$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Author Archive: Volia

Нацрада оголосила попередження телеканалам NewsOne та «ПравдаТУТ»

Йдеться про порушення правил мовлення у День пам’яті – 100 років з дня початку «червоного терору»

$.99* .COM Domain! You be you with us!

Комітет Ради звернувся до міжнародних організацій через появу Портникова в санкційному списку Росії

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики висловлює «глибоку стурбованість» через появу оглядача Радіо Свобода Віталія Портникова в санкційному списку Росії.

Комітет звертає на це увагу Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи, Європейського союзу, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, організацій Amnesty International, «Репортери без кордонів», «Міжнародна підтримка медіа», Freedom House, Комітету захисту журналістів.

Українські політики закликають міжнародне співтовариство застосувати нові санкції проти Росії.

«Єдиною причиною таких політичних переслідувань є журналістська позиція Віталія Портникова. Ось чому це спроба обмежити свободу слова, а також складова гібридної інформаційної війни Російської Федерації», – заявили в комітеті Ради.

У зверненні йдеться, що запроваджені Росією санкції «є безпідставними і не мають нічого спільного з міжнародним правом».

Віталій Портников з 1991 року співпрацює з Українською та Російською редакціями Радіо Свобода. Він назвав свою появу в санкційному списку «попередженням вбивць».

22 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав указ про запровадження економічних санкцій проти України. Тоді він доручив урядові підготувати перелік фізичних і юридичних осіб, на яких будуть поширюватися санкції, і визначити, в чому вони полягатимуть.

23 жовтня Дмитро Медвєдєв заявив, що санкції передбачатимуть блокування активів, заборону на виведення капіталів і постачання низки товарів, а також заборону на ввіз до Росії певних товарів українського походження.

Загалом під санкції потрапили 322 громадян України і 68 українських підприємств.

$.99* .COM Domain! You be you with us!

У листопаді в Україні зафіксовані 18 випадків порушення свободи слова – ІМІ

У листопаді в Україні зафіксовані 18 випадків порушення свободи слова у восьми регіонах, повідомив Інститут масової інформації. З них 14 випадків – це фізична агресія щодо журналістів.

Найбільшу кількість порушень – дев’ять – експерти зафіксували в категорії «перешкоджання законній журналістській діяльності». У жовтні таких випадків було вісім, у вересні – п’ять, у серпні – чотири.

«Журналістам представники місцевої та центральної влади перешкоджали знімати, намагалися вигнати із засідання, невідомі особи відбирали камеру, обливали кефіром, забороняли вести відеозйомку, плювали в обличчя», – заявили в ІМІ

Згідно з повідомленням, далі за кількістю порушень ідуть погрози журналістам – чотири випадки.

Загалом із початку року Інститут масової інформації зафіксував 89 випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, 31 випадок погроз, 29 випадків побиття журналістів, 17 випадків обмеження доступу до інформації та 14 випадків кібератак.

Відповідно до моніторингу міжнародної організації «Репортери без кордонів» Україна посідає 101-е місце в «Індексі свободи преси».

$.99* .COM Domain! You be you with us!

Сущенко вперше зателефонував з колонії – адвокат

Засуджений у Росії український журналіст Роман Сущенко вперше зателефонував з колонії. Його адвокат Марк Фейгін повідомив у Facebook, що журналіст перебуває у виправній колонії №11 у Кіровській області Росії.

«Щойно з ВК-11 мені зателефонував Роман Сущенко. Дали 15 хвилин для розмови. У нього все в порядку, передавав усім привіт», – зазначив Фейгін.

20 листопада президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

$.99* .COM Domain! You be you with us!

Міністр про можливий воєнний стан: жодних обмежень свободи слова не буде

Жодних обмежень свободи слова не буде у випадку запровадження воєнного стану в Україні, запевнив міністр інформаційної політики Юрій Стець під час засідання Ради національної безпеки та оборони.

«Очевидно, що жодних обмежень свободи слова не буде. Але треба розуміти, що означає це чергова військова агресія з боку Росії. Це для нас із вами значить, що ми маємо користуватися офіційними джерелами інформації. Що стосується міжнародної співпраці – це МЗС, що стосується військових – Міністерство оборони, так само є майданчиком інші військові служби. І хочу наголосити, у нас є ця інформація, що, очевидно, будуть користуватися соціальними медіа для того, щоб дезінформувати, посіяти паніку», – заявив Стець.

Читайте також: Україна готується до воєнного стану. Живий блог

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 днів через напад Росії на українські військові кораблі.

Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.

Підрозділи Збройних сил України та Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність.

Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії».​ У Генштабі Збройних сил України повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно.

На ранок 26 листопада за часом Нью-Йорка (о 18-й за Києвом) Україна скликала термінове засідання Ради безпеки ООН у зв’язку з нападом Росії українські військові кораблі.

$.99* .COM Domain! You be you with us!

НСЖУ ініціює новорічну акцію на підтримку Асєєва, Семени та Сущенка

«Листівки планується передати адресатам через рідних та близьких»

$.99* .COM Domain! You be you with us!

Рішення ЄСПЛ щодо Седлецької є лише другим подібним рішенням в історії суду – суддя

Рішення Європейського суду з прав людини щодо журналістки Радіо Свобода і головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької і застосування «Правила 39» щодо статті 10 Конвенції стало лише другим подібним випадком в історії суду. Про це суддя ЄСПЛ Ганна Юдківська розповіла в інтерв’ю «Європейській правді».

Зазвичай Європейський суд з прав людини застосовує «Правило 39», коли вважає, що без певних дій вирішення справи суттєво ускладниться чи стане неможливим. В Україні «Правило 39» переважно застосовується з іншої причини – через ненадання термінової медичної допомоги в місцях позбавлення волі.

​«Досить довго Суд справді вважав, що «невиправна шкода», яка дає підстави для застосування 39-го правила – це тільки статті 2 і 3 Конвенції, тобто право на життя і заборона катування. Були ще виняткові випадки, коли йшлося про доступ людини до адвоката або про спір між батьками щодо місця перебування дитини», – пояснила Ганна Юдківська.

«Але справа Седлецької – це зовсім інша історія. В історії ЄСПЛ це друга справа, коли Суд застосував 39-те правило щодо статті 10 Конвенції, яка гарантує свободу висловлення поглядів. Тут не йдеться про загрозу життю – але Суд вирішив, що порушення принципу свободи слова також може завдати невиправної шкоди», – додала суддя.

Перший випадок, коли ЄСПЛ застосував 39-те правило у скарзі про порушення статті 10, стався минулого року в справі проти Грузії за скаргою опозиційного телеканалу «Руставі-2».

У жовтні ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних авторки та ведучої програми «Схем» Наталки Седлецької. Це рішення ЄСПЛ означало, що слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних із телефону журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення.

Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня та діяли один місяць.

У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефону протягом 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.

Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​

 

$.99* .COM Domain! You be you with us!

Народні депутати пропонують запровадити кримінальну відповідальність за наклеп

Народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Микола Паламарчук, Артур Палатний, Олег Велікін пропонують запровадити кримінальну відповідальність за наклеп. Відповідний законопроект зареєстрований на сайті Верховної Ради.

«Останнім часом в Україні, на жаль, свободу слова в країні дедалі частіше плутають зі вседозволеністю поширення відверто неперевірених, а то і зовсім помилкових фактів», – йдеться в пояснювальній записці.

Депутати заявляють, що одним з останніх випадків розповсюдження неправдивої інформації є випадок зі звинуваченнями, що лунають з боку деяких засобів масової інформації на адресу народного депутата України щодо причетності до нападу на херсонську чиновницю й активістку Катерину Гандзюк, яка померла 4 листопада в лікарні.

«Вважаємо, що такі дії не тільки шкодять об’єктивному проведенню досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні та встановленню реальних винуватців у цьому жахливому злочині, а й насамперед, порушують конституційний принцип, відповідно до якого будь-яка особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду», – зазначили депутати.

Парламентарі пропонують доповнити Кримінальний кодекс України статтею 151-2 – «наклеп».

На їхню думку, наклеп, «тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію», повинен каратися штрафом у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 – 8 500 гривень) або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі до двох років.

Якщо наклеп буде поширений шляхом публічного демонстрування у творах, у засобах масової інформації або в мережі Інтернет, депутати пропонують штрафувати винних на суму від 8 500 до 25 500 гривень або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.

В Україні кримінальна відповідальність за наклеп існувала до 2001 року, доки діяв Кримінальний кодекс УРСР іще 1960 року. У нинішньому Кримінальному кодексі 2001 року статті за наклеп немає.

Декриміналізацію дій, що раніше кваліфікувалися як наклеп, привітали правозахисники. Наступними роками в Україні було здійснено вже кілька спроб повернути кримінальну відповідальність за наклеп. Правозахисники різко критикували ті спроби, які врешті не були запроваджені.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

$.99* .COM Domain! You be you with us!

Поліція не побачила криміналу в побитті журналістів «Схем» співробітниками УДО – НСЖУ

Головне управління Нацполіції на Київщині не виявило кримінального правопорушення в побитті журналістів «Схем» Михайла Ткача і Бориса Троценка співробітниками Управління державної охорони біля місця проведення приватної вечірки генпрокурора у вересні минулого року.

Про це йдеться у відповіді, яку Національна спілка журналістів України отримала від Головного управління Національної поліції в Київській області щодо стану розслідування інцидентів фізичної агресії проти журналістів, які були зафіксовані в моніторингу «Індекс фізичної безпеки журналістів України», повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко у своєму Facebook.

«Журналістська спільнота була обурена цинізмом співробітників УДО, чия нахабна поведінка була зафіксована на відео.. Але…. Пройшов рік. І показовий напад на журналістів, які мають сміливість вимагати від Топ-посадовців підзвітності, поповнює сумний список системної безкарності», – написав Томіленко.

​У ніч на 16 вересня минулого року на журналістів «Схем» Михайла Ткача та Бориса Троценка напали співробітники УДО поряд з ресторанним комплексом у Козині, де журналісти знімали святкування з нагоди весілля сина генерального прокурора Юрія Луценка.

​Під час зйомок на в’їзді до комплексу знімальна група неодноразово демонструвала журналістські посвідчення співробітникам УДО. Але щойно з закритої вечірки зібрався виїжджати президент України Петро Порошенко, двоє представників УДО застосували фізичну силу до журналістів – щоб перешкодити зйомці виходу і виїзду президента.

​У результаті нападу оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку й пошкодження руки. Журналісти написали заяву до поліції про перешкоджання законній журналістській діяльності.

У підсумку, трьох військовослужбовців Управління державної охорони України було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за перешкоджання зйомці знімальною «Схем».

У вересні на зустрічі з журналістами одразу після нападу, начальник Управління державної охорони Валерій Гелетей повідомив, що перевірка не виявила порушень у діях його підлеглих.

«Військовослужбовець упав. Там який горб! У темряві, пісок. Спіткнувся, впав і зачепився за оператора», – зазначив Гелетей, коментуючи напад на знімальну групу програми.

Закрита вечірка з нагоди весілля сина генерального прокурора відбулася 15 вересня 2017 року в ресторанному комплексі під Києвом. Журналістам вдалося зафіксувати, як службові автомобілі використовувалися для складання подарунків і перевезення осіб, які не входять до держструктур, зокрема візажистки нареченої.

Приватний захід із участю голови держави охоронявся силами Управління державної охорони. Біля місця святкування до другої години ночі чергували швидкі, реанімобіль і пожежні машини. Також журналісти помітили снайперів, які охороняли вечірку.

​На святі старшого сина Юрія Луценка були присутні перші особи держави, а також низка міністрів і народних депутатів. Щоб журналісти не побачили відвідувачів, співробітники Управління державної охорони всіляко намагалися завадити їм зафіксувати ці події на відео, а під час виїзду зі святкування президента Порошенка скоїли фізичний напад на знімальну групу, щоб перешкодити зйомці цього моменту.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

$.99* .COM Domain! You be you with us!


Copyright © 2018 Український Канал  |  допомога: dmnsa  •  правда україни  •  wстудія  •  sellines  •  купуй!