Новини:

Російський боксер Повєткін програв британцеві Джошуа бій за три чемпіонські пояси

Російський боксер Олександр Повєткін програв британцеві Антоні Джошуа бій за три чемпіонські пояси з чотирьох найпрестижніших у суперважкій вазі.

На стадіоні Вемблі в Лондоні у присутності близько 68 тисяч глядачів рефері припинив 22 вересня бій у 7-му раунді, присудивши Джошуа перемогу нокаутом. У тому раунді 28-річний Джошуа завдав 39-річному Повєткіну низку ударів, двічі збивши його з ніг.

Тепер у Джошуа, який 2012 року також був чемпіоном Олімпійських ігор у Лондоні, 22 перемоги на професійному рингу (з них 21 нокаутом) і нуль поразок. Він також зберіг чемпіонські титули за версіями WBA, IBF і WBO.

Повєткін, який був олімпійським чемпіоном 2004 року, а у 2011–13 роках чемпіоном за версією WBA, нині має на своєму рахунку 34 перемоги (з них 24 нокаутом) і дві поразки. Єдиної донині поразки він зазнав 2013 року від українця Володимира Кличка.

У світі засудили напад на військовий парад в Ірані

У світі засудили напад на військовий парад в Ірані, внаслідок якого загинули, за останніми даними, 25 людей.

Зокрема, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив 22 вересня, що ООН засуджує напад у місті Ахвазі. Як заявив Ґутерріш, він висловлює співчуття родинам жертв і урядові та народові Ірану, а потерпілим бажає швидкого видужання.

У США речниця Державного департаменту Гедер Науерт заявила ввечері 22 вересня: «Сполучені Штати засуджують акт тероризму і втрату невинних життів… Ми разом із іранським народом проти руйнівного ісламського тероризму і висловлюємо йому співчуття в цей жахливий час».

Також президент Росії Володимир Путін висловив співчуття Іранові і заявив, що Москва готова посилити спільні зусилля для боротьби з тероризмом.

В Ірані президент Хасан Роугані пообіцяв рішучу відповідь на загрози країні. «Ті, хто надав інформаційну і пропагандистську підтримку цим терористам, має відповісти за це», – сказав він.

Верховний керівник Ірану аятола Алі Хаменеї заявив 22 вересня, що напад пов’язаний зі США та їхніми союзниками в регіоні, яких він назвав «маріонетками», але ніяких підтверджень такої думки не надав.

Зі схожою заявою виступив міністр закордонних справ Ірану Могаммад Джавад Заріф, який стверджував у твітері, що нападники – це «терористи, яких рекрутував, підготував, озброїв і оплатив іноземний режим», а в нападі винні країни регіону та їхні «хазяї зі США».

У Тегерані того дня викликали до МЗС послів Великої Британії, Нідерландів і Данії, яким висловили звинувачення в тому, що їхні країни дають притулок іранським опозиційним групам. «Неприйнятно, що ці групи не залічують до терористичних організацій у Європейському союзі, доки вони не вчинили терактів у Європі», – заявив речник МЗС Ірану Баграм Гасемі. Кілька опозиційних іранських угруповань діють у Західній Європі і деінде у світі, виступаючи з протестами проти ісламського режиму Ірану.

Напад був здійснений 22 вересня під час військового параду в місті Ахвазі на південному заході Ірану. На цей час говорять про 25 загиблих і 60 поранених. За повідомленнями іранських офіційних і напівофіційних засобів інформації, нападники у військових одностроях відкрили вогонь по трибуні з посадовцями, які приймали щорічний парад із нагоди річниці початку війни з Іраком 1980–88 років. Серед жертв, за повідомленнями, багато цивільних, серед того й жінок і дітей, які прийшли подивитися на парад, а також принаймні вісім членів елітного формування, Корпусу вартових Ісламської революції. На місці нападу, за словами військових, були вбиті троє нападників, іще один, поранений, помер у шпиталі.

Відповідальність за напад узяли на себе відразу два угруповання – «Ісламська держава», а також місцевий «Національний опір Ахваза», який заявляє, що захищає арабську меншину у провінції Хузестан, центром якої є Ахваз. Ця провінція багата на нафту, і раніше арабські сепаратисти вже нападали в ній на нафтопроводи. Обидва угруповання – сунітські, тоді як в Ірані державною релігією є шиїтська течія ісламу.

Напади на військових ставалися в Ірані вкрай рідко.

Китай викликав посла США на знак протесту проти санкцій, пов’язаних із Росією – МЗС

Китай викликав посла США в Пекіні для вручення офіційної ноти протесту після рішення Вашингтона накласти санкції на китайську військову установу через закупівлі ракет і бойових літаків із Росії, повідомило Міністерство закордонних справ Китаю.

Як заявили в МЗС, санкції США проти Департаменту розвитку озброєнь Центральної військової ради Китаю та проти його керівника є «серйозним порушенням засадничих принципів міжнародного права», а США «не мають права втручатися» в китайсько-російську військову співпрацю.

Через те, мовиться в повідомленні, заступник голови МЗС Китаю Чжен Цзеґуан викликав 21 вересня посла США Террі Бранстада, що висловити протест проти обмежувальних заходів, накладених через недавню закупівлю Китаєм у Росії бойових літаків Су-35 і зенітно-ракетних комплексів С-400.

Попереднього дня, 21 вересня, Пекін закликав Вашингтон скасувати санкції і пригрозив неуточненими наслідками.

США оголосили про санкції 20 вересня; вони також стосуються трьох десятків фізичних і юридичних осіб із Росії, пов’язаних із військовими і розвідувальними органами. Державний департамент США наголосив тоді, що ці санкції «не мають на меті підірвати військові здатності чи боєготовність будь-якої країни», а їхня мета – «змусити Росію заплатити за втручання у виборчий процес у США, за неприпустиму поведінку на сході України та іншу шкідливу діяльність».

NORAD: поблизу Аляски виявили 4 розвідувальні літаки Росії

Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки (NORAD) у Twitter 22 вересня повідомило, що напередодні зафіксували чотири розвідувальні літаки Росії поблизу американського штату Аляска.

«NORAD виявило дві групи з двох російських розвідувальних літаків, які увійшли у зону ідентифікації повітряної оборони Аляски в п’ятницю, 21 вересня. Російські літаки перебували у міжнародному повітряному просторі і не порушували суверенний повітряний простір США чи Канади», – йдеться у повідомленні.

У Росії ще не коментували цієї інформації.

6 вересня два американські винищувачі F-22 перехопили пару російських стратегічних бомбардувальників Ту-95, які пролетіли над Північним Льодовитим океаном, Беринговим морем й Охотським морем. Як тоді заявив представник NORAD Майкл Кучарек, інцидент стався на південь від Алеутських островів у розпізнавальній зоні ППО Аляски.

Американські винищувачі супроводжували російські бомбардувальники до того моменту, коли Ту-95 залишили розпізнавальну зону. Російські літаки не вторглися в повітряний простір США або Канади, наголосив представник NORAD.

Міністерство оборони Росії 7 вересня підтвердило інцидент, заявивши, що бомбардувальники виконували «заплановані польоти над нейтральними водами», коли їх супроводжували американські бойові літаки.

У серпні Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що британські винищувачі перехопили російський протичовновий літак «Бе-12» над Чорним морем, перед тим британські винищувачі також піднімалися в повітря з румунської бази через присутність над Чорним морем неподалік кордонів НАТО 6 російських бомбардувальників Су-24.

У травні американські винищувачі перехопили біля берегів Аляски два Ту-95. схожий інцидент стався і в квітні.

Теракт на військовому параді в Ірані: кількість загиблих зросла до 24

Кількість загиблих внаслідок теракту на військовому параді в місті Ахваз на південному заході Ірану, за останніми даними державного агентства IRNA, зросла до 24 людей і може далі збільшуватися, оскільки деякі постраждалі перебували в критичному стані, понад 53 людини були поранені, серед є жінки та діти.

Раніше повідомляли про трьох загиблих.

За даними агентства, 22 вересня вранці четверо озброєних чоловіків відкрили вогонь по мирних людях під час параду: двоє були ліквідовані, ще двох затримали.

Іранський телеканал Press TV оприлюднив відео того, що сталося.

«Відповідальність за напад узяла на себе група сепаратистів «Аль-Ахваз», ідеологічно підтримуваних Саудівською Аравією», – повідомляє IRNA.

Військові паради відбуваються щорічно 22 вересня в містах Ірану для відзначення початку війни з Іраком 1980-1988 років.

Торік 7 червня в Тегерані, столиці Ірану, й околицях майже одночасно сталися два напади, як вважають, скоординовані. Внаслідок них загинуло, за офіційними даними, не менш ніж 12 людей, 43 людини були поранені. Один напад стався в будівлі парламенту в центрі столиці, інший – на південній околиці Тегерана, біля мавзолею засновника нинішнього ісламського режиму Ірану аятоли Руголли Хомейні.

Відповідальність за напад тоді взяло на себе угруповання «Ісламська держава». Іран тоді звинуватив у причетності до нападу Саудівську Аравію, але у цій країні причетність спростували. Там натомість звинувачують Іран у підтримці тероризму.

В Росії протестують проти підвищення пенсійного віку

В Росії в суботу, 22 вересня, відбуваються акції протесту проти підвищення пенсійного віку. У низці міст вони також заплановані на неділю, 23 вересня. Заявниками та організаторами протестних заходів є Комуністична партія Російської Федерації, «Лівий фронт», «Народно-патріотичний союз Росії», а також різні громадські рухи та профспілкові організації, повідомляє Російська служба Радіо Свобода.

В низці міст акція вже завершена. Незважаючи на те, що не у всіх випадках місцева влада погодила протестні заходи, про затримання чи втручання поліції поки не повідомлялося.

В Москві на проспекті Сахарова триває акція «Соціальний марш мільйонів», узгоджена з владою. Агентство «Москва» повідомляє, що проспект для цих цілей перекриває практично весь день. Лідер російського «Лівого фронту» Сергій Удальцов бере участь у акції, незважаючи на судову заборону – після призначення адміністративного нагляду активісту не можна брати участь у мітингах та інших публічних заходах.

9 вересня в десятках міст Росії відбулися акції проти підвищення пенсійного віку, організовані прихильниками російського опозиціонера Олексія Навального. У більшості випадків заходи не були узгоджені з владою. По всій країні затримали понад тисячу людей.

19 липня Держдума Росії в першому читанні ухвалила законопроект про підвищення пенсійного віку в Росії. Його можуть підвищити з 55 до 63 років для жінок і з 60 до 65 років для чоловіків.

Пенсійна реформа вже викликала акції протесту в десятках міст Росії, а соціологи зафіксували зниження рейтингу Володимира Путіна. Президент Росії запропонував знизити вік виходу на пенсію для жінок до 60 років, а також передбачити право дострокового виходу для багатодітних матерів та ввести відповідальність за звільнення працівників передпенсійного віку.

Нинішні акції відбуваються напередодні розгляду закону про пенсійну реформу у другому читанні.

Танзанія: кількість жертв аварії порома сягнула 126, оголошена чотириденна жалоба

Щонайменше 126 людей загинули внаслідок катастрофи пасажирського порома на озері Вікторія в Танзанії. Ще десятки людей вважають зниклими, рятувальна операція триває.

Вдалося врятувати 40 людей, інформує агенція France-Presse.

У країні оголошена чотириденна жалоба.

За попередніми даними, на судні було понад 200 людей, але точної кількості пасажирів не знає ніхто, пором був перевантажений удвічі від своєї максимальної місткості.

Трагедія сталася 20 вересня.

Президент Танзанії наказав заарештувати керівника компанії-оператора порома.

Мeй назвала неприйнятними пропозиції Євросоюзу щодо Brexit

Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей вважає неприйнятними пропозиції Європейського союзу щодо Brexit, повідомляє прес-служба Даунінґ-стріт, 10.

Виступаючи з заявою в Лондоні 21 вересня, прем’єр зазначила, що непогодженими залишаються питання єдиного з Євросоюзом ринку та кордону між Північною Ірландією та Республікою Ірландія.

Як розповіла Мей, за результатами саміту в Зальцбурзі 19–20 вересня  Брюссель пропонує Лондону лише два варіанти.

За першим Великобританія залишається в Європейській економічній зоні та митному союзі. Другий варіант передбачає укладення угоди про вільну торгівлю між Сполученим Королівством і Євросоюзом з запровадженням прикордонного контролю.

За останнім сценарієм Північна Ірландія лишається в Європейській економічній зоні, тобто, фактично, з економічної точки зору буде відокремлена від решти країни, пояснила Мей.

В свою чергу Британія пропонує ЄС третій варіант, за яким між ними залишається «безконтрольна» торгівля.

«Вчора Дональд Туск зазначив, що наші пропозиції можуть підірвати єдиний ринок. Він не пояснив жодних деталей і не надав зустрічних пропозицій. Отже, ми перебуваємо в глухому куті», ­ – зазначила прем’єр-міністр.

Вона підкреслила, що Британія ніколи не погодиться на останні пропозиції Євросоюзу, які б могли нашкодити територіальній цілісності країни.

«Ми викладемо нашу альтернативу, яка збереже цілісність Великої Британії. І це буде відповідати зобов’язанням, прийнятим у грудні минулого року, включаючи зобов’язання про те, що між Північною Ірландією та іншою частиною Великої Британії не буде створено нових регуляторних бар’єрів», – сказала Мей.

Вона додала, що її уряд буде й далі працювати над підготовкою до можливого виходу з ЄС без угоди з Брюсселем.

20 вересня на саміті ЄС в австрійському Зальцбурзі лідери Євросоюзу зажадали від Мей якомога швидше викласти позицію з ключових пунктів переговорів про вихід країни з об’єднання, таких, як торговельні відносини з Євросоюзом і режим кордону між Ірландією і Північною Ірландією.

Офіційним днем виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу є 29 березня 2019 року, після цього почнеться так званий «перехідний період», який триватиме до 2021 року. У липні британський уряд представив проект угоди про вихід з ЄС, згідно з яким країна продовжить слідувати стандартам ЄС в багатьох економічних питаннях і отримає право на необмежену торгівлю сільськогосподарськими товарами на Європейському єдиному ринку.

Євроскептики розкритикували цей проект як занадто «м’який» і невигідний для Лондона. Частина соратників Мей із Консервативної партії тепер, за повідомленнями ЗМІ, готують її відставку. З іншого боку, лунають голоси і про необхідність провести повторний референдум і переглянути рішення про вихід Британії з ЄС.

Легенда плавання Майкл Фелпс розкритикував ВАДА через відновлення статусу Росії

Легенда олімпійського плавання, американець Майкл Фелпс заявив 21 вересня, що йому «сумно бачити», як Всесвітня антидопінгова агенція (ВАДА) відновила повноваження антидопінгової агенції Росії, РУСАДА.

«Коли організація збирається повністю взяти на себе відповідальність і відповідати за зміни? Тому що це не те, що є спортом. Спорт – не про те, щоб вживати препарати, які підвищують продуктивність вашого тіла, а після цього виступати», – заявив багаторазовий олімпійський чемпіон.

Колишній генеральний директор ВАДА Дейвід Гоумен також розкритикував чинного президента організації Крейґа Ріді за це рішення, заявивши, що він піддався тиску з боку Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та міжнародних спортивних федерацій.

Повноваження РУСАДА як повноправного члена ВАДА були припинені восени 2015 року після доповіді комісії ВАДА про систему масового вживання допінгу в російському спорті. Тоді ж призупинили роботу московської антидопінгової лабораторії.

Також на цю тему: Легкоатлети просять ВАДА не відновлювати повноваження антидопінгової агенції Росії

Через відкликання статусу РУСАДА і розслідування ВАДА російських легкоатлетів і паралімпійців відсторонили від літніх Олімпійських та Паралімпійських ігор у 2016 році в Ріо-де-Жанейро. На зимовій Олімпіаді-2018 російські спортсмени виступали під нейтральним прапором.

Всесвітня антидопінгова агенція (ВАДА) відновила статус Російської антидопінгової агенції (РУСАДА) на засіданні виконкому організації, яке відбулося 20 вересня на Сейшельських островах.

Однією з умов відновлення статусу російської агенції президент ВАДА Крейґ Ріді назвав доступ світової організації до даних та зразків колишньої Московської антидопінгової лабораторії. В іншому разі, наголосив Ріді, РУСАДА може бути повернутий статус «невідповідності» вимогам ВАДА.

Голова МЗС Угорщини засудив спроби української влади «залякати закарпатських угорців»

Петер Сійярто, керівник МЗС Угорщини, засудив у Будапешті 20 вересня спроби української влади «залякати закарпатських угорців».

Міністр зробив цю заяву після слів українського колеги Павла Клімкіна про можливе видворення з України угорського консула в місті Берегові Закарпатської області після оприлюднення на YouTube відео прихованої камери, що нібито зафіксувала момент складання українськими громадянами присяги під час процедури отримання громадянcтва Угорщини в консульстві цієї країни.

Сійярто назвав такі кроки «винятково недружніми», припустивши, що цей сюжет в Україні використовують у передвиборчій кампанії. За словами керівника угорської дипломатії, зафіксована на відео процедура складання присяги відповідає всім правовим нормам.

Міністр нагадав, що практика набуття подвійного громадянства є звичною в країнах Євросоюзу. Через це, на його думку, протести української сторони свідчать про те, «що Київ не сприймає серйозно перспективу євроатлантичної інтеграції».

Сійярто попередив, що його країна витлумачила би висилку угорського консула з  Берегова як недружній і ризикований крок, який перемістив би стан двосторонніх відносин у «новий вимір» і не залишився би без відповіді Будапешта. Міністр трактує цю ситуацію як посилення нападок на закарпатських угорців.

Політик додав, що Угорщина слідкує за розвитком подій і не виключив можливості застосування заходів для уповільнення процесу євроінтеграції України.

Раніше засоби інформації оприлюднили відео, на якому українцям роздають паспорти Угорщини у консульстві Угорщини в Береговому з проханням не повідомляти про це владі. Голова МЗС України Павло Клімкін зазначив, що відомство перевіряє автентичність відео і назвав можливим видворення угорського консула у Берегові.

США внесли до санкційного списку «ПВК Вагнера» й російську «фабрику тролів»

США внесли до санкційного списку 33 росіян та російських компаній, які пов’язані з оборонним сектором та розвідкою, повідомив американський Державний департамент.

У переліку, зокрема, «Приватна військова компанія Вагнера», яка, за даними американської влади, брала участь у збройних конфліктах в Україні та Сирії (Росія заперечує існування цієї структури), і російський бізнесмен Євген Пригожин. Останнього називають головним спонсором «ПВК Вагнера» та «кухарем [президента Росії Володимира] Путіна».

У списку є й інші компанії, які вважають підконтрольними Пригожину, – «Конкорд» та «Агентство інтернет-досліджень» (так звана «фабрика тролей»), яке США звинувачують у втручанні в американські президентські вибори.

У переліку також низка людей, які, за даними Державного департаменту, пов’язані з російськими спецслужбами.

Американське зовнішньополітичне відомство пояснює, що рішення ухвалили у зв’язку зі «шкідливою діяльністю» російських військових і спецслужб у різних країнах світу.

Помпео включив 33 російських посадовців до санкційного списку – Reuters

Державний секретар США включив 33 російських посадовців до санкційного списку, повідомляє агентство Reuters із посиланням на свої джерела.

За даними журналістів, серед посадовців, які потрапили до списку, – представники сфер оборони та розвідки.

Інших даних про санкції наразі немає.

Раніше США запроваджували санкції проти Росії, зокрема, через анексію українського півострова Крим, причетність до збройного конфлікту на Донбасі, участь у громадянській війні в Сирії та отруєння в Британії колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його дочки.