Author Archive: Pravdolub

ДБР не побачило «складу злочину» в діях депутата, який напав на журналістів у Раді і забрав телефони

Державне бюро розслідувань 8 травня закрило справу про перешкоджання професійній діяльності журналістів видання «Цензор.нет» Івана Марусенка та Михайла Криворучкіна з боку народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Олександра Пономарьова, який у лютому 2018 року в кулуарах Верховної Ради напав на них, вирвавши з рук телефони.

Слідчий ДБР не побачив у цих діях парламентаря «складу злочину». Водночас потерпілий журналіст Іван Марусенко вважає це рішення незаконним і вже подав скаргу на ім’я генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханням його скасувати.

У постанові про закриття кримінального провадження слідчий ДБР Олександр Амелін обґрунтував своє рішення тим, що «розмова двох депутатів мала конфіденційний характер», «дозвіл на зйомку її учасники не давали», а тому, на його думку, «перешкоджання незаконній професійній діяльності журналіста не утворює складу злочину». Текст постанови слідчого ДБР є в розпорядженні редакції.

Адвокат журналіста Івана Марусенка Анатолій Попов направив скаргу на рішення слідчого ДБР до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової – адже «скарга на незаконне закриття цього кримінального провадження має бути предметом уваги та розгляду генерального прокурора, який входить… до системи прокурорів, які мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих», а «вручення підозри народному депутату – це компетенція виключно генерального прокурора».

У скарзі захист журналіста звернув увагу на обставини справи: «Обставини справи чітко вказують про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. проводили відеозйомку відкрито. Спілкування між депутатами Соболєвим С.В. та Пономарьовим О.С. проводилося у публічному місці, де перебувають депутати, журналісти та інші особи, які дотичні як до діяльності депутатського корпусу, так і до висвітлення цієї діяльності публічного характеру. Обставини справи вказують на те, що спілкування між депутатами відбувалося саме за результатами їхньої діяльності як народних депутатів і саме таку діяльність висвітлюють журналісти, які акредитовані у Верховній Раді України», – йдеться в документі.

Тому, на думку юриста, це «спростовує висновок слідчого Амеліна О.В. про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. мали отримати «дозвіл на зйомку» у народних депутатів України Соболєва С.В. та Пономарьова О.С».

Крім того, за словами адвоката Попова, жодних зауважень чи прохань від депутата Пономарьова припинити його знімати під час окремого спілкування з журналістами не надходило. Натомість саме в той момент, йдеться у скарзі, парламентар «здійснив напад на журналістів і вихопив з їхніх рук мобільні телефони, які журналісти використовували при здійсненні своєї професійної діяльності».

«Небезпека позиції, яка висловлена ДБР в обґрунтування підстав для закриття цього кримінального провадження полягає в тому, що ДБР запроваджує нові стандарти в оцінці діяльності журналістів, розподіляючи її на законну і незаконну за принципом щодо отримання згоди публічної особи на висвітлення питань діяльності такої особи. Тобто, якщо депутат Пономарьов не хоче, щоб про його діяльність журналісти збирали інформацію, то така діяльність журналістів, на думку слідства, вже вважається незаконною. Очевидно, що запровадження таких стандартів зведе нанівець роль ЗМІ як «сторожового пса демократії», – підкреслив Анатолій Попов. – Не кажучи вже про те, що така позиція слідства прямо іде всупереч усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо права на висвітлення діяльності публічних осіб, до яких за визначенням відносяться політики».

У 2018 році у Верховній Раді тодішній народний депутат від депутатської групи «Воля народу» Олександр Пономарьов (нині він депутат від партії «Опозиційна платформа – За життя») напав на журналіста «Цензор.нет» Івана Марусенко та його колегу Михайла Криворучкіна й вирвав у них з рук телефони, якими вони здійснювали зйомку.

Того ж дня за цим фактом було відкрито кримінальне провадження щодо перешкоджанню законної діяльності журналістів.

Згодом, у травні 2016 року в Генпрокуратурі повідомили, що направили до Верховної Ради подання на притягнення депутата Олександра Пономарьова до кримінальної відповідальності. Однак у червні того ж року регламентний комітет Верховної Ради відмовився його підтримати, визнавши подання тодішнього генпрокурора Юрія Луценка «невмотивованим», а докази «сумнівними».

Розгляд справи тривав близько двох років. А на початку 2020 року провадження було передано до Державного бюро розслідувань.

 



П’ять матеріалів журналістів Радіо Свобода потрапили до коротких списків конкурсу «Честь професії»

На нагороду за «найкраще розслідування» претендують одразу два матеріали програми «Схеми. Корупція в деталях»



Лауреатом премії Гонгадзе став Павло Казарін (оновлено)

Лауреатом Премії імені Георгія Гонгадзе став публіцист та телеведучий Павло Казарін. Серед іншого він є оглядачем Крим.Реалії, проєкту Радіо Свобода.

Церемонія нагородження відбулася в ефірі суспільного телеканалу «UA: Культура».

Іншими двома фіналістами Премії стали засновник «Телебачення Торонто» Роман Вінтонів та засновник проєкту Ukrainer Богдан Логвиненко.

Сума винагороди для лауреата складає 100 тисяч гривень.

Серед критеріїв для висунення кандидатів: інноваційність, значний внесок у розвиток жанру чи журналістського середовища, незалежність та відданість принципам професії. За умовами премії, лише члени Капітули мають право номінувати журналістів на її здобуття.

Цього року до капітули Премії ввійшли: дружина Георгія Гонгадзе, журналістка, головна редакторка і керівниця Української служби «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе, президент Українського ПЕН, письменник Андрій Курков, журналістка, співзасновниця та власниця видання «Українська правда» Олена Притула, меценат Премії та представник powered KMBS Alumni platform Микола Сушко, письменниця, правозахисниця Лариса Денисенко, засновник «Історичної правди» та Музею-архіву преси, перший лауреат Премії імені Гонгадзе​ Вахтанг Кіпіані, релігієзнавець, письменник Ігор Козловський, правозахисник, публіцист, віцеректор Українського католицького університету у Львові Мирослав Маринович, співзасновниця та головна редакторка видання «Дзеркало тижня» Юлія Мостова.

Оголошення лауреата премії традиційно відбувається у день народження журналіста Георгія Гонгадзе.

Премія була заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з powered KMBS Alumni platform та виданням «Українська правда». Першим лауреатом Премії став Вахтанг Кіпіані.



Нацрада призначила позапланову перевірку телеканалу NewsOne через заяви про євреїв у Третьому рейху

Регулятор вбачає в заявах ознаки пропаганди або розпалювання національної расової чи релігійної ворожнечі та ненависті



Сьогодні вручають премію Ґонґадзе – трансляція

21 травня о 19:15 в ефірі суспільного телеканалу «UA: Культура» відбудеться церемонія нагородження лауреата Премії імені Георгія Ґонґадзе 2020 року.

Подивитись церемонію можна буде на YouTube-каналі «UA: Культура»​, Фейсбук-сторінках Премії, Українського ПЕН та самого телеканалу.

Фіналістами Премії цього року стали засновник «Телебачення Торонто» Роман Вінтонів, публіцист, телеведучий Павло Казарін та засновник проєкту Ukrainer Богдан Логвиненко. Сума винагороди для лауреата складає 100 тисяч гривень.

 

Серед критеріїв для висунення кандидатів: інноваційність, значний внесок у розвиток жанру чи журналістського середовища, незалежність та відданість принципам професії. За умовами премії, лише члени Капітули мають право номінувати журналістів на її здобуття.

Цього року до капітули Премії ввійшли: дружина Георгія Ґонґадзе, журналістка, головна редакторка і керівниця Української служби «Голосу Америки» Мирослава Ґонґадзе, президент Українського ПЕН, письменник Андрій Курков, журналістка, співзасновниця та власниця видання «Українська правда» Олена Притула, меценат Премії та представник powered KMBS Alumni platform Микола Сушко, письменниця, правозахисниця Лариса Денисенко, засновник «Історичної правди» та Музею-архіву преси, перший лауреат Премії імені Ґонґадзе Вахтанґ Кіпіані, релігієзнавець, письменник Ігор Козловський, правозахисник, публіцист, віцеректор Українського католицького університету у Львові Мирослав Маринович, співзасновниця та головна редакторка видання «Дзеркало тижня» Юлія Мостова.

Оголошення лауреата премії традиційно відбувається у день народження журналіста Георгія Ґонґадзе.

Премія була заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з powered KMBS Alumni platform та виданням «Українська правда». Першим лауреатом Премії став Вахтанґ Кіпіані.



НСЖУ закликає Раду призупинити розгляд закону про медіа

Національна спілка журналістів України закликає Верховну Раду призупинити розгляд закону про медіа. Відповідний лист спілка надіслала голові парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, депутату від «Слуги народу» Олександру Ткаченку.

За даними спілки, 82% українських редакцій зіткнулися з економічними труднощами через так звану коронакризу.

За оцінками журналістських редакцій, проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» не містить ефективних інструментів для допомоги українським медіа, особливо друкованим та онлайн-ЗМІ.

У зв’язку з цим спілка закликала:

припинити розгляд законопроєктів, спрямованих на посилення регулювання у сфері медіа, і здійснювати їхнє доопрацювання лише «після дієвої підтримки українських ЗМІ;
зосередити зусилля парламентського комітету на розробці законодавчих рішень для негайної підтримки медіа в час карантину та економічної кризи;
у співпраці з журналістською спільнотою підготувати законопроєкт, де міститимуться механізми забезпечення економічної стабільності та фінансової незалежності медіа.

Верховна Рада планує розглянути закон про медіа на своєму засіданні 19 травня.



У Росії розглянуть апеляцію на вирок журналістові з Криму

Військовий апеляційний суд у Московській області 14 травня має розглянути апеляційну скаргу на вирок у справі громадянського журналіста з анексованого Криму Нарімана Мемедемінова. 

Він був засуджений в жовтні минулого року. Суд засудив кримчанина до двох з половиною років ув’язнення в колонії-поселенні за звинуваченням в публічних закликах до терористичної діяльності.

 

Як повідомив раніше проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Едем Семедляєв, він розраховує на виправдувальний вирок апеляційного суду.

Раніше низка українських правозахисних і медійних організація закликали міжнародні організації та уряди країн Євросоюзу, США, Канади, Японії вимагати від Росії звільнення Мемедемінова.

 

 

 



«Репортери без кордонів» засудили «хвилю насильства» проти українських журналістів

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» закликала українську владу застосувати законодавство, що передбачає відповідальність за насильство над журналістами, після того, як минулого тижня в Києві на журналіста напали поліцейські, коли він знімав акцію біля Кабінету міністрів.

У заяві від 7 травня правозахисники, що базуються в Парижі, наголосили, що інцидент стався на тлі «багатьох інших випадків погроз і актів агресії й залякування» проти журналістів з часу оголошення обмежувальних заходів через пандемію коронавірусу в Україні в березні.

«Неприйнятно для поліції приєднуватися до хвилі насильства, якого зазнають українські журналісти від початку кризи у сфері охорони здоров’я. Ця тенденція загрожує основам української демократії, і її потрібно терміново змінити», – заявила голова бюро Східної Європи та Центральної Азії «Репортерів» Жанна Кавельє.

 

Вона наголосила на необхідності проведення прозорого розслідування інциденту.

29 квітня «Громадське телебачення» заявило, що його журналіста Богдана Кутєпова, який вів прямий ефір під Кабінетом міністрів, побили поліцейські і зламали його техніку.

Патрульна поліція повідомила про початок службового розслідування інциденту.

За інформацією «Репортерів», черговий напад на представника ЗМІ стався ввечері 1 травня, коли журналіста Микиту Книша атакувала група молодих людей у Харкові.

Україна посідає 96 місце зі 180 країн світу у Всесвітньому індексі свободи преси «Репортерів без кордонів» 2020 року.



Поліція почала службове розслідування через конфлікт між патрульними і журналістом

Патрульна поліція повідомляє про початок службового розслідування через конфлікт між поліцейськими і журналістом, що стався 29 квітня під час проведення акції біля Кабінету міністрів.

«Сталась конфліктна ситуація між журналістом і патрульними батальйону тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у місті Києві. Патрульні попросили журналістів звільнити пагорб біля місця проведення акції. Один із журналістів відмовився покидати визначену територію, залишився на місці та продовжив проводити прямий ефір. Розпочалась словесна перепалка між інспектором та журналістом, під час якої один з патрульних застосував до представника преси фізичний вплив – взяв його за руку та відвів з місця», – йдеться в повідомленні.

 

Інцидент стався під час акції протесту представників малого бізнесу, які вимагають за умов карантину рівних умов для всіх бізнесменів.

«Громадське телебачення» заявило, що його журналіста Богдана Кутєпова, який вів прямий ефір під Кабінетом міністрів, побили поліцейські і зламали його техніку.




Copyright © 2020 Український Канал  |  допомога: dmnsa  •  правда україни  •  wстудія  •  sellines  •  купуй!  •  meneedit