Новини

все українське життя

Майже 69 мільйонів людей у світі є біженцями – ООН

Управління верховного комісара ООН у справах біженців заявляє, що за підсумками 2017 року в світі налічується майже 69 мільйонів людей, які втекли від війни, насильства чи переслідування, що є новим рекордом. За даними щорічного звіту, опублікованого 19 червня, число біженців та внутрішньо переміщених осіб зросло на 4,6% у 2017 році порівняно з минулим роком.

Майже 70% біженців втекли з п’яти країн – Сирії, Афганістану, Південного Судану, Бірми та Сомалі.

Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Ґранді сказав, що потоки біженців можуть суттєво сповільнитися, якщо вдасться завершити війни та розв’язати кризи в цих країнах. «Але ми не бачимо значного прогресу в справі досягнення миру в будь-якій із цих країн», – вказав Ґранді.

Туреччина, Пакистан, Ліван та Іран також є серед країн із найбільшою кількістю біженців.

Трамп погрожує запровадженням нових мит на китайські товари

Президент США Дональд Трамп заявив, що у разі введення Китаєм мит на американські товари, додаткові митні збори в розмірі 10 відсотків будуть накладені на китайську продукцію загальною вартістю в 200 мільярдів доларів.

«Будуть зроблені нові кроки з метою спонукати Китай відступити від недобросовісної торгової практики, відкрити свої ринки американським товарам і погодитися на більш збалансовані торговельні відносини з Америкою», – заявив 18 червня президент США Дональд Трамп.

Особливе невдоволення Трампа викликає відмова китайської влади захищати американську інтелектуальну власність. Міністерство торгівлі КНР відреагувало на слова Трампа, пригрозивши «жорсткою відповіддю на надмірний тиск». 

Минулого тижня Дональд Трамп офіційно оголосив про запровадження мит на китайські товари. Йдеться про введення 25-відсоткового мита на товари з Китаю. Передбачається, що мита будуть застосовані щодо товарів на суму 50 мільярдів доларів. Крім того, США можуть ввести додаткові збори, якщо Пекін піде на заходи у відповідь.

Директор Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард заявила, що нові мита США можуть становити ризик для світової торгівлі.

ЄС пропонує інвестувати 16 мільярдів євро у космічну програму

Європейський Союз пропонує інвестувати 16 мільярдів євро в період 2021-2027 років у космічну програму.

Як повідомляє 18 червня Європейська служба зовнішніх зв’язків, нова космічна програма, бюджет якої збільшено на 50% у порівнянні з попереднім 7-річним періодом, посилить роль ЄС як світового космічного гравця.

У європейському космічному секторі працює понад 231 тисяча людей, в 2017 році вартість галузі склала 53-62 мільярда євро. Європа виробляє третину всіх світових супутників.

У Франції просить притулку художник, який намалював карикатуру на Поклонську

Російський художник-карикатурист Денис Лопатін, який намалював карикатуру на екс-прокурора окупованого Криму, депутата Держдуми Росії Наталію Поклонську, має намір просити французьку владу про надання йому політичного притулку. Про це він сам повідомив Радіо Свобода.

До Європи Денис Лопатін поїхав ще в лютому, побоюючись кримінального переслідування за малюнок, у якому Поклонська впізнала себе. Вона заявила, що ця робота ображає її особисто та релігійні почуття.

Поклонська звернулася до Слідчого комітету Росії із заявою, але слідчі відмовилися порушувати кримінальну справу. Наприкінці травня Поклонська надіслала керівнику Слідчого комітету Росії Олександрові Бастрикіну депутатський запит з приводу відмови камчатського управління відомства порушити кримінальну справу щодо Лопатіна.

Сам художник заявив, що він регулярно отримує погрози фізичної розправи. Все це змусило його готуватися до подання прохання про політичний притулок.

Наталія Поклонська, яка працювала в українській прокуратурі Криму, в 2014 році активно підтримала окупацію півострова Росією. Після перебування на посаді російського прокурора Криму Поклонська стала депутатом російської Державної думи. У 2017 році вона розгорнула кампанію проти художнього фільму «Матильда», що розповідає про стосунки російського царя Миколи Другого з балериною Матильдою Кшесинською.

У Колумбії обрали президентом консервативного політика Дуке

Консервативний політик Іван Дуке закликав до єдності після того, як він був обраний президентом Колумбії.

54 відсотків виборців підтримали Дуке на чергових виборах 17 червня, таким чином, він випередив на 12 відсотків свого найближчого конкурента, Густаво Петро.

«З смиренням і честю я розповідаю колумбійському народу, що я докладу зусиль, щоб об’єднати нашу країну», – заявив новообраний президент своїм прихильникам у столиці Колумбії, місті Богота. 

Дуке також заявив, що прагне внесення «корективів» в історичну, але суперечливу мирну угоду, погоджену з ліворадикальним угрупованням «Революційні збройні сили Колумбії (FARC)»

Згідно з умовами угоди, підписаної в 2016 році, ФАРК відмовилося від збройної боротьби і стає політичною партією, яка братиме участь у виборах 2018 року.

Ядерний арсенал у світі скорочується, але модернізація зброї триває – SIPRI

США та Росія дещо скоротили свої запаси ядерних боєголовок, що спричинило зменшення їхньої загальної чисельності в світі до 14 тисяч 465 станом на початок 2018 року, ідеться в звіті, оприлюдненому 18 червня Стокгольмським міжнародним інститутом досліджень миру (SIPRI). Водночас, як відзначають фахівці, програми модернізації ядерної зброї та систем їхньої доставки тривають. 

За даними SIPRI, загальна кількість ядерної зброї, що зберігається дев’ятьма відомими ядерними державами, скоротилася за рік на 470 одиниць – із 14 935.

 

Арсенали США та Росії, попри невелике скорочення, все ще складають майже 92% від усіх ядерних озброєнь світу.

Крім Сполучених Штатів та Росії, ядерну зброю мають Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль та Північна Корея. За оцінками, Пакистан має 140–150 боєголовок, Індія – 130–140. Північна Корея, ймовірно, 10–12.

Президент США Дональд Трамп та лідер Північної Кореї Кім Чен Ин 12 червня провели зустріч і виступили зі спільною заявою щодо перспектив повного ядерного роззброєння Корейського півострова, хоча ніяких деталей не оприлюднили.

Базований у Стокгольмі SIPRI, заснований в 1966 році, є незалежним міжнародним інститутом, що досліджує збройні конфлікти, контроль над озброєннями та процеси роззброєння. Свої дослідження SIPRI здійснює на основі аналізу та даних із відкритих джерел.

Німці вшанували пам’ять жертв повстання, придушеного радянськими військами

17 червня в Німеччині вшанували пам’ять жертв повстання, яке відбулося в НДР 65 років тому. У заходах у Берліні узяли участь бургомістр німецької столиці Міхаель Мюллер і уповноважена уряду ФРН з питань культури і ЗМІ Моніка Ґрюттерс.

Народне повстання в НДР відбувалося 17 червня 1953 року одразу в кількох містах країни. Спочатку робітники промислових підприємств виступали проти збільшення виробничих норм, потім на демонстрації з вимогою проведення вільних виборів вийшли кілька сотень тисяч східних німців.

Повстання було придушене радянськими військами, які перебували на території Східної Німеччини.

Точне число жертв цього придушеного повстання в НДР не відоме. Загинули понад 50 людей, сотні людей отримали поранення. Не менше 15 тисяч осіб були арештовані.

«Ми зобов’язані донести до молодого покоління, наскільки важко було досягнуто наші демократичні свободи, і які загрози тоталітарні ідеології несуть для демократії і прав людини», – заявила уповноважена уряду ФРН з питань культури і ЗМІ Моніка Ґрюттерс, промовляючи біля братської могили загиблих берлінців на Зеештрассе. За її словами, 17 червня залишиться важливим днем в історії свободи Німеччини і Європи.

Жінку, яка напала на відвідувачів супермаркету у Франції, вигукуючи «Аллаху Акбар», заарештували

На півдні Франції заарештували жінку, яка поранила двох осіб канцелярським ножем у супермаркеті, вигукуючи при цьому «Аллаху Акбар».

Відвідувач супермаркету в приморському місті Ла-Сен-сюр-Мер був поранений у груди і госпіталізований. Жінка-касир отримала менш серйозні поранення, повідомляє французька радіостанція Europe 1 із посиланням на прокурора сусіднього Тулона.

Прокурор Бернар Маршал припустив, що підозрювана має психічне захворювання. Її ім’я не повідомляють. Поліція обшукала її будинок.

«Судячи з усього, це ізольований випадок, пов’язаний із людиною, яка  страждає психічним розладом», – наводить слова прокурора газета Le Monde.

Однак, за словами прокурора, «можна припускати замах на вбивство і злочин із терористичними мотивами».

Регіональна газета Nice-Matin, яка першою повідомила про напад, який трапився о 10:30 ранку в неділю за місцевим часом, цитує неназваного очевидця, який повідомив, що люди в супермаркеті зупинили жінку, не давши їй порізати когось іще.

У Франції посилені заходи безпеки діють протягом останніх трьох років через напади, відповідальність за які брало на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Спецпосланець ООН Анджеліна Джолі відвідала Ірак

Спецпосланець ООН у справах біженців Анджеліна Джолі в неділю відвідала табір сирійських біженців на півночі Іраку. Агентство «Ройтерз» повідомляє, що голлівудська актриса прагнула надати підтримку тим, хто змушений був залишити свої будинки в результаті громадянської війни. Джолі відвідала табір Доміні, де перебувають 33 000 біженців із Сирії. Актриса прибула в табір вранці і зустрілася з сім’ями біженців.

Напередодні вона відвідала Мосул, головне місто на півночі Іраку, яке іракські війська відбили у екстремістів. Джихаддисти окупували місто протягом трьох років і перетворили його в цитадель так званого «халіфату». В результаті військових дій загинули 900 000 жителів.

Джолі познайомилася з сім’ями з західного Мосула і пройшлася розбомбленими вулицями, подивилася відеоматеріали і фотографії, надані Верховним комісаром у справах біженців (УВКБ ООН).

Нормальне життя повернулася в багато частин Мосула, куди також повернулися з таборів деякі місцеві жителі. Старе місто в Західному Мосулі було значною мірою зруйноване під час бойових дій, які вели проти ісламістів іракські урядові підрозділи, іракські курди і шиїтська міліція, підтримувані авіацією, під керівництвом США.

Джолі заявила, що її очам відкрилися гірші руйнування, ніж ті, які вона коли-небудь бачила за всі роки роботи з УВКБ ООН. «Люди тут все втратили», – сказала сецпосланець Джолі. «Вони знедолені, у них немає ліків і у багатьох немає проточної води або елементарних зручностей», – сказала вона, закликавши міжнародну спільноту «не забувати про Мосул».

Джолі була призначена спеціальним посланцем Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (УВКБ) в 2012 році, після багатьох років залучення до діяльності УВКБ ООН. В Управлінні ООН у справах біженців вона працює з 2001 року, відвідуючи цивільних осіб, які постраждали від війни в Іраку, Камбоджі і Кенії. Це її п’ятий візит в Ірак і шістдесят перша місія в рамках УВКБ ООН.

 

Прем’єр Греції витримав вотум недовіри через угоду про назву Македонії

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас витримав голосування в парламенті країни про недовіру через плановану угоду з сусідньою Македонією про нову назву цієї держави, що має покласти край тривалим суперечкам між ними.

Із 280 присутніх парламентарів 153 проголосували проти висловлення недовіри урядові, як пропонувала опозиційна партія «Нова демократія». Вона звинувачувала прем’єра в надто великих поступках Македонії в угоді, яку мають підписати 17 червня.

Під час розгляду питання про недовіру урядові під будівлею парламенту в центрі Афін мітингували тисячі людей, вимагаючи відставки прем’єр-міністра. Поліція мусила вдатися до подразливого газу, щоб не дати демонстрантам увірватися до будівлі.

Угода передбачає зміну назви нинішньої Республіки Македонії на Республіку Північна Македонія, щоб уникнути дублювання назви з грецькою Македонією – традиційним північним регіоном країни. Афіни стверджували, що, зберігаючи дотеперішню назву країни, Скоп’є тим самим висловлював до Греції територіальні претензії.

Компромісну угоду – Македонія погодилася змінити свою назву, Греція натомість не стала домагатися й зміни похідних назва, і мешканці країни можуть далі називатися просто «македонцями», прикметник від назви країни залишиться просто «македонський» – схвалили в ООН, Європейському союзі чи НАТО. Дотепер у багатьох міжнародних організаціях Македонія через спротив Греції числиться як «Колишня югославська республіка Македонія», Греція також блокує її вступ до НАТО, до якого країна вже цілком готова, і початок переговорів про її вступ до ЄС через саму лише назву країни.

Натомість різко проти угоди виступають націоналістичні кола в обох країнах. У Греції супротивники угоди заявляють, що слово «Македонія» може стосуватися тільки північної частини Греції, і ніхто інший не має права користуватися цією назвою. В Македонії угоду, яку мають 17 червня підписати на кордоні прем’єр-міністри обох країн, уже пообіцяв не підписувати президент Джорґе Іванов, якщо її ратифікує парламент країни. Також у Македонії цю угоду мають винести на референдум у вересні; у Греції її тільки має ратифікувати парламент.

Афганістан: принаймні 25 людей загинули від вибуху в час святкового перемир’я з талібами

В Афганістані принаймні 25 людей загинули внаслідок вибуху, який влаштував смертник у час перемир’я з рухом «Талібан» у святковий для мусульман час.

Відповідальність за вибух у провінції Нанґаргар на сході країни взяло екстремістське угруповання «Ісламська держава», для якого ця провінція є головною базою в Афганістані.

Смертник підірвав себе на зібранні представників урядових збройних сил і бойовиків ісламістського руху «Талібан», які разом святкували свято Ід-аль-Фітр, закінчення священного місяця рамадана, з нагоди чого обидві ворожі між собою сторони оголосили перемир’я.

Унаслідок вибуху також поранені принаймні 54 людини, дехто з них перебуває у критичному стані, і число загиблих іще може зрости. Наразі не ясно, скільки серед загиблих і поранених урядових військових, а скільки талібів.

Вибух був влаштований приблизно в той самий час, як у столиці Кабулі президент Афганістану Ашраф Гані виступав на телебаченні з оголошенням, що влада країни продовжує оголошене нею раніше перемир’я.

Як сказав Гані, подробиці щодо цього продовження оголосять пізніше, а тим часом він наказує силовикам країни залишатися на оборонних позиціях. Перемир’я, яке уряд оголосив щодо талібів 12 червня і яке не стосується угруповання «Ісламська держава» і мережі «Аль-Каїда», за первісним планом мало закінчитися у вівторок, 19 червня.

Президент також заявив, що готовий обговорювати вимоги талібів, зокрема, щодо статусу іноземних військ в Афганістані на майбутнє, а тим часом обіцяє протягом перемир’я надавати медичну допомогу пораненим талібам, а ув’язненим членам цього руху дозволити зустрічі з рідними.

Гані також закликав рух «Талібан» і собі продовжити оголошене ним перемир’я, що має завершитися в неділю, 17 червня.

Таліби несподівано оголосили таке перемир’я зі свого боку з нагоди свята Ід-аль-Фітр попереднього дня, 15 червня, на триденний термін, і десятки талібів, здавши зброю на околицях Кабула на в’їздах до міста, ввійшли до столиці, щоб разом із урядовими силами відсвяткувати це одне з головних мусульманських свят. За повідомленнями, того дня з талібами зустрівся міністр внутрішніх справ Афганістану Ваїс Ахмад Бармак.

Схожі зустрічі протиборчих сторін відбуваються і в інших місцях Афганістану. На фотографіях і відеозаписах, які оприлюднюють у соцмережах, видно, як урядові силовики і таліби обіймаються й вітають одне одного зі святом у різних провінціях країни.

За повідомленнями, наразі це перемир’я ніде не було порушене.

Рух «Талібан», що виступає проти нинішнього союзного зі США уряду Афганістану, незважаючи на всі намагання афганських силовиків за підтримки США, досі контролює значні частини території Афганістану.

Росія: Медведєв вніс до Держдуми законопроект про підвищення пенсійного віку

Російський уряд вніс до Держдуми законопроект про поетапне підвищення пенсійного віку до 65 років для чоловіків і 63 – для жінок. Таке розпорядження підписав прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, який раніше оголосив про початок реформи.

Згідно з текстом документа, передбачається перехідний період з 2019 до 2034 року із щорічним збільшенням пенсійного віку на один рік. Почати підвищення пенсійного віку пропонується з 2019 року.

Нині в Росії чоловіки виходять на пенсію у 60 років, жінки – в 55.