Новини:

Лідери США та Китаю допомагають відновити роботу компанії ZTE – Трамп

Президент США Дональд Трамп заявив 13 травня, що він сам і голова Китаю Сі Цзіньпін працюють над тим, щоб китайська телекомунікаційна компанія ZTE «могла повернутися в бізнес швидко».

«Китайський голова Сі і я співпрацюємо, щоб велика китайська телефонна компанія ZTE могла повернутися в бізнес швидко. Занадто багато робочих місць у Китаї втрачено. Міністерство торгівлі отримало вказівку вирішити це питання!» – написав Трамп у мережі Twitter.

Минулого тижня китайська технологічна компанія призупинила основну діяльність, після того як міністерство торгівлі США заборонило американським компаніям здійснювати поставки для ZTE.

Компанія ZTE є одним із найбільших постачальників телекомунікаційного обладнання в світі і покладається на поставки від таких американських компаній, як Qualcomm і Intel, а також використовує програмне забезпечення Google.

Претензії американських регуляторів до ZTE виникли через імовірне постачання продукції цієї компанії до Північної Кореї та Ірану.

Франція: влада назвала ім’я нападника з ножем у Парижі

У Франції органи влади назвали ім’я нападника, який напередодні в Парижі ножем убив людину і поранив іще чотирьох.

Як повідомив речник уряду Бенжамен Ґріво, це був Хамзат Азімов, натуралізований громадянин Франції, що народився в Чечні в Росії 1997 року.

Французьке громадянство він отримав 2010 року «слідом за своєю матір’ю», додав речник.

За його словами, Азімов від 2016 року занесений до поліційної бази даних як особа «зі схильністю до радикальних дій».

Поліція застрелила Хамзата Азімова після того, як він увечері 12 травня напав із ножем на перехожих у центральній частині Парижа, вбивши 29-річного чоловіка і поранивши ще чотири особи. 13 травня поліція також затримала його батька і матір для допиту в цій справі, яку розслідують як випадок тероризму.

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» заявило, що підозрюваний нападник був одним із його «воїнів». Очевидці нападу повідомляли, що нападник вигукував слова «Аллах акбар». Справу розслідують антитерористичні органи, поінформував прокурор Парижа Франсуа Молен. А міністр внутрішніх справ Жерар Коллон проводить спеціальну нараду силових структур через цей напад.

Тим часом у лікарні уточнили, що стан усіх чотирьох поранених не загрожує життю; спершу повідомляли, що двоє з них перебували у важкому стані.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив після нападу, що «Франція знову платить криваву ціну» і що країна не поступиться «ворогам свободи».

Франція останніми роками стала місцем цілої низки нападів, пов’язаних із тероризмом – від масових убивств до дрібніших інцидентів, що теж призводили до жертв. Напади на перехожих із ножем, так само як наїзди автом, із ісламістським підтекстом ставалися і в інших країнах Європи.

Індонезія: нападниками на церкви виявилися члени однієї родини з дітьми

Поліція в Індонезії встановила, що нападниками на три християнські церкви в місті Сурабая були шестеро членів однієї родини, серед них двоє дітей.

Усі шестеро нападників діяли як смертники й загинули. Унаслідок нападів, за новими даними, загинули ще не менш ніж сім людей і принаймні 41 людина була поранена.

Поліція також повідомляла, що, крім того, виявила в одній із церков міста вибуховий пристрій, що не спрацював.

Про відповідальність за напад оголосило екстремістське угруповання «Ісламська держава». Раніше силовики припускали, що напад здійснило місцеве угруповання «Джемаат Аншаруд-Даулах», яке надихається діями «Ісламської держави».

Ці напади на християнські храми в Сурабаї, другому за населенням місті Індонезії і центрі провінції Східна Ява, стали одними з найкривавіших проти християн у цій країні.

Індонезія, де велику більшість населення становлять мусульмани, останніми роками зазнає актів насильства з боку місцевих войовничих угруповань.

В Індонезії, де живе найбільша у світі мусульманська громада (з понад 260 мільйонів населення мусульмани становлять понад 227 мільйонів, або понад 87 відсотків), є також значні меншини християн, індуїстів і буддистів.

У Грузії демонстрація за легалізацію наркотиків завершилася безрезультатно

У столиці Грузії Тбілісі акція проти боротьби поліції з наркотиками в нічних клубах і за легалізацію наркотиків, оголошена напередодні як «безстрокова», завершилася безрезультатно.

Поліція без спротиву розібрала намети, встановлені звечора 12 травня на площі перед будівлею парламенту, в той час як демонстрантів лишалося лише близько двадцяти, повідомив кореспондент Радіо Свобода.

При цьому на якийсь час затримали трьох демонстрантів, що були у стані наркотичного сп’яніння, повідомили в Міністерстві внутрішніх справ країни.

За словами ватажків протесту, вони вважають демонтаж їхнього табору «провокацією» поліції, але вирішили спротиву не чинити. Але вони закликають прихильників знову вийти на демонстрацію пізніше 13 травня й заявляють, що не припинять протестів, доки їхніх вимог не виконають.

Попереднього дня, 12 травня, у Тбілісі близько 4 тисяч людей вийшли на вулиці на знак протесту проти нічного рейду поліції для боротьби з наркотиками у двох популярних нічних клубах. Демонстранти вимагали відставки міністра внутрішніх справ і прем’єр-міністра країни, звинувачуючи поліцію в надмірному застосуванні сили.

Із настанням пізнього вечора демонстрація біля старої будівлі парламенту у Тбілісі, що відбувалася під звуки електронної музики, перетворилася на танцювальну вечірку.

Поліція повідомила про затримання кількох демонстрантів.

Міністерство внутрішніх справ Грузії заявило, що в перебігу рейду в ніч на 12 травня у двох нічних клубах були затримані вісім підозрюваних наркоторговців.

Критики заявляють, що то була піар-акція поліції, що мала на меті засвідчити їхню відданість твердому дотриманню антинаркотичного законодавства і водночас фактично залякати прихильників нічних клубів, які нині розвиваються у Тбілісі. Лунають і припущення, що поліція могла сама підкинути наркотики затриманим.

Рейди відбулися після того, як останніми тижнями у столиці Грузії кілька людей померли в інцидентах, пов’язаних, як вважають, із наркотиками. За словами кримінальної поліції, там уже три місяці здійснювали «інтенсивні розслідувальні дії, щоб встановити факти торгівлі наркотиками» у двох нічних клубах, що зазнали рейду.

Єгипет засудив опитування російського каналу про належність спірної території

Єгипет засудив опитування на сайті російської фінансованої владою телемережі RT щодо належності спірної прикордонної території поблизу Червоного моря – Єгиптові чи Суданові.

Як заявило Міністерство закордонних справ Єгипту, поява такого опитування на сайті телемережі попереднього дня, 11 травня, є «неприйнятною поведінкою», яка «вимагає негайного пояснення». У зв’язку з цим уранці 12 травня міністерство звернулося до російської сторони з різким засудженням опитування, яке оголосив пов’язаний із владою Росії канал, і вимогою надати таке пояснення.

А голова МЗС Єгипту Самех Шукрі скасував інтерв’ю, яке він мав дати для RT 12 травня, додав речник міністерства Ахмед Абу Зейд.

Державна інформаційна служба Єгипту – орган, що наглядає за діяльністю в цій країні іноземних засобів інформації – зі свого боку повідомила, що теж викликала представників RT з приводу опитування, яке, за словами відомства, підриває суверенітет Єгипту.

Пізніше 12 травня служба повідомила, що канал зняв це опитування зі свого сайту.

Єгипет фактично контролює так званий «трикутник Халаєб» на своєму південному кордоні, що межує з Суданом, але претензії на цю територію висловлює і Судан. Суперечка через цю територію вже багато років псує відносини між сусідніми державами.

Азербайджан попередив Вірменію через Карабах

Азербайджан назвав неприйнятними заяви нового керівництва Вірменії щодо Нагірного Карабаху і попередив, що готовий до «масштабних воєнних операцій».

Міністр оборони Азербайджану Закір Гасанов на нараді з чільними військовими командувачами засудив «безвідповідальні заяви» вірменських посадовців із цього приводу, що пролунали останніми днями.

«Міністр оборони попередив військово-політичне керівництво Вірменії, що такі дії противника неприйнятні, і азербайджанська армія повністю готова до широкомасштабних бойових операцій», – навело Міністерство оборони Азербайджану слова свого керівника.

Попередження пролунало через три дні по тому, як новий прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян наступного ж дня після свого призначення відвідав Нагірний Карабах, вірменський за населенням сепаратистський регіон сусіднього Азербайджану, непідконтрольний Баку.

А ще перед призначенням, виступаючи в парламенті 8 травня, Пашинян заявив, що «революція», яка привела його до влади, приведе і до «визнання і реалізації права Карабаху на самовизначення».

Нагірний Карабах мав автономію у складі міжнародно визнаних кордонів Азербайджану. Більшість населення цього регіону становили вірмени за національністю. Нагірний Карабах одностороннім чином проголосив 1991 року «незалежність» у перебігу протистояння кінця 1980-х і війни 1990–1994 років, унаслідок яких Азербайджан втратив контроль над регіоном. У Баку вважають, що цей регіон окупувала Вірменія: хоча Єреван разом із усім світом формально не визнав самопроголошеної «незалежності» регіону, він фактично надає йому щонайширшу підтримку.

Унаслідок конфлікту довкола Нагірного Карабаху загинули близько 30 тисяч людей, сотні тисяч стали біженцями. Азербайджан нині не контролює не тільки переважну частину самого Нагірного Карабаху, а й деякі прилеглі території, які ніколи не належали до складу колишньої автономії, – всього близько 20% своєї міжнародно визнаної території.

У Чорногорії знайшли мертвою українку, яка мала бізнес у цій країні – ЗМІ

У Чорногорії 11 травня знайшли мертвою українку Анастасію Лашманову, яка мала бізнес у цій європейській країні, пише видання Vijesti.

Згідно з повідомленням, її тіло зі слідами ножових поранень виявили у власній квартирі. ЗМІ пишуть, що Лашманова була директором компаній Mimoza Group i Sea Trade, яка будує готелі La Perla та Mimoza в чорногорському Тиваті.

Начальник управління консульського забезпечення МЗС України Василь Кирилич повідомив у Twitter, що консул підтвердив українське громадянство жінки, загиблої 11 травня в Чорногорії.

SpaceX запустила ракету Falcon 9 із супутником для Бангладеш – відео

Компанія SpaceX запускає ракету Falcon 9, яка має доставити на орбіту супутник уряду Бангладеш. 10 травня запуск переносили в останню хвилину через автоматичну зупинку наземної системи.

За даними агенції Reuters, цей пуск буде першим комерційним.

У квітні американське космічне агентство НАСА запустило космічний корабель для пошуку нових планет, на яких можливе життя, за межами Сонячної системи. Космічний телескоп TESS, вартістю у 337 мільйонів доларів, запустили за допомогою ракети-носія SpaceX Falcon.

У лютому цього року компанія SpaceX запустила ракету-носій Falcon 9 з першими супутниками для інтернету по всьому світу.

Ракета вивела на орбіту два супутники Microsat 2a і 2b. Вони стали першими з дванадцяти тисяч супутників, які планується запустити в майбутньому в рамках програми Starlink. Очікується, що з їх допомогою на всій території Землі буде доступний високошвидкісний інтернет.

На початку лютого SpaceX здійснила демонстраційний запуск важкої ракети-носія Falcon Heavy. Вона вивела в міжпланетний простір особистий автомобіль Ілона Маска «Тесла». Надалі ракети подібного типу планують використовувати для польоту людини на Марс.

 

Після візиту Нетаньягу до Москви у Росії заявили, що не продають ракети С-300 Сирії

Росія не веде переговорів із сирійським урядом про постачання нової системи протиповітряної оборони С-300 і не вважає такі поставки необхідними, заявив один із провідних кремлівських радників Володимир Кожин.

«Поки що ні про які постачання сучасних нових систем не йдеться», – заявив Кодин російському виданню «Известия».

Помічник президента Росії Володимира Путіна зазначив, що в сирійських збройних сил є «все, що треба».

Заява прозвучала після візиту в Москву прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, який намагався переконати президента Росії не передавати ракети.

Минулого місяця російські військові заявили, що незабаром доправлять до Сирії нову систему протиповітряної оборони. Начальник Головного оперативного управління російського Сергій Рудськой 25 квітня зазначив, що Москва надасть Сирії «нові системи протиракетної оборони найближчим часом», хоча не назвав тип зброї.

Його заява з’явилася після повідомлень російських ЗМІ про те, що Москва розглядає можливість продажу своїх систем С-300 Сирії. Після 14 квітня, коли країни Заходу завдали по території Сирії повітряних ударів, російські чиновники заявляли, що можуть переглянути дані Москвою 10 років тому зобов’язання не постачати С-300 до Сирії.

 

 

ЄС: Чорногорія має захистити журналістів, якщо хоче в Євросоюз

Європейський союз закликає Чорногорію краще захищати журналістів і свободу слова, якщо вона хоче подальшого прогресу в питанні про вступ до ЄС.

Комісар ЄС із питань розширення Йоганнес Ган заявив про це 11 травня після зустрічі з антикорупційною журналісткою Оліверою Лакич, яку днями поранили в столиці Чорногорії Подгориці.

Ган назвав напад «очевидним нападом на свободу ЗМІ, свободу слова – одні з основних цінностей ЄС».

«Це впливає на репутацію країни … Ми стежимо за ситуацією й сподіваємось на належне розслідування… Якщо в цій ситуації не буде прогресу, стійкого прогресу, на який ми можемо розраховувати, це безперечно перешкоджатиме європейській перспективі Чорногорії», – сказав Ган.

Чорногорія, невелика колишня Югославська республіка біля Адріатичного моря, минулого року приєдналася до НАТО і прагне до членства в ЄС. Вона вважається одним із найбільш імовірних претендентів на членство в ЄС у регіоні, але для вступу держава має викорінити корупцію й організовану злочинність.

Після нападу на Лакич, яка працює в незалежному виданні Vijesti, сотні людей вийшли на вулиці Подгориці з протестом. Увечері 8 травня невідомі вистрелили в Оліверу Лакич, її шпиталізували з пораненням у ногу.

Владну Демократичну партію соціалістів Чорногорії вже давно звинувачують у корупційних і злочинних зв’язках, які в партії заперечують.

Іракські сили за підтримки США схопили п’ять ватажків угруповання «Ісламська держава»

Іракські військові в координації з підтримуваними США сирійськими силами схопили чільних лідерів угруповання «Ісламська держава», повідомила коаліція на чолі зі США 10 травня.

Це затримання стало «суттєвим ударом для «Даїш» (інша назва угруповання «Ісламська держава» – ред.), заявив речник коаліції полковник Раян Діллон, не назвавши імен схоплених бойовиків.

Іракське державне телебачення визначило їх як Саддама ад-Джамеля, Мохамеда аль-Кадіра, Ісмаїла аль-Ейтаві, Омара аль-Карбулі та Ессама аз-Завбаї та показало кадри, на яких вони одягнуті в жовту форму в’язнів.

Бойовики угруповання «Ісламська держава» більше не контролюють значних територій в Іраку, але залишаються в Сирії уздовж кордону з Іраком.

Іракські війська відновили контроль над північним містом Мосул улітку 2017 року, тоді ж проамериканські «Сирійські демократичні сили» здобули серію швидких перемог, в тому числі вигнавши бойовиків із їхньої самопроголошеної столиці, міста Ракка.

Президент США Дональд Трамп привітав затримання ватажків угруповання «Ісламська держава». Попри це, провідник бойовиків Абу Бакр аль-Багдаді не був серед цих затриманих. Іракські чиновники заявили, що один зі схоплених, Ісмаїл аль-Ейтаві, є провідним помічником аль-Багдаді.

Путін відмовив Франції: чому в Каннах не побачать режисера Кирила Серебренникова

Президент Росії Володимир Путін відкинув заклики надати затриманому режисерові Кирилу Серебренникову можливість поїхати на Каннський кінофестиваль. 10 травня організатори фестивалю заявили, що міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан написав до Путіна листа, в якому просив дозволити 48-річному Серебренникову представити в Каннах фільм «Літо» – художню стрічку про російську рок-легенду 80-х років минулого століття Віктора Цоя.

Але, за словами директора фестивалю Тьєррі Фремо, Путін заявив у листі, отриманому незадовго до прем’єри фільму 9 травня, що «у Серебренникова є проблеми з судовою владою». «Я б радий допомогти, але суди є незалежними», – додав російський президент.

Серебренников перебуває під домашнім арештом із серпня 2017 року, коли російські силовики звинуватили режисера у фінансових зловживаннях, які він заперечує і називає «абсурдними». Прихильники митця заявили, що справа проти нього політично мотивована.

Серебренников був затриманий на заключних етапах зйомок фільму «Літо» і був змушений працювати над завершенням стрічки вже під домашнім арештом. «Схоже на те, що ми повернулися до середньовіччя», – так прокоментував журналістам ситуацію навколо Серебренникова український режисер Сергій Лозниця, який особисто представляє в Каннах свій фільм «Донбас».