Author Archive: Pravdolub

НСЖУ: від початку року зафіксовано 56 випадків фізичної агресії до журналістів

Від початку 2020 року Національна спілка журналістів України зареєструвала 56 інцидентів, пов’язаних із фізичною агресією і грубим перешкоджанням професійній діяльності. У вересні зафіксовано сім таких інцидентів, свідчать дані моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», який НСЖУ проводить спільно з партнерськими громадськими організаціями. 

Більшість нападів на журналістів у вересні можна пов’язати із політичною активізацією у регіонах, спричиненою кампанією з місцевих виборів, кажуть у НСЖУ.

У Національній спілці журналістів України зазначають, що фізична агресія щодо журналістів проявляється і в Києві, і у райцентрах та є свідченням небезпечності професії.

«Грубі погрози ножем чи зброєю, напади, штовханина, ворожнеча – це все про реалії роботи українських журналістів, – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Наші колеги – жертви нападів – не миряться з агресією, активно звертаються із заявами до поліції. Але безпечнішою професія стане лише тоді, коли нападники отримуватимуть вагоме покарання за перешкоджання журналістській діяльності».

«Індекс фізичної безпеки журналістів» – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії до журналістів в Україні. «Індекс…» укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.

Напередодні в Інституті масової інформації оприлюднили дані свого щомісячного моніторингу «Барометр свободи слова». Згідно з ним, у вересні експерти ІМІ зафіксували в Україні 15 порушень свободи слова – переважно це було застосування фізичної агресії проти журналістів.

«Цього місяця журналістів били, перешкоджали їхній діяльності, погрожували та чинили юридичний тиск. Так, найбільшу кількість порушень зафіксовано в категорії «перешкоджання законній журналістській діяльності» – дев’ять (ця кількість дещо зросла, як порівняти із серпнем, коли було зафіксовано шість таких випадків)», – повідомили в ІМІ.

Серед перешкоджань експерти ІМІ зафіксували випадки, пов’язані з початком виборчого процесу, закривання камери й хапання руками в суді. 

У травні Україна на 6 пунктів покращила свій рейтинг і вперше увійшла в сотню країн за рівнем свободи преси. Такі дані цьогорічного звіту оприлюднила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».

your ad here

Захист журналіста Ткача через суд оскаржує закриття справи щодо Портнова, який погрожував редакції «Схем»

Печерський районний суд Києва призначив на середу, 7 жовтня, розгляд скарги адвокатів журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача на закриття Національною поліцією кримінального провадження щодо Андрія Портнова, який раніше публічно погрожував редакції програми журналістських розслідувань «Схеми» й оприлюднив детальні персональні дані водіїв програми. Засідання має розпочатися о 14:30, головуватиме суддя Вячеслав Підпалий.

Адвокатка журналіста Віра Крат подала клопотання до Печерського районного суду, в якому йдеться про намір оскаржити закриття кримінального провадження щодо ексдепутата і чиновника часів президентства Віктора Януковича Андрія Портнова.

Восени 2019 року кримінальне провадження було зареєстроване за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Провадження за першою статтею закрили 31 липня 2020 року, за другою – 5 серпня 2020 року. Підстава закриття – «у зв’язку з відсутністю складу злочину».

Адвокатка «Схем» вбачає в закритті справи порушення прав журналістів на захист.

«Ми вважаємо, що дії досудового розслідування неправомірні. Журналіста «Схем» Михайла Ткача не було допитано як потерпілого і до сьогодні, тобто майже через рік після відкриття провадження. А також не було вручено відповідні процесуальні документи про закриття кримінального провадження. Через що він не зміг реалізувати своє право на оскарження своєчасно. Тому ми звернулися з відповідною скаргою до Печерського районного суду», – відзначила адвокатка Віра Крат.

Також адвокатка додала: «Особа, яка вчинила, на нашу думку, неправомірні дії, відома. Вона не відмовляється від цього. Усі можуть оцінити суть цього порушення, хто читає Telegram цієї особи. Ми вважаємо, що наявні всі ознаки кримінального правопорушення, і тільки через притягнення до кримінальної відповідальності можна встановити справедливість і захистити права журналістів».

Адвокатка підкреслила, що журналісти розраховують на судовий контроль за дотримання прав, свобод та інтересів, та зазначила, що у таких діях правоохоронців, як закриття кримінального провадження, є порушення прав потерпілого. «З яких причин слідство дійшло висновку про відсутність тут складу кримінального правопорушення нам невідомо. Ми з таким висновком категорично не погоджуємося. І будем захищатися в установленому законом порядку», – прокоментувала Віра Крат.

1 листопада 2019 року ексдепутат і чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що журналіст програми Михайло Ткач готував розслідування щодо впливу та можливих зв’язків колишнього посадовця з українською владою.

Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані й домашня адреса водія, номери його авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем».

Тоді керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа засудило розголошення персональних даних співробітників програми «Схеми» і закликало правоохоронців притягувати до відповідальності за такі дії.

Національна поліція України 6 листопада зареєструвала кримінальне провадження через тиск Андрія Портнова. Пізніше адвокати подали цивільні позови – з вимогою вилучити персональні дані водіїв програми «Схеми» і стягнути моральну шкоду.

7 листопада 2019 року Андрій Портнов подав заяву до поліції з проханням порушити кримінальне провадження за статтями 182 (порушення недоторканності приватного життя) і 171 (перешкоджання професійній діяльності), називаючи це «симетричними діями».

31 серпня суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова в рамках письмового провадження (без запрошення сторін) ухвалила рішення, яким відмовила водію «Схем» Борису Мазуру в задоволенні цивільного позову про захист права на приватність та прохання зобов’язати Андрія Портнова вилучити з публічного простору його персональні дані. Окрім відмови в позові, суддя також постановила стягнути з водія «Схем» витрати Портнова на адвокатів у розмірі 52 500 гривень.

Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа висловило розчарування відмовою суду задовольнити позов. У медіакорпорації нагадали, що неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності всіх причетних до тиску і погроз журналістам та іншим працівникам програми «Схеми» через їхню професійну діяльність.

 

your ad here

Радіо Свобода починає приймати заявки на регіональну стипендіальну програму для журналістів

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода починає приймати заявки на стипендіальну програму Regional Reporting Fellowships на 2020-2021 роки.

Заявки прийматимуть до 30 жовтня 2020 року.

Метою стипендії є сприяння професійному розвитку журналістів-початківців у країнах «Східного партнерства» ЄС та Західних Балкан на підтримку свободи та незалежності ЗМІ.

Програма базується на місії Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода сприяти незалежній і об’єктивній журналістиці, а також підтримувати демократію і права людини. Програма фінансується за рахунок гранту посольства США в Чеській Республіці.

Переможців програми інтегрують у щоденну роботу бюро, де вони працюватимуть повний робочий день, щоб виробляти контент для всіх журналістських платформ та братимуть участь у редакційних дискусіях .

Програма триватиме з 4 січня 2021 року до 31 серпня 2021 року. Вона включатиме візит до офісу Радіо Свобода в Празі для додаткового професійного розвитку.

Учасники програми отримуватимуть щомісячну стипендію. У випадку потреби стипендіатам нададуть житло.

Стипендіатами премії ставали Анастасія Магазова, Наталія Патрікєєва, Вікторія Жуган, Ольга Комарова та Михайло Штекель.

your ad here

Поліція шукає особу, яка погрожувала журналістці після матеріалу про вплив телеграм-каналів на Раду – МВС

Броварське відділення поліції Київської області продовжує встановлювати особу, яка погрожувала журналістці Любові Величко після публікації її розслідування під назвою «Тєлєга» для Слуги. Як телеграм-канали, що, ймовірно, ведуться з Росії, впливають на роботу Ради». Про це Міністерство внутрішніх справ України повідомило у відповідь на запит Радіо Свобода від 23 липня.

Провадження відкрите за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо журналіста).

«У кримінальному провадженні проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на повне та неупереджене дослідження всіх обставин погроз на адресу Величко Л.М., а також встановлення особи, яка вчинила вказаний злочин. Висунуто та відпрацьовується низка версій вчинення злочину, серед яких і вчинення злочину, пов’язаного з професійною діяльністю», – розповіли Радіо Свобода в МВС.

29 липня журналістка Любов Величко заявила, що подала до Броварського міського відділу поліції дві заяви щодо погроз їй вбивством та перешкоджання журналістській діяльності. Вона тоді заявляла, що поліція збирається відкрити два кримінальні провадження: одне мало стосуватися погрози вбивством, інше – перешкоджання журналістській діяльності. 

За її словами, перша заява стосувалася невідомих осіб, які погрожували їй вбивством, а в другій фігурувала Ольга Шарій, дружина блогера Анатолія Шарія. Величко повідомляла, що до другої заяви долучила відео, де Ольга Шарій «обливає» її лайкою й тисне на неї як на журналіста.

21 серпня Величко писала у фейсбуці, що Броварський міськрайонний суд зобов’язав поліцію відкрити провадження проти Ольги Шарій. Міністерство внутрішніх справ у відповіді на запит Радіо Свобода не наводить даних про це провадження.

Ольга Шарій не коментувала звинувачення з боку Любові Величко.

your ad here

У Києві відкрили меморіальну дошку Георгію Гонгадзе

У центрі Києві відкрили меморіальну дошку журналісту Георгію Гонгадзе, який зник 16 вересня 2000 року.

Дошка встановлена на будівлі Національної спілки журналістів за адресою Хрещатик, 27-а.

Кошти на виготовлення дошки виділив Департамент охорони культурної спадщини КМДА.

Автор меморіалу – скульптор Василь Маркуш.

Засновник видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі під Таращею Київської області виявили тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати журналісту. У 2009 році в Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України – Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років.

Крім того, у січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста.

Замовником убивства Георгія Гонгадзе слідство визнало колишнього міністра МВС Юрія Кравченка, який давно вже був мертвим. За офіційною версією, у 2005 році Кравченко вчинив самогубство двома пострілами в голову. Родина Гонгадзе вважає, що справжніх замовників вбивства досі не названо.

Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві.

 

your ad here

У Києві відкриють меморіальну дошку Георгію Гонгадзе

16 вересня на фасаді Національної спілки журналістів України встановлять меморіальну дошку Герою України, засновнику «Української правди» Георгію Гонгадзе.

«Цього дня минає 20 років із дня зникнення та убивства журналіста. Виготовлення дошки ініціювала Київська міська рада, виконавець – Департамент охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації. Автор меморіальної дошки – скульптор Василь Маркуш; робота погоджена з родиною журналіста, зокрема, із Мирославою Гонгадзе», – розповіли в НСЖУ.

Меморіальну дошку відкриють о 12:00 на вулиці Хрещатик,27а.

Засновник видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі під Таращею Київської області виявили тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати журналісту. У 2009 році в Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України – Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років.

Крім того, у січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста.

Замовником убивства Георгія Гонгадзе слідство визнало колишнього міністра МВС Юрія Кравченка, який давно вже був мертвим. За офіційною версією, у 2005 році Кравченко вчинив самогубство двома пострілами в голову. Родина Гонгадзе вважає, що справжніх замовників вбивства досі не названо.

Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві.

your ad here

Напад на «Схеми» на Київщині: поліція закрила справу

Національна поліція закрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання роботі журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), на яких був здійснений напад навесні 2019 у селищі Чабани на Київщині під час зйомок про виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. У відомстві повідомили Радіо Свобода, що причина закриття – «закінчення строку досудового розслідування». Адвокати «Схем» готують оскарження, йдеться у матеріалі «Прес на Press».

«За результатами досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні 22 липня 2020 прийнято рішення про його закриття у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, яке в установленому законом порядку не скасовано», – йдеться у відповіді Нацполіції на запит Радіо Свобода.

Досудове розслідування за частиною З статті 171 «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» здійснював слідчий відділ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області.

Адвокати «Схем» збираються оскаржити це рішення.

«Незрозуміло, на яких підставах слідство вирішило закрити провадження, адже в матеріалах справи було багато доказів, які могли б лягти в основу обвинувального вироку і притягнення до відповідальності. Фактично були і особи впізнані, і отримано відеозапис того, що відбувалося у кабінеті селищної ради і як перешкоджали роботі журналістів, і як вдарили оператора та пошкодили техніку. Тому рішення слідства про закриття справи нам незрозуміле», – коментує адвокатка «Схем» та керівниця юридичного напрямку Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк.

Читайте також: Поліція закрила справу проти Портнова, який погрожував редакції розслідувань «Схеми»

Адвокатка додала, що редакція досі не отримала постанову про закриття справи, що є незаконним.

«Наступний наш крок – подання клопотання про надання копії постанови про закриття кримінального провадження. А далі – підготовка скарги до суду про незаконність закриття кримінальної справи», – сказала вона.

6 березня 2019 року під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми: корупція в деталях» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад.

Інцидент стався у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва.

Журналісти впізнали двох чиновників. Це Володимир Чуприна –заступник селищного голови з питань роботи житлово-комунального господарства та Юрій Бондар – заступник селищного голови з питань роботи виконавчих органів.​

Також зйомці перешкоджали представники громадської організації «Розвиток Київщини», почесним головою якої є сам селищний голова Чабанівської ради Олександр Киризлієв. За свідченням знімальної групи, серед нападників був – голова цієї ГО Валерій Присяжний. Наразі вони публічно не коментували інцидент.

Читайте також: Рішенням суду щодо дій Портнова розчаровані, тиск на журналістів неприпустимий – в.о. президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Після обстеження у лікарні медики діагностували у Бориса Троценка струс мозку.

У серпні 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура скасувала підозри в причетності до незаконного відчуження 15 гектарів особливо цінних земель Національної академії аграрних наук України п’ятьом посадовцям НААН. Про ймовірні земельні махінації, в результаті яких державна земля Національної академії аграрних наук переходила у приватну власність керівництва академії та членів їхніх родин йшлося в розслідуванні «Аграрні барони».

 

 

 

your ad here

Поліція закрила справу проти Портнова, який погрожував редакції розслідувань «Схеми»

Національна поліція закрила кримінальне провадження проти Андрія Портнова, який раніше публічно погрожував редакції програми журналістських розслідувань «Схеми» й оприлюднив детальні персональні дані водіїв програми. Про таке рішення у відомстві повідомили Радіо Свобода, йдеться у матеріалі «Прес на Press».

Кримінальне провадження було зареєстроване за двома статтями Кримінального кодексу України – «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» і «погроза або насильство щодо журналіста». Провадження за першою статтею закрили 31 липня 2020, за другою – 5 серпня 2020. Підстава закриття – «у зв’язку з відсутністю складу злочину».

Як повідомили адвокати «Схем», наразі вони не отримали документів із цього приводу, але не погоджуються зі закриттям провадження.

«Ми звернулися до Нацполіції з клопотанням – повідомити про ухвалені процесуальні рішення, попросили надати копії цих рішень і матеріалів провадження для ознайомлення. Після чого будемо ухвалювати рішення щодо захисту журналістів. У тому числі, це судове оскарження», – каже адвокатка Віра Крат.

І підкреслює: «В черговий раз ми змушені констатувати, що в Україні відсутній механізм ефективного розслідування кримінальних правопорушень щодо перешкоджання законній журналістській діяльності. А безкарність є подвійною несправедливістю і свого роду «стимулює» вчинення правопорушень в майбутньому».

1 листопада 2019 року ексдепутат і чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що журналіст програми Михайло Ткач готував розслідування щодо впливу та можливих зв’язків колишнього посадовця з українською владою.

Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані й домашня адреса водія, номери його авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем».

Тоді керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа засудило розголошення персональних даних співробітників програми «Схеми» і закликало правоохоронців притягувати до відповідальності за такі дії.

Національна поліція України 6 листопада зареєструвала кримінальне провадження через тиск Андрія Портнова. Пізніше адвокати подали цивільні позови – з вимогою вилучити персональні дані водіїв програми «Схеми» і стягнути моральну шкоду.

7 листопада 2019 року Андрій Портнов подав зворотню заяву до поліції з проханням порушити кримінальне провадження за статтями 182 (порушення недоторканності приватного життя) і 171 (перешкоджання професійній діяльності), називаючи це «симетричними діями».

31 серпня суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова в рамках письмового провадження (без запрошення сторін) винесла рішення, яким відмовила водію «Схем» Борису Мазуру у задоволенні цивільного позову про захист права на приватність та прохання зобов’язати Андрія Портнова вилучити з публічного простору його персональні дані. Окрім відмови у позові, суддя також постановила стягнути з водія «Схем» витрати Портнова на адвокатів у розмірі 52 500 гривень.

Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа висловило розчарування відмовою суду задовольнити позов. У медіакорпорації нагадали, що неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності всіх причетних до тиску і погроз журналістам та іншим працівникам програми «Схеми» через їхню професійну діяльність.

 

 

 

 

 

your ad here

Рішенням суду щодо дій Портнова розчаровані, тиск на журналістів неприпустимий – в.о. президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа висловило розчарування відмовою Печерського районного суду Києва задовольнити позов водія програми розслідувань «Схеми» до колишнього народного депутата та ексзаступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова, який раніше оприлюднив детальні персональні дані водіїв редакції. У компанії нагадали, що неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності всіх причетних до тиску і погроз журналістам та іншим працівникам програми «Схеми» через їхню професійну діяльність. Про це йдеться у заяві виконувачки обов’язків президента Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Дейзі Сінделар.

31 серпня суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова в рамках письмового провадження (без запрошення сторін) винесла рішення, яким відмовила водію «Схем» Борису Мазуру у задоволенні позову про захист права на приватність та прохання зобов’язати Андрія Портнова вилучити з публічного простору його персональні дані. Окрім відмови у позові, суддя також постановила стягнути з водія «Схем» витрати Портнова на адвокатів у розмірі 52 500 гривень.

«Ми розчаровані новиною, що суд не задовольнив позов Бориса Мазура, водія нашої розслідувальної команди «Схем», яким він оскаржував несанкціоноване розголошення персональних даних в інтернеті колишнім посадовцем торік. Публікація цієї інформації умисно наразила його на небезпеку переслідування та насильства. У серпні автомобіль Бориса Мазура був знищений внаслідок підпалу», – зазначила виконувачка обов’язків президента RFE/RL Дейзі Сінделар.

Дейзі Сінделар також зазначила: «Ми вже неодноразово говорили, що неприпустимо, щоб хтось в Україні розкривав особисту інформацію, погрожував фізичною розправою чи іншим чином тиснув на журналістів через їхню професійну діяльність. Ми неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності кожного, хто причетний до таких дій. Це рішення виправдовує тих, хто намагається використовувати погрози та зловживати інформацією, щоб залякувати та створювати потенційну загрозу для журналістів. Той факт, що слухання справи не було відкритим для громадськості, лише викликає додаткове занепокоєння щодо безпеки та правової захищеності наших журналістів в Україні».

Медіаюристка, виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова проаналізувала відмову Печерського суду у задоволенні позову.

«З рішення ми бачимо, що Печерський суд просто не захотів розбиратися, що саме було порушено. Завжди була така думка про те, що Портнов має вплив на суди. І це рішення, мені здається, є свідченням того, що цей вплив все-таки залишається, – говорить Людмила Панкратова, яка здійснює правовий захист програми «Схеми». – Попри те, що судове рішення ще не набрало чинності, воно також має вплив, надаючи можливість Портнову продовжувати таку негідну поведінку – насміхатись, погрожувати. Мовляв, дивіться, як швидко я виграв суд, каже Портнов. Дивіться, зараз я буду всіх «виховувати». Єдиний спосіб, як з цим боротися – оскаржувати рішення».

На рішення Печерського суду міста Києва буде подана апеляційна скарга, повідомила адвокатка Бориса Мазура, керівниця юридичного напрямку ІРРП Оксана Максименюк.

«У судовому рішенні наші аргументи не згадуються взагалі. Окрім того, Печерський суд не зазначив, яким саме чином поширення персональних даних водіїв програми дозволило захистити право Портнова на невтручання у приватне життя, – аналізує Оксана Максименюк. – Крім того, ми подали клопотання на розгляд справи в порядку загального провадження – тобто, щоб процес пройшов публічно – але суддя його не задовольнила «у зв’язку із малозначністю справи» і провела розгляд без виклику сторін, письмово. Звертаю увагу, що у нас в тому ж суді є інше провадження, це позов до Портнова, з такою ж вимогою вилучити персональну інформацію, оприлюднену ексчиновником щодо другого водія програми – і у ньому інша суддя вже призначила відкритий розгляд справи за участю сторін. Тобто, ми вбачаємо неоднозначність у підході у різних суддів».

Суддя Печерського суду Києва Світлана Волкова, яка ухвалила рішення у справі оприлюднення персональної інформаціїї, раніше двічі була відсторонена Верховною Радою від правосуддя за порушення присяги та перебувала під слідством за підозрою у винесенні неправосудного рішення, через те, що випустила з-під варти екскомандувача «Беркуту» Дмитра Садовника, в результаті чого той утік. Пізніше Шевченківський районний суд Києва виправдав Світлану Волкову. Ця суддя також винесла рішення про «безперервне проживання Портнова» в Україні протягом останніх 5 років – хоча після втечі експрезидента Януковича він мешкав в Австрії. Тоді суд прийняв аргумент, що Портнов перебував у відрядженні за кордоном.

1 листопада 2019 року ексдепутат і чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що редакція готує розслідування щодо впливу та можливих зв’язків колишнього посадовця з українською владою. Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані та домашня адреса водія, номери його авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання. Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». Тоді керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа засудило розголошення персональних даних співробітників програми «Схеми» і закликало правоохоронців притягувати до відповідальності за такі дії.

Національна поліція України 6 листопада зареєструвала кримінальне провадження через тиск Андрія Портнова.

Пізніше адвокати подали цивільні позови – з вимогою вилучити персональні дані водіїв програми «Схеми» та стягнути моральну шкоду.

7 листопада 2019 року Андрій Портнов подав зворотню заяву до поліції з проханням порушити кримінальне провадження за статтями 182 (порушення недоторканності приватного життя) і 171 (перешкоджання професійній діяльності), називаючи це «симетричними діями».

your ad here


Copyright © 2020 Український Канал  |  допомога: dmnsa  •  правда україни  •  wстудія  •  sellines  •  купуй!  •  meneedit