Новини

все українське життя

На мітингу в підтримку Путіна затримали прихильників Навального – правозахисний портал

У російській столиці Москві в суботу затримали опозиційних активістів, які прийшли на мітинг-концерт на підтримку кандидата в президенти, чинного глави держави Володимира Путіна, повідомляє російський правозахисний портал «ОВД-Інфо».

За його даними, серед затриманих є прихильники опозиціонера Олексія Навального, які приїхали з Підмосков’я. Повідомляється, що одна із затриманих – активістка Олена Захарова, яка прийшла на мітинг з плакатом про війну в Сирії.

У штабі Навального заявили, що затриманих тримають в службовому приміщенні і залякують.

Підтвердження такої інформації з офіційних джерел у Росії немає.

Опозиціонер Олексій Навальний, якому відмовили в реєстрації кандидатом на президентських виборах, раніше закликав виборців до страйку запланованих на березень виборів.

Єврокомісія провела консультації з Україною і Росією щодо газової суперечки

Упродовж двох днів 2 та 3 березня віце-президент Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчовіч провів консультації з українською та російською стороною щодо газової суперечки, повідомила журналісту Радіо Свобода у Брюсселі речниця Єврокомісії Анна-Кайза Ітконен.

За її словами, бесіди із прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, головою НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим та міністром енергетики Росії Олександром Новаком були присвячені стурбованості Києва рівнем тиску газу, що постачається з Росії, транзиту газу в ЄС, а також рішенню Стокгольмського арбітражу.

У ході бесід сторін було зазначено, що на сьогодні виконуються всі зобов’язання щодо постачання і транзиту газу до Європейського союзу.

Керівництво «Нафтогазу» поінформувало віце-президента Єврокомісії, що нинішня ситуація перебуває під контролем, зокрема завдяки спеціальним заходам уряду, а «Нафтогаз» укладає контракти на постачання додаткових обсягів газу з Польщі.

Зі свого боку, російський міністр енергетики Олександр Новак запевнив, що транзит газу до країн-членів ЄС залишається надійним, і що йому нічого не загрожує.

Що стосується рішення Стокгольмського арбітражу, то віце-президентові Шефчовічу Новак повідомив, що «Газпром», як і раніше, має намір розірвати свої контракти з «Нафтогазом», однак ця процедура може зайняти деякий час.

В цьому контексті Єврокомісія в особі Мароша Шефчовіча закликала обидві сторони долучитися до пошуку прийнятного вирішення цієї проблеми.

Шефчовіч запевнив, що Єврокомісія готова взяти участь і бути посередником в тристоронньому процесі врегулювання ситуації, що раніше було ефективним в подоланні розбіжностей між сторонами. Через складність і чутливість цього питання Єврокомісія продовжить вивчення можливості такого процесу на двосторонній основі, додав Шефчовіч.

Було поінформовано також, що Єврокомісія залучила для моніторингу та надання допомоги у врегулюванні ситуації Європейську мережу операторів газотранспортних систем.

Як повідомила Ітконен, і Україна, і Росія підтвердили свою готовність підтримувати тісні контакти з Єврокомісією і гарантувати транзит російського газу через Україну в ЄС.

28 лютого компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпромом» у суперечці щодо компенсації на суму 4,63 мільярда доларів за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. «Газпром» заявив про незгоду з рішенням Стокгольмського арбітражу, у компанії оголосили про початок процедури розірвання контрактів з НАК «Нафтогаз України» на поставку й транзит газу.

1 березня у компанії «Укртрансгаз» заявили про низький тиск у магістральних газопроводах на вході в українську ГТС і додали, що падіння тиску на вході системи ускладнює його транзит і споживання. Уряд запровадив національний план дій в енергетиці щодо обмеження споживання природного газу.

Президент Петро Порошенко запевнив, що транзиту газу в Європу нічого не загрожує, а сьогодні заявив, що ситуація з газопостачанням всередині України також стабілізувалася.

Партія екс-прем’єра Шаріфа здобула більшість місць у Сенаті Пакистану

Правляча партія «Пакистанська мусульманська ліга – Наваз» (PML-N) здобула 3 березня більшість місць у верхній палаті парламенту Пакистану під час таємного голосування.

Національний і парламенти у провінціях голосували в суботу на виборах у Сенат, що розглядалися як випробування партії PML-N колишнього прем’єр-міністра Наваза Шаріфа.

За даними пакистанських ЗМІ, кандидати від PML-N вибороли 15 з 52 місць у Сенаті на 104 члени, обігнавши «Пакистанську народну партію», найбільшу політичну силу у верхній палаті. У неї 12 місць.

«PML-N тепер є найбільшою партією в Сенаті», – повідомила дочка Шаріфа і ймовірна його наступниця Мар’ям Наваз Шаріф.

Законодавці чотирьох провінційних асамблей країни – у Пенджабі, Сінді, Хайбер-Пахтунхві та Белуджистані – і Національні збори обрали 52-х сенаторів з понад 130 кандидатів.

«Пакистанська мусульманська ліга» має більшість в нижній палаті парламенту, Національній асамблеї.

Голосування відбулося на тлі позбавлення Наваза Шаріфа права керувати «Пакистанською мусульманською лігою» через корупційні розслідування щодо нього. Водночас політикам з його партії можна було висуватися на виборах у ролі незалежних кандидатів.

Росія: Навальний заявив про зрив запланованого на 3 березня з’їзду його партії

Запланований на суботу 3 березня з’їзд «Партії прогресу» Олексія Навального зірвано, повідомив на своєму сайті російський опозиційний політик.

«Завтрашній з’їзд, на жаль, зірваний. Готуємо новий», – написав Навальний у Twitter.

За його словами, орендодавець несподівано заявив про розірвання договору про оренду приміщення для проведення з’їзду. Навальний заявив, що орендодавець буцімто під час укладання договору заявляв, що однаково ставиться до партій різних напрямків.

З’їзд партії Навального мав відбутися в Москві. У Міністерство юстиції, за словами політика, було відправлене повідомлення про точне місце і час проведення заходу. Але згодом організаторам з’їзду зателефонував орендодавець і повідомив про розірвання договору.

Російські ЗМІ раніше писали, що Олексій Навальний планував вже всьоме почати процедуру офіційної реєстрації «Партії прогресу», і це питання очікувалося розглянути на суботньому з’їзді.

Опозиціонер Олексій Навальний, якому відмовили в реєстрації кандидатом на президентських виборах, закликав виборців до страйку запланованих на березень виборів. 28 січня в Росії відбулися акції в десятках міст, в них брали участь тисячі людей. По всій країні поліція затримала близько 350 активістів.

Тисячі людей вийшли на мітинг у пам’ять про загиблого в Словаччині журналіста-розслідувача

Тисячі людей вийшли 2 березня на мітинг у пам’ять про вбитого минулого тижня журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його подруги. Акції були заплановані в приблизно 25 містах країни, зокрема і в столиці Братиславі – у ній взяв участь президент Андрей Кіска.

Разом із фотографіями журналіста демонстранти в Братиславі тримали в руках банери з написами : «Геть, мафіє, з моєї країни», «Атака на журналістів = напад на всіх нас» тощо.

Згадували 2 березня вбитого журналіста і в двох десятках міст за кордоном, зокрема в Лондоні, Парижі і Брюсселі.

 

25 лютого в будинку в селі Велька-Мача, на схід від столиці Братислави, були виявлені тіла розстріляних 27-річного журналіста Яна Куцяка та його подруги Мартіни Кушнірової. У поліції 1 березня повідомили про затримання сімох людей у справі про розслідування вбивств.

Повідомлялося, що серед затриманих є люди з прізвищами та ініціалами осіб, деякі з котрих є схожими з іменами італійських бізнесменів – фігурантів останнього розслідування Куцяка.

Останнім, незавершеним розслідуванням журналіста була інформація про діяльність італійської мафії в східній Словаччині та її можливі зв’язки з людьми, близькими до прем’єр-міністра Роберта Фіцо. Серед імен затриманих фігурувало ім’я Antonino V., ймовірно, італійського підприємця Антоніно Вадала. Він певний час був співвласником фірми разом з помічницею прем’єр-міністра Фіцо Марією Трошковою. Остання на час розслідування відійшла від справ і заперечує будь-які правопорушення.

2 березня колишній прокурор Італії у справах боротьби з організованою злочинністю Франко Роберті в інтерв’ю Італійському радіо заявив, що італійські силовики попереджали словацьку владу про небезпечне проникнення в країну великого організованого злочинного угруповання «Ндрангета».

«Ми попереджали владу в Братиславі, але, на жаль, вони не звертали на нас уваги», – сказав Роберті про поширення синдикату «Ндрангета» в Словаччині.

Базована на півдні Італії «Ндрангета» могла вбити Яна Куцяка і його подругу, бо «іншого способу змусити його замовкнути» не було, сказав Роберті.

Голова Держдуми пообіцяв взяти під контроль ситуацію зі звинуваченнями депутата в домаганнях

Голова Державної думи Росії В’ячеслав Володін пообіцяв взяти під особистий контроль ситуацію зі звинуваченнями журналістів телеканалу «Дождь» у домаганнях з боку депутата, члена фракції ЛДПР Леоніда Слуцького.

«Вчора я обговорив цю ситуацію з головою думської комісії з питань депутатської етики Отарі Аршба. Він обіцяв мені, що комісія розгляне всі заяви, які надійшли з цієї теми», – сказав Володін «Дождю».

Отарі Аршба, зі свого боку, підтвердив у коментарі телеканалу, що комісія отримала заяву від продюсера телеканалу «Дождь» Дар’ї Жук.

«За процедурою той, на кого скаржаться, повинен надати письмове пояснення. Ми звернулися за таким поясненням. Звичайний термін – два тижні. Але з урахуванням того, що всі перебуває в регіонах, термін може бути продовжений», – сказав Аршба.

22 лютого телеканал «Дождь» повідомив із посиланням на трьох журналісток, які працюють у російському парламенті, про сексуальні домагання до них з боку голови комітету з міжнародних справ Держдуми, депутата від ЛДПР Леоніда Слуцького. Одна зі співрозмовниць «Дождя» пояснила, що не хотіла розголосу, оскільки боїться, що не зможе більше працювати в Держдумі.

Сам Слуцький заперечує звинувачення. У розмові з російським виданням РБК він назвав повідомлення про те, що він домагався журналісток, «маячнею». Лідер ЛДПР Володимир Жириновський пообіцяв перевірити ці повідомлення, наголосивши, що не вважає таку поведінку нормальною.

Водночас заступник голови нижньої палати російського парламенту Ігор Лебедєв заявив, що фракція ЛДПР поставить питання про позбавлення акредитації журналістів телеканалу «Дождь».

1 березня одна з журналісток назвала своє ім’я. Продюсер «Дождя» Дар’я Жук розповіла, що одного разу, коли Слуцького запросили на ефір, він намагався її «силою поцілувати, чіпати» і поводив себе «грубо й настирливо».

Меркель і Трамп занепокоєні заявами Путіна про розробку ядерної зброї

Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент США Дональд Трамп висловили занепокоєння через заяви президента Росії Володимира Путіна про розробку нових видів ядерної зброї.

Меркель і Трамп заявили, що зброя матиме негативний вплив на «міжнародні зусилля з контролю над озброєннями», повідомляє прес-служба уряду Німеччини від 2 березня.

1 березня президент Росії Володимир Путін у зверненні до Федерального зібрання розповів про новітнє озброєння Росії: стратегічний ракетний комплекс «Сармат», авіаційний ракетний комплекс «Кинджал», гіперзвуковий ракетний комплекс із плануюючим крилатим блоком та бойову лазерну установку.

Також він заявив про розробки ядерного озброєння. Президент розповів про малопомітну крилату ракету низького польоту з ядерною бойовою частиною і непередбачуваною траєкторією польоту. Він назвав її невразливою для існуючих і майбутніх систем ПРО і ППО. Крім того, Путін звернув увагу на океанську багатоцільову систему з безпілотними підводними апаратами з ядерною енергоустановкою, здатною нести ядерні заряди великої потужності.

У відповідь речниця Білого дому Сара Сандерс заявила, що оборона США і надалі «не матиме рівних», а в Державному департаменті зазначили, що використання згаданих Путіним видів ядерної зброї порушує міжнародні зобов’язання Москви, а саме Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков 2 березня заперечив, що Росія порушила будь-які міжнародні пакти з контролю над озброєннями.

Афганістан: 6-річна дівчинка загинула унаслідок вибуху в Кабулі

Шестирічна дівчинка загинула, ще 14 людей отримали поранення унаслідок вибуху у східному районі столиці Афганістану Кабулі. Ці дані Радіо Свобода підтвердив речник Міністерства охорони здоров’я.

Зі свого боку, речник Міністерства внутрішніх справ Наджиб Даніш у коментарі службі Радіо Свобода в Афганістані заявив, що вибухнув автомобіль. За словами речника, ціллю нападу був конвой «іноземних сил» у районі Кабел Бей, де розташований військовий навчальний центр, будівля митної служби та кілька гостьових будинків.

Наразі жодна організація не взяла на себе відповідальності за вибух.

Підтримуваний Заходом уряд у Кабулі намагається перемогти «Талібан» та інші угруповання бойовиків після виведення більшої частини військ НАТО в 2014 році. Афганський уряд і таліби провели мирні переговори у 2015 році, але вони завершилися безрезультатно. Війна в Афганістані триває вже понад 16 років.

28 лютого президент Афганістану Ашраф Гані запропонував визнати «Талібан» законною політичною групою в межах процесу, який може сприяти поновленню мирних переговорів.

Росія: продюсер «Дождя» звинуватила депутата Думи Слуцького в домаганнях

Продюсер російського телеканалу «Дождь» Дар’я Жук звинуватила депутата Державної думи Росії від ЛДПР Леоніда Слуцького в домаганнях. Її звернення оприлюднили на сайті телеканалу.

«Ось уже кілька днів ви з дивовижною завзятістю заперечуєте вашу провину. Історії дівчат, моїх колег, які постраждали від ваших домагань, називаєте маячнею. Мовляв, це все передвиборна провокація, а історії-то анонімні, хто їм повірить? Ну що ж, Леоніде Едуардовичу, доведеться виходити з тіні. Одна з трьох дівчат, які розповіли на умовах анонімності про ваші домагання, – це я», – заявила Жук.

Вона згадала, що восени 2014 року запрошувала Слуцького на ефір і тоді він поводив себе «цілком пристойно».

«Але потім, коли почала вас кликати вже в іншу програму, ви «тикали», непристойно жартували і відповідали, що прийдете в студію, тільки якщо я піду з вами на вечерю. Я не реагувала, і, треба віддати вам належне, на ефір ви все-таки прийшли. Як тільки ви зайшли в студію, ви майже відразу ж проявили себе – силою намагалися мене поцілувати, намагалися чіпати, вели себе грубо і настирливо», – зазначила Жук.

Продюсер розповіла, що їй було «неприємно і страшно», і тому вона попросила свого колегу провести депутата на ефір.

«Тепер у мене до вас тільки одне питання: ви і зараз будете все заперечувати? Дивно, що знаходяться депутати, які лякають позбавленням акредитації журналістів, які просто розповіли правду, замість того, щоб провести чесне розслідування. Сьогодні я відправила лист на ім’я голови комісії Держдуми з етики Отарі Аршби і сподіваюся, що ви понесете справедливе покарання», – заявила Жук.

22 лютого телеканал «Дождь» повідомив із посиланням на трьох журналісток, які працюють у російському парламенті, про сексуальні домагання до них із боку голови комітету з міжнародних справ Держдуми, депутата від ЛДПР Леоніда Слуцького. Одна зі співрозмовниць «Дождя» пояснила, що не хотіла розголосу, оскільки боїться, що не зможе більше працювати в Держдумі.

Сам Слуцький заперечує звинувачення. У розмові з російським виданням РБК він назвав повідомлення про те, що він домагався журналісток, «маячнею». Лідер ЛДПР Володимир Жириновський пообіцяв перевірити ці повідомлення, підкресливши, що не вважає таку поведінку нормальною.

Водночас заступник голови нижньої палати російського парламенту Ігор Лебедєв заявив, що фракція ЛДПР поставить питання про позбавлення акредитації журналістів телеканалу «Дождь».

«Ми повністю готові»: у Пентагоні заявили, що не здивовані заявою Путіна про ядерну зброю

У Міністерстві оборони США заявили, що не здивовані заявами російського президента Володимира Путіна про нову ядерну зброю. Як заявила речниця Пентагону Дана Вайт, військові США готові захищати свою країну.

«Ми не здивовані заявами, і американський народ має бути певен, що ми повністю підготовлені», – сказала Вайт.

Вона додала, що системи протиракетної оборони США в Європі не орієнтовані на Росію, а призначені головним чином для захисту від загроз з боку Ірану, Північної Кореї та інших злісних загроз.

Раніше сьогодні у своєму посланні Федеральним зборам президент Росії Володимир Путін заявив, що у Росії розроблена малогабаритна надпотужна ядерна енергоустановка для крилатої ракети, яка буде невразливою для систем протиракетної оборони. Путін заявив, що такі «недружні кроки стосовно Росії, як розгортання системи ПРО», до кордонів з Росією «стають неефективними».

16 лютого генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав Росію бути «відкритою» в питанні дотримання договору між СРСР та США в 1987 році про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (INF).

Тоді ж він заявив, що хоча ціль НАТО – «це світ без ядерної зброї», Альянс продовжить залишатися ядерним блоком. Він пояснив, що «світ, де Росія, Китай та Північна Корея мають ядерну зброю, але НАТО не має, це небезпечний світ».

Президент Єврокомісії закликав шістьох лідерів країн Західних Балкан прискорити реформи

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер завершив свій тур Західними Балканами, закликавши лідерів шести країн, які відвідав, прискорити темпи проведення реформ.

«У цих країн є бажання здійснити реформи, необхідні для членства в ЄС», – резюмував Юнкер 1 березня на зустрічі з лідерами, які зібралися в столиці Болгарії Софії.

Зустріч влаштував прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов, чия країна нині головує в ЄС.

Юнкер відвідав Македонію, Албанію, Сербію, Чорногорію, Боснію і Косово, щоб передати послання про те, що шість країн повинні здійснити глибокі реформи для виконання критеріїв можливого членства в ЄС.

Юнкер заявив, що країни мають зробити пріоритетом зміцнення верховенства закону, а також вирішити гострі двосторонні питання. Зокрема, територіальні для Сербії і Косова, етнічні – для Боснії, суперечка щодо назви – поміж Македонією і сусідом – Грецією.

«Ці країни повинні вирішити свої територіальні суперечки, перш ніж приєднатися до ЄС», – сказав Юнкер.

Раніше верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Моґеріні заявляла, що шість країн Західних Балкан, які не входять до Європейського союзу, можуть долучитися до співдружності «за життя нашого покоління».

У стратегії Європейської комісії із розширення співдружності йдеться про те, Чорногорія й Сербія до 2025 року можуть стати членами ЄС, якщо виконають усі вимоги.