Author Archive: Redactor

Колишній радник Трампа заявив, що створить фонд на підтримку «правого популізму» у Європі – ЗМІ

Контраверсійний американський політтехнолог Стів Беннон планує створити фонд на підтримку «правого популістського націоналізму» на Європейському континенті.

У своєму інтерв’ю The Daily Beast, опублікованому 20 липня, Беннон сказав, що його новий фонд буде називатися «Рух» і, ймовірно, буде заснований у Брюсселі.

На переконання Беннона, він бачить цей проект конкурентом благодійного фонду «Відкрите суспільство» Джорджа Сороса, який з 1984 року виділив 32 мільярди доларів на ліберальні рухи.

Беннон, який був короткий час радником президента США Дональда Трампа, заявив виданню, що вже провів переговори з діячами та партіями «правого крила» по всій Європі, у тому числі Найджелом Фараджем у Великобританії , «Національним фронтом» Марін Ле Пен у Франції та прем’єр-міністр Угорщини Віктором Орбаном. Ті наразі ініціативу Беннога не коментували.

Лавров закликав Помпео якнайшвидше звільнити заарештовану у США росіянку Бутіну

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров закликав держсекретаря США Майка Помпео якнайшвидше звільнити заарештовану у Вашингтоні росіянку Марію Бутіну. Таку заяву він зробив під час телефонної розмови 21 липня «у розвиток російсько-американського саміту у Гельсінкі», йдеться у повідомленні на сайті російського МЗС.

За цими даними, Лавров назвав висунуті Бутіній звинувачення – сфабрикованими, а дії американських силовиків неприйнятними.

Також читайте: Нові деталі звинувачень проти росіянки Бутіної

29-річна студентка університету у Вашингтоні Марія Бутіна була затримана 15 липня. Їй інкримінують незадекларовані дії як лобіста на користь іноземного уряду. Самі по собі такі дії порушенням не є, якщо особа офіційно зареєструється як «іноземний агент».

Прокурори звинувачують Бутіну у підтриманні зв’язків з американськими політиками й політичними організаціями під керівництвом високопосадовця Центробанку Росії Олександра Торшина. Сам Торшин перебуває під санкціями через зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним.

Торшин, який є непублічною особою, наразі не прокоментував справу. Адвокат Бутіної Роберт Дрісколл стверджує, що вона не є російським агентом

 

У Москві активісти вивісили банер на підтримку Сенцова

У Москві поряд з будівлею уряду Росії вивісили банер на підтримку українського режисера Олега Сенцова, повідомляє російська служба Радіо Свобода.Акцію провели активісти московського відділення «Відкритої Росії» із вимогою звільнити усіх політв’язнів.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях.

Нещодавно російська радіостанція «Ехо Москви» оприлюднила листа матері Олега Сенцова, в якому вона просить президента Росії Володимира Путіна помилувати її сина. Пізніше адвокат Ольга Дінзе підтвердила цю інформацію.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд подав офіційне прохання до президента Росії Володимира Путіна помилувати Олега Сенцова.

Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані й ув’язнені.

Українська «Медійна ініціатива за права людини» нараховує понад 70 громадян України, переслідуваних у Росії та анексованому нею Криму з політичних мотивів.

Російський правозахисний центр «Меморіал» станом на зараз нараховує у Росії загалом 49 політв’язнів (серед них є українці), а також 108 переслідуваних за релігію осіб. Окрім того, представники центру зафіксували 38 випадків переслідувань без позбавлення волі та 80 ймовірних випадків переслідувань з політичних мотивів, які не увійшли до списків за критеріями організації.

 

Пентагон просить Конгрес США не поширювати на союзників «російські» санкції

Міністр оборони США Джим Маттіс звернувся до Конгресу із запитом про звільнення деяких країн від покарання в межах режиму санкцій, які Сполучені Штати накладають на російських військових. У поширеному 20 липня зверненні до голови сенатського комітету з питань озброєнь Джона Маккейна Маттіс заявив, що Росія має заплатити за свою «агресивну, дестабілізуючу поведінку», але покарання не має застосовуватися до союзників США або інших країн, з якими Вашингтон розвиває зв’язки.

Дії Маттіса відбуваються на тлі занепокоєння щодо ймовірності запровадження санкцій до Індії та інших азійських країн, з якими Вашингтон намагається встановити тісніші відносини, але які мають історію придбання зброї в Росії. Індія, зокрема, є найбільшим світовим імпортером оборонного обладнання й купувала російську військову техніку впродовж десятиліть. Останнім часом у Москві індійські чиновники вели переговори про придбання протиракетних систем С-400. 

Очільник Пентагону та держсекретар США Майк Помпео планують відвідати столицю Індії Делі для переговорів у вересні. Звернення надійшло в той час, коли багато законодавців із обох провідних партій США закликають до запровадження жорсткіших санкцій проти Росії.

Вашингтон є ненадійним – верховний лідер Ірану

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї 21 липня заявив, що для Тегерана буде «очевидною помилкою» вести переговори з США, оскільки Вашингтон є ненадійним.

«На слово і навіть на підпис американців не можна спиратися, тому переговори з Америкою не мають ніякої користі», – заявив Хаменеї під час зустрічі зі співробітниками міністерства закордонних справ Ірану, вказує офіційний сайт іранського лідера.

Тегеран жорстко критикував рішення президента США Дональда Трампа в односторонньому порядку вивести Сполучені Штати з ядерної угоди 2015 року між Іраном та шістьма світовими державами.

Раніше цього тижня Іран заявив, що є близьким до запуску заводу, на якому може побудувати більше центрифуг для збагачення урану. Це оголошення Тегеран зробив 18 липня, на наступний день після того, як Іран повідомив про позов до Міжнародного суду проти США у відповідь на рішення президента Дональда Трампа вийти з ядерної угоди 2015 року та повторно запровадити санкції проти Тегерана.

Іран стверджує, що його ядерна програма є мирною, Вашингтон звинувачує Тегеран у спробі розробити ядерну зброю.

Ізраїль завдав удару по Смузі Гази після загибелі військового

Ізраїль і угруповання «Хамас», яке контролює Смугу Гази, домовилися про перемир’я після того, як 20 липня у відповідь на вбивство ізраїльського військового ізраїльські військові літаки завдали десятки ударів по цілях у Газі.

Ізраїльський військовий загинув після обстрілу з палестинської території. Це перший випадок загибелі військовослужбовця на кордоні з Газою з 2014 року.

У результаті авіаударів Ізраїлю загинули четверо палестинців. «Хамас» заявляє, що троє з них були бійцями цього збройного угруповання. Вогонь по цілях «Хамас» у Газі відкривали також ізраїльські танки.

У ніч на суботу за посередництва Єгипту сторони уклали угоду про припинення вогню.

Потерпілого від отруєння «Новачком» британця виписали з лікарні

Британця Чарлі Роулі, потерпілого від отруєння нервово-паралітичною речовиною «Новачок», виписали з лікарні. Про це повідомили у медичному закладі, де перебував Роулі. 

У лікарні заявили, що Роулі мав «жахливий досвід», але його стан продовжує покращуватися.

30 червня Дон Стерджесс і її 45-річного приятеля Чарлі Роулі виявили без свідомості у критичному стані в будинку в місті Еймсбері, що менш як за 20 кілометрів від міста Солсбері, де нервовим агентом у березні отруїли Сергія Скрипаля і його дочку Юлію. 

10 липня 45-річний Чарлі Роулі опритомнів. Це сталося через два дні після того, як інша отруєна, 44-річна Дон Стерджесс, померла.

Читайте також: Брат потерпілого в Еймсбері: «Новачок» був у флаконі від парфумів

Отруєння Скрипалів, які після тривалого перебування в лікарні видужали, викликало дипломатичну кризу у відносинах між Великою Британією і ширше Заходом, із одного боку, і Росією, з іншого. Лондон звинуватив в отруєнні Скрипалів бойовою хімічною зброєю, яку почали розробляти в часи СРСР на території Росії, нинішню російську владу. Москва відкидає ці звинувачення, виступаючи при цьому з плутаними запереченнями, що часто суперечили одне одному.

 

Напад з ножем в Німеччині, поліція не виключає терористичний мотив

На півночі Німеччини чоловік з ножем поранив щонайменше 14 людей під час нападу в автобусі, поліція його заарештувала. Напад стався у місті Любек у район Шлезвіг-Гольштейн.

Двоє поранених перебувають у важкому стані.

Влада не виключає, що мотивом нападу може бути тероризм.

«Правопорушник був затриманий і перебуває під вартою в міліції», – заявила поліція в Twitter.

Місцева газета Luebecker Nachrichten процитувала прес-секретаря прокурора, яка заявила, що «ніщо не виключають, зокрема і тероризм». За даними видання, 30-річний нападник є іранцем, хоча ці дані наразі не підтверджені.

Місто Любек розташоване біля узбережжя Балтики і на північний схід від Гамбурга.

У Казахстані затриманий підозрюваний у вбивстві призера Олімпіади

У Казахстані був затриманий підозрюваний у вбивстві призера Олімпіади 2014 року в Сочі, неодноразового призера чемпіонатів світу фігуриста Дениса Тена, повідомив 20 липня прокурор міста Алмати Берік Чуїрікатаєв.

За його словами, чоловік 1994 року народження вже визнав свою причетність до вбивства. Алматинська поліція повідомила, що також визначено другого підозрюваного, і правоохоронці визначають місце його перебування.

За даними поліції, 25-річний Тен отримав численні удари ножем, коли зіткнувся з двома невідомими чоловіками, які намагалися викрасти дзеркала заднього виду з його автомобіля. Внаслідок поранення були зачеплені важливі артерії, спортсмен помер від втрати крові впродовж двох годин після інциденту.

Міжнародний союз ковзанярів (ISU) заявив, що «глибоко засмучений» через смерть Дениса Тена. Міністр культури і спорту Казахстану Аристанбек Мухамедіулі назвав цю смерть «страшною і несправедливою».

Тен тренувався в Росії та США. Він виступав ще на зимових Олімпійських іграх у Ванкувері 2010 року, де посів 11-те місце. Через численні травми після зіркового періоду 2013–2015 років у його кар’єрі настав спад, і цього року в південнокорейському Пхьончхані Денис Тен фінішував на Олімпіаді лише 27-м.

Трамп відмовив Путіну в допиті американських чиновників

Президент США Дональд Трамп відмовився від ідеї допиту росіян у справі про втручання Кремля в американські вибори в обмін на допит російськими слідчими громадян США у так званій справі Браудера.

З такою пропозицією на переговорах в Гельсінкі виступав президент Росії Володимир Путін. 

«Ми сподіваємося, президент Путін дозволить 12 росіянам приїхати до Сполучених Штатів, щоб довести свою невинність», – заявила речниця Білого дому Сара Сандерс. 

У Держдепартаменті 18 липня цю ідею назвали «абсолютно абсурдними». 

Читайте також: Фінансист Браудер заявляє, що Трамп міг домовитися з Путіним про його переслідування

Росія звинувачує Браудера в ухилянні від сплати податків та шахрайстві, Путін заявив у Гельсінкі, що британський фінансист вивів із Росії 1,5 мільярда доларів без сплати податків.

Вільям Браудер був одним з ініціаторів ухвалення в США «закону Магнітського», названого в пам’ять про померлого в російському СІЗО юриста фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського, який розкрив схему великих розкрадань з російського бюджету. Документ передбачає візові й економічні санкції щодо росіян, причетних, на думку Вашингтона, до порушень прав людини.

 

Білий дім: Трамп ініціює нову зустріч з Путіним, переговори уже ведуться

У Білому домі заявляють, що президент США Дональд Трамп ініціює проведення восени зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним, переговори уже ведуться.

За словами речниці Білого дому Сари Сандерс, Трамп попросив радника з питань нацбезпеки Джона Болтона запросити Путіна до Вашингтона. 

«У Гельсінкі Трамп домовився про поточний діалог між двома співробітниками Ради безпеки. Президент Трамп попросив Болтона запросити президента Путіна до Вашингтона восени, і ці обговорення вже ведуться», – написала Сандерс у twitter. 

Раніше Трамп у twitter написав, що очікує другої зустрічі з Путіним, проте не уточнив, коли вона планується. 

16 липня президент США Дональд Трамп зустрівся зі своїм російським колегою Володимиром Путіним.

Читайте також – Світова преса: «Путін – Трамп: 1–0»

Саме після цієї прес-конференції Трампа почали різко критикувати, оскільки президент США на ній заявив, що однаково довіряє американським спецслужбам і президентові Росії Путіну, а також сумнівається у висновках про те, що Росія втручалася у вибори в США.

Згодом Трамп сказав, що обмовився, маючи на увазі, що він не сумнівається у цих висновках.

На тлі критики в пресі і з боку американських політиків Трамп назвав свою зустріч із російським президентом Володимиром Путіним «великим успіхом» і пообіцяв «великі результати» за її підсумками.

 

Кнесет ухвалив закон про визнання Ізраїлю національною єврейською державою

Кнесет, парламент Ізраїлю, ухвалив закон, згідно з яким Ізраїль визнається національною державою єврейського народу.

За це рішення проголосували 62 депутати, 55 депутатів висловилися проти. Обговорення в Кнесеті тривало кілька годин.

Закон проголошує, що Єрусалим, єдиний і цілісний, є столицею Ізраїлю. Документ також послаблює статус арабської мови, яка до цього часу була однією з офіційних мов країни.

Прем’єр-міністр країни Біньямін Нетаньягу назвав ухвалення цього закону «історичним моментом».

Суперечки навколо приналежності східної частини Єрусалима є одними з насерйозніших в ізраїльсько-палестинському конфлікті.

Читайте також: У Раді безпеки ООН ініціювали екстрене засідання через рішення Трампа визнати Єрусалим столицею Ізраїлю

За планом ООН розокремлення тодішньої підмандатної Палестини на єврейську і арабську частини 1947 року Єрусалим мав стати окремою одиницею під міжнародним урядуванням. Від часу арабсько-ізраїльської війни 1948 року західну частину міста взяв під контроль Ізраїль, а східну, разом із історичним Старим містом, окупувала Йорданія. Саме ці кордони 1948–67 років і визнає офіційно міжнародна спільнота.

Унаслідок «шестиденної війни» 1967 року Ізраїль захопив усе місто й оголосив про анексію Східного Єрусалима – його офіційне включення до складу своєї держави, а 1980-го ухвалив закон про Єрусалим як цілісну й неподільну столицю Ізраїлю. Міжнародна спільнота не визнає цих кроків.

Палестинці заявляють, що Східний Єрусалим, у кордонах 1948–67 років, має стати столицею їхньої майбутньої держави.