Новини:

Тисячі людей вийшли на мітинг у пам’ять про загиблого в Словаччині журналіста-розслідувача

Тисячі людей вийшли 2 березня на мітинг у пам’ять про вбитого минулого тижня журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його подруги. Акції були заплановані в приблизно 25 містах країни, зокрема і в столиці Братиславі – у ній взяв участь президент Андрей Кіска.

Разом із фотографіями журналіста демонстранти в Братиславі тримали в руках банери з написами : «Геть, мафіє, з моєї країни», «Атака на журналістів = напад на всіх нас» тощо.

Згадували 2 березня вбитого журналіста і в двох десятках міст за кордоном, зокрема в Лондоні, Парижі і Брюсселі.

 

25 лютого в будинку в селі Велька-Мача, на схід від столиці Братислави, були виявлені тіла розстріляних 27-річного журналіста Яна Куцяка та його подруги Мартіни Кушнірової. У поліції 1 березня повідомили про затримання сімох людей у справі про розслідування вбивств.

Повідомлялося, що серед затриманих є люди з прізвищами та ініціалами осіб, деякі з котрих є схожими з іменами італійських бізнесменів – фігурантів останнього розслідування Куцяка.

Останнім, незавершеним розслідуванням журналіста була інформація про діяльність італійської мафії в східній Словаччині та її можливі зв’язки з людьми, близькими до прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Серед імен затриманих фігурувало ім’я Antonino V., ймовірно, італійського підприємця Антоніно Вадала. Він певний час був співвласником фірми разом з помічницею прем’єр-міністра Фіцо Марією Трошковою. Остання на час розслідування відійшла від справ і заперечує будь-які правопорушення.

2 березня колишній прокурор Італії у справах боротьби з організованою злочинністю Франко Роберті в інтерв’ю Італійському радіо заявив, що італійські силовики попереджали словацьку владу про небезпечне проникнення в країну великого організованого злочинного угруповання «Ндрангета».

«Ми попереджали владу в Братиславі, але, на жаль, вони не звертали на нас уваги», – сказав Роберті про поширення синдикату «Ндрангета» в Словаччині.

Базована на півдні Італії «Ндрангета» могла вбити Яна Куцяка і його подругу, бо «іншого способу змусити його замовкнути» не було, сказав Роберті.

Голова Держдуми пообіцяв взяти під контроль ситуацію зі звинуваченнями депутата в домаганнях

Голова Державної думи Росії В’ячеслав Володін пообіцяв взяти під особистий контроль ситуацію зі звинуваченнями журналістів телеканалу «Дождь» у домаганнях з боку депутата, члена фракції ЛДПР Леоніда Слуцького.

«Вчора я обговорив цю ситуацію з головою думської комісії з питань депутатської етики Отарі Аршба. Він обіцяв мені, що комісія розгляне всі заяви, які надійшли з цієї теми», – сказав Володін «Дождю».

Отарі Аршба, зі свого боку, підтвердив у коментарі телеканалу, що комісія отримала заяву від продюсера телеканалу «Дождь» Дар’ї Жук.

«За процедурою той, на кого скаржаться, повинен надати письмове пояснення. Ми звернулися за таким поясненням. Звичайний термін – два тижні. Але з урахуванням того, що всі перебуває в регіонах, термін може бути продовжений», – сказав Аршба.

22 лютого телеканал «Дождь» повідомив із посиланням на трьох журналісток, які працюють у російському парламенті, про сексуальні домагання до них з боку голови комітету з міжнародних справ Держдуми, депутата від ЛДПР Леоніда Слуцького. Одна зі співрозмовниць «Дождя» пояснила, що не хотіла розголосу, оскільки боїться, що не зможе більше працювати в Держдумі.

Сам Слуцький заперечує звинувачення. У розмові з російським виданням РБК він назвав повідомлення про те, що він домагався журналісток, «маячнею». Лідер ЛДПР Володимир Жириновський пообіцяв перевірити ці повідомлення, наголосивши, що не вважає таку поведінку нормальною.

Водночас заступник голови нижньої палати російського парламенту Ігор Лебедєв заявив, що фракція ЛДПР поставить питання про позбавлення акредитації журналістів телеканалу «Дождь».

1 березня одна з журналісток назвала своє ім’я. Продюсер «Дождя» Дар’я Жук розповіла, що одного разу, коли Слуцького запросили на ефір, він намагався її «силою поцілувати, чіпати» і поводив себе «грубо й настирливо».

Меркель і Трамп занепокоєні заявами Путіна про розробку ядерної зброї

Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент США Дональд Трамп висловили занепокоєння через заяви президента Росії Володимира Путіна про розробку нових видів ядерної зброї.

Меркель і Трамп заявили, що зброя матиме негативний вплив на «міжнародні зусилля з контролю над озброєннями», повідомляє прес-служба уряду Німеччини від 2 березня.

1 березня президент Росії Володимир Путін у зверненні до Федерального зібрання розповів про новітнє озброєння Росії: стратегічний ракетний комплекс «Сармат», авіаційний ракетний комплекс «Кинджал», гіперзвуковий ракетний комплекс із плануюючим крилатим блоком та бойову лазерну установку.

Також він заявив про розробки ядерного озброєння. Президент розповів про малопомітну крилату ракету низького польоту з ядерною бойовою частиною і непередбачуваною траєкторією польоту. Він назвав її невразливою для існуючих і майбутніх систем ПРО і ППО. Крім того, Путін звернув увагу на океанську багатоцільову систему з безпілотними підводними апаратами з ядерною енергоустановкою, здатною нести ядерні заряди великої потужності.

У відповідь речниця Білого дому Сара Сандерс заявила, що оборона США і надалі «не матиме рівних», а в Державному департаменті зазначили, що використання згаданих Путіним видів ядерної зброї порушує міжнародні зобов’язання Москви, а саме Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков 2 березня заперечив, що Росія порушила будь-які міжнародні пакти з контролю над озброєннями.

Афганістан: 6-річна дівчинка загинула унаслідок вибуху в Кабулі

Шестирічна дівчинка загинула, ще 14 людей отримали поранення унаслідок вибуху у східному районі столиці Афганістану Кабулі. Ці дані Радіо Свобода підтвердив речник Міністерства охорони здоров’я.

Зі свого боку, речник Міністерства внутрішніх справ Наджиб Даніш у коментарі службі Радіо Свобода в Афганістані заявив, що вибухнув автомобіль. За словами речника, ціллю нападу був конвой «іноземних сил» у районі Кабел Бей, де розташований військовий навчальний центр, будівля митної служби та кілька гостьових будинків.

Наразі жодна організація не взяла на себе відповідальності за вибух.

Підтримуваний Заходом уряд у Кабулі намагається перемогти «Талібан» та інші угруповання бойовиків після виведення більшої частини військ НАТО в 2014 році. Афганський уряд і таліби провели мирні переговори у 2015 році, але вони завершилися безрезультатно. Війна в Афганістані триває вже понад 16 років.

28 лютого президент Афганістану Ашраф Гані запропонував визнати «Талібан» законною політичною групою в межах процесу, який може сприяти поновленню мирних переговорів.

Росія: продюсер «Дождя» звинуватила депутата Думи Слуцького в домаганнях

Продюсер російського телеканалу «Дождь» Дар’я Жук звинуватила депутата Державної думи Росії від ЛДПР Леоніда Слуцького в домаганнях. Її звернення оприлюднили на сайті телеканалу.

«Ось уже кілька днів ви з дивовижною завзятістю заперечуєте вашу провину. Історії дівчат, моїх колег, які постраждали від ваших домагань, називаєте маячнею. Мовляв, це все передвиборна провокація, а історії-то анонімні, хто їм повірить? Ну що ж, Леоніде Едуардовичу, доведеться виходити з тіні. Одна з трьох дівчат, які розповіли на умовах анонімності про ваші домагання, – це я», – заявила Жук.

Вона згадала, що восени 2014 року запрошувала Слуцького на ефір і тоді він поводив себе «цілком пристойно».

«Але потім, коли почала вас кликати вже в іншу програму, ви «тикали», непристойно жартували і відповідали, що прийдете в студію, тільки якщо я піду з вами на вечерю. Я не реагувала, і, треба віддати вам належне, на ефір ви все-таки прийшли. Як тільки ви зайшли в студію, ви майже відразу ж проявили себе – силою намагалися мене поцілувати, намагалися чіпати, вели себе грубо і настирливо», – зазначила Жук.

Продюсер розповіла, що їй було «неприємно і страшно», і тому вона попросила свого колегу провести депутата на ефір.

«Тепер у мене до вас тільки одне питання: ви і зараз будете все заперечувати? Дивно, що знаходяться депутати, які лякають позбавленням акредитації журналістів, які просто розповіли правду, замість того, щоб провести чесне розслідування. Сьогодні я відправила лист на ім’я голови комісії Держдуми з етики Отарі Аршби і сподіваюся, що ви понесете справедливе покарання», – заявила Жук.

22 лютого телеканал «Дождь» повідомив із посиланням на трьох журналісток, які працюють у російському парламенті, про сексуальні домагання до них із боку голови комітету з міжнародних справ Держдуми, депутата від ЛДПР Леоніда Слуцького. Одна зі співрозмовниць «Дождя» пояснила, що не хотіла розголосу, оскільки боїться, що не зможе більше працювати в Держдумі.

Сам Слуцький заперечує звинувачення. У розмові з російським виданням РБК він назвав повідомлення про те, що він домагався журналісток, «маячнею». Лідер ЛДПР Володимир Жириновський пообіцяв перевірити ці повідомлення, підкресливши, що не вважає таку поведінку нормальною.

Водночас заступник голови нижньої палати російського парламенту Ігор Лебедєв заявив, що фракція ЛДПР поставить питання про позбавлення акредитації журналістів телеканалу «Дождь».

«Ми повністю готові»: у Пентагоні заявили, що не здивовані заявою Путіна про ядерну зброю

У Міністерстві оборони США заявили, що не здивовані заявами російського президента Володимира Путіна про нову ядерну зброю. Як заявила речниця Пентагону Дана Вайт, військові США готові захищати свою країну.

«Ми не здивовані заявами, і американський народ має бути певен, що ми повністю підготовлені», – сказала Вайт.

Вона додала, що системи протиракетної оборони США в Європі не орієнтовані на Росію, а призначені головним чином для захисту від загроз з боку Ірану, Північної Кореї та інших злісних загроз.

Раніше сьогодні у своєму посланні Федеральним зборам президент Росії Володимир Путін заявив, що у Росії розроблена малогабаритна надпотужна ядерна енергоустановка для крилатої ракети, яка буде невразливою для систем протиракетної оборони. Путін заявив, що такі «недружні кроки стосовно Росії, як розгортання системи ПРО», до кордонів з Росією «стають неефективними».

16 лютого генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав Росію бути «відкритою» в питанні дотримання договору між СРСР та США в 1987 році про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (INF).

Тоді ж він заявив, що хоча ціль НАТО – «це світ без ядерної зброї», Альянс продовжить залишатися ядерним блоком. Він пояснив, що «світ, де Росія, Китай та Північна Корея мають ядерну зброю, але НАТО не має, це небезпечний світ».

Президент Єврокомісії закликав шістьох лідерів країн Західних Балкан прискорити реформи

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер завершив свій тур Західними Балканами, закликавши лідерів шести країн, які відвідав, прискорити темпи проведення реформ.

«У цих країн є бажання здійснити реформи, необхідні для членства в ЄС», – резюмував Юнкер 1 березня на зустрічі з лідерами, які зібралися в столиці Болгарії Софії.

Зустріч влаштував прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов, чия країна нині головує в ЄС.

Юнкер відвідав Македонію, Албанію, Сербію, Чорногорію, Боснію і Косово, щоб передати послання про те, що шість країн повинні здійснити глибокі реформи для виконання критеріїв можливого членства в ЄС.

Юнкер заявив, що країни мають зробити пріоритетом зміцнення верховенства закону, а також вирішити гострі двосторонні питання. Зокрема, територіальні для Сербії і Косова, етнічні – для Боснії, суперечка щодо назви – поміж Македонією і сусідом – Грецією.

«Ці країни повинні вирішити свої територіальні суперечки, перш ніж приєднатися до ЄС», – сказав Юнкер.

Раніше верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Моґеріні заявляла, що шість країн Західних Балкан, які не входять до Європейського союзу, можуть долучитися до співдружності «за життя нашого покоління».

У стратегії Європейської комісії із розширення співдружності йдеться про те, Чорногорія й Сербія до 2025 року можуть стати членами ЄС, якщо виконають усі вимоги.

Сенат США відновив роботу групи спостерігачів НАТО

Двопартійна група сенаторів США відновила роботу групи спостерігачів НАТО, спрямовану на зміцнення зв’язків Конгресу з Північноатлантичним альянсом.

Рішення за ініціативи демократа Джин Шахін та республіканця Тома Тілліса ухвалили після коментарів президента США Дональда Трампа, які викликали у деяких членів НАТО сумніви щодо прихильності США альянсу.

«Зараз, як ніколи, вкрай важливо, щоб Сполучені Штати тісно співпрацювали з НАТО, щоб реагувати на постійно мінливі загрози західним демократіям, особливо з Кремля», – сказала Джин Шахін.

Спостережна група НАТО, що вже створювалася Сенатом близько десяти років тому, відповідатиме за посилення нинішніх контактів альянсу із Конгресом, сказала Шахін.

Дональд Трамп неодноразово критикував членів НАТО за невиконання зобов’язань щодо оборонних витрат. Аналітики заявляли, що таким чином він поставив під сумнів найважливіший постулат альянсу про те, що напад на одного члена вважається нападом на усіх інших.

Росія давно вважає НАТО загрозою і реліквією Холодної війни, а також активно виступає проти посилення НАТО на східному фланзі.

У Німеччині заявили про атаку хакерів на урядові комп’ютерні мережі, ЗМІ підозрюють росіян

У МВС Німеччини заявили про розслідування кібератаки на урядові комп’ютерні мережі, відмовившись прокоментувати повідомлення у ЗМІ, що за цим можуть стояти російські хакери.

Представник прес-служби МВС 28 лютого заявив, що основні урядові відомства вжили заходів для розслідування злому та захисту даних.

«Атаку ізольовано, ситуація перебуває під контролем федеральної адміністрації», – сказав представник прес-служби.

Німецькі ЗМІ сьогодні раніше повідомили, що російська хакерська група, відома як Fancy Bears, проникла в комп’ютерні мережі іноземних і безпекових відомств країни і викрала дані.

Інформаційне агентство dpa з посилалося на неназвані джерела вказало, що злом хакерської групи APT28 (Fancy Bears) був виявлений у грудні, а втручання в мережуі, ймовірно, тривало близько року.

Американська розвідка звинувачує Fancy Bears у втручанні в американські вибори в 2016 році і співпраці з Кремлем. Москва підтримку хакерів неодноразово заперечувала.

Західні уряди і експерти в галузі безпеки раніше називали цю хакерську групу ймовірними винуватцями нападу на мережу парламенту Німеччини в 2015 році. ЇЇ також звинувачують в зломі комп’ютерних систем НАТО і урядів у Східній Європі.

 

Єврокомісія готова надати Україні 1 мільярд євро макрофінансової допомоги – Домбровскіс

Європейська комісія готова запропонувати Україні новий пакет макрофінансової допомоги в розмірі 1 мільярд євро попри неповне виконання вимог щодо попередньої програми, повідомив Радіо Свобода віце-президент Єврокомісії Валдіс Добровскіс.

За його словами, Європейська комісія готова остаточно погодити пакет допомоги для України наступного тижня.

«Це вже обговорювали наприкінці минулого року, коли попередня програма закінчилася і, на жаль, ми не змогли виплатити останній транш  у розмірі 600 мільйонів євро, оскільки не всі умови були виконані. Тому ми підготували ще одну програму макрофінансової допомоги в розмірі 1 мільярд євро двома траншами, по 500 мільйонів кожен. Тому зараз ми запустили всі необхідні процедури», – розповів Добровскіс.

Він сподівається, що Європейська комісія розпочне надавати Україні фінансову підтримку в рамках нової програми на початку осені.

Добровскіс зазначив, що, на думку Єврокомісії, для отримання першого траншу Україна повинна виконати умови, які не були виконані в рамках попередньої програми співпраці.

У грудні 2017 року голова представництва Європейського союзу в Україні Юґ Мінґареллі пояснював, що Україна не виконала 4 із 21 попередньої вимоги до програми отримання останнього траншу.

Серед них, як розповідав Радіо Свобода речник представництва ЄС у Києві Давід Стулік, скасування мораторію на експорт лісу-кругляка до Європейського союзу, запровадження автоматичної системи перевірки електронних декларацій, створення кредитного реєстру в НБУ, який би зафіксував перелік кредитів, та реєстру власності компаній.

Під час попередньої програми співпраці з ЄС Україні мали виплатити 1,8 мільярда євро, однак держава отримала дві третини цієї суми.

Країни Заходу звинувачують Іран у порушенні ембарго на постачання зброї до Ємену

Чотири західні держави 27 лютого виступили зі спільною заявою, в якій засудили Іран за ймовірне порушення ембарго на постачання зброї до Ємену. Заява Франції, Німеччини, Великої Британії та США оприлюднена на наступний день після того, як Росія ветувала присвячену цій же проблемі резолюцію Ради безпеки ООН.

Країни Заходу вважають, що неврахування Іраном ембарго на постачання зброї, зауважене групою експертів ООН у січні, «становить серйозний ризик для миру та стабільності в регіоні». Чотири країни закликали Іран «негайно припинити будь-яку діяльність», що суперечить резолюції ООН 2015 року, яка передбачає ембарго на постачання зброї повстанцям руху «Хуті».

Іран заперечує постачання зброї до Ємену. Російський посол в ООН Василь Небензя 26 лютого назвав висновки експертів «непідтвердженими».

В аеропорту Буенос-Айреса затриманий росіянин з 4 кілограмами кокаїну

В аеропорту столиці Аргентини Буенос-Айреса затриманий росіянин, у багажі якого виявлено чотири кілограми кокаїну. Про це 28 лютого повідомила міністр безпеки Аргентини Патрісія Буллріч.

Наркотики були заховані в подвійному дні валізи затриманого. За неофіційними даними, 50-річний чоловік планував вилетіти до Франкфурта-на-Майні.

Служба безпеки аеропорту не виключає, що затриманий росіянин пов’язаний з контрабандистами, які хотіли перевезти майже 400 кілограмів кокаїну з Аргентини в Росію. За словами Буллріч, після появи інформації про «кокаїнову справу» в аеропорту посилили огляд речей і багажу.

Минулого тижня стало відомо, що в грудні в школі при посольстві Росії в Аргентині знайшли 12 валіз з майже 400 кілограмами кокаїну. Вони були зареєстровані як дипломатичний багаж. Для встановлення осіб, причетних до наркотрафіку, кокаїн замінили на борошно і відправили в Москву. ЗМІ повідомляли, що для перевезення вантажу використовували літак спеціального льотного загону «Росія», на якому літає секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев. У відомстві цю інформацію назвали «фейком». Але поліція Аргентини підтвердила справжність знімків літака.

У так званій «кокаїновій справі» фігурують шість осіб – колишні співробітники посольства, колишній аргентинський поліцейський і ймовірний організатор поставок кокаїну Андрій Ковальчук, що живе в Берліні. Він оголошений в міжнародний розшук, решта фігурантів справи заарештовані.