Новини

все українське життя

Фракція БПП виступає за призначення новим прем’єр-міністром Наталії Яресько

nata-yaresko

Фракція «Блок Петра Порошенка» виступає за призначення прем’єр-міністром нинішнього міністра фінансів Наталії Яресько. Про це повідомив глава фракції БПП Юрій Луценко.

«Перший варіант, який підтримує наша фракція, суспільство і наші західні партнери − формат технократичного уряду на чолі з Яресько», − заявив він.

За словами Луценка, Яресько може сформувати позапартійний уряд, який прискорить проведення реформ.

При цьому, за його словами, такий варіант Кабміну не підтримує фракція «Самопомочі».

Луценко зазначив, що за новий Кабмін необхідно проголосувати якомога швидше, щоб зупинити «бездіяльність нинішнього складу уряду».

Він також висловив надію, що позачергове засідання Верховної Ради буде проведено 24 березня.

Також він виключив, що чинний прем’єр Арсеній Яценюк може залишитися на «третій термін», і повідомив, що наразі відбуваються консультації щодо формату майбутнього Кабміну.

Раніше міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що не має «прем’єрських амбіцій».

Інформація про можливу відставку прем’єр-міністра Арсенія Яценюка з’явилася ввечері 26 лютого.

Правда України

Біля будівлі суду в дні проголошення вироку Надії Савченко готують провокації проти іноземців

nadia-savchenko

У російському місті Донецьк біля будівлі суду в дні проголошення вироку (21-22 березня) у справі Надії Савченко готують провокації проти іноземців, народних депутатів України та адвокатів.

Про це один із захисників Савченко Микола Полозов написав у мережі.

«Надходять повідомлення, що прокремлівські радикальні організації типу «Антимайдан» і «НОД» готують провокації в ростовському Донецьку біля суду в дні проголошення вироку у справі Надії Савченко. Об`єктами даних провокацій можуть виступити іноземні представники, депутати Верховної Ради, адвокати», − повідомив Полозов.

Полозов повідомив, що українцям, які приїжджають до Росії з метою бути присутніми у суді під час оголошення вироку Савченко, відмовляють у в`їзді.

У той же час група народних депутатів від «Блоку Петра Порошенко» і «Батьківщини» разом з прес-секретарем президента України Святославом Цеголко вирушили до Донецька, щоб підтримати Савченко в суді 21-22 березня.

Савченко обвинувачують у вбивстві двох співробітників російського телебачення на Луганщині влітку 2014 року. Російські прокурори вимагають для Савченко покарання у вигляді 23 років позбавлення волі.

Савченко і її захист звинувачення відкидають і стверджують, що на момент загибелі російських журналістів її вже захопили сепаратисти, які потім примусово переправили її до Росії.

Україна і Захід неодноразово зверталися до Росії із закликом звільнити українку. Російська влада заявляє, що будь-яке рішення з цього приводу неможливе до вироку суду в її справі.

Правда України

Тепер чиновники зобов’язані декларувати власне майно і майно своїх родичів, а також предмети розкоші

e-deklaracii

В електронних деклараціях чиновники зобов’язані декларувати майно своїх родичів, а також різні предмети розкоші, наприклад, картини і коштовності.

Про це повідомив Олексій Хмара в четвер під час медіа-сніданку в офісі реанімаційного проекту реформ (РПР).

Він пояснив, ніж електронні декларації будуть відрізнятися від паперових.

“Доходи від роботи і бізнесу, від інтелектуальної діяльності – це так і залишиться. Крім того, додається готівка. Те, що вони під подушку ховають на чорний день, то, що родичі принесли, або просто нажили непосильною чесною працею, треба декларувати. Можна це і не робити, але тоді буде відповідальність “, – сказав Хмара.

Крім того, додав експерт, чиновники змушені будуть декларувати володіння бізнесом, як акціями і корпоративними правами, так і вказувати кінцевих бенефіціарів власників.

В е-декларацію також необхідно буде включати нерухоме майно, в тому числі і незавершене будівництво. “Це важливо, тому що у нас особливо на Київщині, люди часто роками живуть в палацах, які формально не введені в експлуатацію. Особливо, якщо вони зведені в прибережній зоні, де неможливо відповідно до законодавства ввести в експлуатацію”, – додав виконавчий директор IT Україна.

За його словами, державні чиновники будуть вказувати в деклараціях крім авто, дорогі картини, годинники, коштовності, якщо майно коштує понад 140 тисяч грн.

Так само чиновники декларуватимуть все, що належить близьким людям, і це не обов’язково батьки, дружини або чоловіки, а ще й брати і сестри. Крім того, необхідно вказувати кредити і страховки. “Витрати також будуть декларуватися”, – додав Хмара.

15 березня Верховна Рада прийняла в редакції президента закон про введення електронних декларацій чиновниками, який вважається останнім законом, необхідним для введення безвізового режиму з ЄС.

Національне агентство з попередження корупції (НАЗК) має офіційно затвердити форму електронного декларування.

Правда України

Державна фіскальна служба опублікувала топ-5 продавців неякісного палива

palyvo-falsyfikat

В останніх числах лютого Державна фіскальна служба опублікувала топ-5 продавців неякісного палива.

Нарівні з маловідомими трейдерами в цей список несподівано потрапили і авторитетні мережі.

Небувала жорстка конкуренція підштовхує навіть найіменитіших трейдерів на так звану оптимізацію бізнесу, тим самим стираючи їх відмінності від торговців контрафактом.

“В Україні, я вам скажу, близько 100 заводів взагалі “лівих”, які роблять бензин дідівським методом і, природно, не платять податки. Щоб припинити цю діяльність, президент дав уряду стовідсоткові повноваження по економіці”. Це цитата Бориса Колесникова від 31 жовтня 2011 року в статусі віце-прем’єра.

Після цієї заяви однопартійці Бориса Вікторовича протримаються при владі ще два роки, а потім ще два пропрацюють його політичні опоненти.

Однак ні побудована Януковичем жорстка вертикаль влади, ні впроваджувані Порошенко європейські норми не побороли виробників контрафакту: сьогодні, як і п’ять років тому, кожен четвертий літр палива, що продається в Україні, – фальсифікат.

Так, за даними Держcтату, в 2015 році реалізація нафтопродуктів в роздрібному сегменті знизилася майже на 26%. У тіньовому ж секторі картина діаметрально протилежна. За оцінками аналітиків, його частка наближається до 40%.

Якщо звернути увагу на статистику, стійкість “бодяжників” щиро дивує.

Хоча б тому, що переважна більшість компаній, до якості продукції яких в 2015 році висунула претензії держава, володіє дрібними виробництвами і приблизно такими ж господарями.

Виняток становить хіба що ТОВ “Нафтотрейд лтд”. Це підприємство займається виготовленням так званих бензинів відразу на двох великих нафтобазах в Рівненській і Полтавській областях, завдяки чому в найкращі місяці здатне випускати більше 1 тис тонн автомобільного палива.

В решті бізнес “Нафтотрейд лтд” – точна копія колег по тіні: підприємства банально змішують в резервуарах ряд компонентів і отримують готовий продукт.

Наприклад, рецепт отримання тонни А-95 Євро-5 складається з чотирьох інгредієнтів: 500 кг бензину, 350 кг ізопентанової фракції, 100 кг суміші вуглеводнів і 50 кг дистиляту газового конденсату. Простіше тільки смажити яйця.

Зрозуміло, що цей бізнес дратує Державну фіскальну службу, яка недолічується грошей.

Цифри дійсно пристойні. За оцінками експертів, в 2015 році без сплати податків на ринок надійшло близько 600 тис тонн бензину, що еквівалентно бюджетним втратам в 3,3 млрд грн.

Можливо, саме така кількість нулів змушує ДФС періодично публікувати “чорні списки” трейдерів.

Свіжий випуск порадував око в останніх числах лютого. Крім маловідомих компаній “Гарант експрес”, “Пульс 24” і “Стейл ойл”, викритих у продажу “палива, яке не відповідає вимогам”, в ньому опинилися і представники великих мереж – “ОККО-нафтопродукт” і “Укрнафта”.

У першій знайшли нібито підроблене дизельне паливо на одній з її АЗС в Закарпатській області, у другій – на станції в Києві.

Зрозуміло, що в компаніях вже спростували цю інформацію, але ці словесні змагання не захоплюють нікого, крім обвинувача і обвинувачених. Наївних же цікавить інше питання: чому великі мережі, домінуючі на ринку і які мають лобі в парламенті, роками не можуть подолати всюдисущий фальсифікат?

Частково відповідь на це питання можна отримати після вивчення списку компаній, які, власне, і займаються операціями з згаданими компонентами.

Наприклад, на залізничній станції “Миронівка” цей бізнес розвиває ТОВ “Вог трейдинг” (мережа WOG). На Переяславській – ТОВ “Укртрансойл-2009” і ТОВ “Парком транс” (мережа БРСМ). На Васильків-1 – ТОВ “Автобансервіс” і “Прем’єр-ліга” (мережа КЛО) паралельно з ТОВ “Схід” і ПП “Фреш лайн” (ТНК-ВР).

Цей список можна продовжувати, і незгадування інших великих трейдерів не означає, що вони не займаються цією роботою.

Однак загнати будь-яку з перерахованих компаній в кут питанням про її причетність до порушень не вийде. У відповідь вона розповість про виробництво так званого альтернативного палива або повідає історію про присадки, які підвищують якісні характеристики бензину і дизеля.

Проте, ЕП звернулася до згаданих мереж. Відреагували тільки дві з них – БРСМ і КЛО.

Так, в прес-службі компанії “Стейт оіл”, що управляє мережею АЗС “БРСМ-нафта”, заявили, що компанії ТОВ “Укртрансойл-2009” і ТОВ “Парком транс” не входять до групи БРСМ.

Фінансовий директор компанії Ігор Чернявський нагадав, що їх мережа АЗС реалізує альтернативні види палива А-95 Е40 і А-92 Е40 з вмістом не менш як 30% біоетанолу.

“Ми закуповуємо фракцію ізопентанову, оскільки, згідно технологічного регламенту, вона необхідна для виробництва цих бензинів. На залізничну станцію “Васильків-1” приходять нафтопродукти для чотирьох нафтобаз, до серпня 2015 року сюди надходили продукти і для нафтобази БРСМ. Компанія KLO ніколи не закуповувала дистиляти газового конденсату”, – запевнив він нас.

Втім, виправдання навряд чи можуть зупинити процес стирання межі між білим – преміум-мережами – і чорним – дрібними трейдерами. Власники брендових мереж такі висновки не люблять, вважаючи їх закликом до покупки найдешевшого палива у конкурентів з економ-класу.

На цьому ніхто не наполягає – шанси потрапити на фальсифікат на дешевій заправці дійсно в рази більші. Однак знайти різницю між одними і іншими з кожним роком стає складніше.

Чи то це заправки “Привату”, які щомісяця продають до 60 тис тонн палива більше, ніж купують.

Чи то це згаданий WOG, у компаній якого – ТОВ “Євродім” і ПАТ “Дубнонафтопродукт” – через прокладки ( “Транспортна компанія №1” і “Таузар”) згаданий “Нафтотрейд лтд” орендує полтавську і рівненську нафтобази для виробництва кустарних нафтопродуктів.

Або, скажімо, мережа заправок БРСМ і КЛО, які демпінгують в середньому на 2,5-3 грн, хоча типова валова маржа, яка дозволяє здійснювати незбиткове реалізацію – 2-2,5 грн за літр.

З боку така поведінка преміум-сегмента виглядає нелогічною: компанії говорять про необхідність боротьби з фальсифікатом і самі ж розвивають цей бізнес. Втім, у цього “роздвоєння особистості” є своє виправдання.

На розвиток виробництва “кустарщини” держава працювала роками, активно підвищуючи ставки акцизів на моторні палива та при цьому зберігаючи пільги для так званих альтернативників.

Зараз в Україні робляться тільки перші кроки щодо виправлення цієї помилки. Наприклад, з 1 січня Податковий кодекс зрівняв ставку на деякі види компонентів палива і товарні бензини.

Правда, в спроби влади перевести ринок на цивілізовані рейки поки ніхто з його учасників не вірить.

Можливо, в пам’яті ще надто свіжі часи Сергія Курченко, під якого через законодавчі нововведення тодішня влада фактично загнала всіх ключових трейдерів.

Правда України

Українські банки почали звітувати перед Держфінмоніторингом про всі валютообмінні операції

derzhfinmonitoryng

Українські банки почали звітувати перед Держфінмоніторингом про всі валютообмінні операції, розмір яких дорівнює або перевищує 150 тис. грн – у гривнях або у валютному еквіваленті.

Саме з цієї суми починається фінансовий моніторинг за багатьма операціями. Вона також є проміжною для чиновників.

“Через те, що людина зараз має право купити в банку інвалюти більше, ніж на 6 тис. грн, вимога щодо фінмоніторингу не може включатися при придбанні фізособами доларів або євро. А лише — при здачі ВКВ в касу, лише при готівкових операціях. Якщо людина попросить, скажімо, конвертувати в долар безготівкову гривню з її рахунку і відправити за кордон більше еквіваленту 150 тис. грн, наприклад, у закордонний медзаклад за операцію (і надасть договір на лікування), то відбуватиметься безготівкова операція. І вона не буде підпадати під фінансовий моніторинг”, — говорить Василь Невмержицький.

За поточним банківським курсом, відстежується здача близько $5,6 тис. і більше. Це відбувається автоматично.

Деякі експерти вважають, що нова вимога призведе до того, що українці стануть менш охоче здавати великі суми валюти в банки.

“Ці кошти потраплять або в небанківські обмінники, або взагалі на чорний ринок”, — припустив Невмержицький.

Крім того, варто врахувати, що тепер банки зобов’язані з’ясовувати у клієнтів-публічних осіб і з відкритих джерел інформацію про походження коштів, які розміщені на їхніх рахунках. Своєю постановою НБУ “благословив” банки на розрив відносин з тими, хто відмовиться ділитися відомостями, зазначили банкіри.

Під фінансовий моніторинг потрапляють також операції з інкасації підприємств.

Банки звітують в Держфінмоніторинг про всі проінкасовані підприємства торгово-сервісної мережі на суму від 150 тис. грн. При цьому це відбувається навіть у тому випадку, якщо кошти відразу перераховуються на рахунок в іншому банку.

Правда України

Авторитетне міжнародне рейтингове агентство визнало шахрая ахметова банкрутом

ahmetov-banktut

Авторитетне міжнародне рейтингове агентство визнало шахрая ахметова банкрутом.

Наприкінці минулого тижня агентство FR знизило рейтинг дефолту емітента холдингової компанії DTEK із рівня «С» до рівня «RD» (обмежений дефолт).

Причиною такого дії послужив той факт, що ДТЕК пропустив терміни платежів з деяких банківських кредитів. Фінансові показники діяльності найбільшого в Україні енергохолдингу дійсно є критичними. При цьому перспектива вирішення боргової проблеми залежить вже не стільки від самої компанії, скільки від волі зовнішніх кредиторів, а також держави, яка визначає тарифну політику. Проте, як повідомили Forbes у ДТЕК, зараз у компанії варіант продажу активів не розглядають.

На кінець 2015 року кредиторська заборгованість ДТЕК, який контролює дві третини виробництва електроенергії ТЕС у країні, склала відповідно до МСФЗ $2,4 млрд. З цієї суми на єврооблігації припадало безпосередньо $900 млн. При цьому частка позик в іноземній валюті займала на середину минулого року 95% кредитного портфеля.

На жаль, консолідована фінансова звітність компанії за минулий рік поки що проходить аудиторську перевірку і не опублікована, проте значення цифри в $2,4 млрд боргу для ДТЕК можна оцінити за іншими показниками.

Зокрема, за результатами першого півріччя 2015 року виторг холдингу від продажу електроенергії держпідприємству «Енергоринок» склав 16 млрд грн. У ДТЕК електрику в ринок продають три вугільні енергогенеруючі компанії: «Схід-», «Дніпро-» і «Західенерго», а також енергопостачальна «Київенерго», що виробляє її на газових київських ТЕЦ.

Левову частку електроенергії теплових станцій в енергохолдингу Ріната Ахметова і в Україні в цілому виробляють вугільні ТЕС. У червні минулого року середній тариф на продукцію теплових генкомпаній становив 68,4 копійки за 1 кіловат-годину. Відтоді ціна кіловат-години ТЕС зросла − в грудні минулого року її середній показник дорівнював 89,6, а в лютому нинішнього − 93 копійкам за 1 кіловат-годину.

Однак навіть з урахуванням зростання ціни кіловат-години з червня 2015 року по лютий 2016 року більш ніж на третину, не складно підрахувати, що розмір заборгованості ДТЕК за кредитами на сьогодні перевищує річний виторг компанії від продажу електрики в оптовий ринок.

За даними Fitch, ДТЕК на початок лютого мав у своєму розпорядженні кошти в розмірі 937 млн грн ($37 млн) при необхідності виплати в поточному році короткострокового боргу на 25 млрд грн ($997 млн). Поки що вихід один − подальша реструктуризація, до проведення якої в ДТЕК зараз і готуються за допомогою Rothschild.

«Компанія знаходиться в постійному діалозі з власниками єврооблігацій і банками-кредиторами. «ДТЕК Енерго» веде переговори, спрямовані на збалансування фінансових можливостей компанії з обслуговування кредитів. Сподіваємося завершити переговорний процес у 2016 році», − повідомлялося раніше в прес-релізі ДТЕК, переданому ЗМІ.

Як відомо, в першому півріччі 2015 року ДТЕК обміняв єврооблігації на суму $200 млн на нові папери на $160 млн з терміном погашення в березні 2018 року. Процес реструктуризації всього боргу планують завершити в 2016 році.

У самому енергохолдингу поки що роблять хорошу міну при поганій грі. «Ми сподіваємося, що українська енергетика зможе вийти з кризи. Зниження довгострокового рейтингу ДТЕК Енерго ще раз показує, наскільки складна ситуація в галузі та в економіці. Сподіваємося, це стане для регулятора очевидним сигналом до встановлення об’єктивних тарифів для теплової генерації на рівні 1,20-1,25 грн за 1 кіловат-годину, що оздоровить ситуацію і створить запас міцності для роботи всієї галузі», − повідомили нам у прес-службі ДТЕК Енерго.

У 2015 році середня негативна рентабельність українських теплових генкомпаній склала −13,2%. Як стверджують у ДТЕК, вугільні підприємства енергохолдингу зараз також працюють із негативною рентабельністю.

У компанії також не підтвердили поширену напередодні в соцмережах інформацію про те, що нібито $1,8 млрд із кредиторської заборгованості холдингу − це борг перед самим Рінатом Ахметовим. За інформацією ДТЕК, найбільшими кредиторами енергохолдингу є: Deutsche Bank, ING, Unicredit, Erste Bank, «Сбєрбанк», ВТБ, Газпромбанк.

Помірний оптимізм енергохолдингу щодо виходу з боргового тупика не поділяють незалежні експерти. «Вважаю, що ситуація з боргами у ДТЕК серйозна. Основною проблемою є перш за все дисбаланс між боргами у валюті й виторгом у гривні», − каже генеральний директор IMEPOWER Юрій Кубрушко.

На його думку, боргова криза ДТЕК виникла в результаті поєднання таких факторів:

1. Агресивного скуповування енергохолдингом активів у ході приватизації енергетики з використанням кредитних коштів.
2. Бізнес-плану розвитку компанії, який не брав до уваги можливу зміну регуляторної політики регулятора по відношенню до ТЕС.
3. Відсутності прогнозу світового тренду щодо цін на вугілля та газ, які істотно знизилися за останні 2-3 роки.
4. Зниження виторгу від експорту електроенергії внаслідок падіння цін на електроенергію на східноєвропейських ринках.
5. Війни і різкого погіршення макроекономічної ситуації в країні, що призвело до зменшення попиту на електроенергію і падіння курсу гривні.

«Мораль цієї історії проста: Україна була і залишається ризикованою країною, тому швидке розширення бази активів за рахунок валютних кредитів завжди є ризикованою стратегією. Якби таке сталося з подібною компанією за кордоном, довелося б продавати частину активів. Подивимося, як буде діяти ДТЕК», − підсумував Юрій Кубрушко.

Водночас, на думку старшого аналітика Дениса Сакви, питання продажу активів ДТЕК, якщо до цього дійде, теж може виявитися непростим завданням. «А що вони можуть продати за нормальні гроші, крім «Павлоградвугілля»? Хіба що «Нафтогазвидобування», але там грошей не вистачить навіть на виплати цього року. Що стосується теплової генерації, то продати «Західенерго» чи «Дніпроенерго» при збереженні наявних вугільних активів у власності Ріната Ахметова і в нинішніх економічних умовах в Україні буде непросто», − вважає Денис Саква і додає, що ці продажі не принесуть необхідних мільярдів доларів.
На думку експерта, найбільш вірогідною стратегією ДТЕК на найближче майбутнє стане реструктуризація боргу на максимально тривалі терміни з паралельним очікуванням пожвавлення економіки й підвищення тарифів на електроенергію ТЕС з боку НКРЕКУ.

Певним виходом зі складної фінансово-економічної ситуації для енергохолдингу могло б також стати розширення лінійки збуту товарів і послуг. Таку думку висловив керівник департаменту з комерційної оптимізації та аналізу ДТЕК Енерго Дмитро Маляр на Українському енергетичному форумі Інституту Адама Сміта в Києві 3 березня.

«Зараз виробники електроенергії не мають можливості розширювати ринки збуту й управляти продажами. Виробники також не управляють ліквідністю, внаслідок чого борг «Енергоринку» перед генеруючими компаніями зріс до 24,7 млрд грн. Нам потрібні нові продукти, сервісні програми, клієнтоорієнтований підхід, потрібно просування проектів, які розширюють ринок електроенергії», − підкреслив Дмитро Маляр.

При всій привабливості такої схеми поки що ринки для ДТЕК тільки звужуються. За підсумками 2015 року виробництво електрики у підприємств холдингу знизилося на 19,9%, видобуток вугілля − на 22,7%, експорт електроенергії − на 55%, експорт вугілля − на 65,8% і передача електроенергії по мережах − на 17,3 %. Наростити обороти компанії фактично немає з чого. Залишається чекати економічного пожвавлення, а також майбутнього конкурентного ринку електроенергії, який принесе управління ліквідністю і нові лінійки збуту, але який не з’явиться раніше, ніж через три роки.

Правда України

В путляндії заборонять нещасним росіянам користуватися банківськими картками

bank-karty-ru

В путляндії заборонять нещасним росіянам користуватися банківськими картками.

ЦБ Росії виявив активізацію схем переведення в готівку з використанням преміальних банківських карток, вимагаєчи від учасників ринку вжити заходів і відзвітувати про ситуацію.

Банкіри визнають, що преміальні картки з високими лімітами на зняття готівки дійсно стали потрапляти в руки сумнівних клієнтів, і обіцяють посилити вимоги.

“Сіра” схема проста: це – віялове переведення в готівку, коли транзитні компанії, на рахунках яких акумулюються гроші, розподіляють їх на платіжні карти фізосіб сумами від 100 тис. до 3 млн руб. протягом одного-трьох місяців під виглядом позик, оплати товарів і послуг і так далі. Фізособи передають свої карти з пін-кодами “замовникам”, які об’їжджають банкомати і знімають готівку. Але тепер в схемі активно використовуються не тільки масові, а й преміальні картки, за якими добовий ліміт зняття набагато вище (в середньому 300-500 тис. руб. проти 100 тис. руб. для звичайних карток).

Боротися зі схемою ЦБ пропонує через негайне відключення дистанційних каналів обслуговування (ДБО) для сумнівних клієнтів, заборона на повторне відкриття рахунків і видачу карт, блокування коштів, що надійшли на них по віялових розсилках, зниження лімітів по преміальних картах і виключення можливості прийняття менеджерами суб’єктивних рішень.

У Банку Росії не стали коментувати деталі свого листа банкам на дану тему.

Про повернення до використання схеми переведення в готівку з використанням масових карт представники ЦБ говорили ще в лютому. Активізація таких схем сталася через зростання уваги регуляторів до інших каналів переведення в готівку. Однак про підвищення ролі дорогих преміальних карт тоді не згадувалося.

Банкіри офіційно коментувати лист ЦБ не стали, але наші джерела підтвердили отримання листа і визнають, що преміальні картки – один з найбільш вразливих з точки зору незаконного переведення в готівку продукт. “Мова йде про золоті і платинові картки, які зараз поширюються серед клієнтів з не високим рівнем доходу, – говорить менеджер банку з топ-50. – Ряд банків пропонують пробні пакети з тримісячним терміном, протягом якого діють пільги на незнижуваний залишок або вартість обслуговування“.

У міру посилення вимог ЦБ і Росфінмоніторингу до переведення в готівку в менш дорогих каналах схеми перемістилися в сторону преміальних карток, підтверджує співголова комітету АРБ з питань ПІД/ФТ та комплаєнс-ризиків Олексій Тимошкин. За його словами, перші ознаки цієї проблеми з’явилися приблизно рік назад, але, очевидно, зараз масштаб проблеми став настільки значущим, що на нього звернув увагу і ЦБ. Закономірним наслідком, вважає Тимошкин, стане посилення процедур видачі преміальних карт і співвіднесення їх статусу з типом клієнта.

Правда України

Яценюк та Насіров протидіють запровадженню проектів “Відкритий митний простір” в Одесі

nasirov

Яценюк та Насіров протидіють запровадженню проектів “Відкритий митний простір” в Одесі.

Голова Одеської обласної державної адміністрації Михайло Саакашвілі звинувачує прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка та голову Державної фіскальної служби Романа Насірова в протидії запровадженню проектів “Відкритий митний простір” в регіоні.

“У нашій рідній Одесі посилюється всебічне протистояння Яценюка і його команди, включаючи главу ДФС Насірова, одному з наших головних проектів “Відкритий митний простір”, тепер до цього протистояння активно підключилися і міська влада”, – написав М.Саакашвілі в своїй сторінці у мережі в неділю.

За його словами, у зв’язку з цим на наступному тижні глава ОДА буде змушений безвиїзно знаходитись в Одесі, щоб “захистити можливість створення такої митниці, яка виключатиме будь-яку можливість корупції і відстоюватиме право громадян проходити митний контроль швидко і в людських умовах”.

Крім того, М.Саакашвілі, який також є засновником руху “За очищення влади”, звинувачує бізнесмена Ігоря Коломойського в перешкоджанні організації в Запоріжжі і Дніпропетровську форумів.

“Ми змушені перенести форуми Руху за очищення, які повинні були відбутися 15 і 16-го березня в Дніпрі і Запоріжжі через втручання Коломойського, який робить все можливе для того, щоб нам не вдалося зустрітися з громадянами в цих містах”, – написав він.

За його словами, організаторам форуму в Дніпропетровську відмовили в оренді завчасно замовленого приміщення, “а інші приміщення під тиском олігарха просто відмовляються співпрацювати”.

Тому, пише М.Саакашвілі, організатори форуму вирішили відкласти ці зустрічі до 20 і 21-го березня і якщо знадобиться, обіцяють провести їх “навіть на вулиці”.

“Не дивлячись на весь грандіозний опір корумпованих чиновників і олігархів ми обов’язково доведемо до кінця всі проекти, які ми почали здійснювати в Одесі, як і зустрінемося з людьми в Дніпрі і Запоріжжі незважаючи ні на що”, – заявив голова облдержадміністрації.

Правда України

Дегенерат лукашенко арештував свого посіпаку і похвостича Юрія Чижа

lukashenko-chyzh

Дегенерат лукашенко арештував свого посіпаку і похвостича Юрія Чижа.

Гендиректор групи компаній “Трайпл” Юрій Чиж – білоруський мільйонер, якого в ЄС називали “гаманцем Лукашенка”, – затриманий за підозрою в несплаті великої суми податків і знаходиться в СІЗО КДБ.

Разом з Юрієм Чижем затримані ряд менеджерів компанії; стосовно затриманих проводяться невідкладні слідчі дії та необхідні оперативно-розшукові заходи, повідомив в неділю прес-секретар КДБ Дмитро Побяржин.

Визначна для Білорусі обставина: офіційне підтвердження затримання знакової в країні фігури з’явилося в вихідний день, хоча протягом півтори доби в КДБ запевняли, що інформацію про “маски-шоу” в офісі “Трайпл” черпають з інтернету, що гуде з цього приводу, і обіцяли з’ясувати , в чому справа, на початку робочого тижня.

У зв’язку з цим слід нагадати, що про затримання Володимира Япрінцева – колишнього бізнес-партнера Юрія Чижа – офіційно стало відомо через три місяці після того, як на бізнесмена наділи наручники. Япрінцева, що знаходиться під слідством вже півроку, звинувачують в шахрайстві і виведення коштів за кордон; і тепер головна гіпотеза тих, хто обговорює ситуацію в Мінську – Япрінцев Чижа “здав”.

Примітно, що в кінці минулого літа білоруське телебачення демонструвало, як Юрій Чиж разом з президентом і колом близьких до Лукашенка осіб збирає картоплю в заміській резиденції глави держави.

Чиж часто супроводжував Лукашенка в поїздках, на офіційних і неформальних заходах. Коли Лукашенко навчав косити французького актора Жерара Депардьє, що приїхав в Білорусь, бізнесмен Чиж, виходець із багатодітної сільської родини, спритно управлявся з косою поруч.

У березні 2012 року Юрій Чиж був внесений до списку осіб, до яких застосовуються візові та економічні санкції ЄС, як бізнесмен, “який надає фінансову підтримку режиму Лукашенка через своє підприємство “Трайпл”, активне в різних сферах білоруської економіки”. У жовтні 2015-го суд Європейського союзу в Люксембурзі скасував санкції, зазначивши, що Рада ЄС не змогла надати доказів фінансової підтримки Чижем режиму Олександра Лукашенка.

Правда України

Через яценюка і олігархів політична криза все глибше, а вибори все ближче

yacenuk-kryza

Через яценюка і олігархів політична криза все глибше, а вибори все ближче.

Після трьох тижнів консультацій депутати так і не знайшли вихід з політичної кризи.

Про це під час “живого спілкування” в мережі заявив спікер Володимир Гройсман.

“Три тижні консультацій різних політичних сил на різних рівнях … На превеликий жаль, немає рішення по виходу з тієї політичної кризи, яка склалась. Але позитивним є те, що хоча б почали обговорювати реальний стан справ в країні”, – заявив він.

“Ми стоїмо перед початком нового пленарного тижня. І я розумію, що може бути багато пристрастей”, – додав він.

За словами Гройсмана, суспільство втомилося від “численних політичних дебатів”.

“І хотілося б конкретних рішень. Я звернуся до політичних сил, щоб швидше знайшли рішення щодо виходу з кризи”, – заявив спікер.

Нагадаємо, Верховна Рада 16 лютого не прийняла резолюцію про недовіру уряду Арсенія Яценюка. Згодом з коаліції офіційно вийшли фракції “Батьківщини” і “Самопомочі”.

На цьому пленарному тижні Верховна Рада повинна розглянути законопроект про електронне декларування.

Правда України

В березні 2016 року банкрут Микола Лагун позбудеться свого останнього активу в Білорусі

lukashenko-lagun

В березні 2016 року банкрут Микола Лагун позбудеться свого останнього активу в Білорусі.

У січні 2016 року Економічний суд Мінської області за позовом керуючого ліквідацією ЗАТ «Дельта Банк» О.В. Педька стягнув із компанії «Гольф клуб» сплату купонного доходу за облігаціями – $1,2 млн – і витребував дострокове погашення облігацій на суму $7,6 млн. Оскільки в «Гольф клубу» грошей немає, стягнення буде накладено на побудовані компанією гольф-поля оціночною вартістю $11 млн. А трохи раніше, у травні 2015-го, Мінський облвиконком розірвав інвестиційний договір.

Тож уже в березні Микола Лагун позбудеться останнього активу в Білорусі. Причому не просто активу, а бізнесу, який безпосередньо пов’язував його із «сім’єю» президента Лукашенка. Бізнес-партнером Лагуна у проекті «Гольф клубу» був середній син президента Дмитро Лукашенко через «Президентський спортивний клуб».

Саме з цих полів і почалася дружба Лагуна з Лукашенком-середнім. А потім, 2007 року, – і весь білоруський бізнес «Дельти». Із вилученням гольф-полів бізнес закінчився. А ось дружба між Лагуном і сином Лукашенка, за даними джерел Forbes, завершилася ще в середині 2015 року, відразу ж після того, як у підконтрольного Миколі Лагуну українського Дельта Банку почалися проблеми.

«Стало очевидно, що ми не зможемо збільшити свої інвестиції в реалізацію білоруських проектів. Це не влаштувало місцеву владу, хоча жодних підстав для визнання неплатоспроможним білоруського Дельта Банку не було», – зазначає Микола Лагун. Ліцензію в білоруського ЗАТ «Дельта Банк» із сумою чистих активів у розмірі 316 млрд рублів відкликали 18 березня – через шість днів після введення тимчасової адміністрації, «у зв’язку з невиконанням зазначеним банком окремих ліцензійних вимог, а також створенням фінансового становища, яке спричинило невиконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами».

Хоча незадовго до цього перевірка Центрального банку республіки не знайшла в «Дельті» якихось проблем. На 1 березня 2016 року активи банку становили 3 946 млн рублів, зобов’язання – 3 630 рублів; статутний фонд – 261 млрд рублів.

Сам Микола Лагун, схоже, не був готовий до такої атаки білоруської влади. На початку березня 2015-го, за кілька днів до введення тимчасової адміністрації в білоруську «Дельту», в інтерв’ю одному з українських видань банкір стверджував, що ситуація в «Дельти» в Білорусі «робоча» і що проблеми в Україні не впливають на роботу білоруської «дочки». Проте відразу ж після банкрутства української «Дельти» почалася атака на її активи в Білорусі.

З 2007 року бізнесмен встиг вкласти в бізнес-проекти в республіці близько $130 млн. «Білорусь сьогодні – це перспективний ринок із високим рівнем незадоволеного попиту саме в сегменті споживчого кредитування», – заявив Лагун 2007-го, перед придбанням 100% акцій білоруського Атом-банку, який потім став Дельта Банком.

Та мало хто знає, що літній угоді Лагуна щодо купівлі Атом-банку передувало підписання низки соціальних зобов’язань, головним із яких стало будівництво першого в Республіці Білорусь гольф-клубу.

Ідея такого клубу витала в кабінеті Лукашенка ще з 2004 року, коли й було зареєстровано СТОВ «Гольф клуб», але для її реалізації не було вдалого інвестора. Усі бізнесмени й інвестори, які працюють у республіці, вже були досить «навантажені» схожими проектами.

І тут з’явився Лагун, який 2007-го познайомився із середнім сином президента і розповів йому про бажання працювати в Білорусі. Йому й запропонували профінансувати цей проект в обмін на відкриття ринків республіки.

Лагун, звичайно, погодився. Спеціально для цього проекту Лукашенко видав указ №56 від 29 січня 2007 року «Про будівництво спортивно-туристського гольф-комплексу в Мінському р-ні». Партнером Лагуна в цьому проекті став «Президентський спортивний клуб», яким управляє середній син білоруського президента Дмитро Лукашенко. На території «Гольф клубу» Лагун почав будівництво котеджного селища «Гринвіч», яке мало стати бізнес-складовою гольф-клубу для партнерів. Саме це партнерство з владою і дало змогу Лагуну «розвернутися» в республіці.

Основним білоруським активом Лагуна з 2007-го по 2015 рік, крім ЗАТ «Дельта Банк» з інвестиціями понад $50 млн, була компанія «НТС» – друга за величиною мережа продуктових супермаркетів у Білорусі, яка працювала під брендом «Родная Сторона». У мережу з близько 90 магазинів по всій республіці було інвестовано понад $30 млн.

Меншими активами Лагуна були три страхові компанії – «Дельта страхування», «Пенсійні гарантії» та «Білоруський страховий фонд» – із сумарними інвестиціями $8 млн.

Зі зростанням бізнесу «Дельти» в республіці зростали й апетити влади. Крім СТОВ «Гольф клуб», у який «Дельта» вклала понад $40 млн, 2009 року Лагуна «попросили» профінансувати будівництво соціального села «Витоки» (дитячого будинку сімейного типу).

Саме в селі «Витоки» Микола Лагун у вересні 2010 року вперше з’явився на публіці з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Український інвестор і білоруський президент пили чай із домашнім печивом і говорили про благодійність.

«Печиво» коштувало Лагуну $4 млн, за рахунок яких побудовано 15 котеджів, переданих потім Міністерству освіти Республіки Білорусь. Але такі інвестиції поверталися сторицею. Наприклад, тільки 2013 року темпи зростання активів Дельта Банку становили 64,19%, що вивело його в лідери Білорусі за зростанням вкладень в основні засоби.

Мережа супермаркетів «Родная Сторона», яка зуміла вийти на 2-ге місце в республіці за кількістю магазинів, теж узяла участь у проектах Бацька. У рамках виконання розпорядження президента Лукашенка №171 від 20 серпня 2012 року було реалізовано проект «Родная Сторона детям», який коштував «НТС» $4,2 млн спонсорської допомоги різним комунальним і державним підприємствам.

Після введення взимку 2012 року в експлуатацію гольф-поля «Дельта» приступила до будівництва котеджного містечка «Гринвіч», де вартість володіння становила від $600 000.

Але все змінилося з початком політичної й економічної криз в Україні після зміни влади 2014 року. Як каже сам Лагун, на ставлення влади Білорусі могли вплинути його українські проблеми. «Ми стали слабшими, пішла атака на наші активи в Україні – і відразу ж аналогічні дії почали відбуватися в Білорусі», – констатує банкір.

Одним із перших активів Лагуна, який «пішов у сім’ю», стала роздрібна мережа продуктових магазинів «Родная Сторона». Партнером Миколи Лагуна в цьому проекті був Ігор Чернявський, теж попечитель спорту, член ради Федерації гандболу і партнер екс-прем’єр-міністра Білорусі Михайла М’ясниковича. Чернявський обіймав і посаду голови правління компанії-власника торговельної мережі – «НТС».

З 2014-го по 2015-й Чернявський без узгодження з Лагуном почав переказувати активи «Родной Стороны» на пов’язані з ним компанії й одночасно почав нарощувати зобов’язання компанії «НТС», які стали підставою для її банкрутства.

За період із другого по четвертий квартал 2015 року сума чистих активів «НТС» зменшилася з $3,2 млн до мінус $0,5 млн. Наприклад, «НТС» продавала об’єкти нерухомості компаніям Чернявського – «Прем’єр-лізинг» і «Агролізинг» – за завищеною в кілька разів ціною. Ці компанії передавали об’єкти у фінансовий лізинг компанії «Сучасні роздрібні технології» за завищеною вартістю договору +57% лізингових платежів. Поручителем цих платежів Чернявський зробив «НТС». А з 1 грудня 2015-го «Сучасні роздрібні технології» почали процес своєї ліквідації.

У березні 2015-го, якраз тоді, коли Дельта Банк позбавляли в Мінську ліцензії, Чернявський у кредитних договорах «НТС» із державними «БСП-Сбєрбанком» і Бєлвнєшекономбанком вніс зміни у ставки за кредитами для «НТС» з 25% до 50% річних.

У результаті всіх цих дій у мережі супермаркетів було сформовано заборгованість на рівні $63 млн проти дебіторської лише $32 млн. Після цього Чернявський здав на 10 років в оренду всі магазини мережі її основному конкурентові – торговельній мережі «Доброном», а сам при цьому вийшов зі складу засновників «НТС».

Згідно з інформацією у ЗМІ, мережа «Доброном» пов’язана з власниками мережі інших продуктових магазинів «Євроопт» – Сергієм Литвином і Володимиром Васильком. За даними ресурсу «Хартія 97», Сергій Литвин є одним із «гаманців» Лукашенка.

Наступним активом, який пішов до «сімейної скарбнички», стала СК «Дельта страхування». Наприкінці 2014 року Мінфін РБ у результаті перевірки страхової компанії Лагуна раптом виявив порушення в застосуванні так званого «підвищувального страхового коефіцієнта» (оцінка ризику настання страхового випадку) і вимагав повернення клієнтам близько $6 млн. Близько 20 000 клієнтів було оповіщено, і почався процес підписання додаткових угод для повернення коштів. Але виконати зобов’язання «Дельта страхування» не дали: 15 червень 2015 року Міністерство фінансів припинило дію ліцензії на здійснення страхової діяльності, тим самим не надавши підприємству можливості закінчити виконання своєї ж вимоги.

А 29 червня 2015-го Мінфін повністю заблокував усі операції за рахунками страховика, чим «убив» і іншу страхову Лагуна: «Дельта страхування» була поручителем за облігаціями ще однієї його компанії – «Пенсійні гарантії».

Одним з останніх активів Миколи Лагуна, який відноситься до основних засобів ЗАТ «Дельта Банк», залишається офісна будівля в Мінську.

26 лютого 2016-го її намагалися продати з аукціону за $6,1 млн, але у зв’язку з браком необхідної кількості покупців аукціон скасували. Захмарну ціну пояснити неважко – після того як із Дельта Банку вивели всі ліквідні активи шляхом їхнього продажу з дисконтом державному банку.

Наприклад, кредитний портфель фізосіб «Дельти» було продано з дисконтом у 5% (у грошовому еквіваленті понад $900 000). Звичайно, із Лагуном це ніхто не погоджував.

Тому будівля офісу залишилася, по суті, чи не єдиним ліквідним активом, продаж якого необхідний для розрахунків із рештою кредиторами.

Що цікаво: влада республіки не намагалася врятувати банк – завданням тимчасової адміністрації під керівництвом Олександра Педька, керівника Агентства з гарантованого відшкодування банківських вкладів, було запустити процедуру банкрутства і реалізувати продаж усіх активів та нерухомості банку.

Пан Педько навіть не приховував того, що банк Лагуна із самого початку планували ліквідувати. «Якщо звичайна юрособа перебуває на стадії банкрутства, у неї є якийсь новий шанс, а для банку після порушення справи про банкрутство говорити про якусь санацію навіть смішно. Дуже великі репутаційні ризики. Для прикладу: жоден закордонний банк ніколи не працюватиме з ним», – заявляв він білоруській пресі.

Цікаво, що на момент введення тимчасової адміністрації пан Педько був виконавчим директором білоруського громадського об’єднання фахівців з антикризового управління та банкрутства і був співавтором закону «Про економічну неспроможність (банкрутство)».

Лагун каже, що на його спроби домогтися можливості врятувати банк влада Білорусі не відреагувала. Більше того, слідчий комітет Білорусі за фактом банкрутства «Дельти» завів кримінальну справу, заявивши, що банк було навмисно доведено до банкрутства. Головними обвинуваченими в цьому стали голова правління Дельта Банку, заступники голови та члени ради директорів, які були змушені просто виїхати з країни.

Лагун стверджує, що в нього були можливості стабілізувати ситуацію: роздрібний портфель кредитів банку був якісним і генерував доходи, які у зв’язці з ритейловим бізнесом «Родной Стороны» давали змогу підтримувати стабільність у білоруському Дельта Банку.

Але після рішення Нацбанку України про визнання проблемною української «Дельти» Нацбанк Білорусі вимагав миттєвого погашення рефінансування, виданого місцевому Дельта Банку. І відразу ж ввів до нього тимчасову адміністрацію.

«Наш бізнес просто розірвали за рішенням зверху», – пояснює Лагун, який тепер планує судитися з владою Республіки Білорусь у міжнародних судах. Щоправда, на повернення інвестицій він явно не розраховує. «Ми для себе білоруський етап у житті закрили», – резюмує бізнесмен.

Правда України

Пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа, як надзвичайно суперечливої людини

donald-trump

Пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа, як надзвичайно суперечливої людини.

Джерело популярності ексцентричного мільярдера – повстання середнього класу проти “корумпованої” системи, що склалася.

Численні політичні коментатори як зліва, так і справа за останні місяці виписали тонни паперу, намагаючись знайти пояснення неймовірного злету популярності Дональда Трампа – людини надзвичайно суперечливої, котра дозволяє собі висловлювання та вчинки, які виходять далеко за межі прийнятих у США норм. Політологічний стогін стояв по всій землі великій.

Найпопулярнішою думкою була приблизно така: «Проблема не в самому Трампі, а в американському народі». Мовляв, під впливом нескінченних серіалів і реаліті-шоу (тут сильно діставалося сім’ї Кардашян) отупіли співгромадяни. Великомудрі оглядачі та публіцисти в чому тільки не звинувачували співгромадян – і в нескінченному прагненні шоу, і в політичному інфантилізмі, і в іманентній нетерпимості, і навіть у прихованому расизмі.

Думка ця, зазвичай, підкріплюється історіями з життя, в яких прихильники Трампа виглядають повними йолопами, які схильні до расизму і заперечують будь-яке знання. Власне кажучи, він сам є непоганим підтвердженням даної теорії: його публічні виступи повні неприязні до різного роду меншин, постійних вихвалянь людей «з низьким освітнім рівнем», очевидних нісенітниць з галузі історії, політики та економіки і тупуватих жартів (часто – нижче пояса).

Міцно зайнявши позицію «не пощастило нам з народом», багато американських оглядачів тепер сушать голову над питанням, як так сталося, що милі, добрі і чесні співгромадяни раптом перетворилися в натовп злісних фашиствуючих бовдурів з клоуном-фюрером на чолі. Нормальної відповіді поки немає, та і бути не може. Річ у тому, що постановка питання, незважаючи на гадану очевидність, не цілком правильна. Трамп приваблює людей не расизмом і жартами. (Принаймні, не тільки ними). Якщо копнути глибше, то стане ясно: справа в катастрофічному відчуженні еліт і населення країни.

За останні п’ятдесят років середня зарплата у США зросла лише на один долар – з 19 до 20 (з урахуванням інфляції, звичайно), тобто величезний ріст продуктивності праці не привів до зростання багатства середнього класу. Більш того, з початку XXI століття намітилася зворотна тенденція: впевнено зростає число бідних американців, середній клас скорочується, багатих (з доходом більше 100 тисяч доларів на рік) також стає все менше.

Ці негативні тенденції збіглися із стрімкою деіндустріалізацією економіки США, викликаною укладенням міжнародних угод про вільну торгівлю. Під час цього процесу десятки мільйонів робочих місць на промислових підприємствах «емігрували» в Китай, Мексику та інші країни. Одночасно з цим з самої Мексики активізувалася імміграція, що тільки посилило конкуренцію на ринку, який і без того стискається, добре оплачуваних вакансій у промисловості.

У 2008 році настала фінансова криза, в результаті якої роботи стало ще менше, багато простих американців залишилися без своїх будинків (нічим було платити іпотеку), будинки інших істотно впали в ціні. Уряд прийняв TARP – програму порятунку великих банків і фінансових компаній, які, на загальну думку, і привели до краху. Компанії і банки були врятовані за рахунок платників податків, але самим платникам податків ніхто допомагати і не думав. До речі, від цієї кризи економіка так досі і не оговталася.

У 2010 році Верховний суд США прийняв рішення, відоме як Citizens United, що встановило нові правила політичної гри в країні. Якщо коротко, то воно дозволило все тим же великим банкам і корпораціям вливати необмежену кількість грошей у виборчий процес. Фактично це стало легалізацією політичної корупції: політики, які бажають зібрати гроші на кампанію, змушені захищати і оберігати інтереси не стільки власних виборців, скільки багатих донорів, без чиєї підтримки перемогти на виборах майже неможливо.

Це рішення ВС США ненавидять майже всі: за скасування Citizens United виступають 80 відсотків республіканців і 83 відсотки демократів. Але, зрозуміло, еліта обох партій, отримавши доступ до космічних обсягів грошей, на це йти не хоче. А якщо хтось і сміє виступати за перегляд рішення, тут же опиняється без зовнішнього фінансування і, відповідно, перспектив на переобрання.

Описані економічні, демографічні та політичні проблеми в останні десятиліття набули хронічного характеру. Зараз це вже «нова норма» – стан речей, оскаржувати який вважається «маргінальним», «нереалістичним» і «безвідповідальним». Однак самі проблеми нікуди не поділися. Більш того, вони ведуть до все більшого відчуження між політиками у Вашингтоні, магнатами в Нью-Йорку з одного боку та всіма іншими жителями країни – з іншого.

Особливо сильні ці настрої серед представників білого середнього класу – традиційних виборців Республіканської партії. У вересні 2015 року було проведено опитування громадської думки, учасників якого попросили погодитися або не погодитися з таким твердженням: «Останніми роками я все менш ідентифікую себе з тим, у що перетворюється Америка». 72 відсотки республіканців погодилися. Ще 62 відсотки республіканців підтвердили, що «відчувають себе іноземцями у власній країні».

Демократи, які раніше захищали середній і робочий клас, переключилися на питання расової та гендерної рівності, боротьби за права ЛГБТ, обговорення питань всесвітньої зміни клімату тощо. Республіканці б’ються за права найбагатших членів суспільства, а також займаються розповсюдженням демократії в екзотичних країнах. Десятки мільйонів простих американців усвідомили, що вони та їхні проблеми нікому не цікаві. Більш того, вони і змінити нічого не могли як слід: Citizens United надійно тримав їхній рот на замку. Виборча активність досягла історичних мінімумів. Навіть вибори в Конгрес і Сенат привертають менше половини виборців.

І тут з’явився Дональд Трамп. Першим ділом він одразу гучно озвучив «секрет» американської політики: всі політики куплені, причому більшість – особисто ним. Він пообіцяв припинити імміграцію, побудувавши на кордоні з Мексикою стіну. Він зібрався розірвати невигідні торгові договори з Китаєм та іншими країнами, повернувши в США промисловість. Він готовий викинути з політики великі гроші, скасувавши Citizens United. Він пообіцяв «взятися» за найбільших банкірів, дружно зненавиджених середнім класом. Він не хоче воювати за кордоном, але і мусульман в країну теж пускати не збирається. Більш того, він зазіхнув на святе – на доходи військово-промислового комплексу, пообіцявши купувати для армії тільки те, що їй потрібно, а не те, що вимагають купити могутні лобісти.

При цьому Трамп сам ні в кого грошей не бере, фінансує свою кампанію сам, а на думку «фахівців», «політологів» та інших пригрітих у Вашингтоні «розумників» йому плювати.

Для десятків мільйонів відчужених американців поява такого політика – це надія на «повернення країни собі». Як він виглядає, що він каже, – не так вже й важливо. Йому прощають взагалі все. Головне, він не належить до усталеного кола істеблішменту, що «відібрало» країну у її жителів. Цікаво, що в цих умовах критика Трампа з боку губернаторів, сенаторів, партійних функціонерів дає ефект, прямо протилежний очікуваному. Виборці думають щось на кшталт: «Ага, раз його ці шакали атакують, значить, він і справді чогось вартий».

Тут дуже важливо відзначити такий момент: не існує ніякої гарантії, що Трамп дійсно збирається виконувати всі свої обіцянки. Справа в тому, що його багато разів і з різних причин ловили на брехні. Наскільки президент Трамп буде відповідати Трампу-кандидатові, ще тільки належить з’ясувати. Але люди, відчувши надію на докорінні зміни, готові дати йому шанс. Масштаби його підтримки дійсно вражають: він не просто перемагає майже на всіх кокусах і праймеріз, але й залучає на дільниці величезне число людей, які раніше не цікавилися політикою. Явка на республіканських праймеріз у поточному році на 40-50 вище, ніж під час минулої кампанії у 2012 році.

Все ті ж фахівці і політологи, які раніше пророкували Трампу яскраву, але недовгу кампанію, зараз одностайно заявляють, що він нізащо не зуміє здолати Гілларі Клінтон на виборах у листопаді (при умові, що він і вона будуть висунуті від своїх партій).

На перший погляд, так і є. Однак не все так просто. Зараз приблизно половина голосує за демократів сенатора Берні Сандерса, чия програма парадоксальним чином багато в чому схожа з трампівскою. Він також виступає за скасування торговельних угод, проти Citizens United, за обмеження всевладдя великих корпорацій і так далі. Але головне, він, як і Трамп, приваблює виборців, які всією душею ненавидять нинішній порядок і представників істеблішменту, які його охороняють.

Так от, багато, дуже багато з цих людей на виборах у листопаді радше не підуть на вибори або навіть проголосують за мерзенного Трампа, аніж віддадуть свій голос за збереження статусу-кво під орудою Гілларі Клінтон. Цього року боротьба йде не стільки між демократами і республіканцями, скільки між прихильниками і противниками чинної системи.

Правда України