Новини:

США прокоментували масові затримання демонстрантів у Росії

У Сполучених Штатах Америки прокоментували затримання в Росії значного числа учасників акцій проти четвертого президентського терміну Володимира Путіна.

Як написала у твітері речниця Державного департаменту Гедер Науерт, США «засуджують затримання в Росії сотень мирних протестувальників і вимагають негайно звільнити їх».

«Лідери, впевнені у своїй легітимності, не арештовують своїх мирних опонентів за протести», ‒ додала речниця.

Раніше і в Європейському союзі схожим чином прокоментували дії поліції в Росії проти учасників акцій у низці міст країни. Як заявила речниця верховного представника ЄС із закордонних справ Федеріки Моґеріні, реакція поліції поставила під загрозу «засадничі свободи висловлення думки, об’єднань і зібрань» у Росії.

«Хоча деякі з демонстрацій не були дозволені в тих місцях, де вони відбулися, це не може виправдати брутальність поліції і масові арешти», ‒ мовиться в заяві. Євросоюз очікує, що Росія «звільнить без зволікань мирних демонстрантів і журналістів», додала речниця.

Тим часом у Росії повідомили вже про принаймні 1 тисячу 612 людей, затриманих по всій країні. За даними російського незалежного правозахисного медіа-проекту «ОВД-Інфо», затримання відбулися у 26 містах країни.

Зокрема, у столиці Москві число затриманих на акції, що не була погоджена владою, сягнуло 703, у другому місті Росії Санкт-Петербурзі говорять про 233 затриманих.

Російська поліція заявила, що в Москві затримала «близько 300» осіб, свого числа затримань по всій Росії там не навели.

Серед тих, кого затримали в Москві, був і ініціатор протестів, опозиційний діяч і борець із корупцією Олексій Навальний. Поліція винесла його з місця мітингу на площі Пушкіна в центрі міста за руки й ноги.

Як повідомив його соратник Ілля Яшин, який відвідав Навального у відділку поліції, того звинувачують у непокорі працівникам поліції, і на нього чекає суд, що може засудити його до адміністративного арешту на термін до 15 діб. Яшин також заявив, що Навальному при затриманні поранили руку.

Акції відбулися в десятках міст Росії, у значній більшості вони були не погоджені владою. Крім твердих дій поліції, принаймні в Москві були також зафіксовані побиття демонстрантів провладними «казаками», повідомляли і про випадки застосування подразливого газу.

Поліція наперед називала непогоджені акції незаконними, в низці міст прихильників Навального затримували ще напередодні акцій, обшукували регіональні штаби діяча, конфісковували агітаційні матеріали з закликами до демонстрації чи й попереджали студентів та учнів «під розписку» про можливі наслідки, аж до виключення, в разі їхньої участі в акціях.

Навальний закликав своїх прихильників вийти на вулиці на знак протесту проти вступу Путіна на президентську посаду вчетверте під гаслом «Він нам не цар». Інавгурація Путіна має відбутися 7 травня. Навального до участі у виборах у березні, на яких Путін був знову переобраний, не допустили на підставі наявної судимості у справі про фінансові злочини, яку опозиціонер і його прихильники називають сфальсифікованою.

У ЄС висловилися щодо дій поліції в Росії проти мітингарів

У Європейському союзі прокоментували дії поліції в Росії проти учасників акцій у низці міст країни проти четвертого президентського терміну Володимира Путіна.

Як заявила речниця верховного представника ЄС із закордонних справ Федеріки Моґеріні, реакція поліції поставила під загрозу «засадничі свободи висловлення думки, об’єднань і зібрань» у Росії.

«Хоча деякі з демонстрацій не були дозволені в тих місцях, де вони відбулися, це не може виправдати брутальність поліції і масові арешти», ‒ мовиться в заяві.

Євросоюз очікує, що Росія «звільнить без зволікань мирних демонстрантів і журналістів», додала речниця.

Тим часом у Росії повідомили вже про принаймні 1 тисячу 607 людей, затриманих по всій країні. За даними російського незалежного правозахисного медіа-проекту «ОВД-Інфо», затримання відбулися у 23 містах країни.

Зокрема, у столиці Москві число затриманих на акції, що не була погоджена владою, сягнуло 704, у другому місті Росії Санкт-Петербурзі говорять про 229 затриманих.

Серед тих, кого затримали в Москві, був і ініціатор протестів, опозиційний діяч і борець із корупцією Олексій Навальний. Поліція винесла його з місця мітингу на площі Пушкіна в центрі міста за руки й ноги.

Як повідомив його соратник Ілля Яшин, який відвідав Навального у відділку поліції, того звинувачують у непокорі працівникам поліції, і на нього чекає суд, що може засудити його до адміністративного арешту. Яшин також заявив, що Навальному при затриманні поранили руку.

Акції відбулися в десятках міст Росії, у значній більшості вони були не погоджені владою. Крім твердих дій поліції, принаймні в Москві були також зафіксовані побиття демонстрантів провладними «казаками», повідомляли і про випадки застосування подразливого газу.

Поліція наперед називала непогоджені акції незаконними, в низці міст прихильників Навального затримували ще напередодні акцій, обшукували регіональні штаби діяча, конфісковували агітаційні матеріали з закликами до демонстрації чи й попереджали студентів та учнів «під розписку» про можливі наслідки, аж до виключення, в разі їхньої участі в акціях.

Навальний закликав своїх прихильників вийти на вулиці на знак протесту проти вступу Путіна на президентську посаду вчетверте. Його інавгурація має відбутися 7 травня. Навального до участі у виборах у березні, на яких Путін був знову переобраний, не допустили на підставі наявної судимості у справі про фінансові злочини, яку опозиціонер і його прихильники називають сфальсифікованою.

На батьківщині Маркса в Німеччині відкрили йому китайський пам’ятник

У місті Трірі в Німеччині, де народився ідеолог комунізму, політичний філософ Карл Маркс, під протести відкрили суперечливий пам’ятник діячеві, подарований урядом Китаю.

Бронзовий пам’ятник заввишки 5,5 метрів відкрили на вшанування 200-річчя з дня народження Маркса у Трірі.

Посилені загони поліції відокремили демонстрації супротивників і прихильників пам’ятника, які відбулися без інцидентів.

Проти відкриття монументу виступили праві антикомуністичні сили, жертви комунізму, а також прихильники забороненого і переслідуваного в Китаї духовно-гімнастичного руху «Фалуньґун»; до них приєдналися й члени антиімміграційної партії «Альтернатива для Німеччини». На підтримку пам’ятника вийшли марксистські сили, зокрема представники німецької Комуністичної партії і партії «Ліві».

Німецький підрозділ міжнародного письменницького об’єднання PEN закликав відкласти відкриття пам’ятника до часу, поки влада Китаю не звільнить із-під домашнього арешту поета Лю Ся і не дозволить йому виїхати з країни.

Карл Маркс, якого називають «батьком комунізму», створив теорію розвитку суспільства шляхом класової боротьби, яка, за його вченням, має завершитися створенням безкласового комуністичного суспільства, ґрунтованого на спільній власності на засоби виробництва. За оцінками Меморіального фонду жертв комунізму, комуністичні режими в таких країнах, як Радянський Союз, Китай, Камбоджа та інших, які виходили зі вчення Маркса, знищили понад 100 мільйонів людей.

«Він нам не цар» – прихильники Навального мітингуватимуть у Росії напередодні інавгурації Путіна

У Росії прихильники опозиціонера Олексія Навального 5 травня мають намір провести акції протесту у 85 містах країни, в тому числі в Москві й Санкт-Петербурзі. Акції під гаслом «Він нам не цар!» відбудуться за два дні до інавгурації і початку нового терміну президента Росії Володимира Путіна.

У Москві влада оголосила, що мітинг є несанкціонованим і попередили його можливих учасників про те, що «акція вважається абсолютно незаконною».

Узгодити мітинги відмовилися також влади Кемерова, Челябінська й інших міст Росії. Прихильники Навального вважають ці відмови незаконними.

Читайте також: Самотній вершник: чи проїде цього разу Путін із кортежем порожньою Москвою на інавгурацію?

Напередодні акції поліція затримала кількох організаторів акцій протесту – в Красноярську, Петербурзі, Краснодарі, Тамбові, Кемерові і Чебоксарах.

Олексій Навальний 12 квітня оголосив про проведення масових акцій 5 травня «Він нам не цар» – перед інавгурацією Володимира Путіна, запланованою на 7 травня, і закликав людей вийти на вулиці проти «встановлення монархії».

Вибори президента Росії відбулися 18 березня. На них переміг чинний голова держави Володимир Путін, зайнявши посаду вчетверте. Навальний у виборах участі не брав – його не допустили через судимість у справі про розкрадання, яку Європейський суд з прав людини раніше визнав незаконною.

 

Трамп про майбутню зустріч з Кім Чен Ином: ми маємо дату й місце

Президент США Дональд Трамп заявив, що час і місце його зустрічі з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином уже узгоджені.

«Ми маємо дату і маємо місце. Ми про це оголосимо скоро», – сказав Трамп журналістам у Білому домі.

30 квітня Трамп заявив, що може зустрітися з Кім Чен Ином у селі Пханмуджом на межі Південної та Північної Корей в демілітаризованій зоні. Серед інших місць називали Сингапур, Монголію та Швейцарію.

У Пханмуджомі 27 квітня відбулася зустріч Кім Чен Ина з президентом Південної Кореї Мун Чже Іном. Переговори відбулися в Будинку миру, на південь від кордону. Кім став першим за 65 років правителем КНДР, що ступив на південнокорейську територію.

За підсумками саміту Мун Чже Ін і Кім Чен Ин заявили, що Пхеньян і Сеул домовилися працювати над ядерним роззброєнням Корейського півострова.

Обидва лідери також розповіли, що будуть спільно прагнути до переговорів зі США і можливо Китаєм для того, щоб офіційно припинити Корейську війну.

Конфлікт був припинений після перемир’я в 1953 році, але дві корейські держави все ще технічно перебувають у стані війни.

Саміт є третім після зустрічей голів Південної і Північної Кореї в 2000 і 2007 роках і передуватиме зустрічі Кім Чен Ина і президента США Дональда Трампа, яка, як очікується, відбудеться в травні або на початку червня.

НАСА запускає місію на Марс

Американська космічна агенція НАСА запускає місію з вивчення глибинних шарів ґрунту і сейсмічної активності на Марсі. Планується, що зонд InSight буде запущений із бази військово-повітряних сил Ванденберґ у Каліфорнії до світанку 5 травня на ракеті Atlas 5.

Місія InSight Mars вивчатиме внутрішні об’єкти планети через проведення сейсмічних досліджень, використання геодезичних методів і теплопередачі, повідомляє НАСА.

Як зазначає агентство на офіційному сайті InSight Mars, це перша місія, яка повинна детально вивчити Марс зсередини.

«Отримані дані з формування Марса допоможуть нам краще зрозуміти, як створювалися і створюються інші скелясті планети, зокрема планета Земля», – зазначає агентство.

НАСА планувало запустити місію InSight Mars ще 2016 року, проте через технічні несправності рішення відклали. Тоді планувалося, що посадковий модуль InSight на Марсі пробурить свердловину, щоб проаналізувати кору, мантію і ядро планети.

У середині квітня американське космічне агентство НАСА запустило космічний корабель для пошуку нових планет, на яких можливе життя, за межами Сонячної системи. Космічний телескоп TESS, вартістю в 337 мільйонів доларів, запустили за допомогою ракети-носія SpaceX Falcon.

 

 

У владній партії Вірменії заявляють, що підуть в опозицію після обрання Пашиняна прем’єром

Владна Республіканська партія Вірменії буде вважати себе опозицією, незважаючи на більшість в парламенті в разі призначення прем’єр-міністром опозиційного лідера Нікола Пашиняна. Про це в інтерв’ю агентству Associated Press заявив заступник голови партії Армен Ашотян.

Він підтвердив, що республіканці підтримають обрання опозиціонера Нікола Пашиняна прем’єр-міністром при дотриманні двох умов – наявності необхідної кількості підписів і якщо на вулицях все буде спокійно.

За словами Ашотяна, таким чином уряд спробує уникнути загострення політичної кризи.

«На мою особисту думку, немає можливості співпраці з новими політичними силами. Ми не будемо частиною цього уряду», – додав він.

Вибори прем’єр-міністра Вірменії пройдуть у парламенті 8 травня. Пашинян – наразі єдиний кандидат на цю посаду.

1 травня депутати від Республіканської партії проголосували в парламенті проти кандидатури Пашиняна, і він не був обраний. Якщо 8 травня прем’єр знову не буде обраний, парламент буде розпущений, і відбудуться нові вибори.

Масові протести у Вірменії почалися в середині квітня. Демонстранти спочатку вимагали відставки призначеного прем’єром колишнього багаторічного президента Сержа Сарґсяна, а після його звільнення 23 квітня – обрання Пашиняна новим прем’єром. У мирних акціях протесту брали участь сотні тисяч людей по всій країні. 2 травня Пашинян закликав своїх прихильників «взяти паузу і відпочити».

 

На Гаваях вивергається вулкан, людей евакуюють

Через виверження вулкана Кілауеа в штаті Гаваї, США евакуювали понад 1500 людей, чиїм будинкам загрожує розплавлена лава.

Повідомлень про постраждалих внаслідок виверження немає.

Губернатор Гаваїв залучив Національну гвардію, щоб допомогти евакуювати жителів і захистити близько 770 будинків й інших споруд, які залишилися порожніми.

Одна з евакуйованих Майя Стенбек заявила Бі-бі-сі, що вид і звук лави були «неймовірними» і що виверження можна було відчути за кілометр.

Виверження сталося після кількох днів землетрусів у регіоні.

Внаслідок виверження Кілауеа в 1924 році загинула одна людина, а під час виверження 1983 року вулкан викинув у небо фонтани лави.

Відтоді потік лави поховав десятки квадратних кілометрів землі і знищив багато будинків у цьому районі.

Голова ОЗХЗ: доза хімічної речовини, якою отруїли Скрипалів, була значною

Для отруєння колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля і його дочки Юлії в британському Солсбері на початку березня використовували від 50 до 100 грамів рідкої нервово-паралітичної речовини. Про це в інтерв’ю The New York Times заявив керівник Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) Ахмет Узюмджю.

За його словами, така кількість отрути – від менше чверті до півчашки рідини – є значно більшою за ті обсяги, які створюють у лабораторіях для досліджень. Це значить, що з високою часткою ймовірності речовину виготовили для використання як зброї, додав Узюмджю. При цьому, за його словами, точних даних щодо того, скільки речовини використали, немає.

Читайте також: Чому від «Новачка» немає протиотрути. Ексклюзивне інтерв’ю із розробником

Інспектори ОЗХЗ зібрали зразки речовини з дверної ручки будинку Скрипаля і на території парку, де його з дочкою виявили на лавці в непритомному стані, а також «у кількох інших місцях, де вони з’являлися». За словами Узюмджю, отрута була високої чистоти, і, схоже, дуже стійкою. На неї не впливають погодні умови.

Узюмджю також заявив, що зробив необхідні кроки, щоб включити речовину «Новачок» у список хімічної зброї, контрольованої ОЗХЗ. Всі країни, які підписали Конвенцію про заборону хімічної зброї, будуть зобов’язані декларувати виробництво або склади зберігання цієї речовини.

Колишній співробітник ГРУ Сергій Скрипаль і його дочка Юлія були виявлені без свідомості в Солсбері 4 березня. Лондон стверджує, що вони були отруєні нервово-паралітичною речовиною «Новачок», розробленою в Росії. Москва це заперечує.

Після кількох тижнів лікування Юлію Скрипаль виписали з лікарні. Стан її батька також поліпшився в процесі лікування.

Експерти Організації з заборони хімічної зброї підтвердили висновки Великої Британії про хімічний склад речовини, яким отруїли Скрипалів.

Замах на Скрипалів призвів до серйозної кризи у відносинах між країнами Заходу і Росією. Близько 30 країн оголосили про висилку російських дипломатів у знак солідарності з Великою Британією. Росія у відповідь почала висилати співробітників західних дипмісій.

Близько ста людей загинули внаслідок негоди на півночі й заході Індії

Внаслідок буревіїв і гроз у північній і західній частині Індії загинула щонайменше 91 людина, ще близько півтори сотні поранені, повідомляє влада країни.

Найбільше постраждали штати Уттар-Прадеш і Раджастан. Швидкість вітру 2 травня тут складала 130 кілометрів на годину.

В Уттар-Прадеш негода особливо уразила Агру, місто на півночі Індії, де розташований Тадж-Махал. Пам’ятка не постраждала, але місцева влада повідомляє, що вітром повалило дерева й електричні стовпи. Через це виникли проблеми з електроенергією.

На даний час триває рятувальна операція.

Внаслідок схожих ураганів люди в Індії гинуть щороку, але цьогорічну негоду вважають найгіршою за останні десятиліття.

США: в 2017 році різко зросла кількість заяв від росіян на притулок

Кількість заяв на надання притулку в США від російських громадян у 2017 році досягло 24-річного максимуму і в порівнянні з попереднім роком зросло майже на 40 відсотків. Про це свідчить ще не опублікована статистика Служби громадянства й імміграції США (USCIS) 2017 року, доступ до якої отримало Радіо Свобода.

Влада США отримала 2664 нових клопотань про надання притулку від російських громадян в 2017 фінансовому році, що закінчився 30 вересня.

Число російських громадян, які попросили політичний притулок у США, зростає п’ятий рік поспіль, і зростання почалося в момент коли Володимир Путін втретє став президентом Росії в 2012 році. У 2016 році було подано 1912 таких прохань, також на 31% більше в порівнянні з попереднім роком.

Статистика USCIS не вказує причини, за якими люди звертаються за притулком, хоча і наголошується, що для його отримання «слід продемонструвати» переслідування або обґрунтований страх переслідувань «у рідній країні» за ознакою раси, релігії, національності, належності до певної соціальної групи або політичної точки зору».

Правозахисники й імміграційні адвокати вважають, що зростання числа заяв про надання притулку від росіян у Сполучених Штатах частково обумовлене законом про заборону так званої «пропаганди гомосексуалізму», ухваленим у Росії в 2013 році.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що не може прокоментувати дані про зростання числа росіян, які звернулися з проханням про притулок в США, але зазначив, що «навряд чи можна відразу довіряти» публікаціям про це. «Зараз море брехливої інформації, до всього потрібно дуже акуратно підходити», – сказав Пєсков.

Показник за 2017 рік перевищує попередній максимум, наведений USCIS для пострадянської Росії, оприлюднений у 1994 році. Тоді від росіян було подано 2127 заяв про надання притулку в США.

 

 

Вірменія: Пашиняна офіційно висунули кандидатом на посаду прем’єра

У Вірменії опозиційного лідера, який очолює протести в країні, Нікола Пашиняна офіційно висунули на посаду прем’єр-міністра. Як повідомили Радіо Свобода в його партії «Елк», висування Пашиняна підтримав 41 депутат зі 105 у парламенті Вірменії.

Пашинян повідомив, що 3 травня зустрівся з головою фракції Республіканської партії Вірменії Ваграмом Багдасаряном, який підтвердив, що владна фракція «в питанні обрання прем’єр-міністра підтримає кандидата від народу».

«Моє висунення фактично можемо вважати доконаним фактом. 8 травня о 12:00 у Національних зборах відбудуться вибори прем’єр-міністра, і я сподіваюся, що ви об 11:00 знову зберетеся на площі і будете стежити за ходом виборів, після чого ми знову зустрінемося на площі Республіки. Ми продовжуємо залишатися на зв’язку, тому що ми повинні дуже швидко реагувати на будь-яка зміна політичної ситуації», – заявив Пашинян у себе у Facebook.

Напередодні фракція владної Республіканської партії Вірменії заявила, що не висуватиме свого кандидата у прем’єр-міністри, а підтримає кандидата, який заручився підтримкою третини депутатів.

У фракції РПВ, яка має більшість у вірменському парламенті, наголосили, що «8 травня у Вірменії буде прем’єр-міністр».

2 травня Пашинян закликав своїх прихильників «взяти паузу і відпочити». Він заявив на мітингу на площі Республіки у Єревані після того, як протестувальники протягом дня блокували рух транспорту, метро, залізниці й урядових будівель.

Голосування з призначення нового прем’єр-міністра Вірменії може відбутися 8 травня – на цей день призначено спеціальне засідання парламенту.

Після того, як 1 травня республіканська більшість у парламенті проголосувала проти обрання Нікола Пашиняна на посаду прем’єр-міністра, лідер протестного руху закликав громадян Вірменії перекривати і блокувати вулиці, метро, залізницю, аеропорт, міждержавні та міжобласні траси і «взагалі все, що тільки можна перекрити». Він закликав також до страйків у навчальних закладах, на підприємствах і в держустановах. При цьому Пашинян закликав своїх прихильників не застосовувати насильство і діяти в рамках закону.

Акції протесту і страйки відбувалися і в інших містах Вірменії. Вони почалися 13 квітня – перед планованим призначенням головою уряду колишнього президента цієї країни Сержа Сарґсяна. Під час президентства Сарґсяна була змінена Конституція, Вірменія стала парламентською республікою, і влада перейшла в руки прем’єра.

17 квітня парламент, попри протести, підтримав кандидатуру Сарґсяна на посаду прем’єр-міністра, однак 23 квітня він оголосив про відставку на тлі акцій непокори.