Новини:

США наклали санкції на керівника центрального банку Ірану через підтримку тероризму

Сполучені Штати Америки наклали санкції на керівника центрального банку Ірану Валіолаха Сейфа, якого звинувачують у підтримці тероризму.

Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США 15 травня оголосило так звані вторинні санкції проти Сейфа та іншого високопосадовця іранського центрального банку, Алі Тарзалі. Згідно із запровадженими заходами, кожен, хто матиме бізнес із цими двома посадовцями, буде виключений із американської фінансової системи.

США вважають, що ці двоє людей допомагали направити мільйони доларів від імені іранського Корпусу вартових ісламської революції (елітний підрозділ збройних сил Ірану) на підтримку угруповання «Хезболла» в Лівані.

10 травня США запровадили нові санкції проти Ірану, вони стосуються шістьох людей та трьох компаній, які мають стосунок до Корпусу.

Вашингтон раніше звинувачував цей підрозділ у розпалюванні насильства на Близькому Сході. Іран і Корпус заперечують фінансування будь-яких терористичних груп.

У жовтні 2017 року Сполучені Штати внесли Корпус вартових ісламської революції в антитерористичний санкційний список.

Пропозиція кримінального покарання за виконання санкцій у Росії загрожує свободі ЗМІ – ОБСЄ

Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір розкритикував законопроект, внесений у Державну думу Росії, що передбачає кримінальну відповідальність і терміни ув’язнення за виконання антиросійських санкцій і за «умисні дії, які призвели до запровадження санкцій проти Росії». За словами Дезіра, пропоновані зміни становлять загрозу для свободи ЗМІ і свободи слова в країні.

«Це законодавство запровадить довільні обмеження, самоцензуру і негативно позначиться на роботі російських журналістів. Законодавство дозволило б переслідувати журналістів за публікацію «інформації, яка привела або могла привести до введення» санкцій, навіть якщо це не було їхньою метою. Свободу ЗМІ не можна піддавати таким широким обмеженням із геополітичних причин», – написав Дезір у листі до спікера нижньої палати парламенту Росії В’ячеслава Володіна, який є одним з авторів законопроекту.

Пропозицію змін до Кримінального кодексу Росії у Державну думу внесли 14 травня.

Законопроект передбачає штраф до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі до трьох років за надання іноземним державам відомостей або рекомендацій, які можуть спровокувати їх на нові санкції. Також пропонується ввести до Кримінального кодексу статтю за відмову від угод з росіянами на підставі виконання санкцій іноземних держав. За таке порушення, автори поправок пропонують штрафувати на суму до 600 тисяч рублів, засуджувати до примусових робіт на термін до чотирьох років, або обмежувати чи позбавляти волі на такий же термін.

Минулого тижня голова Держдуми В’ячеслав Володін заявив, що уряд Росії і Верховний суд вже дали позитивні відгуки на цей законопроект. Перше читання документа має пройти 17 травня.

Опозиціонер Дмитро Гудков заявив, що цей документ «робить боротьбу з корупцією кримінальним злочином».

Проти Росії діє низка санкцій США і Євросоюзу, зокрема, через загрозу суверенітетові України.

У Грузії проходять військово-морські навчання НАТО

В акваторії грузинського чорноморського порту Поті почалися військово-морські навчання за участю чотирьох кораблів країн-членів НАТО. Навчання триватимуть до 18 травня.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, з грузинського боку в них беруть участь лише катери берегової охорони МВС, оскільки після п’ятиденної війни з Росією 2008 року в країни не залишилося ВМС.

Для участі у спільних навчаннях до грузинського узбережжя підійшли чотири великих кораблі Постійної військово-морської групи НАТО: флагман – есмінець HMS Duncan (Велика Британія), фрегати TCG Gemlik (Туреччина), BGS Drazki (Болгарія) і RS Regele Ferdinand (Румунія).

За словами командувача корабельної групою НАТО Майкла Атлі, метою спільних навчань в територіальних водах Грузії є підвищення рівня взаємодії і взаємосумісності військових структур Грузії і держав членів Північноатлантичного союзу.

У серпні 2008 року російські війська знищили практично всі кораблі ВМС Грузії. Лише кілька суден вдалося евакуювати в Батумі. Ці невеликі судна і стали основою сил берегової охорони Міністерства внутрішніх справ країни, а військово-морські сили країни відтоді були скасовані.

Лідер Палестини засудив «бійню» на кордоні Смуги Гази

Президент Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас засудив «бійню» на кордоні Смуги Гази, у якій загинули щонайменше 52 палестинці.

У зв’язку зі смертями людей він оголосив триденний траур.

Крім того, Аббас засудив перенесення посольства США в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалима. Він стверджує, що не прийме будь-якої мирної угоди, запропонованої адміністрацією президента США Дональда Трампа.

Читайте також: Відкриття посольства США в Єрусалимі та «смертоносний день»

Водночас прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу захистив застосування сили на кордоні, заявивши, що «кожна країна має обов’язок захищати свої кордони».

14 травня, у 70-річчя незалежності Ізраїлю, в Єрусалимі офіційно відкрили посольство США. Це рішення викликало схвальні відгуки в Ізраїлі і протест із боку палестинців, союзників США і багатьох інших країн світу.

Внаслідок сутичок з ізраїльськими військовими на кордоні Смуги Гази загинули щонайменше палестинці, ще принаймні 1200 були поранені.

Президент США Дональд Трамп наприкінці 2017 року оголосив, що США визнають розділений Єрусалим столицею Ізраїлю, скасувавши таким чином десятиліття політики США у цій сфері.

Палестинці хочуть, щоб Східний Єрусалим був столицею їхньої майбутньої держави. Ізраїль приєднав Східний Єрусалим і оголосив усе місто своєю столицею, цей крок не визнаний міжнародним співтовариством.

Рішення Трампа викликало протести, і 128 держав засудили його при голосуванні Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

Ісламістський рух «Хамас», який править у Газі від 2007 року, організував масові протести в останні шість тижнів, заявляючи про бажання привернути увагу до долі палестинців, які не можуть повернутися в будинки своїх предків на території Ізраїлю. Від початку протестів наприкінці березня загинули загалом 83 людей.

Сутички біля кордону з Газою: кількість загиблих зросла до 52

Щонайменше 52 палестинці загинули внаслідок сутичок з ізраїльськими військовими на кордоні Смуги Гази в день відкриття посольства США в Єрусалимі.

За даними Міністерства охорони здоров’я Палестинської адміністрації, щонайменше 1200 палестинців були поранені 14 травня.

Сьогодні американські посадовці, зокрема, дочка президента Дональда Трампа, радник Білого дому Іванка Трамп, приїхали до Єрусалима на відкриття нового посольства.

У записаному посланні Дональд Трамп заявив, що США віддані миру між Ізраїлем і палестинцями. «Наша найбільша надія – на мир», – сказав він.

Президент США Дональд Трамп наприкінці 2017 року оголосив, що США визнають розділений Єрусалим столицею Ізраїлю, скасувавши таким чином десятиліття політики США у цій сфері.

Палестинці хочуть, щоб Східний Єрусалим був столицею їхньої майбутньої держави. Ізраїль приєднав Східний Єрусалим і оголосив все місто своєю столицею, цей крок не визнаний міжнародним співтовариством.

Рішення Трампа викликало протести, і 128 держав засудили його при голосуванні Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

Ісламістський рух «Хамас», який править у Газі від 2007 року, організував масові протести в останні шість тижнів, заявляючи про бажання привернути увагу до долі палестинців, які не можуть повернутися в будинки своїх предків на території Ізраїлю. Від початку протестів наприкінці березня загинули загалом 83 людей.

Чехія відновить роботу почесного консульства в Єрусалимі – прем’єр

Чехія відновить роботу свого почесного консульства в Єрусалимі, заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш у листі до свого ізраїльського колеги Біньяміна Нетаньягу з нагоди дня незалежності Ізраїлю.

«Чехія відновить роботу свого почесного консульства в Єрусалимі наприкінці травня. Я також буду радий, якщо ми матимемо успіх у відкритті до кінця цього року Чеського будинку – місця чесько-ізраїльського культурного, торгового та міжособистісного обміну в Єрусалимі», – заявив Бабіш у листі, який він оприлюднив у Twitter.

Почесне консульство Ізраїлю в Єрусалимі закрили у 2016 році через смерть дипломата.

14 травня, у 70-річчя незалежності Ізраїлю, в Єрусалимі офіційно відкрили посольство США. Це рішення викликало схвальні відгуки в Ізраїлі і протест із боку палестинців, союзників США і багатьох інших країн світу.

Внаслідок сутичок з ізраїльськими військовими на кордоні Смуги Гази загинули десятки палестинців.

Президент США Дональд Трамп наприкінці 2017 року оголосив, що США визнають розділений Єрусалим столицею Ізраїлю, скасувавши таким чином десятиліття політики США у цій сфері.

Палестинці хочуть, щоб Східний Єрусалим був столицею їхньої майбутньої держави. Ізраїль приєднав Східний Єрусалим і оголосив все місто своєю столицею, цей крок не визнаний міжнародним співтовариством.

Рішення Трампа викликало протести, і 128 держав засудили його при голосуванні Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

Ісламістський рух «Хамас», який править у Газі від 2007 року, організував масові протести в останні шість тижнів, заявляючи про бажання привернути увагу до долі палестинців, які не можуть повернутися в будинки своїх предків на території Ізраїлю. Від початку протестів наприкінці березня загинули загалом 83 людей.

Вірменський прем’єр Пашинян прибув до Сочі для зустрічі з Путіним

Новий прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян прибув до російського курортного міста Сочі, де 14 травня очікується його перша особиста зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним.

Пізно ввечері 13 травня Пашинян транслював у Facebook з міжнародного аеропорту «Звартноц» своє відбуття до Сочі, де він відвідає саміт Євразійського економічного співтовариства. Ця організація складається з Росії, Вірменії, Білорусі, Казахстану та Киргизстану.

Очікується, що під час перебування в Сочі Пашинян проведе і двосторонню зустріч із Путіним.

Росія є найважливішим союзником для кавказької країни. У Вірменії дислоковані близько трьох тисяч військовослужбовців Росії.

Після вступу на посаду Пашинян намагався послабити побоювання своїх опонентів щодо можливого розриву з Москвою. «Союзницькі відносини з Росією мають базуватися на дружбі, рівноправності та взаємній готовності вирішувати проблеми. Ми бачимо військову співпрацю з Росією як основний чинник, що гарантує безпеку Вірменії», – сказав Пашинян у виступі в парламенті.

Проте він також зазначив, що «активно розвиватиме» співпрацю зі США, Євросоюзом, Іраном, Грузією, Китаєм та Індією.

Міністр закордонних справ Ірану обговорить ядерну угоду в Москві

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф після завершення переговорів у Китаї зустрінеться 14 травня в Москві з російським колегою Сергієм Лавровим. Сторони обговорять зусилля для збереження ядерної угоди, підписаної між Тегераном та шістьма світовими державами в 2015 році.

Москва – другий після Пекіна пункт турне Заріфа по ключових для угоди столицях. Іран з’ясовує позиції інших учасників після рішення президента США Дональда Трампа про вихід його країни з угоди, що звільняє Тегеран від міжнародних санкцій в обмін на контроль за його ядерною програмою.

Після Москви Заріф вилетить до Брюсселя, щоб зустрітися з очільницею зовнішньої політики ЄС Федерікою Могеріні, яка 15 травня планує провести зустріч міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Британії, щоб обговорити угоду.

Росія, Китай, Велика Британія, Німеччина та Франція закликали Вашингтон залишатись відданим домовленостям 2015 року, заявивши, що це найкращий спосіб запобігти розвитку Іраном ядерної зброї.

Державний секретар США Майк Помпео заявив в інтерв’ю Fox News 13 травня, що Вашингтон готовий обговорити з європейськими партнерами та Тегераном більш широкомасштабну угоду з Іраном.

Лідери США та Китаю допомагають відновити роботу компанії ZTE – Трамп

Президент США Дональд Трамп заявив 13 травня, що він сам і голова Китаю Сі Цзіньпін працюють над тим, щоб китайська телекомунікаційна компанія ZTE «могла повернутися в бізнес швидко».

«Китайський голова Сі і я співпрацюємо, щоб велика китайська телефонна компанія ZTE могла повернутися в бізнес швидко. Занадто багато робочих місць у Китаї втрачено. Міністерство торгівлі отримало вказівку вирішити це питання!» – написав Трамп у мережі Twitter.

Минулого тижня китайська технологічна компанія призупинила основну діяльність, після того як міністерство торгівлі США заборонило американським компаніям здійснювати поставки для ZTE.

Компанія ZTE є одним із найбільших постачальників телекомунікаційного обладнання в світі і покладається на поставки від таких американських компаній, як Qualcomm і Intel, а також використовує програмне забезпечення Google.

Претензії американських регуляторів до ZTE виникли через імовірне постачання продукції цієї компанії до Північної Кореї та Ірану.

Франція: влада назвала ім’я нападника з ножем у Парижі

У Франції органи влади назвали ім’я нападника, який напередодні в Парижі ножем убив людину і поранив іще чотирьох.

Як повідомив речник уряду Бенжамен Ґріво, це був Хамзат Азімов, натуралізований громадянин Франції, що народився в Чечні в Росії 1997 року.

Французьке громадянство він отримав 2010 року «слідом за своєю матір’ю», додав речник.

За його словами, Азімов від 2016 року занесений до поліційної бази даних як особа «зі схильністю до радикальних дій».

Поліція застрелила Хамзата Азімова після того, як він увечері 12 травня напав із ножем на перехожих у центральній частині Парижа, вбивши 29-річного чоловіка і поранивши ще чотири особи. 13 травня поліція також затримала його батька і матір для допиту в цій справі, яку розслідують як випадок тероризму.

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» заявило, що підозрюваний нападник був одним із його «воїнів». Очевидці нападу повідомляли, що нападник вигукував слова «Аллах акбар». Справу розслідують антитерористичні органи, поінформував прокурор Парижа Франсуа Молен. А міністр внутрішніх справ Жерар Коллон проводить спеціальну нараду силових структур через цей напад.

Тим часом у лікарні уточнили, що стан усіх чотирьох поранених не загрожує життю; спершу повідомляли, що двоє з них перебували у важкому стані.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив після нападу, що «Франція знову платить криваву ціну» і що країна не поступиться «ворогам свободи».

Франція останніми роками стала місцем цілої низки нападів, пов’язаних із тероризмом – від масових убивств до дрібніших інцидентів, що теж призводили до жертв. Напади на перехожих із ножем, так само як наїзди автом, із ісламістським підтекстом ставалися і в інших країнах Європи.

Індонезія: нападниками на церкви виявилися члени однієї родини з дітьми

Поліція в Індонезії встановила, що нападниками на три християнські церкви в місті Сурабая були шестеро членів однієї родини, серед них двоє дітей.

Усі шестеро нападників діяли як смертники й загинули. Унаслідок нападів, за новими даними, загинули ще не менш ніж сім людей і принаймні 41 людина була поранена.

Поліція також повідомляла, що, крім того, виявила в одній із церков міста вибуховий пристрій, що не спрацював.

Про відповідальність за напад оголосило екстремістське угруповання «Ісламська держава». Раніше силовики припускали, що напад здійснило місцеве угруповання «Джемаат Аншаруд-Даулах», яке надихається діями «Ісламської держави».

Ці напади на християнські храми в Сурабаї, другому за населенням місті Індонезії і центрі провінції Східна Ява, стали одними з найкривавіших проти християн у цій країні.

Індонезія, де велику більшість населення становлять мусульмани, останніми роками зазнає актів насильства з боку місцевих войовничих угруповань.

В Індонезії, де живе найбільша у світі мусульманська громада (з понад 260 мільйонів населення мусульмани становлять понад 227 мільйонів, або понад 87 відсотків), є також значні меншини християн, індуїстів і буддистів.

У Грузії демонстрація за легалізацію наркотиків завершилася безрезультатно

У столиці Грузії Тбілісі акція проти боротьби поліції з наркотиками в нічних клубах і за легалізацію наркотиків, оголошена напередодні як «безстрокова», завершилася безрезультатно.

Поліція без спротиву розібрала намети, встановлені звечора 12 травня на площі перед будівлею парламенту, в той час як демонстрантів лишалося лише близько двадцяти, повідомив кореспондент Радіо Свобода.

При цьому на якийсь час затримали трьох демонстрантів, що були у стані наркотичного сп’яніння, повідомили в Міністерстві внутрішніх справ країни.

За словами ватажків протесту, вони вважають демонтаж їхнього табору «провокацією» поліції, але вирішили спротиву не чинити. Але вони закликають прихильників знову вийти на демонстрацію пізніше 13 травня й заявляють, що не припинять протестів, доки їхніх вимог не виконають.

Попереднього дня, 12 травня, у Тбілісі близько 4 тисяч людей вийшли на вулиці на знак протесту проти нічного рейду поліції для боротьби з наркотиками у двох популярних нічних клубах. Демонстранти вимагали відставки міністра внутрішніх справ і прем’єр-міністра країни, звинувачуючи поліцію в надмірному застосуванні сили.

Із настанням пізнього вечора демонстрація біля старої будівлі парламенту у Тбілісі, що відбувалася під звуки електронної музики, перетворилася на танцювальну вечірку.

Поліція повідомила про затримання кількох демонстрантів.

Міністерство внутрішніх справ Грузії заявило, що в перебігу рейду в ніч на 12 травня у двох нічних клубах були затримані вісім підозрюваних наркоторговців.

Критики заявляють, що то була піар-акція поліції, що мала на меті засвідчити їхню відданість твердому дотриманню антинаркотичного законодавства і водночас фактично залякати прихильників нічних клубів, які нині розвиваються у Тбілісі. Лунають і припущення, що поліція могла сама підкинути наркотики затриманим.

Рейди відбулися після того, як останніми тижнями у столиці Грузії кілька людей померли в інцидентах, пов’язаних, як вважають, із наркотиками. За словами кримінальної поліції, там уже три місяці здійснювали «інтенсивні розслідувальні дії, щоб встановити факти торгівлі наркотиками» у двох нічних клубах, що зазнали рейду.