Новини:

Морський міст зі сталі на 60 Ейфелевих веж відкрили у Китаї

У Китаї відкрили найдовший у світі міст через море, що сполучає Гонконг із материком.

Церемонія відкриття відбулася 23 жовтня в місті Чжухай за присутності президента Китаю Сі Цзіньпіна.

Міст має 55 кілометрів у довжину і з’єднує три ключові прибережні міста на півдні Китаю: Гонконг, Макао і Чжухай.

24 жовтня він буде відкритий для регулярного руху.

Міст, здатний витримати землетруси і тайфуни, був побудований із використанням 400 тисяч тонн сталі. З такої кількості сталі можна побудувати 60 Ейфелевих веж.

Міст включає в себе підводний тунель.

Будівництво мосту почалося близько 10 років тому, супроводжувалося численними затримками і перевитратами коштів. Загальну вартість будівництва оцінюють у 20 мільярдів доларів.

Крім того, спорудження мосту супроводжували проблеми з безпекою. За повідомленнями, 18 робітників загинули під час будівництва, ще сотні були поранені.

Екологи ж заявили про те, що спорудження мосту може завдати серйозної шкоди морській екосистемі, зокрема китайському білому дельфіну, який перебуває під загрозою.

 

У Македонії посилюють охорону депутатів, які голосували за перейменування країни

Міністр внутрішніх справ Македонії Олівер Спасовскі повідомив, що депутатам парламенту, які голосували на підтримку угоди з перейменування країни, нададуть додаткову охорону поліції.

22 жовтня Спасовскі заявив, що охорону отримають усі 80 депутатів, які голосували «за», після того, як родини кількох парламентарів отримали погрози.

Ввечері 19 жовтня парламент Македонії 80 голосами «за» і 39 – «проти» проголосував за пропоновані урядом зміни з перейменування країни в Північну Македонію.

Зміна назви країни покладе край суперечці Македонії з сусідньою Грецією, яка у відповідь перестане блокувати приєднання Скоп’є до НАТО і Євросоюзу.

Крім того, угода може зменшити вплив Росії на Балканах.

У Державному департаменті США привітали рішення парламенту Македонії, який підтримав перейменування країни. США вважають, що досягнення згоди між Скоп’є і Афінами щодо перейменування Македонії «є історичною можливістю для стабільності, безпеки і процвітання у всьому регіоні».

Орієнтовно у січні має відбутися ще одне голосування в парламенті щодо відповідних змін до конституції. У разі їх затвердження, далі угоду має ратифікувати парламент Греції, щоб вона почала діяти.

 

Болтон: США не шантажують Росію заявами про можливий вихід із ракетної угоди

Радник президента США з національної безпеки Джон Болтон відкинув звинувачення Росії в тому, що Сполучені Штати погрожують вийти з договору 1987 року про ліквідацію ракет середнього і меншого радіусу дії, щоб шантажувати Москву.

Болтон сказав про це 22 жовтня ввечері після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.

За словами радника Дональда Трампа, США ще не ухвалили остаточного рішення щодо розгортання ракет в Європі в разі розірвання договору.

Міністерство закордонних справ Росії заявило, що 22 жовтня Лавров і Болтон обговорили «перспективу взаємодії країн, в тому числі в інтересах врегулювання регіональних конфліктів, ефективної боротьби з тероризмом і підтримання стратегічної стабільності».

Раніше Лавров і речник Кремля Дмитро Пєсков заявили, що вихід США з угоди зробить світ «більш небезпечним» і може змусити Москву вжити заходів для відновлення балансу сил.

Президент США Дональд Трамп 22 жовтня знову заявив, що Вашингтон має намір денонсувати договір 1987 року про ліквідацію ракет середнього і меншого радіусу дії через порушення його російською стороною. Трамп наголосив, що США готові збільшити свій ядерний арсенал.

Нова заява Трампа виголошена напередодні запланованої на 23 жовтня зустрічі його радника з питань національної безпеки Джона Болтона з президентом Росії Володимиром Путіним. Очікується, що Джон Болтон оголосить Володимиру Путіну про рішення Дональда Трампа про відмову США від договору 1987 року.

Також на цю тему: Україна «з розумінням ставиться» до наміру Трампа вийти з ядерної угоди з Росією – Клімкін

Договір, підписаний Рональдом Рейганом і Михайлом Горбачовим, ліквідував цілий клас ракет наземного базування, як звичайних, так і ядерних, з радіусом дії від 500 до 5,5 тисячі кілометрів. Однак, як заявляє Вашингтон, Москва на порушення домовленостей створила ракету середньої дальності «Новатор 9М729», здатну завдати блискавичного удару по країнах НАТО.

Christie’s виставив на торги нагороди та інвалідний візок Стівена Гокінґа

Аукціонний дім Christie’s виставить на торги особисті речі одного з найвідоміших учених сучасності, британського фізика Стівена Гокінґа. Про це повідомили 22 жовтня на сайті Christie’s.

Серед виставлених на онлайн-аукціон лотів наукові статті та нагороди.

Екземпляр дисертації Гокінґа “Властивості всесвітів, що розширюються” завірений самим вченим оцінили у 100-150 тисяч фунтів.

Також на торги виставили один з інвалідних візків вченого. Його очікувана вартість становить 10-15 тисяч фунтів.

Гокінґ – один з основоположників квантової космології, вивчав теорію виникнення світу в результаті Великого вибуху, зробив багато відкриттів у теорії чорних дір.

Широкому загалові Гокінґ відомий як автор науково-популярної книжки «Коротка історія часу», в якій розповідається про появу Всесвіту, природу простору і часу, чорні діри (він вважав їх «шляхом» до альтернативних всесвітів) і теорії супер-струн.

Коли у 1963 році у Гокінґа діагностували аміотрофічний склероз, лікарі дали йому заледве три-чотири роки життя. Молодому вченому був 21 рік. Він пережив «вирок» лікарів майже на півстоліття. Гокінґ помер 14 березня 2018 року у себе вдома в Кембріджі.

Читайте також: Стівен Гокінґ попрощався зі світом у день народження Ейнштейна і день числа «пі»

Більшу частину життя вчений прожив знерухомлений, а після 1985 року міг говорити тільки за допомогою синтезатора мови.

Незважаючи на важку хворобу, Гокінґ був двічі одружений. Від першого шлюбу – в 1965 році з Джейн Вайлд – у нього залишилося троє дітей. Після розлучення в 1995-му він одружився зі своєю доглядальницею і прожив з нею 11 років.

У Москві затримали голову «Відкритої Росії»

У столиці Росії Москві затримали голову заснованого бізнесменом Михайлом Ходорковським руху «Відкрита Росія» Андрія Пивоварова. Як повідомив сам Пивоваров, двоє оперативників зустріли його на Ленінградському вокзалі при виході з поїзда, коли активіст прибув із Санкт-Петербурга, після чого його відвезли у відділення поліції.

При затриманні поліцейські показали активістові орієнтування, згідно з яким 19 жовтня невідомий, погрожуючи ножем москвичеві, вкрав у того мобільний телефон. При цьому прикмети підозрюваного, за словами Пивоварова, не збігалися із його зовнішністю.

Вже у відділі поліції у голови «Відкритої Росії» переписали паспортні дані, провели огляд особистих речей, після чого відпустили. В огляді, за словами Пивоварова, брали участь оперативники Центру із боротьби з екстремізмом.

У 2017 році Генпрокуратура Росії визнала пов’язані з Ходорковським британські структури Open Russia Civic Movement і OR (Otkrytaya Rossia) «небажаними організаціями». Відомство повідомляло, що це не відобразиться на роботі російського руху, однак після цього був заблокований сайт «Відкритої Росії». Учасників руху переслідує поліція. Активістів штрафують за участь у роботі «небажаної організації».

Ілон Маск назвав дату відкриття швидкісного тунелю під Лос-Анджелесом

Американський мільярдер Ілон Маск повідомив, що перший швидкісний підземний тунель під Лос-Анджелесом відкриється 10 грудня.

«Перший тунель майже готовий. Відкриється 10 грудня», – написав він у Twitter.

Маск зазначив, що на наступний день після відкриття поїздки будуть безкоштовними.

Максимальна швидкість в цьому тунелі буде 250 кілометрів на годину.

Будівництвом тунелю займається компанія The Boring Company, яку Маск заснував 2016 року.

Читайте також: Ілон Маск: ідеї мільярдера, який мріє змінити світ

У березні цього року бізнесмен Ілон Маск представив концепт нового безпілотного електробуса для підземних тунелів. 

Новий транспортний засіб зможе розвивати швидкість до 240 кілометрів на годину. Маск зазначив, що для електробусів побудують близько тисячі майданчиків із ліфтами. 

У 2016 році Маск заявив про плани побудувати систему тунелів під Лос-Анджелесом. У 2018 році влада цього американського міста дозволили побудувати тестовий тунель довжиною понад три кілометри.

 

У Німеччині сказали, що думають про вихід США з ракетного договору

У Міністерстві закордонних справ Німеччини заявили, як ставиться Берлін до оголошеного напередодні рішення США вийти з Договору про ліквідацію ракет середньої і малої далекосяжності, відомого за скороченням РСМД чи англійським INF.

«Повідомлення США про бажання вийти з договору INF викликає жаль. Воно ставить перед нами і Європою важкі питання», – заявив міністр Гайко Маас, якого цитує німецьке зовнішньополітичне відомство.

За словами міністра, цей договір про ракети, здатні нести ядерні боєголовки, вже 30 років «є важливим елементом архітектури європейської безпеки», і тому рішення США має для Європи визначне значення.

«У минулому ми багато разів закликали Росію висвітлити переконливі звинувачення в порушенні Договору INF. Росія досі цього так і не зробила», – наголосив міністр, повторивши аналогічні заяви з боку США.

За його словами, Берлін також зараз контактує зі США, щоб обміркувати можливі наслідки виходу Вашингтона з договору. «Припинення дії Договору мало б також негативні наслідки для договору «Новий START», якого ми терміново потребуємо, щоб зміцнити успіхи в ядерному роззброєнні також на термін після 2021 року», – наголошено в заяві Гайко Мааса.

Попереднього дня, 20 жовтня, президент США Дональд Трамп заявив про намір вивести свою країну з дії Договору про ліквідацію ракет середньої і малої далекосяжності, що його США і колишній Радянський Союз підписали 1987 року; він набув чинності 1988-го, а після розпаду СРСР його стороною стала Росія. Договір передбачає знищення наявних балістичних і крилатих ракет наземного базування, здатних нести ядерні боєголовки, далекосяжністю від 500 до 5 тисяч 500 кілометрів (цю частину сторони виконали до літа 1991 року), а також заборону виробляти, випробовувати і розгортати такі ракети в майбутньому.

Трамп мотивував своє рішення тим, що договір порушила Росія, а також діями Китаю, який, не зв’язаний цим договором, розробляє власні ядерні ракети наземного базування малої і середньої далекосяжності.

Від початку 2000-х років у Москві вже багато разів заявляли про можливість виходу Росії з цього договору чи відновлення виробництва заборонених ним ракет. Росія також твердить, що цей договір порушують США – розташовуючи в Європі свої системи протиракетної оборони, які, на думку Москви, у принципі гіпотетично можуть бути перепристосовані для використання з забороненими ракетами.

Натомість у США не раз звинувачували Росію в конкретних порушеннях договору – зокрема, у випробуваннях нової крилатої ракети з забороненими ним характеристиками, а потім і в розгортанні кількох різновидів таких ракет. Росія стверджує, що далекосяжність цих ракет менша за 500 кілометрів.

На попередні заяви у Вашингтоні про можливість виходу США з Договору РСМД в Москві обіцяли «моментальну і дзеркальну» відповідь Росії.

Після заяви Трампа про такий вихід у Москві раніше 21 жовтня заявили, що це «було б дуже небезпечним кроком, який … не просто не зустріне розуміння в міжнародній спільноті, а викличе щонайсерйозніше засудження» міжнародної спільноти. Але про конкретні кроки у відповідь Росія наразі не заявляла. Як сказав заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, треба детально вивчити наміри США, і потрібен час, щоб з’ясувати ситуацію і визначити свої подальші дії.

Американсько-російський Договір про подальше скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, відомий за російським скороченням СНВ-III чи англійським New START («Новий START), про який згадував у своїй заяві Гайко Маас, набув чинності на початку 2011 року і укладений наразі на 10-річний термін – до 2021-го – з можливістю продовження. Після виходу США з РСМД він залишиться єдиним чинним договором про обмеження ядерних озброєнь. За нинішньої ситуації припускають, що Вашингтон може не продовжити чинність цього договору – або навіть і вийти з нього достроково.

У Тайвані поїзд зійшов з рейок: щонайменше 17 загиблих

У Тайвані 21 жовтня поїзд зійшов з рейок, внаслідок чого загинули щонайменше 17 людей, 126 отримали травми. Про це повідомляє місцева влада.

Потяг прямував популярним у туристів напрямком з Тайбея в Тайдун, розташований у східній частині Тайваню.

За інформацією агентства Associated Press, постраждали як мінімум 132 людини. Всього у поїзді знаходилися 366 пасажирів.

На місці катастрофи продовжуються рятувально-пошукові роботи. Рятувальникам допомагають війькові.

У Росії сталася пожежа на цинковому заводі, одна людина загинула

У російському Владикавказі 21 жовтня сталася пожежа на цинковому заводі. Про це повідомили у російському міністерстві з надзвичайних ситуацій.

«У ніч на неділю 21 жовтня 2018 року о 03:16 надійшло повідомлення про загорання на заводі «Електроцинк». О 13:12 пожежа площею 4500 квадратних метрів була локалізована. Всього до ліквідації залучали 146 осіб, 42 одиниці техніки. Від МНС – 102 людини і 29 одиниць техніки», – ідеться у повідомленні.

Внаслідок пожежі одна людина загинула, двоє постраждали.

Через те, що у приміщенні цеху виділяється водень, гасити пожежу доводиться з вулиці.

Причини загоряння наразі невідомі. У МНС запевнили, що загрози викидів з підприємства немає.

Іран: ще двоє міністрів уряду Роугані пішли у відставку

Міністри промисловості і транспорту Ірану пішли у відставку, повідомив сайт президента Ірану Хасана Роугані 20 жовтня.

У поширеній офіційній заяві Роугані подякував міністрові промисловості Мохаммаду Шарітамадарі та міністрові транспорту Аббасу Ахунді за їхню «безкорисливу службу» і «щирі зусилля». Свої заяви про відставку урядовці ще подали місяць тому, коли законодавці готувались до слухань щодо імпічменту.

Раніше у серпні були змушені піти у відставку і міністри праці та економіки в уряді Роугані на тлі критики парламентаріїв незадовільною роботою в подоланні економічної кризи. Вона була частково посилена рішенням США про відмову від ядерної угоди 2015 року та повторне запровадження економічних санкцій.

Рішення США вийти з угоди похитнуло позицію самого Роугані, якому у серпні довелося відповідати на питання законодавців у парламенті, вперше упродовж п’яти років його владних повноважень.

Щонайменше 27 людей загинули через напади на виборчі дільниці в Афганістані

Щонайменше 27 людей загинули через напади на виборчі дільниці у Афганістані впродовж голосування на парламентських виборах 20 жовтня. За даними місцевої влади, на дільниці в столиці Кабулі через підрив бойовика-смертника загинули 10 людей – виборці і поліцейські. Перед цим у різних районах Кабула були повідомлення про вибухи в місцях голосування, через що троє людей загинули і понад 30 були поранені. Крім того, 11 поліцейських загинули через напад у провінції Гор, ще троє людей загинули в провінції Кундуз. Надходили також повідомлення про поранених у провінції Фарах, Кунар і Нангархар.

Упродовж дня надходили повідомлення про численні технічні та організаційні труднощі під час голосування. На деяких з-поміж 21-ї тисячі дільниць робота була продовжена на 4 години довше від офіційного часу закриття, іншим дозволили відкритися ще і 21 жовтня.

Майже 9 мільйонів людей зареєструвалися для голосування на виборах, які розглядаються як ключовий критерій здатності уряду гарантувати безпеку по всій країні.

Міністерство внутрішніх справ заявляло, що для захисту виборців і дільниць залучили близько 70 тисяч силовиків.

Читайте також: Парламентські вибори в Афганістані вирішили продовжити на день через хаос на дільницях​

Спочатку заплановані на 2015 рік парламентські вибори відклали на три роки на тлі суперечок з приводу виборчих реформ і через нестабільність після передачі в 2014 році відповідальності за безпеку в країні від НАТО до афганських сил.

Угруповання «Талібан» напередодні виборів попередило, що його бойовики планують нападати на учасників голосування. 20 жовтня таліби поширили нове попередження, в якому закликали виборців бойкотувати «фіктивний і театральний процес задля захисту власного життя».

Нині бойові дії між урядовими силами і бойовиками тривають щонайменше в 20-ти із 34 провінцій Афганістану.

США вітають рішення Македонії щодо перейменування країни – Держдепартамент

У Державному департаменті США привітали рішення парламенту Македонії, який підтримав перейменування країни.

«Сполучені Штати вітають рішення парламенту Македонії ініціювати конституційні зміни, необхідні для реалізації Угоди «Преспа» (від назви озера, біля якого раніше прем’єри Греції і Македонії підписали угоду про перейменування – ред.) з Грецією», – йдеться у заяві речниці держдепартаменту Гедер Науерт.

За її словами, США вважають, що досягнення згоди між Скоп’є і Афінами щодо перейменування Македонії «є історичною можливістю для стабільності, безпеки і процвітання у всьому регіоні».

Читайте також: Уряд Македонії почав процедуру зміни назви країни​

19 жовтня депутати парламенту Македонії проголосували за законопроект щодо затвердження нової назви республіки – Північна Македонія. Орієнтовно у січні має відбутися ще одне голосування в парламенті щодо відповідних змін до конституції. У разі їх затвердження, далі угоду має ратифікувати парламент Греції, щоб вона почала діяти.

Афіни з часу проголошення незалежності Республіки Македонії від колишньої Югославії 1991 року не визнають назви країни, бо так само називається традиційний регіон Македонія на півночі Греції. В Афінах заявляють, що така ж назва північного сусіда, мовляв, становить територіальну претензію Скоп’є на північ Греції.

Греція блокувала переговори македонців про вступ в НАТО і Євросоюз, тепер ця дорога для республіки може бути відкрита.

Наприкінці вересня в Македонії пройшов референдум про перейменування. Переважна кількість тих, хто проголосував, більше ніж 90 відсотків, висловилися за нову назву. Проте через низьку явку референдум визнали таким, що не відбувся.

9 жовтня уряд Македонії на позачерговому засіданні затвердив пропозиції змін до конституції, розпочавши цим процедуру зміни назви країни на Північну Македонію.