з Москви до Києва

Російський урядовий літак «Ту-204-300» під номером RSD092 прибуває з Москви до Києва, свідчать дані на сайті Flightradar. Цим літаком користується російський спеціальний льотний загін «Росія» – підприємство, яке перевозить російських посадовців.

Літак вилетів із російського аеропорту «Внуково» о 9:20. Станом на 10:30 він сідає в аеропорту «Бориспіль».

Пряме авіасполучення між Україною та Росією заборонене з 2015 року. Російський урядовий літак прилетів на тлі повідомлень про обмін утримуваними особами між Києвом та Москвою.

 



На Банковій мітингують проти звільнення Кличка з КМДА – трансляція

Віталій Кличко, обраний мером Києва у травні 2014 року, був призначений головою КМДА в червні того ж року



ООС: бойовики здійснили шість обстрілів на Донеччині

Штаб операції Об’єднаних сил заявляє, що з початку доби 6 вересня підтримувані Росією бойовики здійснили шість обстрілів позицій українських військових на Донбасі. За цим повідомленням, бойовики застосували зброю заборонених Мінськими угодами калібрів, обстріли зафіксовані лише в Донецькій області.

Повідомлень про втрати у вечірньому зведенні штабу ООС немає.

Угруповання «ДНР» та «ЛНР» не подавали зведених даних про бойові дії 6 вересня.

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.



САП оголосила про підозру ексдепутату-ляшківцю Скуратовському

Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила про підозру колишньому депутату від фракції «Радикальної партії Ляшка» Сергієві Скуратівському.

«Колишній народний обранець підозрюється у внесенні недостовірних відомостей у декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме у приховуванні наявності у його родини корпоративних прав на три юридичні особи загальною вартістю понад 24 мільйони гривень, користування транспортним засобом Mercedes-Benz S450 та нежитловим приміщенням, вартістю 1,5 мільйони гривень», – мовиться у повідомленні на фейсбук-сторінці САП 6 вересня.

За даними прокуратури, місцезнаходження підозрюваного наразі слідству не відоме.

«Нагадаємо, що у березні 2019 року за вказаними фактами Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже направляла Генеральному прокурору України для підтримання та внесення до Верховної Ради України подання про надання згоди на притягнення до кримінальної народного депутата України Скуратовського С.І.», – додають у відомстві.

12 березня САП робила заяву, що готова притягнути до відповідальності за зловживання тодішніх народних депутатів Сергія Скуратовського та Дениса Дзензерського.

5 вересня, як повідомляли ЗМІ, прокуратура Київщини повідомила Скуратовському про підозру за заявою сільського голови села Плахтянка, ніби той його вдарив і погрожував рушницею. 

Олег Ляшко назвав переслідування свого соратника політичним замовленням. 

На позачергових парламентських виборах Сергій Скуратовський входив до першої десятки списку «Радикальної партії Ляшка». Зазначається, що він очолює київський обласний осередок політсили.



МВС: прокуратура закрила провадження проти Кузьміна, якого зняли з розшуку

Генеральна прокуратура України закрила кримінальне провадження проти колишнього заступника генпрокурора часів президентства Віктора Януковича, народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Рената Кузьміна перед тим, як його зняли з розшуку, повідомив речник Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко в коментарі Радіо Свобода.

«Отримали від Генпрокуратури відповідні документи. 2 вересня отримали постанову про закриття кримінального провадження. 3 вересня отримали постанову про припинення розшуку. На підставі зазначених документів була винесена постанова про закриття оперативно-розшукової справи», – сказав Шевченко.

У пресслужбі Генеральної прокуратури України в коментарі Радіо Свобода не змогли назвати причину закриття кримінального провадження й порекомендували написати інформаційний запит.

Центральна виборча комісія зареєструвала Кузьміна депутатом 12 серпня за підсумком дострокових парламентських виборів 21 липня. 29 серпня на першому засіданні Верховної Ради Кузьмін склав присягу народного депутата

ЦВК спочатку зареєструвала Кузьміна кандидатом у народні депутати за списком партії «Опозиційна платформа – За життя», але потім намагалася скасувати своє рішення після отримання від СБУ інформації про те, що він не проживав в Україні протягом п’яти років до виборів. У Генпрокуратурі заявляли, що він міг переховуватися від слідства в Росії й анексованому нею Криму.

Проте Кузьмін виграв суд і залишився кандидатом.

Ренат Кузьмін був заступником генерального прокурора Віктора Пшонки в період з 2010 до 2013 року і заступником секретаря Ради національної безпеки й оборони у 2013-2014 роках.

Генеральна прокуратура України оголосила його у міжнародний розшук у червні 2014 року. Кузьміна підозрювали в організації у 2010 році незаконного затримання екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та підбурювання судді Печерського суду столиці до обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У липні цього року речниця тодішнього генпрокурора Лариса Сарган повідомила, що проти Кузьміна розслідують кримінальне провадження за підозрою у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі в легалізації (відмиванні) майна, здобутого злочинним шляхом, за скоєння яких законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Кузьмін всі звинувачення відкидає.



Штаб ООС: позиції ЗСУ на Донбасі обстрілювали 8 разів протягом доби

Незаконні збройні формування вісім разів порушували режим припинення вогню протягом доби 5 вересня, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

За даними штабу, бойовики здійснювали обстріли зі станкового протитанкового гранатомета, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Зокрема йдеться про обстріли позиції Збройних сил України поблизу Талаківки, Новогнатівки, Водяного, Лебединського, Зайцевого, Південного і Золотого.

 

Про втрати серед військовослужбовців ЗСУ протягом доби штаб не повідомляє. Напередодні внаслідок обстрілів один військовий загинув.

Збройні угруповання «ЛНР» та «ДНР», своєю чергою, заявляють про обстріли окупованих ними територій з боку ЗСУ протягом доби 5 вересня.

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

 



ДТП в Харкові: адвокатці відмовили в інформації про місця відбування покарання Зайцевої та Дронова

Адвокатка потерпілих у ДТП на вулиці Сумській у Харкові Лариса Матвєєва повідомила 5 вересня, що Харківський слідчий ізолятор відмовив їй у наданні інформації про те, де відбуватимуть покарання визнані винними Олена Зайцева та Геннадій Дронов. Підставою для відмови в пенітенціарній установі назвали конфіденційність такої інформації, вказала Матвєєва.

«Цікаво, коли конфіденційною є інформація тільки для представника потерпілих у справі, в той час як всі ЗМІ вже обговорюють умови проживання в цих установах. Чи, може, проблема саме в документальному підтвердженні цієї інформації?» – запитала захисниця у фейсбуці.

Увечері 4 вересня Лариса Матвєєва вказала, що, за її даними, Олена Зайцева відбуватиме покарання в полегшених умовах на Дніпропетровщині. За словами захисниці потерпілих, позбавлення волі на 10 років передбачає етапування в колонію з ізоляцією. Натомість Покровський виправний центр №79, в якому перебуває Зайцева, призначений для засуджених без ізоляції від суспільства. Таким людям суд обмежує свободу, а не позбавляє її, як цього вимагає вирок Зайцевої.

Засуджену до 10 років ув’язнення в справі про ДТП на вулиці Сумській в Харкові Олену Зайцеву доправили до виправного центру на території Дніпропетровської області. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили 4 вересня в Північно-Східному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції у відповідь на інформаційний запит у середу.

За даними відомства, 2 вересня засуджену етапували до Покровського виправного центру (№79).

У Південно-Східному міжрегіональному управлінні з питань виконання покарань, якому підпорядковано заклад, коментарів поки не дають. За даними з сайту управління, виправний центр №79 у Покрові (колишнє Орджонікідзе) – заклад відкритого типу для тримання жінок, засуджених до обмеження волі.

Другого засудженого до 10 років ув’язнення у справі про ДТП на Сумській Геннадія Дронова наприкінці серпня етапували до Крюковської виправної колонії №29 на Полтавщині.

18 жовтня 2017 року в Харкові на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова сталася аварія. За даними поліції, позашляховик, яким кермувала 20-річна Олена Зайцева, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіштовхнувся з іншим автомобілем, яким кермував Геннадій Дронов. У результаті зіткнення позашляховик вилетів на тротуар, де були пішоходи. Загинули шестеро людей, ще п’ятеро були травмовані.

26 лютого 2019 року Київський райсуд Харкова засудив Олену Зайцеву і Геннадія Дронова до 10 років ув’язнення. Крім того, суд позбавив їх права керувати транспортними засобами на три роки і постановив відшкодувати потерпілим моральну шкоду. Також засуджені мають компенсувати постраждалим майнову шкоду на суму понад 7 мільйонів гривень.



Поліція наразі не кваліфікувала інцидент із автомобілем невістки Гонтаревої

Поліція чекає інформацію від рятувальників для правової кваліфікації інциденту з автомобілем невістки колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої, який згорів уночі, повідомила поліція Києва в коментарі Радіо Свобода.

«Подія сталася в Голосіївському районі столиці. На місці події працювала слідча оперативна група управління поліції. Власник – потерпіла жінка 1988 року народження. Чекаємо інформації від рятувальників для правової кваліфікації події», – розповіли в пресслужбі столичної поліції.

Зранку 5 вересня колишня голова Національного банку України повідомила, що в Києві підпалили автомобіль її невістки – також Валерії Гонтаревої.

За тиждень до цього ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Гонтарева вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови Національного банку.

Гонтарева очолювала НБУ у 2014-2018 роках.




Copyright © 2019 Український Канал  |  допомога: dmnsa  •  правда україни  •  wстудія  •  sellines  •  купуй!