Новини

все українське життя

Британія шукає посередників у відмиванні коштів з Росії – ЗМІ

Британська влада активізувала зусилля у боротьбі з «брудними» грошима з Росії, Китаю й інших країн, зосередившись на пошуку посередників, розповів міністр з питань безпеки й економічних злочинів Бен Воллес виданню Bloomberg.

До таких посередників Воллес відносить бухгалтерів, юристів та агентів з нерухомості, які допомагають іноземцям легалізовувати кошти.

«Із Лондоном проблема в тому, що люди приїздять сюди, аби насолоджуватись багатством, яке набули незаконно. Ми маємо закрити цим людям доступ до грального майданчика», – сказав Воллес.

В грудні 2017 року був сформований Національний центр боротьби з економічними злочинами, підконтрольний Воллесу. У січні 2018 року британська влада отримала право заморожувати рахунки і конфісковувати активи іноземних громадян, які не можуть пояснити походження своїх статків.

Наразі під підозрою антикорупційного центру більше ста осіб – на їхнє майно можуть накласти санкції.

За словами Воллеса, одного з посередників, адвоката Ніла Болтона, минулого року засудили до дев’яти років ув’язнення за участь у відмиванні коштів та допомогу наркоторговцям у сфері оборудок з нерухомістю.

9 вересня британські ЗМІ повідомляли, що в близько 700 росіян можуть виникнути проблеми з подовженням «візи інвестора». Медіа пов’язують це з бажанням Лондона скоротити вплив Кремля у Великій Британії після замаху на Сергія Скрипаля та його доньку Юлію у Солсбері навесні 2018 року.

Європарламент проголосував за початок переговорів про візову лібералізацію з Косовом

Європейський парламент проголосував за початок переговорів з Європейською радою про візову лібералізацію для громадян Косова.

Рішення підтримали 420 депутатів Європарламенту, водночас 197 віддали свій голоси «проти», ще 22 утрималися.

Посадовці в Європейському союзі мають почати переговори 17 вересня. Джерела Радіо Свобода зазначають, що особливо протестували проти рішення Франція та Нідерланди.

Якщо обидві інституції ЄС вирішать надати Косову безвізовий режим, громадяни цієї країни зможуть відвідувати Європейський союз без віз 90 днів протягом кожних 180 днів, якщо матимуть біометричний паспорт.

Косово, яке односторонньо проголосило свою незалежність у 2008 році, залишається єдиною країною Західних Балкан, яка не має «безвізу».

Суд ЄС відмовив російським компаніям у позові про скасування санкцій

Суд Європейського союзу в Люксембурзі відмовив кільком російським компаніям у позові про скасування запроваджених проти них санкцій, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Скасувати обмежувальні заходи, запроваджені після анексії Криму Росією, просили, зокрема, «Газпромнефть», «Алмаз-Антей», «Роснефть», «Сбербанк» і «ВТБ-Банк».

У постанові суду 13 вересня сказано, що Рада ЄС надала достатньо обґрунтувань для санкцій – підвищити ціну дій Росії, які підривають територіальну цілісність і незалежність України.

«Суд ЄС підтримує обмежувальні заходи, схвалені Радою проти низки російських банків і нафтогазових компаній у зв’язку з кризою в Україні», – йдеться в заяві суду.

У липні 2014 року Євросоюз запровадив економічні санкції проти Росії у зв’язку з анексією Криму і початком збройного конфлікту на Донбасі. Обмежувальні заходи торкнулися енергетики, оборонних підприємств і банків. Дія санкцій прив’язана до виконання Мінських домовленостей. Брюссель продовжує їх кожні півроку.

Низка компаній звернулася до суду ЄС, заявивши у скарзі про те, що Рада Євросоюзу необґрунтовано внесла їх у «чорний список».

 

 

Трамп підписав новий указ про санкції за іноземне втручання у вибори в США

Президент США Дональд Трамп видав новий указ, спрямований на покарання іноземців за втручання у вибори в США.

Указ, підписаний 12 вересня, з’явився на тлі триваючої критики Трампа та його адміністрації за те, що він недооцінює загрози виборам у США, включно із президентськими виборами 2016 року, які він виграв.

Директор національної розвідки Ден Коутс заявив, що Сполучені Штати ще не бачать інтенсивності російського втручання, яке було помічене в 2016 році. Він також заявив, що цей порядок не спрямований спеціально на Росію і називав Китай, Північну Корею та Іран серед інших можливих загроз.

«Це більше, ніж лише Росія», – сказав він журналістам.

Радник з питань національної безпеки Джон Болтон сказав, що розпорядження надає повноваження державним та казначейським відомствам ухвалювати рішення щодо відповідних санкцій, які включатимуть заморожування активів, обмеження доступу до фінансових установ США та обмеження на поїздки.

Військові та правоохоронні органи попередили, що майбутні вибори до Конгресу 6 листопада можуть бути під загрозою втручання іноземних громадян. Це голосування буде визначати контроль над Конгресом.

Трамп неодноразово критикував дані розвідки США про ймовірне російське втручання, навіть коли Конгрес перейшов до накладення жорстких санкцій проти Росії та інших осіб за втручання у вибори.

Нове законодавство, яке зараз проходить через Конгрес, передбачає ще більш жорстке покарання проти Росії, у тому числі заборону доступу до ринку суверенних боргів.

Трамп також звинувачує розслідування, яке проводить спецпрокурор Роберт Мюллер щодо втручання Росії у виборах. У липні команда Мюллера оголосила обвинувальний висновок проти 12 російських офіцерів військової розвідки, які, за словами прокурорів, були причетними до зламу комп’ютерних серверів Демократичної партії в 2016 році.

Москва втручання у виборчий процес в інших державах категорично відкидає.

Понад мільйон сирійців за півроку стали внутрішніми біженцями – ООН

За останні шість місяців понад мільйон мирних жителів Сирії мусили тікати зі своїх осель через наступ урядових сил, заявляють в ООН.

Останній звіт Слідчої комісії ООН по Сирії, оприлюднений 12 вересня, виявив значне зростання кількості внутрішніх біженців.

У документі Незалежна міжнародна слідча комісія з питань Сирійської арабської республіки називає шість ключових боїв, які спричинили масову втечу мирних мешканців.

У період з січня по червень 2018 року запеклі сутички сталися в районах:

Алеппо
Північного Хомсу
Дамаску
провінції Дамаск
Дараа
провінції Ідліб

В ООН звертають увагу на те, що збройні дії супроводжуються військовими злочинами: застосуванням забороненої зброї, навмисним ураженням захищених об’єктів, примусовим виселенням. В низці інших випадків сторони не вжили всіх необхідних заходів для захисту цивільних, як того вимагає міжнародне гуманітарне право.

Внутрішні біженці Сирії стикаються з браком питної води, харчів, медичної допомоги.

Член Комісії Карен Абу-Зейд зауважує, що не всі біженці тікають від війни – декого виселяють за рішенням урядових сил.

«Десятки тисяч людей силоміць виселяють через так звані «угоди про евакуацію». Навіть у цих випадках на сторонах, які досягли цих угод, лежить обов’язок забезпечити людей їжею, водою та належними умовами проживання. Всі вони знехтували цим обов’язком», – стверджує Абу-Зейд.

Комісія застерігає, що гуманітарна криза може посилитись, якщо сторони протистояння не зможуть досягнути компромісу і війська президента Башара Асада атакують провінцію Ідліб – останній прихисток антиурядових угруповань.

Комісія планує представити свій звіт 17 вересня на 39-й сесії Ради з прав людини ООН.

В ООН і Держдепартаменті США раніше заявляли, що побоюються гуманітарної катастрофи в Ідлібі в разі початку наступу.

За припущенням ООН, близько 800 тисяч мирних жителів Ідлібу можуть бути змушені залишити свої будинки в разі масштабних бойових дій. Крім того, Захід побоюється можливого застосування хімічної зброї сирійськими урядовими військами. Вашингтон вже погрожував відреагувати, якщо президент Сирії Башар Асад ще раз застосує проти сирійського населення хімічну зброю.

Внаслідок війни в Сирії від 2011 року вже загинули понад 400 тисяч людей, мільйони залишилися без домівок.

Парламент ЄС ухвалив процедуру санкціонування Угорщини за порушення засадничих принципів

Європейський парламент підтримав рішення розпочати процедуру застосування 7 статті Лісабонської угоди щодо Угорщини, яка передбачає дисциплінарне провадження, зокрема позбавлення права голосу в Раді ЄС, за порушення таких принципів як повага до прав людини, демократії та верховенства права.

За рішення проголосували 448 євродепутатів, проти – 197, утрималися  – 48.

Напередодні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час виступу в Європарламенті звинуватив цю євроустанову в спробі «шантажувати» Будапешт, оскільки законодавці почали розглядати дисциплінарні заходи проти його країни.

Євроскептик Орбан засудив доповідь щодо Угорщини та його партії «Фідес», де детально перераховані напади на ЗМІ, національні меншини та порушення верховенства права.

Прем’єр-міністр Угорщини заявив, що ця доповідь містить «серйозні фактичні викривлення» і пообіцяв, що Угорщина не погоджуватиметься «з цим шантажем».

У Європарламенті вважають, що Будапешт не дотримується цінностей Євросоюзу у таких сферах як функціонування конституційної та виборчої систем, незалежність судів, корупція і конфлікт інтересів, захист персональних даних, свобода висловлювань, свобода релігій, свобода об’єднань, права меншин, зокрема ромів і євреїв, фундаментальні права мігрантів, шукачів притулку та біженців.

Для того, щоб процедура застосування проти уряду Угорщини 7 статті засадничої угоди ЄС набула чинності ще потрібне її ухвалення Радою ЄС. Цього року подібний механізм був застосований проти Польщі.

Афганістан: 32 людини загинули в результаті нападу смертника на демонстрантів

Щонайменше 32 людини загинули та близько 130 отримали поранення внаслідок атаки терориста-смертника на учасників акції протесту на сході Афганістану.

Речник губернатора провінції Нангархар 11 вересня повідомив Радіо Свобода, що число жертв може збільшитися, оскільки деякі поранені перебувають у важкому стані.

Напад стався на головній трасі між столицею провінції Джелалабадом та прикордонним переходом з Пакистаном.

Він був спрямований проти учасників протесту проти призначення начальника місцевої поліції. Сотні людей були присутні, коли самогубця підірвав вибухівку.

Ця атака сталася через кілька годин після того, як менші бомби були спрямовані на принаймні три школи в Джелалабаді та навколо нього, в результаті яких загинув хлопчик та були поранені ще четверо людей.

Наразі жодна організація не взяла на себе відповідальність за будь-який з цих вибухів, які сталися тоді, коли американці відзначали 17-ту річницю терактів 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку та Вашингтоні.

У своєму виступі президент Афганістану Ашраф Гані рішуче засудив напад на демонстрантів та вибухи бомб біля шкіл, заявивши, що «напади на цивільні споруди, мечеті, на жінок і дітей – це злочини проти людства».

Місія Організації Об’єднаних Націй з надання допомоги в Афганістані також засудила серію бомбових нападів та висловила «все більшу стурбованість щодо характеру нападів, спрямованих на цивільне населення та школи» в Нангархарі та її столиці.

Останнім часом Джелалабад став місцем численних вибухів бомб смертників та нападів, в результаті яких загинули десятки людей.

У цьому районі Афганістану діють як таліби, так і екстремістські групи угруповання «Ісламська держава», яким намагаються протистояти афганські урядові сили після виведення більшості військ НАТО в 2014 році.

Афганістан: щонайменше 19 людей загинули, 57 поранені унаслідок вибуху смертника

Щонайменше 19 людей загинули, 57 поранені унаслідок вибуху смертника у східній провінції Нангархар, повідомив офіс губернатора у коментарі афганській службі Радіо Свобода.

Агентство Reuters із посиланням на посадовців пише про щонайменше 22 загиблих, агентство Associated Press заявляє про понад 20 смертей.

Місцеві посадовці повідомляли, що смертник атакував акцію протесту проти місцевого командира поліції. У мітингу взяли участі сотні людей.

Наразі жодна організація не взяла на себе відповідальність за вибух.

Збройні сили та інші силові структури Афганістану після виходу з країни бойових частин країн НАТО і їхніх союзників 2014 року мусять самі воювати з рухом «Талібан» і ще з низкою противладних угруповань, але в цьому вони мають повітряну підтримку США, також у країні перебувають американські військові вже не в безпосередньо бойових функціях.

У Росії почалися «найбільші з 1981 року військові навчання»

У Росії почалися військові навчання «Схід-2018», повідомило Міністерство оборони Росії.

За даними міністерства, у маневрах беруть участь близько 300 тисяч російських військових, близько 1 тисячі літаків, гелікоптерів і безпілотних літальних апаратів, до 36 тисяч танків, бронетранспортерів й інших машин, до 80 кораблів.

Читайте також – «Схід-2018»: навіщо Росії масштабне військове навчання?

У відомстві заявили, що серед цілей маневрів – «перевірка рівня підготовленості органів військового управління під час планування й проведення перегрупування військ на більші відстані, організація взаємодії між сухопутними угрупованнями й силами Військово-морського флоту».

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявляв, що навчання «Схід-2018» мають стати «найбільшими з 1981 року», коли відбулися спільні маневри СРСР та країн Варшавського договору.

НАТО називає ці військові навчання «відпрацюванням масштабного конфлікту».

У Німеччині страйкуватимуть працівники Ryanair

Працівники ірландської авіакомпанії Ryanair мають намір 12 вересня провести добовий страйк у всіх німецьких аеропортах.

Пілоти і бортпровідники домагаються поліпшення умов праці і збільшення заробітних плат.

Страйк охопить близько 400 пілотів і помічників пілотів Ryanair і близько тисячі бортпровідників.

Черговий раунд переговорів між працівниками і керівництвом авіакомпанії виявився марним. Місяць тому пілоти лоукостера в Німеччині й інших європейських країнах вже оголошували страйк, в результаті якого було скасовано кілька сотень рейсів. 

У США відзначатимуть річницю терактів 2001 року

У США відзначатимуть річницю терактів 11 вересня 2001 року. Плануються вшанування жертв на місті зруйнованого Світового торговельного центру в Нью-Йорку та в Пентагоні, округ Колумбія.

Очікується, що в заходах візьмуть участь тисячі людей.

Президент США Дональд Трамп і його дружина Меланія планують поїздку до Шанксвілла, штат Пенсильванія, де впав останній із чотирьох літаків. Це трапилося під час боротьби за контроль над повітряним судном між пасажирам й екіпажем з одного боку та нападниками – з іншого.

11 вересня 2001 року 19 бойовиків «Аль-Каїди» захопили чотири пасажирські літаки. Два з них спрямували у хмарочоси Світового торговельного центру у Нью-Йорку, після чого так звані «башти-близнюки» завалилися. Ще один влетів у будівлю Пентагону. Четвертий літак розбився у Пенсильванії.

Унаслідок терактів загинули близько трьох тисяч людей, більшість із них – під час падіння веж Світового торговельного центру.