Monthly Archive: July 2018

МЗС Росії підтвердило загибель трьох журналістів у Центральноафриканській республіці

Міністерство закордонних справ Російської Федерації підтвердило загибель трьох російських журналістів у Центральноафриканській Республіці.

«Згідно з інформацією, що надходить з ЦАР, 30 липня неподалік від міста Сібю (300 кілометрів на північ від столиці ЦАР – міста Бангі) загинули три людини, які мали при собі тільки журналістські документи, видані на ім’я Кирила Радченка, Олександра Расторгуєва та Орхана Джемаля», – йдеться в повідомленні російського МЗС.

За даними російських дипломатів, тіла загиблих уже доставили в столицю ЦАР, в подальшому вони будуть відправлені до Росії.

В МЗС також наголосили, що співробітники посольства Росії в ЦАР не знали про перебування на території країни російських журналістів.

За даними телеканалу «Дождь», журналіст Орхан Джемаль, оператор Кирило Радченко та режисер Олександр Расторгуєв знімали документальний фільм про російську приватну військову компанію «ПВК Вагнера».

Читайте також: Найманці «ПВК Вагнера» – тепер в Африці. Що вони там роблять?

Їх зупинили на контрольно-пропускному пункті під час подорожі зі столиці Бангі в інше місто, повідомило російське інформаційне агентство «Інтерфакс», додавши, що їх застрелили невідомі бойовики.

Принаймні одного з убитих ідентифіковано – Ірина Гордієнко, дружина Джемаля, сказала «Інтерфаксу», що вона впізнала чоловіка після того, як отримала фотографію тіла «через дипломатичні канали».

За інформацією французького інформаційного агентства AFP, мотивом убивства журналістів було пограбування.

Інформаційне агентство Reuters цитувало мера міста Сібю Анрі Депеле, який заявив, що напад здійснили озброєні люди і що водій транспортного засобу вижив.

Як вважають, приватна військова компанія «ПВК Вагнера» має сотні найманців, які воювали в Сирії та на Донбасі.



ЗМІ заявляють про загибель в ЦАР трьох російських журналістів

Російське видання «Известия» спростовує повідомлення ЗМІ про загибель в Центральноафриканській республіці трьох співробітників видання. 

У повідомленні прес-служби зазначається, що жоден співробітник «Известий» останнім часом на території ЦАР не перебував.

«Всі працівники редакції працюють в стандартному режимі, ніякої інформації про будь-які надзвичайні події з нашими журналістами у нас немає», – йдеться в повідомленні.

Як повідомила агенція AFP, у ЦАР виявили тіла трьох убитих росіян. За даними російського видання ТАСС, яке посилається на дані посольства Росії в ЦАР, у двох з трьох загиблих були виявлені при собі прес-карти «Известий».

Читайте також: Найманці «ПВК Вагнера» – тепер в Африці. Що вони там роблять?

Російська служба ВВС повідомила, що вбиті журналіст Орхан Джемаль, Олександр Расторгуєв і Кирило Радченко. За даними телеканалу «Дождь», в ЦАР журналісти знімали документальний проект про роботу «ПВК Вагнера».



«Посадіть його»: активісти зібралися під судом у справі Манафорта у США

Кількадесят активістів зібралися під федеральним судом в американському штаті Вірджинія, де 31 липня розпочинається процес у справі Пола Манафорта. Вони підтримують розслідування імовірного втручання Росії в американські вибори, яке здійснюють слідчі під керівництвом спецпрокурора Роберта Мюллера, та закликають засудити колишнього радника Дональда Трампа.

Манафорт є першим із колишніх помічників чинного президента США, який постане перед судом. Федеральні слідчі, які розслідують втручання у вибори в 2016 році, висунули Манафорту звинувачення в банківському і податковому шахрайстві.

Ідеться, зокрема, про роботу Манафорта як політичного консультанта та лобіста на користь колишнього українського президента Віктора Януковича. Законодавство США не забороняє таку роботу, але вона має бути офіційно задекларована, а з отриманих грошей мають сплачуватися податки.

Читайте також: Спецпрокурор США: Манафорт заробив понад 60 мільйонів доларів як консультант в Україні

Як очікується, сторона обвинувачення вкаже на ту обставину, що витрати Манафорта на купівлю нерухомості і предмети розкоші не відповідали сумам, оголошеним у його податкових деклараціях. Манафорт, на думку слідства, ввів в оману кредиторів, запозичуючи десятки мільйонів доларів.

Процес, який розпочинається у Вірджинії, буде першим зі щонайменше двох. Другий має розпочатися у вересні в столичному окрузі Колумбія, головна увага цього процесу буде прикута до політичних питань. У червні 2016 року Манафорт був присутній на зустрічі функціонерів з оточення Трампа з громадянами Росії, які нібито мали у своєму розпорядженні компрометуючі матеріали щодо кандидата в президенти США від Демократичної партії Хілларі Клінтон.

Спеціальний прокурор Роберт Мюллер та його команда вже 14 місяців проводять розслідування ймовірного втручання Кремля у вибори в США.



На заводі з будівництва ракет у Північній Кореї зафіксована активність – Washington Post

Розвідувальна інформація, включаючи дані аерофотозйомки, вказує на те, що в Північній Кореї на заводі в передмісті Пхеньяна ведуться розробки однієї або двох нових міжконтинентальних балістичних ракет, здатних досягти США, повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела в спецслужбах.

Водночас агенція Reuters цитує американського високопосадовця, за словами якого, на знімках із супутника видно рух автомобілів на заводі, але незрозуміло, на якій стадії перебуває будівництво.

Ця інформація з’явилася на тлі потепління відносин між США і Північною Кореєю після червневої зустрічі лідерів обох країн.

Читайте також: Помпео: Північна Корея досі виробляє паливо для ядерної бомби

Після саміту Дональда Трампа і Кім Чен Ина в Сінгапурі обидва пообіцяли працювати над питанням денуклеаризації Корейського півострова.

Проте, коли і як Пхеньян відмовиться від ядерної зброї, вони не уточнили. Невідомо також, як цей процес перевірятимуть.

Північна Корея, яка швидко розвинула свою ядерну програму за останні два роки, провела в цілому шість ядерних випробувань.



Трамп «дуже хоче» свідчити Мюллеру, але «обставини проти» цього – адвокат

Адвокат американського президента Рудольф Джуліані не виключив, що Дональд Трамп надасть свідчення спецпрокурору США Роберту Мюллеру в справі про ймовірне втручання Росії у вибори 2016 року. В інтерв’ю CNN увечері 30 липня Джуліані наголосив, що Трамп «дуже хоче цього», але «обставини проти проведення допиту».

На початку травня американські засоби інформації поширили список із 44 питань, які Роберт Мюллер хотів би поставити Дональду Трампу. Вони стосуються перебігу передвиборної кампанії президента, зв’язків його компанії Trump Organization з російськими громадянами і фірмами, а також того, наскільки повну інформацію мав майбутній президент про діяльність своїх юристів, зокрема, Майкла Коена.

Читайте також: Колишній адвокат Трампа готовий свідчити проти нього спецпрокурору Мюллеру – CNN

Президент США Дональд Трамп у мережі Twitter 29 липня закликав спецпрокурора Роберта Мюллера визнати, що у нього є «конфлікт інтересів» у розслідуванні, яке він веде у справі про ймовірне втручання Росії у вибори в США.

Це не перша заява президента США, в якій він висловлює невдоволення роботою спецпрокурора, а також ФБР, яке розслідувало «змову з Росією» до призначення Мюллера. По-схожому він висловлювався на їхню адресу 16 липня в Гельсінкі після зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним. Тоді Трамп назвав розслідування «катастрофою», яка роз’єднує країну. Ще раніше він кілька разів називав розслідування Мюллера «полюванням на відьом».

У США триває розслідування ймовірного втручання Росії в американські президентські вибори 2016 року. За даними американських спецслужб, за атаками на сервери Демократичної партії, що сталися два роки тому, стояло Головне розвідувальне управління Генштабу Збройних сил Росії.

На початку серпня 2017 року спецпрокурор Роберт Мюллер скликав велику колегію присяжних для розслідування «російського сліду» у виборах. Мюллер з’ясовує, чи була змова штабу Дональда Трампа з Кремлем з метою підірвати позиції кандидата в президенти від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

Москва втручання у виборчий процес в інших державах категорично відкидає.



Суд у Греції схвалив екстрадицію до Росії підозрюваного в хакерстві Винника

Суд у Греції схвалив додатковий запит Москви про екстрадицію підозрюваного у хакерстві росіянина Олександра Винника, видачі якого також вимагають Франція і США.

Адвокат Винника Іліас Спірліадіс 30 липня заявив, що суд у місті Салоніки задовольнив запит, поданий Росією, про взяття під варту 39-річного підозрюваного у кібератаках і шахрайстві на суму в мільйон доларів.

Винника вперше арештували у Греції минулого року за ордером, виданим США. Цей самий суд у жовтні вирішив видати підозрюваного США, відповідну постанову підтримав також Верховний суд країни в грудні.

13 липня суд у Салоніках ухвалив рішення про видачу Винника Франції, що викликало критику Росії.

Остаточне рішення щодо того, кому видадуть росіянина, ухвалить міністр юстиції Греції після вивчення запитів від трьох країн.

Винник, який заперечує провину, перебуває під вартою до ухвалення остаточного рішення щодо його екстрадиції.

У Франції Винника звинувачують у кіберзлочинах, відмиванні грошей, членстві у злочинній організації і вимаганні.

Рішення суду про видачу Винника Франції з’явилося невдовзі по тому, як Афіни вирішили видворити кількох російських дипломатів і заборонити в’їзд кільком іншим. Влада Греції заявляє, що вони фінансували грецькі організації, які виступали проти угоди Греції з Македонією в їхній суперечці щодо назви.

 



Влада Таджикистану: напад на іноземних велосипедистів може бути терактом

Влада Таджикистану не виключає, що напад на іноземних велотуристів на півдні країни був терактом. Міністр внутрішніх справ Таджикистану Рамазон Рахімов 30 липня заявив, що розслідування має встановити, що це було: ДТП, вбивство чи теракт.

29 липня у Хатлонській області Таджикистану водій на автомобілі скоїв наїзд на іноземних громадян-велосипедистів, які подорожували по країні, і зник з місця події.

За офіційною інформацією, яку підтвердили диппредставництва в Душанбе, в інциденті загинули двоє американців, а також громадяни Нідерландів і Швейцарії. Ще щонайменше троє іноземців поранені і доправлені в лікарню.

Рахімов повідомив, що водій і пасажири авта після наїзду вийшли з салону і напали на туристів з вогнепальною зброєю і ножем. Чим були викликані їхні дії – наразі невідомо.

За даними кореспондента таджицької служби Радіо Свобода, щоб знайти нападників, влада організувала огляд автомашин на всіх дорогах регіону. Співробітники силових структур ретельно перевіряли навіть автотранспорт своїх колег. Через деякий час міліція повідомила про проведення спецоперації в селі Торбулок. За словами силовиків, можливі винуватці нападу чинили збройний опір, тому двоє з них були вбиті, а ще один – затриманий.

«Щодо затримання інших співучасників злочину вживаються заходи», – йдеться в повідомленні МВС країни.

2018 рік у Таджикистані оголошений роком туризму. За офіційними даними, кількість іноземних туристів, які тільки за п’ять місяців цього року прибули до Таджикистан, перевищила 900 тисяч людей, що в чотири рази більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Влада побоюється, що те, що трапилося з велосипедистами може негативно відбитися на туристичному іміджі Таджикистану.

 

 



У Москві прощаються з письменником Володимиром Войновичем

У столиці Росії Москві 30 липня прощаються з письменником Володимиром Войновичем.

Жалобна церемонія розпочалася об 11:00 у Центральному будинку літераторів. Поховають письменника о 15:00 на Троєкуровському кладовищі.

Володимир Войнович помер 27 липня у віці 85 років.

Володимир Войнович народився 26 вересня 1932 року в Сталінабаді (зараз Душанбе). Найбільш відомий твір Войновича – роман-трилогія «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна», який він писав з 1963 року. Роман ходив у самвидаві, потім перша частина була опублікована в 1969 році у Франкфурті-на-Майні, а вся книга – в 1975 році в Парижі.

Войнович брав активну участь в русі за права людини, що викликало конфлікт з владою. У 1974 році його виключили зі Спілки письменників СРСР, в 1980 вислали з Радянського союзу, а в 1981 позбавили радянського громадянства. У 1980-1992 роках жив у ФРН і США. Співпрацював із Радіо Свобода.

У 1990 році Войновичу повернули радянське громадянство, і він приїхав назад в СРСР.

В останні роки Войнович різко критикував російську владу. В інтерв’ю проекту Радіо Свобода телеканалу «Настоящее время» він говорив, що й подумати не міг про те, що ідеологія Радянського Союзу знову повернеться.

У травні цього року він підписався під вимогою звільнити засудженого в Росії Олега Сенцова.



Зникнення рейсу MH370 в 2014-му: слідчі не змогли назвати причину

Слідчі в Малайзії досі не можуть встановити причину зникнення в 2014 році літака рейсу MH370, який летів із Куала-Лумпура до Пекіна.

В оприлюдненому 30 липня звіті, команда з 19 слідчих, серед яких є міжнародні експерти, повторила твердження Малайзії, що Боїнг-777 був навмисно відхилений від курсу і пролетів ще понад сім годин після переривання зв’язку з ним.

Водночас автори звіту заявляють, що причина зникнення досі не може бути визначена, а «можливість втручання третьої сторони не можна відкидати».

На питання про те, чи можна буде коли-небудь дізнатися, що сталося з літаком, голова слідчої групи Кок Су Чон заявив, що це можливо лише в разі виявлення уламків літака.

Родичі тих, хто був у літаку, висловили невдоволення результатами розслідування.

Боїнг-777 зі 239 пасажирами і членами екіпажу зник 8 березня 2014 року. За попередніми даними, він впав у море.

Слідів літака не знайшли під час масштабних пошуків, які проводилися на площі 120 тисяч квадратних кілометрів в Індійському океані.

Малайзія, Китай і Австралія зупинили пошуки літака у січні 2017 року після 1046 днів операції.

Зникнення літака призвело до появи численних спекуляцій щодо причин того, що сталося. Зокрема, висувалися припущення, що літак викрали чи що стався теракт.

 




Copyright © 2019 Український Канал  |  допомога: dmnsa  •  правда україни  •  wстудія  •  sellines  •  купуй!  •  meneedit