Новини:

Рейтинг Путіна впав до рівня 2013 року – російське опитування

Рейтинг підтримки президента Росії Володимира Путіна впав до рівня 2013 року, свідчать результати опитування російського Фонду «Громадська думка» (ФОМ). 

Респондентам запропонували відповісти на питання, кого б з кандидатів вони підтримали на виборах, якщо б вони відбулися 12 серпня. 45% опитаних сказали, що проголосували б за Путіна. 

Це найнижчий показник за останні п’ять років. Найвищий рейтинг Путіна, 74%, був зафіксований соціологами у 2015 році. У 2014-му російська влада окупувала Автономну республіку Крим на півдні України, а також розв’язала війну на Донбасі. 

Дослідження Фонду «Громадська думка» також показало, що російські громадяни стали менше довіряти Путіну: 24% опитаних сказали, що безумовно довіряють, в той час як абсолютно не довіряють – 17% респондентів. 

Як повідомляло Радіо Свобода, згідно з опитуванням іншої російської соціологічної установи, «Левада-центру», взяти участь у масових протестах проти падіння рівня життя готові 28% росіян. При цьому в лютому 2017 року на протести були готові виходити 12% респондентів, в березні 2018-го – 8%.

18 березня 2018 року Володимир Путін був переобраний на новий 6-річний термін, набравши 76,7 відсотків голосів виборців. За даними ЦВК Росії, за Путіна проголосували понад половина тих, хто брав участь у виборах – понад 56 мільйонів осіб.

 * * *

65-річний Володимир Путін фактично керує Росією з 31 грудня 1999-го, коли подав у відставку попередній президент Борис Єльцин. У 2008–2012 роках президентом був Дмитро Медведєв. Сам Путін тоді не балотувався на виборах через законодавчі обмеження – не більш ніж два терміни поспіль. У цей період він обіймав посаду прем’єр-міністра, з якої фактично керував країною.

Американський конгресмен заявив про причетність Росії до безладів в Шарлотсвіллі 

Член Палати представників Конгресу США Том Гарретт в інтерв’ю телеканалу CNN заявив, що Федеральне бюро розслідувань підозрює Росію у причетності до безладів у Шарлотсвіллі, штат Вірджинія, в 2017 році.

Тоді в цьому американському місті пройшла акція націоналістів, яка обернулася масовими безладами. Причиною сутичок стало рішення міської влади демонтувати пам’ятник генералу Роберту Лі, який очолив сили Конфедерації під час Громадянської війни в США в 1861-1865 роках.

Конгресмен розповів, що два місяці тому опинився на закритому засіданні ФБР за участю директора бюро Крістофера Рея, на якому він дізнався про російське втручання в ситуацію в Шарлотсвіллі. Він підкреслив, що ця інформація не є секретною. 

За даними газети The Wall Street Journal, під час подій у Шарлотсвіллі через пов’язані з Росією акаунти в Facebook розповсюджувалася расистська пропаганда. Російська влада заяву конгресмена поки не прокоментувала.

12 серпня 2017 року протест правих у Шарлотсвіллі переріс в зіткнення з їх противниками. В результаті заинула одна людина, 30 були поранені. Президент США Дональд Трамп тоді засудив дії націоналістів, але зазначив, що у насиллі винні обидві сторони. 

Як повідомляло Радіо Свобода, в Шарлотсвіллі оголосили надзвичайний стан напередодні річниці протесту ультраправих. Місцева влада сподівається, що це дозволить правоохоронним органам скликати на місце можливих заворушень національну гвардію. Цей режим буде діяти не лише в Шарлотсвіллі, а й по всій Вірджинії.

У Сирії стався вибух на складі озброєнь, є жертви – активісти

Вибух на складі озброєнь у провінції Ідліб на північному заході Сирії призвів до загибелі не менш ніж 36 цивільних людей, серед них 12 дітей, повідомили сирійські активісти.

Опозиційна добровольча організація цивільної оборони, відома як «Білі шоломи», повідомила, що вибух стався в місті Сармада неподалік кордону з Туреччиною.

Один із добровольців-рятувальників повідомив німецькому агентству «Дойче Прессе-аґентур», що внаслідок вибуху також поранені не менш ніж 70 людей, і рятувальники продовжують розбирати руїни на місці вибуху, щоб дістати інші жертви.

Базоване в Лондоні Сирійське бюро спостереження за правами людини, що має інформаторів на місцях подій, спершу говорило про 18 загиблих, але потім уточнило, що число виявлених у руїнах жертв зростає.

Наразі не ясно, чи всі загиблі – цивільні особи. Також іще не ясна причина вибуху.

За даними лондонського бюро, склад, розташований у підвалі будинку, належав торговцям зброєю, пов’язаним із угрупованням «Організація визволення Великої Сирії», або «Хаят Тахрір аш-Шам», яке, у свою чергу, пов’язане з екстремістською мережею «Аль-Каїда».

Із цим угрупованням нині ведуть боротьбу у провінції Ідліб сирійські урядові сили.

Протягом останніх трьох років унаслідок низки домовленостей між урядом і різними угрупованнями його противників тисячі повстанців і членів їхніх родин були вивезені з різних регіонів Сирії, оточених урядовими військами, до провінції Ідліб.

ЄС закликав Саудівську Аравію подати дані про затриманих активістів

Європейський союз закликав Саудівську Аравію подати інформацію щодо арештів активістів, які борються за права жіноцтва в цій країні, і наголосив на важливості такої діяльності у громадянському суспільстві.

«Європейський союз конструктивно спілкується з саудівською владою, щоб з’ясувати обставини навколо арештів захисників прав жіноцтва в Саудівській Аравії… Ми весь час наголошуємо на важливості ролі правозахисників і громадянських груп у процесі реформ, які здійснює королівство, як і на важливості дотримання процесуальних норм щодо всіх арештованих», – заявила 11 серпня речниця верховного представника ЄС із закордонних справ Федеріки Моґеріні.

Європейська комісія теж повідомила, що звернулася до Саудівської Аравії з цього приводу.

Арешти в Саудівській Аравії вже призвели до дипломатичного скандалу у відносинах із Канадою, яка 3 серпня висловила занепокоєння через ці нещодавні арешти активістів і закликала Ер-Ріяд негайно звільнити їх. Саудівці у відповідь заявили, що Оттава втручається в їхні внутрішні справи і що вони видворять канадського посла і зупинять чинність нової угоди про торгівлю й інвестиції.

В Ірані схвалили антикорупційні суди і заходи проти відмивання грошей

В Ірані 11 серпня схвалили створення спеціальних антикорупційних судів і нове законодавство щодо боротьби проти відмивання грошей.

Верховний керівник Ірану аятола Алі Хаменеї схвалив прохання судової гілки влади країни про створення спеціальних судів у справах фінансових злочинів. Як мовиться в його короткій заяві, яку поширили засоби інформації, покарання для звинувачених в економічній корупції мають виконуватися «швидко і справедливо».

Як мовилося в листі до верховного керівника від голови судової гілки влади Ірану Садега Амолі Ларіджані, нові ісламські революційні суди будуть мати вказівку присуджувати максимальні терміни для тих, хто «розладнує і корумпує економіку». Ці суди, на думку судової гілки влади, що є в Ірані окремою державною інституцією, повинні мати право судити будь-яких підозрюваних, включно з посадовцями і військовими, і виносити вироки аж до смертної кари.

Рішення ухвалене в час, коли національна валюта країни, іранський ріал, за останні кілька тижнів втратив майже половину своєї вартості після рішення президента США Дональда Трампа поновити широкі економічні санкції проти Ірану. Центральний банк і судова влада країни звинуватили у знеціненні ріала «ворогів».

Минулого місяця судова влада повідомляла, що за «розладнання» економіки, грошової і валютної системи Ірану були затримані 29 осіб.

Того ж дня, 11 серпня, Рада вартових Конституції затвердила зміни до законодавства, що мають на меті посилити боротьбу з фінансуванням тероризму. Ці зміни «не суперечать Конституції і законам шаріату», сказав журналістам Аббас Алі Хадходаеї, голова Ради вартових Конституції – специфічного іранського органу, який, серед інших завдань, перевіряє на відповідність ісламському праву країни нових законодавчих актів.

Ці кроки мають на меті полегшити залучення іноземних інвестицій в Іран після поновлення санкцій США. Міжурядова група боротьби з фінансовою злочинністю, Робоча група фінансових дій (FATF), заявляла в червні, що Іран має час до жовтня, щоб здійснити належні реформи, і попередила про наслідки в разі невиконання. Президент Ірану Хасан Роугані відтак подав низку законопроектів, щоб виконати вимоги FATF, у сподіванні, що організація викреслить країну зі своїх «чорних списків».

Консерватори в іранському парламенті висловлювали занепокоєння, що виконання вимог FATF може перешкодити наданню іранської допомоги таким угрупованням, як ліванський радикальний рух «Хезболла»; весь цей рух чи принаймні його бойові закони визнали терористичною організацією низка окремих країн чи й міждержавних об’єднань, серед них США, ЄС, Ліга арабських держав чи Рада співпраці Перської затоки.

Верховний керівник Ірану аятола Алі Хаменеї заявляв у червні, що парламент має ухвалювати закони для того, щоб боротися з відмиванням грошей і тероризмом, а не для того, щоб відповідати міжнародним стандартам.

У Румунії знову протестують проти уряду

У столиці Румунії Бухаресті зібралася нова багатотисячна акція протесту проти уряду по тому, як 10 серпня під час попередньої демонстрації потерпіли 440 людей, серед того близько двох десятків спецпризначенців поліції.

Наразі не було повідомлень про інциденти в перебігу нинішнього мітингу на центральній площі міста.

Уранці медичні служби в Бухаресті повідомили, що 65 із потерпілих шпиталізували, з них 9 поліцейських.

Канцлер Австрії, яка нині головує в Європейському союзі, Себастіян Курц розкритикував ті сутички, під час яких також потерпів оператор австрійського громадського телебачення.

Також із критикою сутичок виступав раніше президент Румунії Клаус Йоханніс. Він, зокрема, засудив «брутальне» і «вкрай непропорційне» втручання поліції й заявив, що Міністерство внутрішніх справ має пояснити дії спецпризначенців. Також Йоханніс звернув увагу й на насильницькі дії частини демонстрантів.

Сутички 10 серпня сталися після того, як поліція застосувала подразливий газ і водяні гармати для розгону демонстрантів. Ті у відповідь закидали поліцію камінням, пляшками й димовими бомбами.

Демонстранти, багато з яких живуть за кордоном і приїхали до Румунії спеціально для участі в акції, вимагають відставки лівого уряду країни і дострокових парламентських виборів. Акції з такими ж вимогами відбулися і ще в кількох містах країни.

Владні нині в Румунії соціал-демократи, які прийшли до влади 2016 року, намагаються скасувати кримінальну відповідальність за деякі різновиди корупції, що раніше викликало масові демонстрації, які змусили партію відступити. Такі зміни різко критикували президент Йоханніс, а за кордоном Європейський союз, а також США.

У Бухаресті поліція на антикорупційному мітингу застосувала сльозогінний газ, є травмовані

У Бухаресті, столиці Румунії, поліція застосувала сльозогінний газ проти мітингу антикорупційних демонстрантів, щонайменше 24 людини травмовані.

Демонстранти, багато хто з яких живуть закордоном та повернулися, щоб зібратися на мітинг з вимогою відставки уряду та проведення дострокових виборів.

Протестувальники тримали в руках прапори Румунії та Європейського Союзу, скандуючи: «Справедливість, а не корупція!»

Дехто з приблизно 3 мільйонів румунів, що живуть закордоном, кажуть, що вони залишили країну через корупцію, низьку заробітну плату і брак можливостей. Акція з закликом до протесту була розпочата у Facebook.

У Румунії були спроби декриміналізувати кілька корупційних правопорушень через надзвичайний указ, що призвело до того, що тисячі румунів вийшли на вулиці на знак протесту. 

Читайте також – Протести в Румунії: чому вони важливі для України

Європейська комісія та Державний департамент США критикували запропоновані зміни до судового законодавства, заявивши, що вони можуть призвести до порушення законності.

Президент країни Клаус Йоганніс у липні підписав указ про зняття з посади головного антикорупційного прокурора. Він хвалив антикорупційного прокурора Лауру Кодруци Ковеші за її зусилля і сказав, що він був змушений підписати указ після того, як його зобов’язав це зробити Конституційний суд.

Макрон зробив Путіну пропозиції щодо Сенцова – Париж

Президент Франції Емманюель Макрон зробив своєму російському колезі Володимиру Путіну «пропозиції» щодо засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, який у середині травня оголосив про голодування, повідомила прес-служба Єлисейського палацу.

«Президент Республіки повідомив президенту Путіну про своє занепокоєння, оскільки стан здоров’я пана Сенцова, як виглядає, небезпечно погіршився, а також висловив важливість того, що Росія негайно повинна знайти гуманітарний вихід із цієї ситуації. Президент Франції зробив низку пропозицій із цього огляду. Президент Путін пообіцяв дати на них відповідь і швидко розповсюдити інформацію про стан здоров’я пана Сенцова», – заявили у Єлисейському палаці.

Кремль у повідомленні про телефонну розмову президентів не згадує про обговорення ситуації з українським режисером.

Водночас речник президента Росії Дмитро Пєсков підтвердив, що лідери держав обговорювали питання Сенцова.

Макрон кілька разів порушував тему справи Сенцова з Путіним, у тому числі під час візиту до Петербурга в травні.

10 серпня Європейський союз висловив занепокоєння станом здоров’я Олега Сенцова.

Читайте також: Фото Сенцова, надані Росією, поставили під сумнів, на Заході вимагають його звільнення

Олег Сенцов був засуджений в Росії у серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня режисер оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Станом на 10 серпня Сенцов голодує 89 день.

Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини з посиланням на адвоката Дмитра Дінзе повідомила, що у Сенцова триває третя затяжна криза, але він не має наміру зупиняти голодування.

«Він п’є мінімальну кількість медичної суміші і воду, щоб не непритомніти й контролювати дії, які з ним відбуваються. Його вага вже знизилася до 70 кілограмів», – зазначила омбудсмен.

Наприкінці липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світі продовжують вимагати від Росії та її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

У Білорусі відпустили частину затриманих журналістів

Слідчий комітет Білорусі повідомив, що закінчив проведення «невідкладних дій» щодо журналістів, затриманих у рамках розслідування справи про незаконний доступ до платної інформації державного агентства «БелТА».

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, затримані журналісти почали виходити на свободу. Зокрема, на даний час звільнені редактор сайту газети «Білоруси і ринок» Олексій Жуков, випусковий редактор Tut.by Анна Колтигіна, редактор науково-популярного відділу Tut.by Анна Єрмачонок, повідомляє Tut.by.

Крім того, на свободу вийшла і головний редактор Tut.by Марина Золотова. Їй розширили обвинувачення: на додаток до висунутого раніше всім затриманим звинувачення у «несанкціонованому доступі до комп’ютерної інформації», яке передбачає до 2 років позбавлення волі, Золотовів зараз інкримінують ще й бездіяльність відповідальної особи, яка передбачає до 5 років позбавлення волі і заборону займати певні посади або займатися певною діяльністю.

Читайте також: «Справа журналісток» у Білорусі: слідчі дії паралізували працю двох незалежних ЗМІ

У Слідчому комітеті заявили, що вона «активно сприяла розслідуванню», тому її також випустили з-під варти.

Тим часом, про долю затриманої редакторки БелаПАН Ірини Левшиної і журналістки агентства Тетяни Коровенкової покищо невідомо. Агентство БелаПАН ввечері 9 серпня повідомляє, що його головного редактора Ірину Левшину відправили в ізолятор тимчасового утримання в Мінську. 9 серпня в її будинку провели обшук.

Дружина затриманого кореспондента Deutsche Welle Павлюка Биковського Ольга Биковська написала на своїй сторінці у Facebook, що її чоловік залишається в ув’язненні і завтра його допитуватимуть.

Засновник Tut.by Юрій Зіссер написав у Facebook, що всіх співробітників порталу випустили на свободу, проте додав, що «розслаблятися і сильно радіти рано: це була тільки прелюдія, попереду слідство і суд».

7 серпня у редакціях БелаПАН і недержавного новинного порталу TUT.BY пройшли обшуки. У той же день були затримані, а пізніше заарештовані на три доби кілька журналістів. Міжнародні й білоруські правозахисні організації назвали дії правоохоронних органів Білорусі такими, що порушують свободу слова.

Десятки дітей загинули і поранені під час бомбардування в Ємені

Близько 60 дітей загинули або поранені внаслідок авіаудару сил міжнародної коаліції під проводом Саудівської Аравії в утримуваному повстанцями північному регіоні Ємену, повідомляє Міжнародний комітет Червоного Хреста.

«Лікарня, яку підтримує наша команда в Ємені, прийняла тіла 29 дітей віком до 15 років і 48 поранених, зокрема 30 дітей», – повідомив МКЧХ у Twitter 9 серпня.

Діти їхали в автобусі, в який влучила ракета біля ринку в Дах’яні у провінції Саада.

Провінція, яка межує з Саудівською Аравією, зараз перебуває під контролем повстанців Хуті.

Штаб коаліції, підтримуваної Заходом заявив, що авіаудари припали на ракетно-пускові установки противника, які використовувалися для нанесення ударів по цілях у Саудівській Аравії. У коаліції назвали авіаудари «легітимною операцією».

Читайте також: У 2017 кількість дітей-жертв конфліктів зросла – ООН

Конфлікт у Ємені триває з кінця 2014 року, після того, як повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану. З метою відновлення уряду президента Абд-Раббу Мансура Хаді у 2015 році була сформована коаліція під проводом Саудівської Аравії. В результаті бойових дій загинули близько 10 тисяч людей.

За даними ООН, через конфлікт 22 мільйони людей потребують гуманітарної допомоги. В організації вважають, що гуманітарна криза в Ємені нині є найгострішою у світі.

CША планують до 2020 року створити космічні війська

Віце-президент США Майк Пенс анонсував створення до 2020 року нового роду американських військ – космічних сил.

Пенс пояснив необхідність їх створення погрозами в цій сфері з боку Росії і Китаю. «Американці повинні домінувати в космосі – так і буде», – заявив Пенс 9 серпня у Пентагоні.

Американське військо зараз складається з армії, флоту, повітряних сил, прибережної охорони і морських сил. Військово-космічні проекти на даний час контролюють військово-повітряні сили США.

План, запропонований президентом США Дональдом Трампом, повинен бути спочатку схвалений Конгресом.

Пентагон вже багато років попереджає про те, що космос стає сферою, через контроль над якою можуть розгорнутися військові дії, – так само, як земля, повітря і море.

Минулого року деякі члени Конгресу пропонували створити «космічний корпус» всередині ВПС, за аналогією з корпусом морської піхоти у складі ВМС. Високопоставлені представники Пентагону виступили проти цієї ідеї, і її зняли з розгляду.

У березні цього року президент США Дональд Трамп заявив, що хоче, аби американські військові створили новий підрозділ «космічних сил», що діятиме окремо від армії, флоту і ВПС Пентагону.