Author Archive: Redactor

Чоловіка депутатки Скороход взяли під нічний домашній арешт

Шевченківський районний суд узяв під нічний домашній арешт бізнесмена Олексія Алякіна, чоловіка депутатки Верховної Ради від «Слуги народу» Анни Скороход (нині її виключили з фракції). Це підтвердила у коментарі Радіо Свобода речниця прокуратури Києві Надія Максимець.

«Ми звернулися з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою до вирішення питання про екстрадицію на запит іноземної держави. Суд обрав домашній арешт з дев’ятої вечора до сьомої години ранку», – сказала вона.

За інформацією речниці, на Алякіна поклали обов’язок носити електронний браслет, з’являтися на виклик прокурора або суду та не змінювати місця проживання.

«Буде підготовлена апеляційна скарга, будемо оскаржувати це рішення в апеляційному порядку», – зауважує Надія Максимець.

Як зазначила речниця, зараз триває екстрадиційна перевірка Олексія Алякіна, прокуратура Києва очікує дані від колег із Чернігівської області.

Як раніше повідомили у Генпрокуратурі, громадянина Росії Олексія Алякіна затримали ще 14 листопада через те, що він перебував у міжнародному розшуку за підозрою в шахрайстві в особливо великих розмірах.

Того ж дня його дружина Анна Скороход заявила про тиск на її сім’ю з боку влади України і правоохоронців через її голосування у Верховній Раді.

Водночас голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що фракція жодного стосунку до справи не має.

15 листопада фракція Верховної Ради «Слуга народу» виключила зі свого складу народних депутатів Анну Скороход і Антона Полякова. Народний депутат від «Слуги народу» Іван Шинкаренко в ефірі каналу «Рада» розповів, що виключення Полякова обґрунтовують його «неетичною поведінкою всередині фракції».



Генштаб уточнив число і стан поранених внаслідок вибухів у Балаклії

Внаслідок серії вибухів, що сталися вдень 15 листопада на території колишніх артилерійських складів у Балаклії Харківської області, загинули двоє, поранені п’ятеро військовослужбовців, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

«Один – у важкому стані; один – середнього ступеня важкості; троє – легкого ступеня важкості. Пораненим військовослужбовцям надається фахова невідкладна медична допомога», – вказано в повідомленні.

 

За даними Генштабу, з 15:13 нових вибухів на технічній території військової частини не фіксували. Загалом на технічній території пролунало близько 20 вибухів.

Читайте також: Вибухи на військових складах: як розслідуються і які висновки зробили​

За безпечення безпеки утилізації залучили черговий пожежний підрозділ військової частини. Наразі на територій військової частини триває впорядкування місця проведення робіт з утилізації залишків боєприпасів.

15 листопада на території колишніх артилерійських складів у Балаклії на Харківщині пролунало кілька поодиноких вибухів. 

Як розповів Радіо Свобода офіцер інформаційного агентства Міністерства Оборони України Дмитро Чалий, за попереднім даними на території арсеналу проводились планові роботи з розмінування, під час яких один зі снарядів здетонував.

Як повідомляло Радіо Свобода, у ніч на 23 березня 2017 року на артилерійських складах у місті Балаклія у Харківській області розпочалася пожежа, через яку почали детонувати снаряди, що зберігалися на складах. Масштабну пожежу гасили кілька діб, у радіусі 10 кілометрів евакуювали близько 20 тисяч людей. Внаслідок вибухів загинула одна людина, ще п’ятеро зазнали поранень.



Генштаб почав службове розслідування вибухів у Балаклії

Міністр оборони Андрій Загороднюк висловив співчуття родинам загиблих і заявив про початок службового розслідування інциденту у Балаклії на Харківщині.

«Генеральний штаб ЗСУ вже проводить оперативне службове розслідування трагедії. Буду інформувати вас про його результати. Обіцяю», – написав він у свому телеграм-каналі.

Як раніше повідомив Генштаб, двоє військових саперів загинули внаслідок вибухів на території колишніх артилерійських складів в Балаклії, ще чотирьох госпіталізували. 

За цими даними, з 15:13 нових вибухів на технічній території військової частини не фіксували. Загалом на технічній території пролунало близько 20 вибухів.

Читайте також: Вибухи на військових складах: як розслідуються і які висновки зробили​

За безпечення безпеки утилізації залучили черговий пожежний підрозділ військової частини. Наразі на територій військової частини триває впорядкування місця проведення робіт з утилізації залишків боєприпасів.

15 листопада на території колишніх артилерійських складів у Балаклії на Харківщині пролунало кілька поодиноких вибухів.

Як розповів Радіо Свобода офіцер інформаційного агентства Міністерства Оборони України Дмитро Чалий, за попереднім даними на території арсеналу проводились планові роботи з розмінування, під час яких один зі снарядів здетонував.

Як повідомляло Радіо Свобода, у ніч на 23 березня 2017 року на артилерійських складах у місті Балаклія у Харківській області розпочалася пожежа, через яку почали детонувати снаряди, що зберігалися на складах. Масштабну пожежу гасили кілька діб, у радіусі 10 кілометрів евакуювали близько 20 тисяч людей. Внаслідок вибухів загинула одна людина, ще п’ятеро зазнали поранень.



СБУ заявляє, що затримала одного з керівників угруповання «Ісламська держава»

Служба безпеки України повідомила 15 листопада, що в результаті спільної спецоперації СБУ з Міністерством внутрішніх справ Грузії та Центральним розвідувальним управлінням США на Київщині затриманий один із керівників угруповання «Ісламська держава».

«За отриманими даними з 2012 року громадянин Грузії на прізвисько «Аль Бара Шишані» обіймав посаду аміра джамаату «Ахадун Ахат» у провінції Латакія Сирійської Арабської Республіки. У 2013 році він обійняв одну із найвищих посад у «ІДІЛ» ‒ заступника військового аміра, відомого як «Абу Умар аш-Шишані». У 2016 році, після ліквідації останнього, «Аль Бара Шишані» виїхав до Туреччини, де продовжив координувати діяльність терористичної організації», – ідеться в повідомленні української спецслужби.

Як інформує СБУ, влітку 2018 року цей чоловік незаконно прибув в Україну, використавши підроблений паспорт.

«На підставі фальшивих документів йому вдалося легалізуватися на території нашої країни», – вказує пресслужба. В Україні «Аль Бара Шишані» продовжував координувати діяльність спеціальних осередків угруповання, так званих «амніятів».

«Правоохоронці затримали злочинця у столичному регіоні поблизу приватного будинку, де він проживав. Проведена портретна експертиза довела, що затриманий іноземець дійсно є розшукуваним лідером «Ісламської держави», – стверджує СБУ і додає, що зараз «Аль Бара Шишані» перебуває під екстрадиційним арештом.

Перевіряється інформація щодо його причетності до вчинення злочинів на території України.



Двох фігурантів справи «Хізб ут-Тахрір» помістили в карцер у Росії

Засудженого в Росії до 12 років колонії кримського правозахисника, фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеіна Куку помістили в карцер на наступний день після вироку. Про це повідомляють «Ґрати» з посиланням на консула України в російському Ростові-на-Дону Тараса Малишевського.

Після суду правозахисник заснув у камері і не вийшов на вечірній перерахунок в’язнів. На нього склали протокол, але Куку не став його підписувати, йдеться в повідомленні.

На даний момент Куку перебуває в СІЗО-1 Ростова-на-Дону.

За даними «Кримської солідарності», у цьому ж СІЗО в карцер помістили ще одного кримського татарина, фігуранта другої бахчисарайської групи у справі «Хізб ут-Тахрір» Сейрана Салієва.

 

За словами адвоката, причиною приміщення в карцер на п’ять діб Салієв вважає знайдений у нього годинник, хоча офіційно причину йому не повідомили.

Південний окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону 12 листопада засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», зокрема і Емір-Усеіна Куку, який отримав 12 років ув’язнення.

 

Правозахисники назвали вирок політичним, а Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест російській стороні і вимагає звільнити засуджених.

Щодо Салієва, то, за даними «Кримської солідарності», судове засідання з розгляду його справи по суті має початися 15 листопада в Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону.

 



У Дніпрі вшанували пам’ять дисидента Василя Макуха, який спалив себе на Хрещатику

Він виступив проти русифікаторської політики в СРСР і введення радянських військ до Чехословаччини



Суд у справі Вороненкова перенесли у зв’язку з убивством адвоката підозрюваного

Суд у Києві відклав розгляд справи про вбивство колишнього депутата Державної думи Росії Дениса Вороненкова на 27 листопада у зв’язку з убивством адвоката підозрюваного, повідомила речниця прокуратури столиці України Надія Максимець на своїй сторінці у Facebook.

«Шевченківський районний суд Києва відклав на 27 листопада на 15:00 засідання у провадженні щодо вбивства Дениса Вороненкова через відмову одного з підозрюваних скористатися безоплатною правовою допомогою, запропонованою йому судом через загибель попереднього адвоката Святослава Пархоменка на Житомирщині», – написала Максимець.

За її словами, під час засідання суду підозрюваний Олександр Лось повідомив, що шукатиме іншого захисника.

 

У зв’язку з тим, що участь захисника є обов’язковою, прокурор не заперечував проти перенесення судового засідання з цих підстав, додала речниця прокуратури.

Адвокат Сергій Пархоменко загинув 10 листопада під час полювання в Житомирській області.

Колишнього депутата Держдуми Росії Дениса Вороненкова застрелили 23 березня 2017 року в центрі Києва. У результаті стрілянини також був поранений його охоронець і нападник, який пізніше помер від поранень.

За півтора місяці до цього, 5 лютого, Слідчий комітет Росії офіційно оголосив Вороненкова в розшук. Його звинувачували в шахрайстві.

У жовтні 2016 року, програвши на виборах в Держдуму і побоюючись переслідувань з боку ФСБ Росії, Вороненков поїхав в Україну. Через два дні після закінчення своїх повноважень депутата він отримав українське громадянство і дав в Києві свідчення проти екс-президента України Віктора Януковича у справі про державну зраду.

 

У жовтні 2017 року генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що слідчі знають імена учасників і організаторів вбивства Дениса Вороненкова. За його словами, вбивство було скоєне на замовлення Володимира Тюріна, колишнього цивільного чоловіка вдови Вороненкова, Марії Максакової.

У травні минулого року прокуратура Києва заявила про завершення розслідування вбивства Вороненкова, підозру у справі повідомили організатору і п’ятьом співучасникам убивства. За даними прокуратури, двоє підозрюваних перебувають під вартою, а матеріали щодо організатора (громадянина Росії Володимира Тюріна) та двох інших співучасників злочину (уродженця міста Харкова Юрія Василенка і громадянина України Ярослава Левенця), які перебувають у розшуку, виділені в окреме провадження, досудове розслідування в якому триває.



Двоє військових поранені на Донбасі 12 листопада – штаб ООС

Двоє українських військових поранені протягом доби 12 листопада на Донбасі внаслідок підриву на невідомому вибуховому предметі, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил.

За повідомленням, підтримувані Росією бойовики на Донбасі впродовж поточної доби п’ять разів порушили режим припинення вогню, обстрілявши позиції ЗСУ з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів й іншої стрілецької зброї.

 

Бойовики з угруповань «ДНР» і «ЛНР» на своїх ресурсах звинуватили ЗСУ в обстрілах, про поранених не повідомляють.

 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.



Суд розпочав заново розгляд справи Бутрименка

Оріхівський районний суд Запорізької області 12 листопада розпочав підготовче засідання для слухання по суті справи Миколи Бутрименка, підозрюваного в причетності до загибелі спецпризначенців на Донбасі в 2014 році. Про це повідомила адвокат потерпілих Олена Яркіна.

Під час засідання суд продовжив Бутрименку на 60 діб запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Наразі в підготовчому засіданні оголошено перерву до 4 грудня для повторного виклику потерпілих. Суду не вдалося заслухати їх у режимі відеоконференції з об’єктивних причин: у судах за місцем проживання постраждалих, де адвокат потерпілих просила провести відеоконференції, на площадках для онлайн-конференцій за розкладом відбувалися інші судові засідання.

16 травня 2019 року Куйбишевський районний суд Запорізької області визнав Миколу Бутрименка винним за частиною 2 статті 258-5 Кримінального кодексу України – у фінансуванні тероризму. Бутрименка засудили до восьми років позбавлення волі. Але, оскільки обвинувачуваний перебуває у попередньому ув’язненні з 1 червня 2016 року, то, за так званим «законом Савченко», він зможе вийти на волю уже через рік.

За даними свідків у його справі, Бутрименко в 2014 році повідомив підтримуваним Росією бойовикам про українських спецпризначенців біля Сніжного, після чого військових обстріляли і 10 із них – загинули.

Прокуратура і постраждалі подали апеляцію на вирок Бутрименку. Суд першої інстанції відкинув статтю щодо тероризму, тому прокуратура і постраждалі просять переглянути саме цей момент і заново заслухати свідків, адже є свідчення про те, що Бутрименко не лише здав бійців, а й сам був зі зброєю.

27 вересня колегія суддів Запорізького апеляційного суду ухвалила повернути суду першої інстанції для повторного розгляду справу Миколи Бутрименка.




Copyright © 2019 Український Канал  |  допомога: dmnsa  •  правда україни  •  wстудія  •  sellines  •  купуй!  •  meneedit