Новини:

У Росії почалися «найбільші з 1981 року військові навчання»

У Росії почалися військові навчання «Схід-2018», повідомило Міністерство оборони Росії.

За даними міністерства, у маневрах беруть участь близько 300 тисяч російських військових, близько 1 тисячі літаків, гелікоптерів і безпілотних літальних апаратів, до 36 тисяч танків, бронетранспортерів й інших машин, до 80 кораблів.

Читайте також – «Схід-2018»: навіщо Росії масштабне військове навчання?

У відомстві заявили, що серед цілей маневрів – «перевірка рівня підготовленості органів військового управління під час планування й проведення перегрупування військ на більші відстані, організація взаємодії між сухопутними угрупованнями й силами Військово-морського флоту».

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявляв, що навчання «Схід-2018» мають стати «найбільшими з 1981 року», коли відбулися спільні маневри СРСР та країн Варшавського договору.

НАТО називає ці військові навчання «відпрацюванням масштабного конфлікту».

У Німеччині страйкуватимуть працівники Ryanair

Працівники ірландської авіакомпанії Ryanair мають намір 12 вересня провести добовий страйк у всіх німецьких аеропортах.

Пілоти і бортпровідники домагаються поліпшення умов праці і збільшення заробітних плат.

Страйк охопить близько 400 пілотів і помічників пілотів Ryanair і близько тисячі бортпровідників.

Черговий раунд переговорів між працівниками і керівництвом авіакомпанії виявився марним. Місяць тому пілоти лоукостера в Німеччині й інших європейських країнах вже оголошували страйк, в результаті якого було скасовано кілька сотень рейсів. 

У США відзначатимуть річницю терактів 2001 року

У США відзначатимуть річницю терактів 11 вересня 2001 року. Плануються вшанування жертв на місті зруйнованого Світового торговельного центру в Нью-Йорку та в Пентагоні, округ Колумбія.

Очікується, що в заходах візьмуть участь тисячі людей.

Президент США Дональд Трамп і його дружина Меланія планують поїздку до Шанксвілла, штат Пенсильванія, де впав останній із чотирьох літаків. Це трапилося під час боротьби за контроль над повітряним судном між пасажирам й екіпажем з одного боку та нападниками – з іншого.

11 вересня 2001 року 19 бойовиків «Аль-Каїди» захопили чотири пасажирські літаки. Два з них спрямували у хмарочоси Світового торговельного центру у Нью-Йорку, після чого так звані «башти-близнюки» завалилися. Ще один влетів у будівлю Пентагону. Четвертий літак розбився у Пенсильванії.

Унаслідок терактів загинули близько трьох тисяч людей, більшість із них – під час падіння веж Світового торговельного центру.

США анонсують можливі санкції проти суддів Міжнародного кримінального суду в Гаазі

Адміністрація Дональда Трампа 10 вересня планує виступити з погрозою запровадження санкцій стосовно суддів Міжнародного кримінального суду в Гаазі – через його готовність розслідувати імовірні злочини військових США в Афганістані. Про це повідомляє Reuters із посиланням на проект виступу радника Білого дому з питань національної безпеки Джона Болтона.

Очікується, що у своїй промові у Вашингтоні Болтон заявить, що США розірвуть будь-які відносини з Гаазьким судом, а також застосують усі засоби для захисту американських громадян і їхніх союзників від «несправедливого судового переслідування цим незаконним судом».

Вашингтон може заборонити суддям і прокурорам Міжнародного кримінального суду в’їжджати в США, заморозити їх активи в країні, а також організувати щодо них кримінальне переслідування. Білий дім має намір через Раду безпеки ООН відібрати у суду право переслідувати громадян США і союзних з ними держав.

Сполучені Штати не ратифікували Римський статут, згідно з яким у 2002 році був створений Міжнародний кримінальний суд, проти якого виступив тодішній президент Джордж Буш. Його наступник на посаді Барак Обама робив кроки для співпраці з цією організацією.

Новий верховний комісар ООН із прав людини стурбована зловживаннями у світі

Новий верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет стурбована зловживаннями у світі й заявляє про занепокоєння ситуацією в Китаї, США та інших країнах.

Під час свого першого виступу в Раді ООН з прав людини Бачелет закликала Китай надати спостерігачам можливість перевірити «глибоко тривожну» інформацію про табори перевиховання в західній провінції Сіньцзян, у яких утримують уйгурів та інші меншини.

Говорячи про США, Бачелет назвала рішення влади розділяти сім’ї мігрантів «несосвітенним» й висловила занепокоєння тим, що 500 дітей досі не повернули до батьків.

Крім того, верховний комісар ООН занепокоєна військовими операціями в контрольованій повстанцями сирійській провінції Ідліб.

Колишня президентка Чилі Бачелет призначена верховним комісаром ООН із прав людини в серпні замість йордонського князя Зейда бен Раад Зейд аль-Хусейна.

«Талібан» здійснив низку атак в Афганістані, десятки військових загинули

Бойовики угруповання «Талібан», за оцінками, вбили кілька десятків співробітників афганських безпекових структур, здійснивши атаки на кілька державних об’єктів.

Як заявляє заступник голови регіональної ради в провінції Кундуз на півночі країни Сафіулла Амірі, 15 афганських військових загинули внаслідок атаки в районі Дашті Арчі ввечері 9 вересня. Також 18 працівників служби безпеки зазнали поранень.

За повідомленнями, таліби атакували одразу кілька команд безпекової служби в Дашті Арчі.

Тим часом в іншій північній провінці Джаузджан принаймні вісім поліцейських загинули у сутичці з талібами в районі Хам’яб вранці 10 вересня. Про це повідомив місцевий голова поліції Факір Мухаммад Джузджані, передає Associated Press.

За словами Джаузджані, силам афганської армії довелося відступити зі своїх баз в районі, аби запобігти жертвам серед мирного населення. При цьому семеро талібів були вбиті, восьмеро – зазнали поранень.

Читайте також: «Афганістан: щонайменше 20 людей загинули, ще 70 поранені внаслідок двох вибухів у Кабулі​»

В провінції Сарі-Пуль «Талібан» також здійснив низку нічних атак на військові та поліцейські бази.

За словами члена місцевої ради Азіфа Садікі, у Сарі-Пуль загинули як мінімум 17 солдатів, а напади здійснювалися за трьома напрямками.

На початку вересня сили НАТО в Афганістані, які підтримують місцевий уряд у протистоянні з талібами, отримали нового очільника – американського генерала Скотта Міллера.

Збройні сили й інші силові структури Афганістану після виходу з країни бойових частин країн НАТО і їхніх союзників 2014 року мусять самі воювати з рухом «Талібан» і ще з низкою противладних угруповань, але в цьому вони мають повітряну підтримку США, також у країні перебувають американські військові вже не в безпосередньо бойових функціях.

Таліби ігнорують пропозиції уряду Афганістану піти на прямі мирні переговори.

Британія затримає підозрюваних в отруєнні Скрипаля, якщо ті коли-небудь виїдуть з РФ – заява

Велика Британія затримає двох чоловіків, яких звинувачують у використанні нервового агента «Новачок» в містечку Солсбері, якщо ті коли-небудь виїдуть з Росії, заявив британський міністр внутрішніх справ Саджид Джавід.

У інтерв’ю  BBC 9 вересня Джавід визнав, що в Росії чоловіки непідконтрольні британським законам, тож, на його думку, Кремль не дозволить їм виїхати за кордон.

5 вересня прокуратура Великої Британії назвала імена громадян Росії, підозрюваних в отруєнні нервово-паралітичною речовиною «Новачок» Сергія Скрипаля і його дочки Юлії у Солсбері: це громадяни Росії Олександр Петров і Руслан Боширов.

У прокуратурі 5 вересня заявили, що мають «достатні докази» для їх обвинувачення. За даними слідства, росіяни в’їхали в Британію 2 березня за російським паспортами на чуже ім’я. Одним із головних доказом проти них є те, що в лондонському готелі, де вони жили, виявлені сліди «Новачка».

У Міністерстві закордонних справ Росії назвали це «інформаційною маніпуляцією».

Отруєння в березні Скрипалів, які після тривалого перебування в лікарні одужали, викликало дипломатичну кризу у відносинах між Великою Британією і ширше Заходом, з одного боку, і Росією, з іншого. Лондон звинуватив в отруєнні Скрипалів бойовою хімічною зброєю, яку почали розробляти в часи СРСР на території Росії, нинішню російську владу. Москва відкидає ці звинувачення.

Президент Молдови Ігор Додон потрапив у ДТП (відео)

Кортеж президента Молдови Ігоря Додона 9 вересня потрапив у ДТП – один із автомобілів перевернувся. Очільник Державної служби охорони Анатолія Голея повідомив виданню Unimediaго, що президента госпіталізували, але стан здоров’я його задовільний, він відбувся синцями та подряпинами. Інших подробиць не розповів.

Аварія сталася на трасі Кишинів-Калараш. Дві машини із президентського кортежу зіштовхнулись із автомобілем, що перевозив м’ясо. Внаслідок аварії президентський автомобіль перевернувся, повідомляє Молдовська служба Радіо Свобода.

Прес-секретар поліції Маріана Беціву розповіла виданню NewsMaker, що президент Додон і двоє членів його родини були в одній із машин. Їх госпіталізували в лікарню швидкої допомоги. Хто саме з членів сім’ї був в автомобілі, вона не уточнила. 

Пізніше опублікували відео моменту аварії. 

На відео видно, як вантажівка різко виїжджає на зустрічну смугу і врізається в автомобіль із кортежу президента, що їде попереду. Потім у вантажівку в’їжджає й автомобіль, із салону якого вівся відеозапис.

Радник президента Молдови Максим Лебединський повідомив на своїй сторінці в Facebook, що «президент почуває себе добре і медична допомога йому не знадобилася». Він додав, що інших подробиць інциденту не знає.

В Ірані стратили трьох курдських в’язнів, звинувачених у смертельних атаках

В Ірані повідомили про страту трьох іранських курдів, яких звинувачують у приналежності до бойової групи та брали участь у нападі на цивільних осіб та сили безпеки в західному Ірані.

Як повідомляється, смертні вироки привели у виконання, незважаючи на заклики спеціальних доповідачів ООН з прав людини, які у своїй заяві 7 вересня стверджували, що чоловіки не отримали справедливого судового розгляду.

В міжнародній правозахисній організації Amnesty International заявили, що чоловіків після арешту позбавили доступу до адвокатів, а також піддавали тортурам, домагаючись зізнань.

«Ми вражені новинами про те, що влада Ірану вбила цих чоловіків, незважаючи на широке засудження смертних вироків для них та заклики експертів з прав людини ООН та інших органів скасувати їхню страту», – заявив 8 вересня Філіп Лютер, директор з досліджень та адвокації Amnesty International на Близькому Сході та Північній Африці.

Служба новин іранської судової влади Mizan заявили, що двоюрідні брати Логман Мораді та Заняр Мораді були звинувачені у проведенні атаки в західно-іранському місті Маривані в липні 2009 року, в результаті якої загинули щонайменше три людини, в тому числі син священика.

Рамін Хоссейн Панахі був звинувачений в участі у нападі на сили безпеки в місті Санандадж в червні 2017 року.

Повідомляється, що Панахі оголосив голодування на початку року, протестуючи проти позбавлення волі.

Неофіційне інформаційне агентство Fars повідомило, що влада повісила трьох «контрреволюціонерів», не уточнивши подробиці. Як повідомляється, страта проводилася поблизу Тегерана.

Меркель закликає македонців голосувати за зміну назви країни, що відкриє шлях до ЄС і НАТО

Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала жителів Македонії голосувати за зміну назви країни, що відкрило б двері цій балканській країні до вступу в Європейський союз і НАТО.

Меркель висловила свої коментарі 8 вересня після прибуття до столиці Македонії Скоп’є для переговорів з прем’єр-міністром Зораном Заєвим.

«Це історичний шанс, яке покоління має лише один раз, – сказала Меркель на прес-конференції. – Не залишайтеся вдома: скористайтеся демократичною можливістю сказати те, що ви думаєте про майбутнє своєї країни».

Візит Меркель відбувається після поїздки до Скоп’є Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа 6 вересня та австрійського канцлера Себастьяна Курца наступного дня.

30 вересня жителі Македонії голосуватимуть на референдумі, відповідаючи на запитання: «Чи виступаєте ви за членство в НАТО та Європейському союзі та ухвалення узгодженої назви між Республікою Македонія та Грецією?»

Згідно з угодою, яка була підписана Грецією та Македонією у червні, Македонія погодилася змінити свою назву на Республіку Північна Македонія у відповідь на побоювання Греції, що назва «Македонія» може мати на увазі територіальні претензії до одноіменного регіону на півночі Греції .

Македонії також буде потрібно змінити частину своєї Конституції.

Суперечка довкола назви блокувала прогрес Македонії на шляху європейської інтеграції протягом багатьох років.

Незважаючи на те, що націоналісти обох країн виступають проти компромісу, недавні опитування в Македонії показують, що 57 відсотків підтримують зміну назви країни, якщо це призведе до членства в ЄС та НАТО. Двадцять два відсотки сказали, що будуть голосувати проти пропозиції референдуму.

Щоб референдум відбувся, у ньому має взяти участь щонайменше половина виборців.

Під час своїх візитів Столтенберґ і Курц також закликали македонців проголосувати 30 вересня.

Президент США Дональд Трамп 6 вересня написав своєму македонському колезі Гйоргу Іванову: «Угода та членство Македонії в НАТО зміцнить безпеку, стабільність та процвітання в усьому регіоні».

Грузія: заявки на участь у президентських виборах до ЦВК подали близько 50 кандидатів

Заявки на участь у виборах президента Грузії подали близько 50 кандидатів від політичних партій і ініціативних груп громадян, повідомили у Центральній виборчій комісії Грузії.

8 вересня завершується процедура подачі таких заявок до ЦВК.

Згідно з подальшими процедурами, кандидати в президенти мають до 18 вересня передати у ЦВК підписи 25 тисяч громадян. Після цього, до 28 вересня в ЦВК офіційно зареєструють кандидатів у президенти.

У ЦВК зазначили, що на сьогодні офіційно зареєстровано чотири кандидати в президенти. Правляча партія «Грузинська мрія» не висунула свого кандидата для участі у виборах. Згідно із заявою лідерів партії, таке рішення було прийняте «для розвитку і поглиблення демократичних процесів». Зокрема, правляча партія має конституційну більшість в парламенті і більшість в органах місцевого самоврядування. «Грузинська мрія» сформувала уряд і участь в президентських виборах її кандидата означала б його беззастережну перемогу в них.

Кого з кандидатів на президентську посаду буде підтримувати провладна партія повідомлять після засідання політбюро, яке відбудеться 9 вересня.

Напередодні лідер грузинської опозиційної партії «Демократичний рух – Єдина Грузія», екс-спікер парламенту Ніно Бурджанадзе заявила про відмову брати участь в президентських виборах, назвавши їх «фарсом».

Президентські вибори у Грузії призначені на 28 жовтня.