Новини:

У Москві відбулися одиночні пікети на підтримку українських політв’знів

У Москві на Тверській 18 серпня активісти провели щомісячну акцію на підтримку українських політв’язнів «Стратегія-18». Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла учасниця пікетів Віра Лаврєшина.

«Ми провели традиційні пікети на підтримку кримських татар, Сенцова, Балуха і всіх українських «в’язнів Кремля». Обійшлося без затримань. Можливо, путінський режим в очікуванні гарантованих США жорстких санкцій, які зваляться на Кремль 22 серпня, вирішив вести себе м’якше», – припустила активістка.

У червні після низки подібних одиночних пікетів в Москві були затримані четверо активістів.

Російські активісти з Санкт-Петербурга і Москви об’єдналися у безстрокову акцію під назвою «Стратегія-18» на честь дня депортації кримських татар 18 травня 1944 року. Щомісяця 18 числа активісти виходять на вулиці міст з метою розповісти про ситуацію в анексованому Криму, зокрема, про факти порушення прав і свобод людини.

 

 

Глава МЗС Німеччини заперечує ймовірність визнання Криму російським – ЗМІ

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас категорично заперечує можливість визнання Криму «російською територією». Про це він заявив виданню Welt am Sonntag напередодні зустрічі канцлера Німеччини Анґели Меркель з президентом Росії Володимиром Путіним.

«Якщо ми визнаємо Крим території Росії, це може стати сигналом для інших діяти в порушення міжнародного права», – сказав Маас.

Він назвав абсолютно правильним, що ЄС перед літніми канікулами продовжив санкції проти Росії. І те, що «за» проголосувала навіть Італія, показує, наскільки ЄС серйозно ставиться до своїх цінностей і не схиляється перед силою, сказав Маас.

У той же час глава МЗС Німеччини не виключає пом’якшення санкцій в разі досягнення прогресу у виконанні Мінських угод.

Путін прибув до Берліна після відвідування весілля міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль 18 серпня.

Перед початком переговорів канцлер Німеччини Анґела Меркель анонсувала, зокрема, обговорення з президентом Росії Володимиром Путіним конфліктів в Україні та Сирії, а також Іран та проект газопроводу «Північний потік 2».

Меркель і Путін озвучили теми сьогоднішніх перемов у Берліні

Канцлер Німеччини Анґела Меркель анонсувала обговорення з президентом Росії Володимиром Путіним конфліктів в Україні та Сирії, а також Ірану та проекту газопроводу «Північний потік-2».

Звертаючись до журналістів перед замком Мезеберґ, що за 60 кілометрів від Берліна, перед початком їхніх переговорів, Меркель заявила, що вона також планує охопити у розмові питання прав людини та двосторонніх відносин з Росією.

Путін тим часом закликав Європу посилити гуманітарну допомогу Сирії.  Російський лідер також заявив, що буде обговорювати з Меркель ядерну угоду 2015 року між світовими державами та Іраном, про вихід з якої у травні заявив американський президент Дональд Трамп.

Путін прибув до Берліна після відвідування весілля міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль раніше 18 серпня.

Вірменія: десятки тисяч людей взяли участь в акції з нагоди 100 днів уряду Пашиняна

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зібрав десятки тисяч своїх прихильників на площі Республіки у Єревані на честь своїх перших 100 днів на посаді, назвавши це «демонстрацією національної єдності».

Пашинян, який раптово прийшов до влади в травні після масштабних антикорупційних протестів, 17 серпня почав свій марш з вулиці, де за його словами, його «викрали сили безпеки» під час однієї з вуличних демонстрацій у квітні, що призвело до остаточної відставки тодішнього прем’єр-міністра Сержа Сарґсяна.

Після нетривалого арешту Пашиняна звільнили і згодом обрали на посаду прем’єр-міністра у парламенті, який все ще контролювала правляча Республіканська партія.

Нікол Пашинян пообіцяв прискорити темпи реформ у країні і сказав учасникам мітингу на площі Республіки, що уряд незабаром скоротить кількість міністерств і чиновників.

Він також закликав велику вірменську діаспору зробити свій внесок у економічне оздоровлення країни.

«Я закликаю наших співвітчизників, які живуть за кордоном, інвестувати у Вірменію. Я запевняю вас, що Вірменія є країною права», – сказав він.

З перших днів перебування при владі 43-річний прем’єр Пашинян обіцяв подолати корупцію в країні і забезпечити народовладдя.

«Сто днів тому ваша воля перемогла і міжнародне співтовариство ще не розуміє, що трапилося в Вірменії, чому і як це сталося», – сказав Пашинян, назвавши себе «прямим представником волі вірменського народу».

Читайте також: Чому Росія втрутилася в протести в Україні, а у Вірменії – ні?

З часу вступу Пашиняна на посаду правоохоронні органи провели низку гучних і масштабних заходів щодо колишніх лідерів та пов’язаних з ними осіб.

Колишній президент Роберт Кочарян був обвинувачений у «поваленні конституційного ладу» за дії під час заворушень після президентських виборів 2008 року, коли загинуло 10 людей.

63-річний Кочарян у липні був заарештований, але 13 серпня його було звільнено за рішенням апеляційного суду в Єревані, який послався на статтю Конституції, згідно з якою президент не може бути притягнутий до відповідальності за «дії, що випливають з його або її статусу».

16 серпня глава спецслужби Вірменії (СІС) Сасун Хачатрян заявив, що влада буде оскаржувати рішення суду, назвавши його «незаконним», і буде домагатися повторного арешту Кочаряна.

Пашинян сказав на мітингу, що усі винні у порушенні Конституції країни під час кривавих подій березня 2008 року, будуть покарані.

Нікол Пашинян також заявив, що зв’язки з Москвою не погіршилися.

«Я можу точно сказати, що російсько-вірменські відносини не тільки не погані, але … хороші і стануть ще кращими», – сказав він.

Трамп назвав Манафорта «гарною людиною»

Президент США Дональд Трамп виступив на захист колишнього очільника своєї політичної кампанії Пола Марафорта, заявивши, що той є «гарною людиною».

Як передає «Голос Америки», під час спілкування з журналістами біля Білого дому, Трамп сказав, що Манафорт працював на його кампанію лише короткий строк і назвав суд «дуже сумним днем для країни».

«Він (Манафорт) – дуже гарна людина і дуже сумно те, що вони зробили Полу Манафорту», – заявив Дональд Трамп.

Нині справа Манафорта перебуває на розгляді журі присяжних. Вони мають окремо розглянути та проголосувати за 18 пунктами звинувачень в ухилянні від податків, банківському шахрайстві та приховуванні іноземних рахунків.

Після цього присяжні оголосять своє рішення під час відкритого судового засідання.

Колегія присяжних 16 серпня в перший день після семи годин обговорення справи Манафорта не змогла винести вердикт.

Читайте також: Український вимір найважливішого розслідування для США і Трампа

Манафорта звинувачують в ухилянні від сплати податків на мільйони доларів у період роботи лобістом на українську Партію регіонів (всього політконсультант отримав за цю роботу, за даними слідства, близько 60 мільйонів доларів), а також в банківському шахрайстві й участі в змові з метою обійти банківські і податкові закони США.

​Справу проти Манафорта порушили члени слідчої групи спецпрокурора Роберта Мюллера, які розслідували ймовірне втручання Росії в президентські вибори в США в 2016 році. Однак усі звинувачення, які вони в підсумку висунули, стосувалися діяльності Манафорта з 2006 по 2016 роки, до періоду його роботи в штабі Трампа.

Звинувачення будувало свою лінію на свідченнях колишнього партнера Манафорта Ріка Ґейтса, який уклав угоду зі слідством. У суді Ґейтс зізнався, що сам обкрадав політконсультанта.

Манафорт заявляв про свою невинуватість, наполягаючи, що виплачувати йому зарплату через офшори вирішили українці, з якими він працював. Якщо його визнають винним, Манафорт може отримати від 8 до 10 років в’язниці.

У Казахстані після 6,5 років колонії звільнили правозахисника

Казахстанський правозахисник Вадим Курамшин вийшов на свободу умовно-достроково. Він відбув шість із половиною років зі свого 12-річного терміну за звинуваченням у вимаганні, що прихильники правозахисника називали політично мотивованою справою. Він сам обвинувачення відкидав.

Мати Курамшина Ольга Колтунова заявила Радіо Свобода, що її сина звільнили 17 серпня з колонії в місті Оскемені на північному сході країни.

Суд цього міста 1 серпня ухвалив рішення про умовно-дострокове звільнення правозахисника.

До свого ув’язнення в 2012 році Курамшин займався захистом прав ув’язнених. До ув’язнення він неодноразово критикував умови утримання в казахстанських в’язницях, розповідав про тортури і жорстоке поводження з ув’язненими.

У 2013 році, коли Курамшин перебував за ґратами, він отримав міжнародну премію в галузі захисту прав людини імені Людовіка Трар’є. Вперше ця премія була присуджена Нельсону Манделі в 1985 році під час його ув’язнення.

У Сербії закрили табір, в якому дітей навчали російські військові інструктори

Міністерство внутрішніх справ Сербії закрило табір для підлітків і молоді, в якому викладачами й інструкторами були сербські й російські ветерани війн, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Міністр внутрішніх справ Небойша Стефанович заявив, що табір закрили «через можливе зловживання дітьми і занепокоєння громадськості». Будинки табору вже розмонтували, заявив міністр.

Тим часом, відреагував на справу й президент Сербії Александар Вучич. Він сказав, що військові навчання дітей – це «не Сербія майбутнього» і що держава не буде толерувати таких дій.

Читайте також: В сербському таборі підлітків й молодь навчають і російські ветерани

Табір на горі Златібор відкрили 8 серпня, нібито для патріотичного виховання. У ньому навчали військовій справі 44 дівчат й хлопців віком від 14 до 23 років. Його відвідав військовий аташе посольства Росії в Белграді.

Росія має сильні військові і культурні зв’язки з Сербією. Представники Заходу неодноразово заявляли про збільшення «деструктивної ролі Москви» на Балканах і підриву демократії в регіоні. Зокрема, головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Кертіс Скапарротті попереджав, що Балкани стикаються зі зростанням як прихованого, так і відкритого тиску з боку Росії, і що Вашингтону й НАТО треба зробити все, щоб не допустити дестабілізації регіону.

Присяжні не винесли вердикт Манафорту в перший день обговорень і звернулися з питаннями до судді

Колегія присяжних в перший день обговорення 16 серпня справи Пола Манафорта, колишнього голови передвиборного штабу Дональда Трампа і екс-радника колишнього президента України Віктора Януковича, не змогла винести вердикт.

Обговорення тривало понад сім годин. Перш ніж завершити роботу, присяжні звернулися до судді з кількома запитаннями, в тому числі з проханням роз’яснити суть вислову «розумний сумнів» (англійською reasonable doubt). У судовій системі США у таких справах, як Манафортова, кожен факт злочину повинен бути доведений «поза межами розумних сумнівів» (beyond reasonable doubt).

Суддя відповів, що розумним сумнівом є «сумнів, заснований на причині». Він додав, що «уряд не зобов’язаний доводити (провину) за межами всіх можливих сумнівів».

Читайте також: Український вимір найважливішого розслідування для США і Трампа

Присяжні також поставили судді питання про список доказів, що використовуються в ході судового розгляду, про правила звітності щодо рахунків в іноземних банках і про визначення «офшорних компаній» (їх, стверджує слідство, використовував Манафорт для отримання доходів від політичної консалтингової роботи в Україні).

Суддя відповів присяжним, що вони мають покладатися на свою колективну пам’ять про докази, щоб відповісти на більшість питань.

Присяжні – шестеро чоловіків і шестеро жінок – мають окремо розглянути й одноголосно проголосувати за 18 пунктами звинувачень, висунутих проти Манафорта, і вирішити, чи винен він за кожним пунктом.

Манафорта звинувачують в ухилянні від сплати податків на мільйони доларів у період роботи лобістом на українську Партію регіонів (всього політконсультант отримав за цю роботу, за даними слідства, близько 60 мільйонів доларів), а також в банківському шахрайстві й участі в змові з метою обійти банківські і податкові закони США.

Справу проти Манафорта порушили члени слідчої групи спецпрокурора Роберта Мюллера, які розслідували ймовірне втручання Росії в президентські вибори в США в 2016 році. Однак усі звинувачення, які вони в підсумку висунули, стосувалися діяльності Манафорта з 2006 по 2016 роки, до періоду його роботи в штабі Трампа.

Звинувачення будувало свою лінію на свідченнях колишнього партнера Манафорта Ріка Ґейтса, який уклав угоду зі слідством. У суді Ґейтс зізнався, що сам обкрадав політконсультанта.

Манафорт заявляв про свою невинуватість, наполягаючи, що виплачувати йому зарплату через офшори вирішили українці, з якими він працював. Якщо його визнають винним, Манафорт може отримати від 8 до 10 років в’язниці.

У Кремлі заявляють, що Путін і Меркель говоритимуть про Україну й «економічну взаємодію»

Президент Росії Володимир Путін планує обговорити з канцлеркою Німечини Анґелою Меркель «широкий спектр актуальних питань». Про це прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив російському державному інформаційному агентству ТАСС.

За його словами, зустріч має стати «звіркою годинників» щодо України, Сирії та американських санкцій.

«Крім того, звичайно, будуть згадані питання двосторонніх торгівельно-економічних відносин, теми реалізації великих міжнародних комерційних проектів, я маю на увазі «Північний потік – 2», та інші питання» – сказав Пєсков.

Ця заява підтверджує попереднє повідомлення офіційного представника німецького уряду Штеффена Зайберта. Він заявляв, що перемовини будуть зосереджені на поточних питаннях зовнішньої політики. Серед них: конфлікти у Сирії й Україні, а також будівництво газогону «Північний потік-2».

Читайте також: «Північний потік-2» заявив про пропозицію маршруту в обхід територіальних вод Данії»

Газопровід «Північний потік-2», який повинен пройти дном Балтики і прокачувати природний газ з Росії до Німеччини, викликає побоювання у країн Центральної та Східної Європи, а також Сполучених Штатів.

Критики проекту в Литві, Латвії, Естонії, Польщі, США та інших країнах стверджують, що його реалізація дозволить Москві використовувати газопровід як інструмент політичного впливу в Європі.

Зустріч Меркель із президентом Росії відбудеться 18 серпня в палаці Мезеберг у Брандебурзі. У зв’язку з нею міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликала Меркель скористатися нагодою і згадати про дотримання прав людини в Росії під час перемовин із її президентом.

«Королева соулу» Арета Франклін померла у США

У США у віці 76 років померла співачка Арета Франклін, яку називали «королевою соулу».

Співачка померла 16 серпня в своєму будинку в Детройті від раку підшлункової залози.

У 2010 році журнал Rolling Stone поставив Франклін на перше місце в рейтингу найкращих співаків усіх часів.

Співачка народилася в Мемфісі в 1942 році, професійну кар’єру почала в 14 років у Детройті.

Пік її популярності припав на кінець 1960-их – початок 1970-их років. Франклін була 44 рази номінована на премію «Греммі», і 18 разів вигравала її.

Франклін виступала на інавгураціях трьох президентів США: Джиммі Картера, Білла Клінтона і Барака Обами. У 2005 році президент Джордж Буш нагородив її медаллю свободи – однією з найвищих державних нагород у США.

Екс-президента Вірменії Сарґсяна допитають у справі протестів 2008 року

Колишнього президента Вірменії Сержа Сарґсяна допитають у справі про придушення протестів 2008 року, коли загинули десятеро людей, повідомили в Спеціальній слідчій службі країни.

Голова служби Сасун Хачатрян 16 серпня заявив, що будуть допитані «всі причетні до справи».

«Сержа Сарґсяна також допитають», – сказав Хачатрян, додавши, що процедура «буде визначена слідчим на підставі необхідності розслідування кримінальної справи і доцільності здійснення конкретної слідчої діяльності».

Хачатрян також висловив сподівання на повторний арешт колишнього президента Вірменії Роберта Кочаряна у зв’язку зі справою.

У кінці липня суд заарештував Кочаряна на два місяці у справі про причетність до придушення протестів у 2008 році. Наступного місяця політика відпустили на свободу. Суд пояснив таке рішення тим, що, згідно з конституцією, президент країни під час перебування на посаді і після цього не може бути підданий кримінальному переслідуванню і притягуватися до відповідальності за дії, що випливають з його статусу.

Звільнення екс-президента спровокувало хвилю протестів в Єревані.

Голова слідчої служби назвав рішення суду, який постанови звільнити Кочаряна, незаконним. Він наголосив, що екс-президент буде негайно заарештований, якщо намагатиметься втекти з Вірменії.

Сам Кочарян називає висунуті йому звинувачення політично мотивованими.

Справа проти Кочаряна була порушена через силовий розгін акції протесту після президентських виборів у 2008 році. Тоді мітингувальники – прихильники Левона Тер-Петросяна, який зазнав поразки на виборах, вимагали перегляду результатів голосування. У сутичках із поліцією загинули 10 людей. Кочарян оголосив надзвичайний стан, протести в країні припинилися.

Одним з організаторів мітингів 2008 року був нинішній прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. У 2010 році за звинуваченням в організації заворушень його засудили до семи років колонії. У травні 2011 року Пашинян вийшов на свободу за амністією.

 

Китай презентував коcмічний ровер для дослідження темної сторони Місяця

Китай представив новий місяцехід, який планують запустити у грудні, щоб зібрати інформацію з раніше невідомих частин з дальньої сторони Місяця.

Китайські державні засоби масової інформації повідомляють, що безпілотний Chang’e 4 стане першим місячним ровером, що зможе здійнити «м’яку посадку» на ділянці Місяця, на яку не потрапляють сонячні промені.

Читайте також: Індія хоче відправити свою першу пілотовану місію в космос до 2022 року

Раніше у травні Китай запустив супутник Queqiao для збору даних на дальній стороні Місяця.

Перший в Китаї безпілотний місяцехід, Yutu, вилетів на Місяць в грудні 2013 року.

Хоча спочатку він мав очікуваний термін служби три місяці, він продовжував працювати і надсилати дані на землю до кінця липня 2016 року – встановивши таким чином рекорд щодо тривалості роботи.