Новини:

Адвокат Трампа: Кім Чен Ин навколішках благав не скасовувати саміт

Лідер КНДР Кім Чен Ин «благав» не скасовувати зустріч із президентом США Дональдом Трампом, заявив колишній мер Нью-Йорка, а нині адвокат американського президента Рудольф Джуліані під час інвестиційної конференції в Ізраїлі 6 червня. 

«Вони також казали, що збираються почати ядерну війну з нами, збираються завдати нам поразки у ядерній війні. Ми сказали, що не збираємося проводити саміт за таких умов… Кім Чен Ин знову впав навколішки і почав благати, а це саме та позиція, яку ти хочеш, щоб він зайняв», – сказав Джуліані. 

24 травня Трамп надіслав Кім Чен Ину листа про скасування саміту, запланованого на 12 червня в Сінгапурі. Однак уже 26 травня президент США сказав, що, як і раніше, сподівається, що зустріч з Кім Чен Ином відбудеться в заплановані терміни.

1 червня після зустрічі з заступником голови Центрального комітету владної в Північній Кореї Трудової партії Кореї Кім Йон Чхолем Трамп заявив, що саміт все ж відбудеться.

Вашингтон прагне до повної денуклеаризації Корейського півострова в обмін на певні економічні пільги для Пхеньяна.

США про намір Ірану збагачувати уран: це приклад, як Тегеран по-дурному розбазарює свої ресурси

США не дозволять Ірану розробляти ядерну зброю, заявив американський державний секретар Майк Помпео у Twitter після озвучених Тегераном планів збагачувати уран. 

«Ми спостерігаємо за інформацією, що Іран планує збільшити збагачувальні можливості. Ми не дозволимо Ірану розробляти ядерну зброю. Ірану відома наша рішучість. Це інший приклад, як Іран по-дурному розбазарює свої ресурси. Нікого не має дивувати, якщо в Ірані продовжаться протести», – заявив Помпео. 

5 червня голова ядерної агенції Ірану Алі Акбар Салехі заявив, що Міжнародному агентству з атомної енергії (МАГАТЕ) передали лист про рішення розпочати процес збільшення можливостей збагатити уран у разі, якщо буде скасована ядерна угода 2015 року. 

Цей документ, який був підписаний за часів президентства у США Барака Обами, передбачає різке обмеження Тегераном його ядерної програми, щоб унеможливити створення ядерної зброї. Міжнародна спільнота в обмін скасовує санкції, накладені на Іран через його ядерну програму. 

8 травня 2018 року президент США Дональд Трамп оголосив про вихід США з ядерної угоди, укладеної між Іраном і шістьма світовими державами. Він додав, що підпише «президентський меморандум, щоб почати відновлювати ядерні санкції США проти іранського режиму». 

Крім того, Трамп пригрозив санкціями іншим країнам, які «допомагатимуть Іранові у його намаганні розробити ядерну зброю». 

Путін: складно сказати, якими можуть бути гарантії безпеки для Північної Кореї

Північній Кореї мають запропонувати «абсолютні» гарантії безпеки, щоб переконати Пхеньян відмовитися від ядерної зброї, заявив президент Росії Володимир Путін в інтерв’ю китайському державному телебаченню, яке транслювалося 6 червня. Водночас він зазначив, що наразі складно визначити, якими можуть бути ці гарантії. 

«Я можу зрозуміти керівництво Північної Кореї, коли воно говорить про те, що для повної денуклеаризації їм потрібні абсолютні гарантії їх безпеки. А як інакше? Інакше собі і уявити не можна, особливо після тих трагічних подій, які відбулися в Лівії або в Іраку. У них же, у північнокорейців, усе це перед очима стоїть. Тому, зрозуміло, вони будуть вимагати гарантії. Якими можуть бути ці гарантії, в які терміни все це може бути реалізовано – зараз дуже важко сказати», – цитує Путіна прес-служба Кремля. 

Він зазначив, що кроки Північної Кореї для зниження напруги в міжнародних відносинах були «безпрецедентними» і несподіваними для нього. 

«Ми бачимо також, що північнокорейське керівництво пішло на, чесно кажучи, для мене навіть несподівані, я б сказав, навіть безпрецедентні кроки, спрямовані на зняття цієї напруги. Оголосили, по-перше, про припинення ракетних випробувань, оголосили про припинення ядерних випробувань. Більш того, зараз ліквідували один зі своїх найбільших полігонів для випробування ядерної зброї. Усе це, безумовно, практичні кроки в напрямку денуклеаризації, а це наша спільна кінцева мета», – сказав Путін. 

31 травня в Пхеньяні побував міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, якого прийняв Кім Чен Ин. 

Після цього північнокорейське агентство ЦТАК та речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомили, що Путін може провести зустріч із Кім Чен Ином. 

Лідер КНДР заявляє, що підтримує ідею денуклеаризації Корейського півострова, проте наполягає, що її необхідно проводити поступово, в обмін на поступки з боку США. Сполучені Штати виступають за безумовну відмову Пхеньяна від ядерної зброї. 

12 червня має відбутися зустріч Кіма з президентом США Дональдом Трампом.

Троє астронавтів вирушили на МКС

Троє астронавтів 6 червня вирушили з космодрому Байконур у Казахстані на Міжнародну космічну станцію.

Космічний корабель «Союз» із росіянинином Сергієм Прокоп’євим з «Роскосмосу», німцем Александром Ґерстом з Європейського космічного агентства й американкою Сереною Онон-Ченселлор із НАСА має пристикуватися до МКС 8 червня.

Місія космонавтів має тривати впродовж шести місяців.

Наразі на МКС, яка розташована за 400 кілометрів від Землі, перебувають троє астронавтів, включно з двома американцями й одним росіянином. Вони прибули на станцію в березні.

Світових лідерів закликали бойкотувати Чемпіонат світу в Росії через голодування Сенцова – петиція

Світових лідерів на усіх континентах, які можуть відвідати футбольний Чемпіонат світу в Росії, закликають цього не робити, аж поки російський президент Путін не виконає вимогу ув’язненого режисера з Криму Олега Сенцова і не звільнить 70 українських політв’язнів, що утримуються у російських тюрмах.

Відповідна петиція з’явилась 6 червня на сайті opendemocracy.net.

«Однією із мрій Володимира Путіна є використання присутності іноземних високопосадовців на трибунах Чемпіонату світу, щоб розвинути його імідж «сильного лідера» і як візуальну підтримку його політиці репресій та воєн. Ви можете стати на сторону кінорежисера, який був засуджений за протест проти окупації рідного Криму, приєднавшись до політичного бойкоту Чемпіонату світу, закликавши інших дотримуватися вашої лідерської позиції, якщо ви це вже зробили, і закликати Росію виконати вимоги Олега Сенцова і звільнити всіх українських політв’язнів. Історія показує, що лідери авторитарних держав воліють одягнути маску милосердя перед спортивними подіями», – мовиться у зверненні.

Під петицією підписались українські та іноземні політики, зокрема, Євродепутат від Німеччини Ребекка Гармс, літератори, журналісти, науковці, правозахисники, актори, режисери театру та кіно з різних країн, зокрема, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Енн Еплбаум, Едвард Лукас, Аскольд Куров (автор документального фільму «Процес» про суд над «групою Сенцова») та інші.

14 травня Олег Сенцов, якого утримують у колонії в російському Лабитнангі за полярним колом, оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. Як заявив 4 червня адвокат українця Дмитро Дінзе, лікарі, які спостерігають за станом українського в’язня Олега Сенцова, очікують до 30-го дня його голодування негативної реакції, яка вимагатиме їхнього втручання, і тоді можуть почати примусове годування ув’язненого зондом через ніс.

Пізніше до голодування Сенцова долучились Олександр Кольченко та Олександр Шумков.

Окрім того, в анексованому Росією Криму продовжує оголошене у березні голодування український активіст Володимир Балух. Його громадським захисником є архієпископ Климент, саме він переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів із чорного хліба і чай із медом), який підтримує «балансування на нульовій позначці».

Олега Сенцова і Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року разом із ще двома людьми за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова й Кольченка до списку політв’язнів.

Азербайджан: суд підтвердив заборону сайту місцевої служби Радіо Свобода

Медіакорпорація Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода різко розкритикувала рішення Верховного суду Азербайджану, який 4 червня вирішив підтримати урядову заборону сайту Азербайджанської служби Радіо Свобода.

Рішення суду Радіо Свобода називає рішення «грубим використанням державної влади для придушення незалежних ЗМІ».

У своїй заяві корпорація вказує, що продовжить використовувати всі законні шляхи, щоб оскаржити це рішення.

Також читайте: Перед виборами в Азербайджані влада «зачистила незалежні ЗМІ»

«У 2014 році, коли влада Азербайджану закрила наше бюро в Баку, не беручи до уваги законодавчі норми, ми усвідомили, що, як і інші незалежні ЗМІ, перебуваємо під загрозою. Нова постанова Верховного суду Азербайджану підтверджує це», – сказав президент Радіо Свобода Том Кент.

Рішення Верховного суду не може бути оскаржене всередині країни.

Azadliq.org був заблокований у березні 2017 року за ініціативи генерального прокурора Азербайджану, який заявив, що сайт є «загрозою національній безпеці». 

Два клопотання Радіо Свобода щодо зняття заборони були відкинуті, незважаючи на те, що влада Азербайджану в кожному разі не змогла надати судові докази на підтвердження своїх звинувачень, йдеться в заяві.

Заборона, запроваджена під час президентських виборів в Азербайджані, викликала критику міжнародних правозахисних організацій. Комітет із захисту журналістів в заяві від 6 квітня висловив думку, що «влада Азербайджану очистила політичний ландшафт своєї країни практично від усіх способів вираження інакомислення».

Ухвалене цього тижня рішення Верховного суду торкнулося також сайтів інших неурядових ЗМІ, в тому числі опозиційної газети «Азадлиґ», «Мейдан ТВ» і дві програми інтернет-телебачення.

Штайнмаєр: «Північний потік-2» є приватною ініціативою

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив 5 червня в Польщі, що газопровід «Північний потік-2» є приватною ініціативою. Як повідомляє Польське радіо, так німецький політик відповів на запитання про загрозу цього проекту для європейської солідарності та безпеки.

Водночас Штайнмаєр сказав, що у розмовах з російською стороною німецький уряд порушує питання, які турбують, зокрема, Польщу та Україну. «Під час розмови з президентом Росії Володимиром Путіним німецький канцлер Анґела Меркель порушила питання України. Йдеться про те, щоб розвіяти побоювання Польщі та України, що гілка Nord Stream-2 призведе до припинення транзиту газу через територію України. Слід знайти рішення, яке дозволить утримати транзит газу через Україну», – зазначив президент Німеччини.

Президент Польщі Анджей Дуда, з яким у Варшаві зустрічався Штайнмаєр, сказав, що питання Nord Stream-2 – це питання енергетичної безпеки Європи. Польський президент наголосив, що Варшава платить за газ більше, ніж Німеччина, це випливає з відсутності повної диверсифікації постачань. «Ми змушені купувати газ у Росії, а Росія та «Газпром» цю ситуацію використовують. Ми не хочемо, щоб такого типу ситуації повторювалися в майбутньому, тому втілюємо в життя наші газові проекти, які принесуть нам та нашим сусідам газову безпеку», – вказав Дуда.

Адміністрація президента США Трампа готується до запровадження санкцій проти енергокомпаній Німеччини і низки інших європейських країн, що беруть участь в будівництві трубопроводу «Північний потік-2». Як повідомляє з посиланням на обізнані джерела видання Foreign Policy, Білий дім розглядає й інші шляхи блокування проекту «Північний потік-2», але більшість ключових фігур в адміністрації схиляються до санкційного сценарію.

У Вашингтоні і багатьох східноєвропейських столицях висловлюють побоювання, що «Північний потік-2», який повинен удвічі збільшити прямі поставки газу з Росії до Німеччини, ще більше посилить залежність Західної Європи від російських енергоресурсів.

Трубопровід «Північний потік-2» (Nord Stream-2) планують прокласти по дну Балтики і прокачувати ним природний газ з Росії в Західну Європу в обхід України та Польщі. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». 

Грузія: Саралідзе дає уряду час до 10 червня, щоб зробити кроки для покарання винних у вбивстві його сина

Лідер грузинських протестів Заза Саралідзе заявив, що чекатиме до 10 червня конкретних кроків уряду щодо повторного розслідування смерті його сина для того, щоб винні понесли відповідальність.

Про це він сказав після зустрічі 4 червня після зустрічі з прем’єр-міністром Грузії Ґіорґі Квірікашвілі, повідомляє проект Радіо Свобода «Эхо Кавказа».

У протилежному випадку Саралідзе обіцяє поновити вимоги з відставки уряду.

«Якщо до 10 числа ми не побачимо конкретних кроків, все зрозуміють – і суспільство, і Грузія, і народ, і політики. Абсолютно всі повинні бути затримані: вбивці, Мірза Субеліані (колишній співробітник грузинської прокуратури – ред.), люди, які діяли за його вказівкою – хай то слідчий, великий чи маленький, міністр», – заявив він.

5 червня з’явилась інформація про затвердження складу тимчасової слідчої комісії у цій справі. 

Демонстрації у Грузії почалися 31 травня на знак протесту проти вироку суду щодо двох юнаків, підозрюваних у вбивстві під час бійки у Тбілісі 16-річного Давида Саралідзе взимку минулого року. Як повідомляють ЗМІ, суд у Тбілісі виправдав одного з обвинувачених у вбивстві, а щодо другого перекваліфікував обвинувачення з умисного вбивства на спробу умисного вбивства. Водночас першого суд все одно визнав винним у вбивстві іншого загиблого тоді у бійці підлітка – Левана Дадунашвілі. Таким чином, не було фактично встановлено і доведено, хто убив Саралідзе, хоча обоє підозрюваних були засуджені – до 10 і 9 років позбавлення волі.

Лідер протесту Заза Саралідзе, батько загиблого Давида, наполягав на тому, що й інші люди, крім двох підозрюваних, які потрапили до суду, несуть відповідальність за смерть його сина та врятувалися від покарання, бо їхні родичі працювали у грузинській Генпрокуратурі.

Спочатку протестувальники закликали головного прокурора Грузії Іраклі Шотадзе піти у відставку, але після того, як Шотадзе це зробив, демонстранти посилили свої вимоги, вимагаючи відставки всього уряду.

Прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Квірікашвілі відмовився піти у відставку, але наказав провести нове розслідування вбивств. Парламент Грузії створив тимчасову слідчу комісії у справі про вбивство на початку грудня минулого року в центрі Тбілісі двох підлітків.

За повідомленнями, акції співчуття вимогам Саралідзе відбулися ще в кількох містах Грузії.

 

Конституційний суд Молдови: зобов’язання використовувати російську мову не суперечить Конституції

Конституційний суд Молдови 4 червня відхилив запит Ліберальної партії країни про те, щоб визнати неконституційним обов’язкове використання російської мови, а також переклад та публікацію документів цією мовою. Як повідомляє молдовська служба Радіо Свобода, суд встановив, що статусові румунської мови як державної це не загрожує.

З іншого боку, Конституційний суд Молдови визнав «застарілим» закон 1989 року про мови в Молдавській Радянській Соціалістичній Республіці.

Закон «Про функціонування мов на території Молдавської РСР» наділяв «російську мову статусом мови міжнаціонального значення», і гарантував використання української, російської, болгарської, іврит, ідиш, циганської мови, мов інших етнічних груп, що проживають на території республіки, «для задоволення національно-культурних потреб».

ОБСЄ про справу Сущенка: «Журналістика – не злочин»

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір закликав Росію звільнити українського журналіста Романа Сущенка, якого засудили до 12 років позбавлення волі.

Про це йдеться у заяві ОБСЄ, розміщеній на сайті організації 4 червня.

«Журналістика – це не злочин, а працівники медіа повинні виконувати свою роботу у безпечних умовах, не боячись бути переслідуваними, атакованими або ув’язненими. Я сподіваюся, що рішення про засудження Сущенка буде скасовано в апеляційному порядку, і я знову закликаю російську владу звільнити журналіста з в’язниці», – сказав Дезір.

Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії 2 жовтня 2016 року. За версією російських спецслужб, він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником. ФСБ стверджує, що Сущенко збирав відомості про російське військо.

За версією самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також спростувало інформацію, про те, що Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України.

 

У Росії люди оголошують голодування із солідарності з Сенцовим

Кілька людей у Росії публічно оголосили про початок голодування на підтримку українця Олега Сенцова, якого утримують у колонії за полярним колом.

Одним із перших цю акцію почав журналіст видання «Русский репортер» Олександр Буртін. Він написав 1 червня: «Я розумію, що там люди реально ризикують життям, а я нічим не ризикую. Але це хоч якась дія, а не вимушене спостереження за чужим умиранням. Принаймні, почуття голоду перебиває почуття сорому …Я закликаю приєднатися всіх, хто може. Можливо, якщо достатня кількість людей «зовні» публічно приєднається до голодування, це якось прорве ізоляцію. Може, якщо серед нас будуть відомі люди, це стане зайвим інфоприводом і трохи на щось вплине».

Пізніше до акції приєднався мультиплікатор Євген Кабаков.

Також про голодування оголосила журналістка Анастасія Дмитрієва, зазначивши, однак, що планує голодувати три дні.

«Є думка, що заздалегідь обмежена за часом голодування дискредитує саму форму протесту. Мені все одно. Тим більше, я не протестую і не висуваю вимоги. Я доступним мені способом кажу: Олеже, ти – людина! Тримайся. Я з тобою», – написала вона.

Голодування на підтримку українського режисера у травні також оголосив росіянин Станіслав Зимовець – учасник акції протесту «Він вам не Дімон», якого засудили до двох років та шести місяців колонії.

Одноденне голодування на підтримку Олега Сенцова оголошував у травні й український письменник Андрій Любка.

14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях.

Пізніше до нього долучились Олександр Кольченко та Олександр Шумков.

Окрім того, в анексованому Росією Криму продовжує оголошене у березні голодування український активіст Володимир Балух. Його громадським захисником є архієпископ Климент, саме він переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів із чорного хліба і чай із медом), який підтримує «балансування на нульовій позначці».

Олега Сенцова і Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року разом із ще двома людьми за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова й Кольченка до списку політв’язнів.