Новини:

Telegram в Росії обходить блокування і продовжує працювати

«Роскомнагляд» продовжує спроби заблокувати в Росії месенджер Telegram і VPN-сервіси, що надають до нього доступ. Після тижня блокування месенджер працює завдяки механізмам, що дозволяють обходити блокування.

20 квітня стало відомо, що Роскомнагляд заблокував доступ до 18 VPN і проксі-серверів.

На сервісі Google Maps в профілях «Роскомнагляду» в різних регіонах користувачі залишили безліч негативних відгуків, що вплинуло на падіння рейтингу цього відомства.

Користувачі Google Maps перейменували в «Роскомнагляд» в «Роскомпозор» і змінили профіль відомства з «державної установи» на «психоневрологічний диспансер».

Читайте також: Цілили в Telegram, влучили в російський інтернет-бізнес

13 квітня Таганський районний суд Москви постановив негайно заблокувати Telegram. Таке рішення було ухвалене після того, як месенджер відмовився надати ФСБ Росії ключі шифрування від листування користувачів, пославшись на гарантовану Конституцією таємницю листування. У той же день «Роскомнагляд» вніс месенджер до реєстру заборонених на території Росії сайтів.

16 квітня у Росії за рішенням суду почали блокувати доступ до месенджера Telegram.

Один із адвокатів месенджера Павло Чиков заявив, що представники Telegram просять суд скасувати рішення про блокування.

Засновник Telegram Павло Дуров заявляв, що месенджер продовжить працювати з допомогою вбудованих методів обходу блокувань і VPN.

США назвали Росію, Іран і Китай «морально недостойними» через порушення прав

Державний департамент США назвав уряди Китаю, Росії, Ірану і Північної Кореї «морально недостойними», які щодня порушують права людини в своїх кордонах, стаючи «силами нестабільності».

Під час презентації звіту з дотримання прав людини у 2017 році, виконувач обов’язків державного секретаря США Джон Салліван заявив, що деякі уряди не можуть підтримувати безпеку і забезпечувати основоположні потреби власних народів, а «інші просто не бажають це робити».

«Держави, які обмежують свободу волевиявлення і мирних зібрань, які дозволяють чинити насильство проти релігійних, етнічних та інших меншин, або завдають шкоди основоположній гідності людини є морально недостойними і шкодять нашим інтересам», – зазначив він.

Салліван заявив, що Москва продовжує порушувати права не  лише на території Росії, а й за її межами.

«Уряд Росії надалі придушує інакодумство і громадянське суспільство, вторгається на територію сусідніх країн і підриває суверенність країн Заходу. Ми знову закликаємо Росію припинити окупацію Криму і покласти край порушенням, скоєним очолюваними російськими силами бойовиками на Донбасі», – сказав він. 

Китай, Росія і Іран наразі не реагували на цю заяву Саллівана. 

Ці жорсткі заяви щодо Росії дещо суперечать, переважно, примиреній риториці президента США Дональда Трампа стосовно Москви та його небажання публічно говорити про проблеми прав людини, як в Росії, так і в інших місцях світу.

Від 2014 року після російської анексії Криму на частині Донбасу триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

У США демократи подали позов проти уряду Росії, Wikileaks і штабу Трампа

Демократична партія США подала позов проти уряду Росії, інтернет-ресурсу Wikileaks і виборчого штабу Дональда Трампа, звинувативши їх у змові з метою впливу на результати президентських виборів 2016 року на користь Трампа.

Як повідомляє американське видання Washington Post, керівництво Демократичної партії США вимагає, щоб відповідачі визнали намір проникнути в комп’ютерну мережу Демократичної партії і поширити викрадену звідти інформацію для впливу на результати виборів.

Голова національного комітету Демократичної партії Том Перес заявив, що «Росія здійснила всебічний напад на демократію США, і знайшла активного партнера в кампанії Дональда Трампа».

Позивачі вважають, що демократам завдано багатомільйонних збитків. За їхніми словами, хакерські атаки завадили демократам спілкуватися з виборцями і збирати пожертви, йдеться в публікації Washington Post. У позові не вказується конкретна сума збитку і заявляється, що остаточний розмір компенсації буде встановлений у ході судового розгляду – в залежності від виявлених розмірів шкоди.

Серед відповідачів немає Дональда Трампа, але є його численні помічники, які під час виборчої кампанії зустрічалися з людьми, які, як вважають, були пов’язані з Росією.

Серед них – син президента США, Дональд Трамп-молодший, його зять Джаред Кушнер, тодішній керівник виборчої кампанії Пол Манафорт і заступник Манафорта Рік Ґейтс.

У Білому домі позов поки що не коментували.

Трамп неодноразово заперечував, що представники його кампанія змовилися з Росією. Москва також заперечувала втручання у вибори в США.

У січні минулого року розвідслужби США виступили зі спільною заявою про те, що російська влада вела масштабну діяльність, намагаючись вплинути на хід президентської виборчої кампанії 2016 року.

При цьому розслідування, куратором якого є спецпрокурор Роберт Мюллер, щодо можливого втручання Росії у президентські вибори і таємної змови між кампанією Трампа і Москвою поки що не встановило, чи вплинули дії Москви на результат виборів.

Сотні демонстрантів знову перекривають рух у столиці Вірменії

Сотні активістів опозиційного руху, розбившись на групи, зранку 20 квітня знову вийшли на вулиці столиці Вірменїі Єревана з метою перекриття руху транспорту. Демонстранти виступають проти продовження влади колишнього президента Сержа Сарґсяна на посаді прем’єр-міністра країни.

Лідер протестів, депутат Національних зборів Вірменії Нікол Пашинян закликав продовжити акції громадянської непокори. Він, зокрема, закликав водіїв вантажівок перекривати дороги.

Поліція продовжує затримання учасників протесту. Як повідомила ввечері 19 квітня вірменська служба Радіо Свобода з посиланням на поліцію, щодо 85 затриманих у четвер людей відкриті адміністративні провадження, їх відпустили, а 38 людей передані органам попереднього слідства.

17 квітня, в день, коли парламент затвердив екс-президента Сержа Сарґсяна прем’єр-міністром, опозиціонер Нікол Пашинян оголосив про початок безкровної «оксамитової» революції. Попри заклики з боку представників влади про початок політичного діалогу, на мітингах опозиціонери продовжують виступати з вимогою про зміну влади.

Протести в Єревані та інших містах Вірменії тривають уже понад тиждень, з 13 квітня.

КНДР не наполягатиме на виведенні військ США з півострова – президент Південної Кореї

Пхеньян не наполягатиме на виведенні американських військ з Південної Кореї як неодмінній умові перетворення Корейського півострова на без’ядерну зону. Про це 19 квітня повідомив президент Південної Кореї Мун Чже Ін, у якого через тиждень запланована зустріч у демілітаризованій зоні з північнокорейським керівником Кім Чен Ином.

Пхеньян налаштований на повну денуклеаризацію і не висуває вимог, які Вашингтон вважає неприйнятними, зауважив Мун Чже Ін.

КНДР ніколи раніше не відступала від позиції, що США здійснюють «ворожу політику» і тому будь-яка угода, що гарантує безпеку Північної Кореї, немислима без повного виведення американських військ з півострова.

Сполучені Штати тримають у Південній Кореї 28 тисяч військовослужбовців, приблизно такий же контингент розміщений у Японії і на Гуамі. Двічі на рік, навесні та восени, американські та південнокорейські військові проводять спільні навчання, проти яких Північна Корея завжди різко протестувала, вбачаючи в них прикриття підготовки збройного вторгнення.

Командувач сил НАТО і начальник російського Генштабу зустрілися вперше за 5 років

У столиці Азербайджану Баку 19 квітня зустрілися головнокомандувач сил НАТО в Європі, американський генерал Кертіс Скапаротті та начальник Генерального штабу Збройних сил Росії Валерій Герасимов. Це була перша зустріч двох військових високопосадовців із 2013 року.

Сторони обговорили військову діяльність у Європі та обмінялися думками щодо ситуації в Сирії. У заяві Північноатлантичного альянсу йдеться, що на нараді в Баку було «зосереджено увагу на питаннях військового позиціонування та навчань» та шляхах уникнення дій, які можуть призвести до війни.

Відносини між Росією та США і їхніми військовими погіршилися в 2014 році після анексії Криму та надання Москвою допомоги сепаратистам на Донбасі. Союз НАТО відреагував на це розгортанням чотирьох багатонаціональних батальйонів у Польщі та країнах Балтії, американські військові відправили батарею Patriot до Литви для навчань.

Сполучені Штати також засуджують Росію через підтримку нею президента Сирії Башара Асада і вважають Москву співвідповідальною за застосування сирійським режимом хімічної зброї.

Вірменія: слідчим направили повідомлення про напад на журналіста

Генеральна прокуратура Вірменії повідомляє, що направила опубліковане в ЗМІ повідомлення про застосування насильства щодо журналіста Тірайра Мурадяна в Слідчий комітет. Там мають вирішити, чи порушувати у зв’язку з цим справу.

На Мурадяна напали вранці 19 квітня під час сутичок демонстрантів із поліцією біля однієї з будівель уряду.

Журналіст повідомив Радіо Свобода, що його побили поліцейські в штатському.

Омбудсмен Вірменії Арман Татоян засудив застосування насильства до журналіста.

Тим часом, поліція Вірменії 19 квітня затримала 100 людей в Єревані, де тривають протести проти призначення екс-президента Сержа Сарґсяна прем’єр-міністром країни.

Вранці 19 квітня демонстранти заблокували одну з будівель уряду. Проте поліція із застосуванням сили розігнала протестувальників і відтіснила їх, встановивши контроль над входом у будівлю.

У Єревані вже кілька днів тисячі людей виходять на акції протесту. Проти перепризначення Сержа Сарґсяна, який був президентом Вірменії 10 років.

Перед закінченням повноважень Сарґсяна конституція Вірменії була змінена, країна стала парламентською республікою, реальна влада перейшла в руки голови уряду.

Учасники протестів звинувачують Сарґсяна в захопленні влади в країні. Напередодні лідер протестувальників, опозиційний депутат Нікол Пашинян оголосив про «революційну ситуацію» у Вірменії і початок «народної ненасильницької оксамитової революції».

Уряд Німеччини: Меркель 27 квітня їде у США

Американський і німецький уряди оголосили, що 27 квітня канцлер Анґела Меркель здійснить свій другий візит до США за президентства Дональда Трампа.

Як очікують, на зустрічі обговорюватимуть війну в Сирії, відносини з Росією, торговельні суперечки і мита, а також майбутнє ядерної угоди з Іраном.

«Уряд Німеччини твердо переконаний у тому, що спільна боротьба з цими проблемами – в інтересах Німеччини і США, тому цілком природно зустрітися і поговорити про них», – заявила речниця уряду Ульріке Деммер.

5 квітня Білий дім оголосив, що візит Меркель відбудеться «найближчим часом», але не встановив конкретну дату.

Зустріч Трампа і Меркель відбудеться через вісім днів після того, як 19 квітня канцлер Німеччини зустрічається з президентом Франції Емманюелем Макроном, з яким вони намагаються вибити спільну позицію щодо реформування Європейського союзу напередодні саміту ЄС 28-29 червня.

 

У Кремлі «не вітають» ініціативу створити в Україні єдину помісну церкву

У Кремлі «не вітають» ініціативу створити в Україні єдину помісну церкву, повідомив речник президента Росії Дмитро Пєсков.

«Ви знаєте позицію Російської православної церкви, ви знаєте позицію патріарха всієї Русі з цього питання. Звичайно, якісь дії, спрямовані на розкол церкви, навряд можуть підтримуватися і навряд можуть вітатися», – сказав Пєсков.

19 квітня Верховна Рада підтримала постанову про підтримку звернення президента до вселенського патріарха Варфоломія про надання томосу на автокефалію православної церкви в Україні.

Президент України Петро Порошенко 17 квітня на екстреній зустрічі із головами парламентських фракцій попросив Верховну Раду підтримати звернення «президента і церковних ієрархів до Вселенському патріарха» щодо надання томосу (указ, декрет «материнської церкви» щодо надання автономії в управлінні (автокефалії) якійсь частині цієї церкви, фактично визнання статусу) українській православній помісній церкві.

Перед цим 9 квітня президент України у Стамбулі мав зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм у його офіційній резиденції.

​Українська православна церква Київського патріархату заявила, що «підтримує всі зусилля, спрямовані для подолання існуючого церковного розділення». За інформацією представників церкви, «зараз, як ніколи раніше, є всі підстави очікувати позитивне рішення» Вселенського патріарха Варфоломія.

Водночас в Українській православній церкві (Московського патріархату) вважають, що немає підстав для визнання Вселенським патріархом Варфоломієм «іншої української церкви».

Відповідно до Конституції, церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави.

ОЗХЗ заперечує виявлення речовини BZ на місці отруєння Скрипалів

У зразках, відібраних Організацією із заборони хімічної зброї на місці отруєння Сергія та Юлії Скрипалів, не виявили слідів хімічної речовини BZ із арсеналу західних країн. Про це йдеться в опублікованій сьогодні заяві організації.

«Попередник BZ, на який посилаються в публічних заявах, відомий як 3Q, містився в контрольних зразках, підготовлених лабораторією ОЗХЗ  відповідно до процедури контролю якості. Інакше кажучи, ця речовина не має нічого спільного з відібраними у Солсбері зразками», – йдеться в заяві.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 14 квітня в Москві поставив під сумнів висновки Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) у справі про отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля і його дочки Юлії в британському Солсбері. Він заявив, що в оприлюдненій цього тижня доповіді ОЗХЗ була використана інформація швейцарської лабораторії в Шпіці.

Голова МЗС Росії стверджує, що експерти цієї лабораторії встановили, що клінічна картина отруєння Скрипалів схожа на вплив отруйної речовини BZ, яку, за словами Лаврова, мають країни Заходу.

Між тим, згадана швейцарська лабораторія його слова не підтвердила.

У відкритій частині доповіді ОЗХЗ, оприлюдненій 12 квітня, вказано, що експерти підтверджують висновки Британії про природу речовини, якою були отруєні колишній агент ГРУ Сергій Скрипаль та його дочка.

При цьому в організації, експерти якої самі зібрали зразки для дослідження в британському Солсбері, не називали речовину, використану при отруєнні, а також не покладали ні на кого відповідальність за напад.

Колишній подвійний агент російської розвідки Сергій Скрипаль та його дочка Юлія потрапили в лікарню британського Солсбері 4 березня.

29 березня британська телерадіомовна корпорація «Бі-Бі-Сі» повідомила, що Юлія Скрипаль опритомніла і може говорити. Пізніше британські засоби інформації, зокрема медіакомпанія «Бі-бі-сі», повідомляли, що Юлію Скрипаль виписали 9 квітня і перевезли до «безпечного місця».

Крім того, в квітні медики повідомили, що стан Сергія Скрипаля швидко поліпшується і вже не є критичним.

Отруєння спричинило дипломатичну кризу у відносинах Заходу й Росії зі взаємними висланнями десятків дипломатів.

 

 

 

В Єревані зросла кількість затриманих, серед них – 20 неповнолітніх

В Єревані кількість затриманих учасників антиурядових протестів зросла до 87.

Як повідомляє вірменська служба Радіо Свобода з посиланням на поліцію, серед затриманих – 20 неповнолітніх.

За даними керівника штабу поліції Ованнеса Кочаряна, щодо 33 з 87 затриманих відкрили адміністративне провадження, яке передбачає штраф у розмірі 50 тисяч драмів (трохи більше 100 доларів).

«Щодо 54 осіб перевіряється питання їхньої участі в масових заворушеннях, проводяться слідчі дії. Перекривши вулиці, вони порушили громадський порядок, поліція цього не терпітиме», – сказав начальник штабу поліції.

Омбудсмен Вірменії закликав негайно звільнити всіх неповнолітніх. Як повідомляє прес-служба офісу омбудсмена, в поліцію Вірменії направили заяву про незаконність необґрунтованого утримання в відділеннях поліції неповнолітніх.

У Вірменії шостий день тривають акції протесту проти призначення екс-президента Вірменії Сержа Сарґсяна на посаду прем’єр-міністра, який, за новою Конституцією, має всю повноту влади. Тисячі протестувальників блокують вулиці, урядові будівлі. 16 квітня на проспекті Баграмяна в результаті сутичок з поліцією і застосування спецзасобів постраждали десятки громадян.

17 квітня повідомлялося про 59 затриманих.

17 квітня на тлі протестів під час засідання парламенту Вірменії Сержа Сарґсяна затвердили на посаді прем’єр-міністра. Пізніше президент Армен Сарґсян затвердив Сержа Сарґсяна на посаді прем’єра.

Слідком Росії: прокуратура не перевіряла «Зимову вишню» у Кемерові за вказівкою вищого керівництва

Торговий центр «Зимова вишня» у російському Кемерові, де внаслідок пожежі загинули десятки людей, міська прокуратура не включала до плану перевірок «за вказівкою вищого керівництва». Про це йдеться на сайті Слідчого комітету Росії, співробітники якого допитали прокурора Кемерова і його помічника.

Відомство також згадує документи, згідно з якими «Зимову вишню» виключили з плану перевірок, оскільки будівлю займали представники малого і середнього бізнесу.

Наприкінці березня суд заарештував на два місяці Юлію Богданову –генерального директора компанії, яка є власником торгового центру «Зимова вишня», за підозрою у порушенні вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людей, а також керівника інспекції російського Держбуднагляду Танзілію Комкову за звинуваченням у зловживанні посадовими повноваженнями.

Губернатор Кемеровської області Аман Тулєєв пішов у відставку.

Внаслідок пожежі, що сталася 25 березня у торгово-розважальному центрі Кемерова, загинули, за офіційними даними, щонайменше 64 людини, серед них багато дітей. Ще 76 людей були поранені. Повідомлялося, що через дії охорони і неспрацювання пожежної сигналізації люди опинилися заблокованими в кінозалах і інших приміщеннях. Очевидці стверджують, що жертв набагато більше.